Щоб перешкодити наступу більшовиків в Україні, Антанта вирішила замінити німецькі гарнізони власними.23 листопада 1918 р. перші антантівські десанти висадились в Севастополі. Антанта допомагала білогвардійцям генерала Антона Денікіна відновлювати неподільну Росію. Вона не визнавала Української Держави гетьмана П. Скоропадського і не збиралася визнавати Директорію УНР. Головнокомандувач Збройних сил Півдня Росії А.І. Денікін.
Після поразки країн Четверного союзу в Першій світовій війні , радянська Росія денонсувала умови Брестського миру та відмовилась визнавати незалежність УНР.17 листопада 1918 р. у Москві було утворено Українську революційну військову раду у складі В. Антонова-Овсієнка, В. Затонського, Г. П´ятакова та Й. Сталіна
У грудні 1918 р. Перша і Друга повстанські дивізії під командування В. Антонова-Овсієнка розпочали наступ на Україну.3 січня 1919 р. радянські війська зайняли Харків.6 січня 1919 р. було проголошено створення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР). Червоні входять у Катеринослав. Січень 1919 р.
Інтервенція військ Антанти на півдні України2 грудня 1918 р. до Одеси прибув французький корабель «Мірабо». В середині грудня в Одесі почалася висадка військового десанту Антанти (15 тис.). Війська Директорії були змушені залишити Одесу. Командувач білогвардійської Добровольчої армії А. Денікін створив тут Південноросійський уряд.13 січня 1919 р. в Одесі розташувався штаб французької десантної дивізії. В кінці січня – на початку лютого війська Антанти взяли під свій контроль Херсон і Миколаїв.
У березні 1919 р. Директорія УНР зазнала поразки. Директорія та уряд переїхали до Вінниці, а в середині березня – до Проскурова (нині Хмельницький), де і відбулося останнє засідання у повному складі. На початку квітня 1919 р. в Рівному пройшла реорганізація Директорії. Новий уряд очолив Б. Мартос. Він закликав боротися з більшовиками, спираючись не на іноземну допомогу, а на українських повстанців. Але фактично Директорія могла керувати лише невеликою територією на Волині.
Причини поразки Директорії: Неспроможність створити стабільний політичний режим;Втрата підтримки більшої частини українського населення через непослідовну внутрішню політику;Недостатнє усвідомлення українським населенням загальнонаціональних інтересів, необхідності створення та зміцнення власної держави;Несприятливі зовнішні обставини.