Уявлення людини про Всесвіт. Астрономи вивчають усі об’єкти, які розташовані за межами Землі, та їхню взаємодію між собою. Слово космос, яке ми часто використовуємо як синонім Всесвіту, у перекладі з грецької означає порядок. Тобто ще в Давній Греції вчені розуміли, що Всесвіт існує за деякими законами, тому на небі існує певний порядок. У наш час під словом космос астрономи розуміють навколоземне й міжпланетне середовище за межами атмосфери Землі. Відомо, що вже за 3000 років до н. е. єгипетські жерці за першою появою найяскравішої зорі земного зоряного неба Сіріуса визначали час настання розливу річки Ніл. У давньому Китаї за 2000 років до н.е. видимі рухи Сонця та Місяця були так добре вивчені, що китайські астрономи передбачали настання сонячних і місячних затемнень. Старовинне уявлення про Всесвіт та Землю
Моделі системи світу. Тривалий час, протягом 1500 років, вважали, що нерухома Земля розташована в центрі Всесвіту, а навколо неї обертаються планети, Сонце, Місяць. Зорі начебто розташовані на сфері, яка обмежує Всесвіт. Цю систему світу, яка отримала назву геоцентрична модель світу, запропонував грецький учений Клавдій Птолемей у 150 році до н. е. Одним з перших понад 500 років тому ці уявлення спростував польський учений Микола Коперник. Після тридцяти років тривалих спостережень і завдяки складним математичним розрахункам він довів, що Земля є не центром Всесвіту, а лише однією з планет, що обертаються навколо Сонця. Ця система отримала назву геліоцентрична . Проте минуло ще багато років, перш ніж відкриття М. Коперника набуло визнання. Для його підтвердження потрібні були роботи Тіхо Браге, що спостерігав рух планет, Йоганна Кеплера, який відкрив закони руху планет, Галілео Галілея, який за допомогою збудованого ним телескопа зробив багато астрономічних відкриттів. Грецький учений Клавдій Птолемей і його геоцентрична модель світу. Микола Коперник і його геоцентрична модель світу
Методи і прилади для вивчення Всесвіту. Астрономія істотно відрізняється від інших галузей природознавства. В основі інших природничих наук лежить експеримент. Фізик чи хімік можуть штучно створювати різні умови й досліджувати, як зміна цих умов впливає на перебіг певного процесу. Основа астрономії - спостереження. Вивчаючи світло, що надходить до Землі від небесних світил, астрономи не тільки змогли визначити відстані до них, дослідити їхні надра, вивчити їхню будову, а й з’ясували історію їхньої появи і розвитку.
Розвиток науки астрономіїЛюдина як розумна істота освоює Землю, змінюючи обличчя планети. Вона створила сучасну техніку й нові технології, які дали змогу вийти за межі Землі і почати практичне освоєння космосу. Людина вийшла у відкритий космос, здійснила посадку на Місяць, космічні зонди досягли Марса. Астрономія вивчає небесні тіла, їхню будову, походження і взаємодію між собою. Основний метод досліджень в астрономії - спостереження. У сучасній астрономії існує понад десять окремих напрямків наукових досліджень.
Сторінка ерудита. На мисі Доброї Надії в Південній Африці Томас Гендерсон виміряв відстань до найближчої до Сонця зорі - Альфи в сузір’ї Кентавра. Успіх астрономів був зумовлений тим, що зорі, до яких вони вимірювали відстані, перебували відносно близько до Землі. Визначивши відстані до зір, учені змогли дати їм характеристики.