Кліматичні умови в екваторіальному та субекваторіальному кліматичних поясах створили умови для формування тут найгустішої річкової системи. Дуже мало річок у пустелях. Фактично постійні течії є лише у тих річок, які починаються у добре зволожених місцях за тисячі кілометрів від пустель, де, наприклад, Ніл, Оранжева, Нігер, Сенегал.
Річки Африки живляться переважно дощовими водами. В субекваторіальному поясі річки під час дощового сезону переповнюються водою, а в сухий сезон різко зменшують свою водність, а іноді перетворюються на ланцюжок озер чи пересихають зовсім. В областях із середземноморським субтропічним кліматом річки виходять із берегів теплої дощової зими. Влітку, під впливом тропічних сухих повітряних мас, їх водність значно зменшується. Великі та повноводні річки, в тому числі Конго, Голубий Ніл і Замбезі витікають із гірських районів.
До річок внутрішнього стоку належать річки Шарі, що починається на плато Дарфур і впадає в безстічне озеро Чад, Окаванго на півдні Африки й інші. Окаванго тече у напівпустельну западину Калахарі де, утворивши велику дельту, під час посушливого періоду висихає. Могутня річка завдовжки понад 1,5 тис. км губиться в пустелі Калахарі, розділившись на кілька могутніх рукавів.р. Окаванго
Найповноводнішою річкою Африки є Конго. За довжиною вона поступається на материку лише Нілу. Конго двічі перетинає екватор. Тут майже щодня йдуть рясні дощі, тому річка повноводна упродовж усього року. Протікаючи схожими на східці уступами гір і плоскогір’їв, Конго утворює численні пороги та водоспади.
Водну систему Нілу тривалий час вважали найдовшою на Землі. На 2013 р. установлено, що найдовша річкова система в Амазонки — 6992 км, тоді як довжина системи Нілу становить 6852 км. Річка бере початок на Східно-Африканському плоскогір’ї і впадає в Середземне море. У верхній течії вона приймає великі притоки, лівий — Бахр-єль-Газаль і праві — Ачва, Собат, Голубий Ніл і Атбара. Нижче гирла правої притоки Атбара Ніл протягом 3120 км тече, не маючи приток. Повноводний Голубий Ніл бере початок із озера Тана на Ефіопському нагір’ї.
Третя за довжиною та площею басейну річка Африки — Нігер. Вона починається поблизу океану в субекваторіальному кліматичному поясі. У верхній течії — це повноводна, порожиста річка, яка прямує в Сахару. На межі пустелі річка розпадається на безліч протоків. Під прямим кутом вона повертає на південний схід і впадає у Гвінейську затоку в екваторіальному поясі.
Найбільшою річкою басейну Індійського океану є Замбезі. Вона відома вражаючим водоспадом Вікторія. Місцеві жителі дуже влучно назвали водоспад «Мосі-оа-тунья» («Гримлячий дим»). Річка розливається тут майже на 2 км завширшки, падає у розлом у земній корі глибиною 120 м. За своїми розмірами водоспад Вікторія удвічі вищий за знаменитий Ніагарський і у півтора рази довший.
Низка великих озер утворилася у розломах земної кори. Їхні озерні западини продовгуваті та дуже глибокі. Найбільше серед них — Танганьїка — завдовжки понад 680 км. Ширина озера — від 50 до 80 км. За площею озеро більше за Одеську область. За глибиною (1435 м) Танганьїка поступається лише найглибшому у світі озеру Байкал. Озеро Ньяса — третє за глибиною у світі, у нього впадає 14 річок.оз. Танганьїкаоз. Ньяса
На межі Сахари та саван знаходиться озеро Чад. Річки, які в нього впадають, течуть із субекваторіального кліматичного поясу, де опади випадають нерівномірно за сезонами. Відповідно рівень озера також змінюється за сезонами. Під час сезону дощів площа озера збільшується вдвічі. Озеро висихає, створюючи страшну екологічну проблему для місцевого населення. Його площа зменшилася в 27 разів! У Руанді знаходиться велетенське болото Кагери. Воно має довжину понад 50 км і ширину до 30 км.
Річки Африки багаті на гідроенергію, найбільші її запаси має річка Конго. На річці Ніл 1970 р. у районі міста Асуан було побудовано велику греблю, яка і сьогодні є однією з найбільших на материку. Асуанська гідроелектростанція дає електроенергію містам і селам Єгипту. Крім того, Африка багата на підземні води. Особливого значення їх використання набуває в Сахарі.