2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

Презентація на тему: "Внутрішня і зовнішня політика Української Держави"

Про матеріал

Розробка уроку у формі презентації дозволить всебічно ознайомитися з нетривалим, але складним періодом перебування при владі гетьмана Павла Скоропадського

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Презентація на тему: «Внутрішня та зовнішня політика Української Держави» Г. Нарбут - обкладинка проекту великого гербу Української Держави, 1918 р. Автор: вчитель історії і правознавства ЗЗСО «КСЛІ» Гук Олександр Іванович 10-й клас Історія України

Номер слайду 2

Актуалізація опорних знань Філіпп Альфонс Мумм – посол Німеччини в Українській державі «Берлін не має намірів співпрацювати з урядом, який віддав землю селянам, та внаслідок цього Україна не може виконати своїх економічних зобов’язань». За наведеним фактом визначте причину підтримки урядом Німеччини гетьманського перевороту

Номер слайду 3

Актуалізація опорних знань З Виступу гетьмана на з’їзді хліборобів- землевласників: «Панове! Я дякую вам за те, що ви довірили мені власть… На вас, хлібороби, і на статечних кругах населення буду спиратися…» Павло Скоропадський – гетьман України, почесний отаман Вільного козацтва На підтримку яких верств населення розраховував гетьман? Чому? Спрогнозуйте основні заходи його політики.

Номер слайду 4

Нащадок козацького роду; в роки Української революції став командувачем Першого Українізованого корпусу російської армії; врятував УЦР від наступу збільшовизованих підрозділів на Київ; у жовтні 1917 р. на з’їзді Вільного козацтва його було обрано отаманом Вільного козацтва. Павло Скоропадський (1873—1945) Скоропадський в козацькій уніформі

Номер слайду 5

Соціальна опора гетьманату Помірковано-консервативні діячі; більшість – зрусифіковані українці; використання проти політичних опонентів репресивних методів. Гетьман П.Скоропадський зі своїм оточенням Заможні верстви суспільства: поміщики; промисловці; заможні селяни. Особливості

Номер слайду 6

Перші кроки П.Скоропадського «…тією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України»; розпуск Центральної Ради, її уряду і земельних комітетів; проголошення права приватної власності; проголошення свободи торгівлі і підприємництва; обіцянка нового порядку виборів до Українського Сойму. 29 квітня 1918 р. «Грамота до всього українського народу» Основні положення:

Номер слайду 7

Перші кроки П.Скоропадського назва «УНР» була замінена назвою «Українська Держава»; до скликання парламенту, повнота влади зосереджувалась у руках гетьмана; проголошувалися права й обов’язки козаків і громадян; визначалися права і повноваження Ради Міністрів. визначалися структура і компетенція судової влади. 29 квітня 1918 р. Закон про тимчасовий державний устрій України Основні положення:

Номер слайду 8

підготовлено понад 400 законодавчих актів; одним із найважливіших став закон про громадянство (набував чинності з 1 липня 1918 р.) - згідно з ним громадянами України визнавалися «всі російські піддані», що перебували на її території на час ухвалення документа; «територіальне», а не «національне» розуміння держави - ліквідовано закон про національно-персональну автономію національних меншин. Державна печатка Української Держави

Номер слайду 9

Система влади за гетьмана П. Скоропадського Органи місцевого самоврядування Міські зібрання Земства Старости (губернські) Рада Міністрів Гетьман Голова Ради Міністрів Секретаріат на чолі з Державним секретарем Мала Рада Міністрів Зміна форми правління: республіка гетьманат

Номер слайду 10

Повноваження гетьмана • одноосібно затверджував склад Ради Міністрів та її Голову, інших урядовців; • головнокомандуючий (Верховний воєвода) української армії і флоту; • визначав зовнішньополітичну лінію; • оголошував окремі райони на воєнному, облоговому або надзвичайному стані; • мав права помилування, засудження, пом’якшення міри покарання, звільнення від судової відповідальності; • усі накази або розпорядження гетьмана мали закріплюватися Головою уряду або відповідним міністром. Гетьман Української держави Павло Скоропадський

Номер слайду 11

Рада Міністрів Голову і склад уряду – призначав гетьман Формування не за партійною, а за професійною ознакою Невдача в залученні до уряду соціалістичних представників Г.Нарбут - малий герб Української держави, 1918 р. Микола Прокопович Василенко (представник партії кадетів) – перший голова гетьманського уряду

Номер слайду 12

Голова (отаман) Ради Міністрів

Номер слайду 13

Відомі українці в Раді Міністрів Дмитро Дорошенко – міністр закордонних справ Микола Василенко – міністр народної освіти Михайло Туган-Барановський– міністр економіки

Номер слайду 14

Головне завдання уряду На прийомі в гетьмана Скоропадського Гетьман України П.Скоропадський із щойно отриманиманим від кайзера Німеччини Вільгельма ІІ Орденом червоного орла

Номер слайду 15

Налагодження системи управління Документ за підписом начальника Державної варти, м.Краматорськ

Номер слайду 16

Адміністративно-територіальний поділ Української Держави Зелена пунктирна лінія — територіальні претензії

Номер слайду 17

Аграрні відносини збережено поміщицьке землеволодіння; повернення поміщиками майна, стихійно захопленого селянами раніше; застосування репресивних заходів ( у тому числі каральні акції за участю німецької армії). Розстріл у Нікополі. 1918 р. Публічні страти в Катеринославі.1918 р.

Номер слайду 18

Впродовж 2 років поміщики вільно продаватимуть свою землю – не більше 25 га в одні руки; Держбанк потім викупить нереалізовані маєтки понад 200 га; землею за викуп наділялися “справжні хлібороби” з тягловою силою і інвентарем. Аграрні відносини Вища земська комісія (очолює гетьман) розробка проекту основ земельної реформи Липень 1918 р. Мітинг селян, повсталих проти гетьманської влади

Номер слайду 19

Наслідки аграрної політики Привід до повстань: землю, здобуту восени 1917 — взимку—навесні 1918 р. селяни сприймали вже як свою і не бажали повертати колишнім власникам; заходи окупаційних військ із реквізиції продовольчих ресурсів. Масові селянські повстання Кінець травня 1918 р. у районі Єлизаветграда Перше повстання

Номер слайду 20

Основні повстання Київщина (Звенигородський і Таращанський повіти) 2 червня 1918 р. Микола Щорс – організатор повстанських загонів. Згодом командир Богунського полку Василь Боженко – організатор повстанських загонів. Згодом командир Таращанського полку

Номер слайду 21

Основні повстання Катеринославщина в районі Гуляйполя Літо 1918 р. Нестор Махно – організовує повстанську боротьбу під гаслами анархізму Знамено Чорної Гвардії. 1918 рік

Номер слайду 22

Основні повстання Єлизаветградщина та Херсонщина Матвій Григор'єв – формує з розрізнених частин боєздатне військо Наслідки повстань Зірвано план постачання продовольства до Німеччини та її союзників ( виконано лише 20%)

Номер слайду 23

Становище промисловості розвал залізничного транспорту; виплавка чавуну порівняно з 1913 р. скоротилася в 11 разів, сталі — у 13 разів, видобуток залізної руди — у 17 разів, вугілля — у 3 рази; із 63 доменних печей працювали лише дві, а зі 107 мартенівських — лише сім; масове безробіття; процвітання спекуляції і дефіциту. Загальна характеристика (на початок правління)

Номер слайду 24

• Скасування законодавства УЦР щодо робітництва і промисловості; • відновлення права приватної власності; • підтримка промисловців, що постраждали в результаті більшовицької окупації; • збільшення робочого дня до 12 годин; • законодавство про покарання робітників; • заборона страйків; • налагодження торговельних відносин з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Становище промисловості Діяльність гетьманського уряду

Номер слайду 25

створена національна банківська система; грошова одиниця — карбованець — досить стабільна (основним забезпеченням карбованців став цукор, який був стратегічним товаром у воєнний час, а також інші ресурси); сформовано держбюджет; повна державна скарбниця (4 млрд. гривень золовалютного резерву). Становище промисловості Діяльність гетьманського уряду Фінансова політика “ Козаки”. Гроші, підготовлені урядом П.Скоропадського, а використані Директорією з зображенням старого геральдичного символу – козака з самопалом

Номер слайду 26

Наслідок діяльності у промисловості Масові страйки робітників 14 липня — 20 серпня 1918 р. Всеукраїнський страйк залізничників 200 тис. робітників і службовців На металургійному заводі. Донбас, 1918 р.

Номер слайду 27

Збройні сили згода Німеччини на формування 8 корпусів та інших частин української армії кількістю 300 тис. осіб; військові міністри (генерали О.Лігнау, О.Рогоза, Д.Шуцький) створили штабні структури 8 територіальних корпусів. Плани П.Скоропадського Здійсненню всіх планів гетьмана перешкоджала Німеччина Олександр Лігнау – військовий міністр (8 травня 1918 - 16 травня 1918) Олександр Рогоза – військовий міністр (16 травня 1918 - 14 листопада 1918)

Номер слайду 28

Збройні сили Літо 1918 р. Кокарда війська Української держави Парад українських частин в Києві. 1918 р.

Номер слайду 29

Згідно зі статуту: … бійці «повинні бути набрані із селян-хліборобів, які мають велике земельне господарство... Усі повинні бути українцями, православними». Збройні сили Реальне становище Сердюцька дивізія Липень 1918 р. Формування з добровольців Сердюцька кокарда, так звана «Зоря»

Номер слайду 30

Збройні сили Реальне становище Сердюцька дивізія Генерал-хорунжий Віктор Іванович Клименко, командир дивізії Офіцери Сердюцької дивізії Української Держави:Ліворуч — хорунжий 1-ого Сердюцького полку; Праворуч — Військовий старшина Лубенського Сердюцького кінно-козачого полку

Номер слайду 31

Збройні сили Реальне становище Синьожупанники (2 дивізії) Назва від кольору уніформи Вояк української дивізії Синьожупанників 1-ша Українська стрілецька дивізія - Синьожупанники Згодом була розпущена німцями Підстаршина Синьожупанної дивізії, літо 1918 р.

Номер слайду 32

Збройні сили Реальне становище Назва від кольору уніформи Сірожупанники Дивізія сформована в Австро-Угорщині з полонених українців Іван Перлик – командувач дивізії Гетьман Скоропадський оглядає Сірожупанну дивізію. 1918 рік Сірожупанники на марші Під час повстання проти гетьмана перейшла на бік Директорії

Номер слайду 33

Збройні сили Реальне становище Запорізька дивізія Хорунжий 2-го Запорізького полку, літо 1918 р. Старшина 3-ї сотні 1-го Запорізького кінно-гайдамацького полку ім. Костя Гордієнка, 1918р. Козак Запорізького кінно-гірного артилерійського дивізіону

Номер слайду 34

формування Окремого загону Січових Стрільців; місце розташування - Біла Церква. Збройні сили Реальне становище Січові стрільці Кінець серпня 1918 р. 900 осіб Євген Коновалець – командир загону Січових стрільців Вояк 1-ї сотні Окремого загону Січових Стрільців

Номер слайду 35

Збройні сили Реальне становище Відродження козацького стану Жовтень 1918 р. Іван Полтавець-Остряниця – підготував проект "Статуту українських козаків«(липень 1918 р.)

Номер слайду 36

29 квітня 1918 р. - проголошення українського бойового флоту; більшість кораблів вивели більшовики до Новоросійська або потопили; чисельність: сім лінкорів, три крейсери і п’ять міноносців. Збройні сили Реальне становище Український флот Підйом українського прапора 29 квітня 1918 року в інтерпритації художника Леоніда Перфецького

Номер слайду 37

Збройні сили Реальне становище Український флот Не досягнуто повного завершення створення національного флоту; листопад 1918 р. - війська Антанти перебрали на себе контроль над суднами. Службовці воєнного міністерства Української Держави — Микола Максимов (крайній зліва, в білій українській морській формі) і воєнний міністр генерал Олександр Рогоза (крайній справа) Форма Українського державного флоту

Номер слайду 38

Наслідки військових заходів Не вдалося реалізувати плани створення регулярної армії; Збройні сили не перевищували 65 тис. осіб. Причини: прагнення австро-німецької сторони бачити Україну маріонетковою державою; численні перешкоди австро-німецької сторони на шляху будівництва українських Збройних сил. П.Скоропадський пiд час кавалерійських вправ Парад Германських військ на Софійській площі Києва

Номер слайду 39

Національно-культурна політика

Номер слайду 40

Національно-культурна політика Заснування університетів Київ Кам’янець-Подільський Технічне училище. Стара дореволюційна листівка поч.ХХ ст. 22 жовтня 1918 року у цій споруді відбулось урочисте відкриття Державного українського університету Приміщення Миколаївського артилерійського училища, в якому 6 жовтня 1918 р. відбулося відкриття Українського державного університету

Номер слайду 41

Згідно зі статутом Академія мала 3 відділи: історично-філологічний, фізико-математичний, соціально-економічний. Національно-культурна політика 27 листопада 1918 р. Українська Академія наук Володимир Вернадський — перший президент УАН Агатангел Кримський, вчений секретар Академії наук (1918–1928)

Номер слайду 42

Започатковано Національно-культурна політика

Номер слайду 43

Національно-культурна політика Утворення української автокефальної церкви Василь (Липківський) - Митрополит Київський і всієї України Опір єпископів-росіян Погодження на обмежену автономію від Московського Патріархату

Номер слайду 44

Дипломатичні відносини Української Держави Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія, Швейцарія, Швеція, Норвегія. Посольства Українська дипломатична місія у Берліні О.Палтов, В.Кочубей, Ф.Лизогуб (серпень 1918 р.)

Номер слайду 45

Дипломатичні відносини Української Держави Дипломатичні представництва Грузія; Азербайджан; Фінляндія. Гетьман П.Скоропадський приймає посла, 1918 Карл Густав Маннергейм – фінський воєноначальник, добрий друг П.Скоропадського

Номер слайду 46

Дипломатичні відносини Української Держави Консульства та представництва Польща; Фінляндія; Англія; Румунія; радянська Росія; Дон; Кубань; Крим. Гетьман Скоропадський перед своєю резиденцією на вул. Інститутській, 40 де він проводив зустрічі з іноземними послами

Номер слайду 47

Дипломатичні відносини Української Держави 30 країн визнали Українську державу

Номер слайду 48

Напрями зовнішньої політики П.Скоропадський в компанії П.Гінденбурга и Е.Людендорфа П.Скоропадський

Номер слайду 49

Напрями зовнішньої політики гетьмана П. Скоропадського Дмитро Дорошенко – очільник міністерства закордонних справ

Номер слайду 50

Номер слайду 51

Відносини з радянською Росією 22 травня 1918 р. Початок переговорів, прибуття делегації з Москви (40 осіб)

Номер слайду 52

Радянсько-українські переговори Сергій Шелухін – голова делегації Християн Раковський – голова делегації

Номер слайду 53

12 червня 1918 р. Прелімінарний (попередній) договір Гетьман П.Скоропадський зі своєю свитою

Номер слайду 54

Особливості проведення переговорів затягували переговори і займалися комуністичною та антиукраїнською пропагандою; відмовилися визнавати право України на території, на яких проживало автохтонне українське населення; налагодили зв’язки з Українським національно-державним союзом, який готував повстання проти гетьманського уряду. Більшовики Радянський антигетьманський плакат

Номер слайду 55

Україно-румунські відносини Бессарабське питання Дмитро Щербачов – командувач Румунського фронту, за домовленістю з яким румуни зайняли Бессарабію

Номер слайду 56

Україно-німецькі відносини Німеччина офіційно визнає Українську Державу Пріоритетний напрям 2 червня 1918 р. Нагрудна зірка Ордену Червоного Орла, врученого Скоропадському під час відвідин Німеччини 1918 року

Номер слайду 57

Україно-німецькі відносини Українська делегація до Німеччини Українська дипломатична місія у Берліні О.Палтов, В.Кочубей, Ф.Лизогуб (серпень 1918 р.) Федір Лизогуб – керівник делегації

Номер слайду 58

Україно-німецькі відносини Українська делегація до Німеччини Павло Скоропадський – керівник делегації Офіційний візит гетьмана П.Скоропадського до Німеччини (вересень 1918 р.) 4 - 17 вересня 1918 р.

Номер слайду 59

Особливості візиту Пишний прийом від німецького уряду; зустріч гетьмана з імператором Вільгельмом ІІ та райхканцлером граф Г. Герті. Україно-німецькі відносини Гетьман П.Скоропадський та кайзер Вільгельм II під час візиту до Берліну у вересні 1918 р.

Номер слайду 60

П. Скоропадський відвідав заводи Крупа; подорож у Кілі на підводному човні; об’їзд німецького флоту на міноносці; зустріч гетьмана з генералами; Німеччина погодилася сприяти позитивному вирішенню для України питання Холмщини і Криму. Україно-німецькі відносини Особливості візиту Гетьман П.Скоропадський і кайзер Вільгельм II на обкладинці журналу

Номер слайду 61

Відносини Української держави і Австро-Угорщини Етнічна ситуація у Австро-Угорщині на 1910 рік

Номер слайду 62

Відносини Української держави і Австро-Угорщини

Номер слайду 63

Україно-польські відносини скликати змішану комісію ддля розв’язання питання про кордони і впровадити в п’яти Холмських повітах, зайнятих австрійськими військами, українську адміністрацію, очолювану губернським старостою Холмщини і Підляшшя О.Скорописом-Йолтуховським. Пропозиція України Пропозиція Польщі встановити україно-польський кордон по р. Буг. Герб Холмщини Солдати війська Великопольщі, які на початку листопада 1918 захопили територію Підляшшя і Холмщини, зайняту німецькими військами

Номер слайду 64

Кримське питання Червень 1918 р. Матвій Сулькевич – колишній царський генерал, голова Крайового уряду Герб Таврійської губернії

Номер слайду 65

Кримське питання Жовтень 1918 р. Півострів Крим Прапор кримського крайового уряду Сулькевича

Номер слайду 66

Відносини з урядами Дону і Кубані Олександр Черякукін – посол Війська Донського в Українській державі і Німеччині

Номер слайду 67

Українська держава і країни Антанти Осінь 1918 р. Проголошення Німеччини республікою (9 листопада 1918 р.)

Номер слайду 68

Українська держава і країни Антанти

Номер слайду 69

Підсумки уроку Пам’ятник Павлу Скоропадському встановлений в Тростянці Полтавської області

ppt
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г.)
Додано
19 серпня 2018
Переглядів
1627
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку