Презентація на тему: "Йоган Вольфганг Гете. Випробовування Фауста" .

Йоганн Вольфґанґ Ґете(1749 – 1832)Випробовування Фауста. Викладач СТФК НУХТ Чужинова Т. П.

Якої думки про світ – творіння Бога - архангели?Що думає про нього Мефістофель?Як повинна вирішитися суперечка Бога з дияволом про сутність людини?Визначте місце “Прологу на небесах” в композиції твору. Художник Андрій Герасимов“Пролог на небі” - експозиція. Мефістофель: людина - “тварина із тварин”, легко піддається спокусі Бог: людина – найкраще його творіння, вірить в високе призначення людини

“Фауст в кабінеті”Художник Ежен Делакруа Вирішити цю суперечку за все людство має смертний –Доктор Фауст. Що покладено в основу трагедії?Ще у “Пра-Фаусті” Гете поєднав 2 популярних сюжети: про вченого-чорнокнижника Фауста, який продав душу дияволу;про те, як закоханий юнак зваблює юну дівчину. Що відрізняє трагедію Гете від попередніх джерел?Трагедія Гете «Фауст» - це трагедія всього людства у пізнанні самого себе та світу. Гете прославляє могутність людського духу, що зумів піднестися над буденністю й замислитися над «вічними проблемами»: добро і зло, кохання, життя, праця, щастя тощо. Гете прагнув знайти сенс існування людини й людства та навернути їх до пошуку істини. Все це й визначило жанр твору як драматичної поеми і філософської трагедії.

Образ Фауста. Розчарований у своїй діяльностіЖиття в гармонії з природою. Вчений - творець. Філософія. Медицина. Юрист. Богослов’я. Алхімія. Фауст. Прагне збагнути таємницю буття. Любов до людей. Мислитель похилого віку. У філософію я вник,До краю всіх наук дійшов... Не вірю я, що щось я знаю,Не вмію я людей навчать. Коли б дались крила,Летів би я за сонцем повсякчас,Глядів би я на світ просторий. У променистім сповитті... Щоб я збагнув почин думокІ світу внутрішній зв’язок,Щоб я пізнав основ основу,А не кидав слова – полову.. Тому-то й почав я ворожити: Чи не одкриє духів міць. Мені одвічних таємниць,Щоб я дарма не мудрував, чого не знаю, не казав…На початку твору Фауст відчуває невдоволеність самим собою, недосконалість набутих знань. Він вивчив філософію, медицину, богослов’я та інші науки, але це не могло дати йому головного – усвідомлення загального зв’язку між усім, «вічного руху природи», сенсу життя. Йому тісно там, де немає Істини. Його душа прагне простору. Волі, розвитку. Його не задовольняє сучасна йому наука, знання, які нікому не потрібні. І вчений викликає собі в помічники Духа Землі ( не Диявола, а саме Духа ), який знає таємниці Всесвіту. Та той, ображений, що Фауст вважає себе рівним йому, зникає, нічого не відкривши вченому. А от Мефістофель обіцяє мислителю те, в чому йому відмовляє Дух Землі. Які риси притаманні доктору Фаусту?

Хто такий Фауст?Чому він розчарований в усьому?З якою метою Фауст викликав Духа Землі?Хто перервав магічний сеанс?Як і чому Фауст ставився до Вагнера?Чому Фауст вирішив померти?Що його зупинило?Як і чому ставляться люди до Фауста?Як вчений поводиться з ними?За яких обставин поруч з Фаустом з'являється Мефістофель? “Фауст викликає Духа Землі”Художник А. Герасимов“Фауст і Вагнер на прогулянці”Художник А. Герасимов. Розчарування Фауста. Дайте відповіді на питання:«Хто йде вперед, той завше блудить».

“Угода Фауста і Мефістофеля” – зав’язка Мефістофель: “Він (Фауст) буде мій”. Коли Диявол задовольнить усі його бажання і вчений попросить спокою, сказавши:“Спинися, мить! Прекрасна ти!”, тобто досягне такої миті, коли не відчує потреби руху уперед, Фауст програє свою безсмертну душу. Бог: вважає, що людина ніколи не задовольниться якоюсь миттю, їй весь час потрібен рух уперед до відкриття Вищої Істини. Як приклад, - пошуки і життя доктора Фауста. Фауст. Дай руку, переб'єм!Як буду змушений гукнути:"Спинися, мить! Прекрасна ти!" —Тоді закуй мене у пута,Тоді я рад на згубу йти. Тоді хай дзвін на вмерле дзвонить,Тоді хай послух твій мине,Годинник стане, стрілку зронить,І безвік поглине мене.

Якою була перша спроба диявола спокусити Фауста?Чому вчений їй не піддався?“Пивничка Ауербаха у Лейпцігу”Художник А. Герасимов. Авербахів склеп у Лейпцигу – випробовування тілесними насолодами. Мефістофель: прагне показати “нутро скотяче” людей. Він переносить Фауста у товариство п’яниць та гуляк. Адже людство нерідко піддається тваринному задоволенню, звірячим інстинктам: “Прелюдожерно гарно нам, мов всім на світі кабанам.”Але Фауста не задовольняють низькі інстинкти. Пияцтво – це не та воля, про яку він мріяв: “Вони мені уже обридли всі.” Він прагне вгамування духовної, а не тілесної спраги

Що відбулось з Фаустом на кухні відьми?Навіщо Мефістофель омолодив вченого?“Кухня відьми”“Омолоджений Фауст”Художник А. Герасимов2. “Відьмина кухня” – випробовування вічною молодістю. Відьма своїм чаклунством намагається звабити душу Фауста вічною молодістю. Та Фауста не задовольняє буденне, бездуховне існування: “Не по мені вузьке життя.” Хоча Фауст і випив чарівний еліксир відьми й помолодшав, проте не втратив духовної сутності, не спинився у своїх пошуках. Мефістофель спокушає Фауста земними радощами. Головна проблема сцени – як зберегти молодість. Чи легко подолати цю спокусу? Який літературний герой за вічну молодість продав душу дияволу? Чим він поплатився?

В кого закохався під дією чарів Фауст?Чому Маргарита не заохочувала залицяльника?Як Мефістофель вирішив здобути дівчину для Фауста?Чому померла матір Маргарити? Сцени з Маргаритою – випробування Фауста коханням. Мефістофель намагався довести, що людина не знає справжньої любові, а лише шукає плотських утіх. Він підштовхує Фауста до обману, спричиняє трагедію Маргарити. Але, незважаючи на драматичну розв’язку, кохання виявляється сильнішим за диявольський розрахунок. Фауст покохав по-справжньому, і кохання по-новому відкрило йому весь світ. Тому в кінці 1 частини на слова Мефістофеля: “Вона рокована!” - лунає голос із неба: “Врятована!” Господь дарує духовне спасіння Маргариті й Фаусту за їхнє кохання. Мефістофелю не вдалося довести, що любов – “пусті слова”. Кохання духовно очистило їх обох.

Чому гнівається Валентин, брат Маргарити?З якою метою викликає Фауста на двобій?Чому результат поєдинку відомий зарані?Яке значення смерть Валентина мала для Маргарити? Фауста?“Поєдинок Фауста і Валентина”Художник Ежен Делакруа. Трагічна розв’язка «забороненого кохання»Після загибелі Валентина Фауст, підкоряючись злій волі Мефістофеля, вимушений тікати з міста, щоб врятуватися від правосуддя. Маргарита не витримує: на її совісті смерть найдорожчих людей - матері і брата. Коханий її покидає… Вона залишається без моральної і матеріальної підтримки, наодинці з прокляттями і осудженням оточення. Вона вбиває народжену дитину і божеволіє. Фауст став причиною щастя та страждань Маргарити, але він сам картає себе за горе, що спричинив дівчині

Як Мефістофель намагається відволікти Фауста від сумних думок про Маргариту?Чому Фауст несподівано згадує про кохану?Чого вимагає від диявола?“Вальпуржина ніч”Художник А.фон Крелінг. Мефістофель: намагається відволікти Фауста від духовних проблем, забрати його в полон до темних сил. Але Фауст відмовляється від солодкого забуття, він не може забути Маргариту й того, що накоїв. Він залишається собою.4. “Вальпуржина ніч” – випробування розвагами й забуттям«Ти в даль вдивися пильно: Он дівчина, прекрасна і бліда; Мов скована – така її хода, Ледь сунеться – повільно йде, повільно… Мені здається, впізнаю В ній Гретхен милую мою». У Вальпуржину ніч Фауст потрапляє на бал до Сатани. Сюди поволі збирається вся нечисть.

Чому Маргарита опинилась у в'язниці?Якою побачив її Фауст?Про що розповіла йому кохана?Чому Маргарита відмовилась тікати? Чому Бог рятує душу грішниці Маргарити?Мефістофель: “Вона рокована”Голос з неба: Врятована!Маргарита відмовляється врятувати життя ціною совісті: «Я підкоряюсь Божому суду»Маргарита у в’язниціТи будеш жить!Боже, зжалься над рабою твоєю! Ви, херувими і серафими, Мене осініте крильми благими!

Частина ІІ.5. Стає міністром імператора – випробовування владою. Його поважають, у нього є багатство, імператор йому довіряє. Та влада не задовольняє вченого. Фауст бачить, що через постійні оргії володар стає сліпим до потреб держави, бідувань підданих. Держава гине.6. Фауст стає видатним полководцем – випробовування славою. Мефістофель спокушає славою військового, але і це йому не вдається. Війна бридка, вона суперечить поглядам Фауста7. Подорожі у часі -випробовування золотом. Це було одне із серйозних випробувань. Мефістофель спокушає багацтвом. Але жалюгідний метал не задовольняє Фауста.8. Повернення до античності – випробування мистецтвом. Символ єднання бентежного духу з античною красою. Побачивши, як Фауст захоплюється античним мистецтвом, Мефістофель викликає із небуття міфічну красуню Єлену, через яку зчинилася Троянська війна. Єлена дарує Фаусту кохання і сина Евфоріона, але й вони трагічно гинуть: цей союз міг існувати лише у вигаданому , уявному світі. Хоча пошуки Фауста завершилися поразкою, наближення до античної краси збагатило його духовно й спонукало продовжувати свій шлях до високої мети.9. Фінал трагедії: сенс людського життя – служіння людству. Фінал твору – трагічний. Фауст постарів, осліп, і Мефістофель вводить його в оману: стукіт лопат лемурів, що копають йому могилу, він сприймає за будівництво. Фауст вимовляє фатальні слова: “Постій, хвилино, гарна ти!”Диявол оголошує зупинку земного часу, формально він переміг. Але духовна перемога за Фаустом – він не припинив свої пошуки сенсу життя. Фауст уявляє, що відвойовує у моря і висушує заболочені плодючі землі, на яких будуть жити вільні люди. Тільки в боротьбі, в праці, в пошуку може бути щаслива людина – в цьому розумінні тепер мудрість і мета його життя. Тому душу Фауста забирають янголи. Висновки: Мефістофелю не вдається скинути Фауста у пекельну прірву. Він відступає перед світлими силами. Фауст дістає на небі повне прощення. Гете вірить в силу людини, її розум, творчі можливості, здатність до морального вдосконалення, пізнання й перетворення світу. У “Фаусті” представлені різні персонажі, котрі створюють цілісний образ людства. Усі люди різні. Вони піддаються “мерзенним” інстинктам, недосконалі духовно, але водночас людство має великі можливості до морального перетворення й перетворення світу. Велич людства, як вважає митець, полягає у силі його духу і здатності до дії. Падаючи й помиляючись, людство, на думку Гете, повинно дійти до духовного очищення й оновлення світу

Смерть та вознесіння Фауста9. Фінал трагедії: сенс людського життя – служіння людству. Фінал твору – трагічний. Фауст постарів, осліп, і Мефістофель вводить його в оману: стукіт лопат лемурів, що копають йому могилу, він сприймає за будівництво. Фауст вимовляє фатальні слова: “Постій, хвилино, гарна ти!” Але духовна перемога за Фаустом – він не припинив свої пошуки сенсу життя. Фауст уявляє, що відвойовує у моря і висушує заболочені плодючі землі, на яких будуть жити вільні люди. Тільки в боротьбі, в праці, в пошуку може бути щаслива людина – в цьому розумінні тепер мудрість і мета його життя. Тому душу Фауста забирають янголи. Згідно з договором, Диявол оголошує зупинку земного часу, формально він переміг.«Лиш той життя і волі гідний, Хто б’ється день у день за них»

Прокоментуйте ілюстрації до трагедії Й. Гете «Фауст». Які сцени на них зображені? Що, на вашу думку, вдалося відобразити художникам? Які картини ви вважаєте найбільш вдалими. Обгрунтуйте свою думку. Закріплення знань

Висновки: Мефістофелю не вдається скинути Фауста у пекельну прірву. Він відступає перед світлими силами. Фауст дістає на небі повне прощення. Гете вірить в силу людини, її розум, творчі можливості, здатність до морального вдосконалення, пізнання й перетворення світу. Велич людства, як вважає митець, полягає у силі його духу і здатності до дії. Падаючи й помиляючись, людство, на думку Гете, повинно дійти до духовного очищення й оновлення світу. Підводимо підсумки: Чи може Мефістофель святкувати перемогу, адже він згубив Маргариту і забирає із собою Фауста?Які філософські проблеми порушуються у трагедії Й. В. Гете “Фауст”?Поясніть слова Й. В. Гете: “Хто йде вперед, той змушений блукать…”?

Шарль Гуно. Опера «Фауст» на сцені Національної опери України

Ще до війни - в червні 2013 Київську оперу потрясли три баси: Сергій Магера, Тарас Штонда и Сергій Ковнір - виконанням Le veau d'or трьома мовами (німецькою, російською й українською). Що стало пророцтвом… Особливо мрачно тепер звучить третя частина - украинською: "І на втіху бога-злата ллється кров по всій землі, а пани та королі посилають брат на брата помирати за метал..." Виконання арії Мефістофеля на сцені Національної опери Україниhttps://www.youtube.com/watch?v=Vk_Vu. MNTX1 Ahttps://www.youtube.com/watch?v=Vk_Vu. MNTX1 A

Бог. Мефістофель. Приходь сюди безпечно завше,На ваш-бо рід не маю ворожди;А з духів заперечення, лукавче,Ти був мені найстерпніший завжди. До чого ж гарний дідуган!З ним інколи зустрітися приємно!Відповіді можуть бути такими: * Господь розуміє призначення Мефістофеля – руйнувати, без нього не було б нічого нового на землі, а отже, не було б і руху вперед. *Світова гармонія – це наче терези. І кінець усьому живому настане, коли буде порушена рівновага, а от утримує її одвічна, протидійна, вселенська сила. Мефістофель – частина тієї сили. *Ні Господь, ні Мефістофель не можуть існувати один без одного. Звідки дізнатися, що це добро, якщо не бачив зла? Тоді ніколи не буде доброго, бо воно стане обов’язковим. *Якщо не буде боротьби добра і зла, не буде і руху вперед. *Можливо, причина ще й у тому, що вся диявольська сила – це падші ангели, а Сатана – син Божий. * Без протилежностей рух неможливий, без руху неможливе життя. *В цих образах перед нами втілення закону єдності та боротьби протилежностей. *Відповідь на це питання криється у словах самого Мефістофеля: “Я – тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого.”Філософське значення образу Мефістофеля. Бінарна опозиція: Бог і Мефістофель. Завдання. Прочитайте. Подумайте: 1. Як вони ставляться один до одного? Чи є вони супротивниками? 2. Образ Диявола в світовій літературі.3. Поміркуйте, чому Гете наголошує на дружньому ставленні Господа і Диявола? Зверніть увагу на їхні слова: Для індивідуальних завданнь, проектів:

Цікаво зіставити образ Маргарити з Шевченковою Катериною. Долі цих жінок надзвичайно схожі і водночас різніМаргарита. Катеринаспільне. Обидві зазнали «нечесного» кохання поза шлюбом, були засудженні людським поголосом, залишились без близьких людей, мали позашлюбну дитину і закінчили життя самогубством. Обидва образи – глибоко символічні й значущі відмінне. Маргарита – зразок чистої, але пасивної, в чомусь навіть байдужої до самої себе істоти. Катерина – натура діяльна і рішуча. Маргарита страждає від усвідомлення гріховності свого вчинку. Лише у в’язниці, збожеволівши, вона спромоглася на вчинок, обравши смерть замість кохання з жалю. І за це одне, власне, була винагороджена Господнім прощенням та спасінням Скрізь і завше свідомо відстоює право на кохання і гідне життя. Не лякає дівчину ні людський осуд, ні те, що батьки її відцуралися, ні тяжкий, принизливий пошук батька дитини. Катерина не так переймається тим, що її любов зраджено, втоптано в багно, як долею дитини. Материнський початок бере гору в цій жінці і, на відмінну від гетівської героїні, українська страдниця лишає жити свого сина, накладаючи на себе руки. Гретхен – жертва намагання самопізнання іншої, сильної й неординарної особистості Українська дівчина – творець власної, нехай і трагічної долі. Коли пригадати, що Гете і Шевченко жили в один і той самий час, то паралель виявиться ще правомірнішою. Мимоволі хочеться сказати: «Ото аби Гетевому Фаусту та Шевченкову Катерину!..» Але в тому й велич обох геніїв, глибина символіки їхніх образів, що в них втілилися віковічні поривання до ідеалу, бунтівного духу європейської гуманістичної думки. Для індивідуальних завданнь, проектів:

Фауст і Вагнер: майстер і ремісник{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Аспекти. Фауст. Вагнер. Наука Творець, визнає науку, яка пов’язана з буттям людства. Самовіддано шукає істину в науці й у житті, не спиняючись перед перепонами. Ремісник у науці, кабінетний учений. Його істини мертві, висока мета викликає в нього страх, а не бажання пошуку. Процес пізнання. У процесі пізнання зазнав злетів і падінь, але ніщо не зупиняє його на шляху до істини. Боїться поривань духу, схиляється перед чужим досвідом і догмами. Сенс буття. Прагне знайти сенс існування, заради цього ступає на тернистий шлях. Вважає, що неможливо знайти «основу основ», тому шукати сенс буття — марна праця. Ставлення до світу. Намагається пізнати світ, безмежний та розмаїтий; усвідомлює себе часткою світу, постійно відкриває його. Відгородився від світу мертвою наукою, не знає світу й боїться його. Природа Схиляється перед красою та мудрістю природи, навчається в неї гармонії. Не розуміє природи, не бачить її життєдайної сили. Ставлення до людей. Не відділяє себе від народу й людства, прагне працювати заради них. Не любить і не розуміє народ, протиставляє себе людям. Ставлення до слави Для нього слава — не головне, його хвилює лише нерозгаданість вічного сенсу буття. Заздрить славі Фауста й мріє про те, щоб юрба вклонялася йому. Для індивідуальних завданнь, проектів: