Розробка уроку у формі презентації про події 1919 р. Висвітлено процес встановлення в Україні денікінського режиму, його особливості та причини повалення. Широкий підбір документальних матеріалів дозволить зробити урок яскравим і незабутнім
Добровольча армія Добровольча армія — військове формування, створене під час громадянської війни (1918 р.) на добровольчій основі з офіцерів, юнкерів, студентів та ін. У 1919 р. увійшла до складу Збройних сил Півдня Росії. Поширеним у літературі є інша назва цих формувань — «Біла армія» або «Біла гвардія». Плакат Білої Армії (Денікіна) - у правому верхньому кутку шеврон з кольорами державного прапора Росії, 1919 рік.
Розгром денікінськими військами Червоної армії в Донбасі Травень 1919 р. Денікінська агітка. В Азові був сформований переважно з донецьких шахтарів 4-й Корніловский ударний полк Денікінські військові. Реконструкція, Луганськ Воєнно-стратегічна обстановка в Україні стала докорінно змінюватися на користь Денікіна Значення
Захоплення денікінцями Харкова і Катеринослава Червень 1919 р. Про зустріч А.Денікіна жителями Харкова: «На четверту добу прибув Головнокомандувач, генерал Денікін. Парад на Миколаївській площі. Величезні натовпи. Всі пані в білих платтях, квіти. Урочистий молебень. [...] Від міста генералові Денікіну були піднесені ікона і хліб». Парад у Харкові, 22 червня (5 липня) 1919 року. У центрі Іван Романовський та Денікін Генерал Денікін пробує їжу на благодійному обіді, фото для пропагандистської преси Півдня Росії. 1919, Харків
Захоплення денікінцями Києва 30 серпня 1919 р. Денікінці вступають до Києва Київське духовенство зустрічає генерала Денікіна. 1919 р. Парад частин Добровольчої армії в Києві. Зліва на передньому плані командувач Добровольчої армії генерал В. З. Май-Маєвський, позаду нього: начальник групи військ генерала Бредова Н. Е. Бредов (за Май-Маєвським у білій гімнастерці) і командир 5-го кавалерійського корпусу генерал Я. Д. Юзефович (на передньому плані у білій гімнастерці)
відновлення поміщицької влади на землю; стягнення з селян примусових контрибуцій за допомогою каральних загонів; проведення насильної мобілізації селян. Денікінський режим Аграрна політика Більшовицький пропагандистський плакат "Що несе Денікін робітникам і селянам". Літературне видавництво Відділу Політичного Управління Реввійськради Республіки
Денікінський режим Промислова і соціальна політика відновлення приватної власності; відродження свободи торгівлі; повернення підприємств колишнім власникам; запровадження 11—12-годинного робочого дня і збільшення норм виробітку. «Денікінки». 10 рублів Збройних Сил Півдня Росії , 1919 р.
Денікінський режим Національна політика відновлювалося царське законодавство в галузі освіти; обмеження сфери вжитку української мови; закриття українських газет та журналів; введення цензури; припинення діяльності Української Академії Наук; посилення шовінізму, національної ворожнечі (єврейські погроми). “Звернення до населення Малоросії” А.Денікіна, в якому викладено основні погляди на національне питання
Денікінський режим “Білий терор” встановлення терористичної диктатури; застосування жорстких репресій проти політичних противників; уведення смертної кари за участь у бунтах, більшовицьких організаціях та дезертирство в армії. Зруйнований і спалений денікінцями Фастів. Вересень, 1919 р. Жертви погрому денікінців в м.Сміла. Вересень, 1919 р.
Розмах повстанського руху Найпотужніша сила 5 серпня 1919 р. Революційна повстанська армія України (махновці) Головнокомандувач Революційної повстанською армією України Нестор Махно серед своїх соратників, 1919 р. Мета: «чесна боротьба за повне визволення трудящих України від усякого поневолення».
Махновщина Особливості: армія складалася з кінноти і піхоти, посадженої на тачанки з кулеметами; велика маневреність – за добу здійснювалися 100-кілометрові переходи; восени 1919 р. за різними джерелами в ній налічувалося від 20 до 100 тис. осіб. Прапор Махновського руху с.Гуляйполе – столиця махновщини Тачанка Махна в «Гуляйполівському краєзнавчому музеї»
Угода між махновцями і петлюрівцями Суть: союз з метою спільної боротьби проти Денікіна; постачання військ Н.Махна зброєю. Наслідок: - проведення рейду Махна по тилам Денікіна і встановлення контролю на території від Перекопа до Бердянська і Маріуполя. 20 вересня 1919 р., ст. Жмеринка Симон Петлюра. Худ. І.Денисенко Нестор Махно
Боротьба більшовиків проти Денікіна Зафронтове бюро ЦК КП(Б)У Кінець літа 1919 р., м.Кременець Мета: - керівництво підпільною діяльністю більшовицьких організацій і повстанською боротьбою з Денікіним. Голова бюро, секретар ЦК КП(б)У Станіслав Косіор Військовий відділ створив 12 повстанських штабів для координації дій повстанських загонів
Наступ більшовиків Військові сили: Латиська стрілецька дивізія; Червоне козацтво В.Примакова; Кінний корпус С.Будьонного. Боротьба більшовиків проти Денікіна Жовтень 1919 р. Бої під Кромами – знищення кращих частин “білих” Втрата Денікіним стратегічної ініціативи "Червоні козаки". Художник: Віктор Полтавець (1963)