Презентація на тему "Європейська революція 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях "

Європейська революція 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях

Лютий 1848 р. у Франції спалахнула революція Німецькі та італійські держави, Австрійську імперію «Весна народів» Поширалась Введення конституції та парламенту Скасування панщини 1848–1849 рр. – революція («весна народів») в Австрійській державі ✓ ✓ Вимоги Революція  — докорінні зміни в  розвитку яких-небудь явищ природи, суспільства, способі виробництва, науці.

Селянська реформа в Австрійській імперії 1848 1848 р. Скасовано панщину за викуп Селяни отримали право власності на земельні наділи; За поміщиками залишилось сервітутне право на ліси і пасовиська; Селяни отримали право власності, громадянські права; Серпень Березень Квітень Криза феодально-кріпосницьких відносин Зростання селянських повстань і заворушень Причини Революція 1848 р. Передумови 2/3 вартості відшкодування поміщикам за втрачену робочу силу виплачували селяни, 1/3 — держава; ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓

15 березня 1848 р. австрійський цісар Фердинанд проголосив конституцію Надавалась свободу слова, друку, зборів та скликання парламенту —рейхстагу У квітні 1848 р. поляки Галичини організували Центральну раду народову VS У травні 1848 р. засновано Головну Руську Раду — першу україн­ську політичну організацію Руський собор — організація спольщеної української шляхти, яка не бажала відокремлення від польської верхівки;  І. Вагилевич ре­дагував її газету Відновлення Речі Посполитої та надан­ня їй широкої автономії у складі Австрійської імперії Мета греко-католицького духовенства й інтелігенції з метою захисту національних інтересів

Травень 1848 р. Головна Руська Рада Поділ Галичини на Західну (польську) й Східну (українську) Забезпечити для українців і поляків Галичини рівний доступ до державних посад Запровадити українську мову в школах та діловодство Порівняти греко-католицьке духовенство в правах з представниками інших віросповідань Призначити на державні посади у Східній Галичині чиновників, що володіють українською мовою 1 2 3 4 5 Програмні вимоги

Травень 1848 р. Головна Руська Рада Створено близько 50 місцевих рад у містах і селах. Політична Діяльність Уперше використано національну символіку Сформовано загони національної гвардії та академічного легіону у Львові, батальйон руських гірських стрільців Уперше заявлено про національну єдність галичан та українців Наддніпрянщини. ✓ ✓ ✓ ✓

Започатковано видання першої української щотижневої газети «Зоря Галицька» (1848-1852) Утворено Галицько-Руську матицю — організацію з видання дешевих підручників і книжок для народу українською мовою. У жовтні 1848 р. скликано Собор руських учених «Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, який розмовляє однією мовою...» Культурна Діяльність Ухвалив єдину граматику української мови 1849 р. засновано кафедру української мови Львівського університету, яку очолив Я. Головацький. У Львові відкрито Народний дім з українською бібліотекою, музеєм і народним клубом. ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ Травень 1848 р. Головна Руська Рада

Рівні права на використання польської та української мов у школах та установах Галичини. Рівні права представникам різних національностей і віросповідань. Питання про поділ Галичини на польську та українську частини має вирішити австрійський рейхстаг. Спільний польсько-український сейм, уряд, національна гвардія. Узгодити погляди та інтереси слов'янських народів у боротьбі за свої права в Австрійській імперії Мета  Червні 1848 р. Слов'янський з'їзді в Празі 2 1 3 4 Створена польсько-українська угода «Вимоги українців у Галичині» Українців-русинів уперше визнали представниками окремого народу Галичини з власними національно-культурними правами Проте угода не реалізована Результат

Перший досвід парламентської діяльності українців З 383 депутатів 39 українців Галичини (27 селян, 9 священиків, 3 інтелігенти) та 5 українців Буковини Українських селян у пар­ламенті очолили Л. Кобилиця та І. Капущак. Скасувати відшкодування поміщи­кам за ліквідацію панщини Поділити Галичину на польську та українську частини Вимоги ✓ ✓ Л. Кобилиця І. Капущак

Східна Галичина на завершальному етапі революції Восени 1848 р. діячі Центральної ради народової стали готувати антиавстрійське повстання Головна руська рада категорично відмовилася підтримати повстання. 1 – 2 листопада 1848 р Львівське повстання Австрійська артилерія стала обстрілювати центр міста. У середині дня представники міста підписали акт капітуляції і повстанці припинили опір.

Завершення революції. Реакція Заборона діяльності Центральної ради народової Головної руської ради Руський собор 14 листопада діяльність Головної руської ради й видання «Зорі Галицької» дозволили відновити. Схвалили «відновлення порядку» в місті Червнь 1851 р. Головну руську раду розпущено Березень 1849 р. новий імператор Франц-Йосиф  І  оприлюднив  власну  конституцію для  країни  і  поклав  край  діяльності  парламенту Грудень 1851 р. скасовано конституцію 1849 р. Повернення до абсолютизму ✓ ✓

Революційні події в Північній Буковині Відмова селян сплачувати відшкодування колишнім господарям за панщину Боротьба за сервітутні ліси й пасовища Дозволити на власні кошти створювати школи для навчання дітей рідною мовою Об’єднати Буковину з Галичиною в одному адміністративному утворенні За конституцією 1849 р. Буковина стала окремим коронним краєм ✓ ✓ ✓ ✓ Вимоги Обмежений характер селянської реформи 1848 р. Причина 1848—1849 рр. посилення селянського руху під проводом Л. Кобилиці

Революційні події в Закарпатті Ідеї об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною та Буковиною в окрему адміністративну автономну одиницю імперії Олександр Духнович «Будитель Закарпаття» Олександр Духнович у статті «Становище русинів в Угорщині» висловив думку про возз’єднання русинських земель У січні 1849 р. закарпатська делегація, очолювана А. Добрянським, надисила петицію з вимогою об’єднати Східну Галичину, Північну Буковину й Закарпаття Імперський уряд не задовольнив прагнення русинів Діяльність ✓ ✓ Адольф Добрянський

Результати й наслідки революції: Скасовано панщину; покращився       соціальний статус селянства. Головна Руська рада — перша в XIX ст. політична організація українців, яка стала виразником інтересів і потреб українців.  Вперше українці сформулювали свої власні політичні програми та усвідомили себе як єдину національну спільноту з наддніпрянськими українцями. Політичні сили Австрійської імперії визнали існування в Галичині українського народу з власними національними потребами.    ✓ ✓ ✓ ✓

Домашнє завдання Опрацювати §9, с. 68-77 Письмово. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про життя, діяльність та погляди Василя Подолинського

Основні дати: 1848–1849 рр. – революція («весна народів») в Австрійській державі; 1848 р. — скасування панщини в Галичині; створення Головної Руської Ради; видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька».

Духнович Олександр (24.04.1803, с. Тополя, нині Пряшівщина у Словаччині — 30.03.1865, Пряшів, тепер у Словаччині) — закарпатський гром. діяч, письменник і педагог. Закінчив богословську семінарію (1827). Автор патріотичних поезій, підручників для нар. шкіл. Д. домагався запровадження викладання укр. мови у школах, вів б-бу з мадяризацією Закарпаття. Кобилиця Лук’ян (1812, с. Путила-Сторонець, тепер Путала Чернівецької обл. — 24.10.1851, Гура-Гумора, нині Гура-Гуморулуй, Румунія) — сусп.-політ. діяч. 1843-1844 очолював повстання селян Буковини. Під час революції 1848-1849 К. був обраний депутатом парламенту, де вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу. Знову очолив виступи селян, які тривали до літа 1849. Наступного року К. був заарештований, після катувань важко захворів, помер на засланні. Персоналії

Терміни і поняття Весна народів — рев. виступи ліберального та респ. характеру в Європі 1848-1849 рр. Започаткована Лютневою революцією у Франції. В. н. придушена монархічними урядами, однак були «даровані» нові конституції. Під час революцій були закладені основи для подальшої демократизації с-ва. Революція (від латинського «розгортання, переворот») — докорінна якісна зміна, різкий стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до ін., від старого до нового в розвитку явищ природи, с-ва чи пізнання.