Презентація на тему з ВІ 6 класу "Греко-Перські війни"

Наочний посібник з теми «Персько-Грецькі війни 500–449 до н. е.»Дисципліна : Всесвітня історія Розробник : Юрченко В. Ю.

Ви познайомитеся з такими персоналіями: Мільтіад (близько 550 до н. е. — 489 до н. е.)Дарій І Великий   (550 до н. е. — 486 до н. е.)Ксеркс  І (519 до н. е. - 465 до н. е.)Фемістокл 524 до н.е.— 459 до н. е. 

Питання теми1. Причини Персько-Грецьких воєн2.Іонійське повстання3. Похід Дарія І в Грецію. Марафонська битва4. Похід Ксеркса в Грецію5. Завершення і результати греко-перських війн

1. ПРИЧИНИ ПЕРСЬКО-ГРЕЦЬКИХ ВОЄН

Головними причинами війни були:-     опір грецьких полісів на Іонійському узбережжі Малої Азії загарбницькій політиці Персії;-     намагання володарів Персії підкорити грецькі поліси Балканського півострова.

Зображення походів та визначних битв греків з персами

2.Іонійське повстання

Карта Іонійського повстання. У 500 р. до н.е. грецькі міста-держави, що розташовувалися на узбережжі Малої Азії, повстали проти влади своїх тиранів і персів.

Перси проти повсталих кинули величезне військо. На заклик про допомогу відгукнулися лише два міста: Афіни, що послали 20 кораблів, і Еретрія – 5 кораблів. Попервах успіх був на боці повсталих, вони навіть здійснили зухвалий похід на столицю перського намісництва у Малій Азії місто Сарди і спалили його. Але боротьба була нерівною. Після шести років опору повстання було придушене. З повсталими перси жорстоко розправилися. Багато храмів міст були зруйновані, а населення було віддано в рабство.

3. ПОХІД ДАРІЯ І. В ГРЕЦІЮ. МАРАФОНСЬКА БИТВА

Перський цар Дарій розіслав своїх посланців до греків з вимогою визнати його владу. Перський цар Дарій І посланцігрецький поліс Але Афіни та Спарта відмовилися підкоритися. Після відмови війна стала неминучою.

У 490 р. до н.е. за 42 км від Афін на рівнині поблизу Марафона висадилася 30 тисячна перська армія. Назустріч їй із десятьма тисячами піхотинців виступив афінський полководець Мільтіад. Греки зайняли позиції на висотах, що недавало можливості діяти перській кінноті. Декілька днів стояли перси та греки один проти одного. Греки не хотіли міняти вигідної позиції. Перси сподівалися виманити їх на рівнину, де могла діяти їхня кіннота.

Цікаво знати. Подальша доля Мільтіада склалася трагічно: спочатку афіняни поставили його на чолі флоту для завоювання островів Егейського моря, але вже після першої невдачі був звинувачений у зраді, присуджений до величезного штрафу і кинутий до в’язниці. Через рік після переможної битви Мільтіад помер від рани у в’язниці. Після цього з честю був похований у могилі разом з 192 афінянами, що загинули в Марафонській битві. Грецький полководець Мільтіад

Історик Ернст Курціус висловив припущення , що перси передумали атакувати греків, які зайняли хороші позиції на висотах і почали готуватися до відплиття. За словами Курціуса , перси вже повантажили свою кінноту на кораблі, і згодом мали сісти в кораблі й інші піхотинці. Саме в цей момент, коли перська кавалерія вже не становила загрози , греки й атакували. Ернст Курціус

Перебіг бою. Греки  зосередили головні сили по боках. У центрі розмістили слабші підрозділи греків. Перси наблизилися до греків і почали атакувати їх градом стріл. Назустріч рушила фаланга  гоплітів, спочатку кроком, потім бігом, щоб швидше подолати простір, що був під обстрілом перських лучників.. Перша атака допомогла потіснити персів, але потім останні почали тіснити центр греків. Була загроза його прориву,але грецькі фланги висунулися вперед і замкнули перське військо майже у кільце. Після чого деморалізовані перські війська кинулися рятуватися до своїх кораблів. План перебігу битви під Марафоном.

Фаланга  — тісно зімкнутий лінійний стрій грецької піхоти (гоплітів) для бою. Греки перемогли у битві , створивши загрозу оточення і змусивши персів тікати в паніці до кораблів.

Люк-Олів’є Мерсон у1869 році присвятив цій події картину «Фідіппід, який приносить звістку про перемогу в Марафонській битві»Щоб сповістити жителів Афін про перемогу був відправлений посланець, який біг без зупинки, щоб принести радісну звістку. Він пробіг 42 км і сповістивши афінян про перемогу впав замертво. Але це лише легенда.

У пам'ять про цю подію на Олімпійських іграх стали проводити біг на марафонську дистанцію. Марафонський біг  — спортивні змагання з бігу на дистанцію, що становить 42 км 192 м.1-й олімпійський марафон, фото 1896 р.

Поразка при Марафоні не стала трагічною для персів. Дарій збирався розпочати новий похід та тут розпочалося повстання у Єгипті і перси кинули всі сили на його придушення. А згодом помер і сам Дарій. Його місце зайняв його ж син – Ксеркс.

4. Похід Ксеркса в Грецію

Через десять років після Марафонської битви перси розпочали новий похід проти греків. На чолі перського війська стояв Ксеркс, син Дарія.  Навесні 480 р. до н.е. Ксеркс із військом почав переправлятися з Азії в Європу через протоку Геллеспонт.

Коли буря зруйнувала перший міст, цар наказав не тільки вбити будівельників, а й покарати море, висікти Геллеспонт батогами і……закувати його в кайдани.

Більшість грецьких міст-держав об'єдналася в єдиний союз, його очолила Спарта. Загалом 31 держава брала участь у спільній боротьбі проти персів.

Ксеркс направив посланців до греків з вимогою скласти зброю. Спартанський цар Леонід відповів: "Прийди і візьми". Тоді посланець, сподіваючись налякати греків чисельністю перського війська, сказав: "Наші стріли і дротики закриють вам сонце". Леонід відповів: "Ну що ж, ми будемо битися в затінку".

Військо під командуванням спартанського царя Леоніда розташувалося у вузькому Фермопільському проході. Цей прохід з'єднував Північну і Середню Грецію. Грецькі війська, таким чином, закрили шлях в Середню Грецію. Ксеркс підійшов до Фермопіл і став поруч з проходом. Чотири дні противники не починали військових дій. І тільки на п’ятий день перси пішли в атаку.

Перебіг бою. Через п'ять днів підходу персів до проходу  Ксеркс наказав атакувати греків. Наступ відбірного перського війська не мав успіху. Захисники Фермопіл використовували тактику виманювання сил противника і винищування невеличкими групами. Вони удавали, що відступають, і заманювали частини перського війська в міжгір'я, вступаючи з ними в рукопашний бій. Атаки противника були безуспішними. Два дні тривали запеклі бої. Перси не могли нічого вдіяти грекам. Вночі третього дня зрадник Ефіальт провів персів у тил грецького війська. Леонід наказав відступити всім союзникам, крім спартанців. Триста спартанців на чолі з Леонідом загинули прикриваючи відхід основної армії.

Полеглих еллінів поховали на тому ж пагорбі, де вони прийняли останній бій. На могилі поставлено камінь з епітафією поета Сімоніда Кеоського: «Подорожній, піди сповісти наших громадян в Лакедемоні, Що, їх заповіту дотримуючись, тут ми кістьми полягли.»Сучасна табличка з епітафією на місці битви при Фермопілах

Кадр з фільму «300 спартанців» 2006 р. Кадр з фільму «300 спартанців» 1962 р. Битва при Фермопілах увійшла в історію як приклад мужності та самопожертви. Про ці події знімали фільми та писали вірші.

Хоча греки й програли, але їх самопожертва не була даремною. У греків тепер був приклад героїчного спротиву і стимул чинити запеклий опір, а у персів знизилася віра у перемогу.

Прорвавшись через Фермопільський прохід, перси зайняли Середню Грецію. Шлях на Афіни було відкрито. Мешканці Афін залишили своє місто. Всі чоловіки, які ще могли тримати зброю, пішли у військо. Решту афінян перевезли в Пелопоннес і на острів Саламін. Перси здобули лише безлюдне місто Афіни, спаливши більшу його частину. Але греки були готові битися до кінці.

28 вересня 480 р. до н.е. сталася важлива морська битва поблизу острова Саламін. З боку греків в ньому брало участь 370 кораблів, 200 з яких належали афінянам. З боку персів – 700 кораблів. Грецькі кораблі (трієри) мали по три ряди весел з кожного боку, були легкими та рухливими в порівнянні з важкими і неповороткими кораблями персів. Трієра - так називався один з багатьох типів бойових кораблів греків.

Афінський полководець Фемістокл (очільник флоту) розраховував заманити перські кораблі у найбільш вузьке місце протоки і там дати бій. Для цього треба було зробити вигляд, що його флот відступає. Перси піддалися на цю хитрість і перейшли у наступ. Цар Ксеркс спостерігав за битвою, сидячи вгорі на троні в оточенні своєї свити. Відступаючи, грецький флот заманив противника у найвужче місце протоки. Тут перси не могли зберегти свій стрій і почався розлад у діях. В них не було простору для маневру. їхні незграбні кораблі стикалися один з одним, сідали на мілину. Грецькі моряки були добре обізнані з місцевістю, їхні кораблі – більш маневрові і швидкі. Перси почали відступати. Греки, переслідуючи їх, зімкнули фланги й обхопили кільцем відступаючого противника. У цій битві перський флот втратив понад 200 кораблів. Перебіг бою

Перський цар Ксеркс із гори Егалео спостерігає за розгортанням Саламінської битви. Художня реконструкція. Цікаво знати. Доля героя Саламінської битви виявилась трагічною. Фемістокл був запідозрений у зрадницьких відносинах з перським царем. Не чекаючи покарання Фемістокл тікає в Персію, де знайшов притулок у колишніх своїх ворогів. Завдяки своєму розуму і хитрості він увійшов у довіру до перського царя і зажив на чужині у розкоші і задоволеннях. Але коли цар зажадав від нього очолити новий похід проти греків, Фемістокл прийняв отруту, щоб не зраджувати батьківщині.

Після поразки в Саламінській битві Ксеркс залишив більшу частину армії в Греції, а сам з флотом відправився до Малої Азії. Навесні наступного року перси знову спустошили Аттику та розорили Афіни. Греки ухвалили провести вирішальну битву.

В 479 р. до н.е. об'єднані війська греків зійшлися у двобої із залишками перського війська поблизу міста Платеї. Саме Платейська битва відіграла вирішальну роль у греко-перських війнах. Здобувши перемогу, греки остаточно розгромили противника і вигнали його з Греції. Реконструкція битви при Платеях

Битви при Саламіні і Платеях поклали край походам персів у Європу. Грека настільки повірили у свої сили, що самі перейшли у наступ проти персів. У продовж наступних 30 років вони відвойовували у персів острови і береги Егейського моря, здійснювали рейди на Кіпр і в Єгипет.

Вирішальним у переході греків у наступ стало створення могутнього флоту. Між грецькими полісами утворилися настільки близькі стосунки, що було вирішено створити спільний флот. На основі цього в 478-477 р. до н.е. виник Делоський союз. Афіни, як одна з наймогутніших держав Еллади, поступово привласнили спільну скарбницю союзу і зайняли домінантну позицію. На кінець греко-перських війн союз об’єднував більше 400 грецьких полісів. Цікаво знати !Делоський союз - міждержавний союз грецьких полісів , створений для спільної боротьби з персами.

5. Завершення і результати греко-перських війн

На завершальному етапі війна для греків з визвольної перетворилася у загарбницьку. Проте походи на Кіпр і в Єгипет не завжди були переможними для греків, що виснажувало їх сили і зрештою 449 р. до н.е. сторони уклали між собою мир („Каліїв мир”). За цим миром Персія утримала за собою Кіпр, проте відмовилася від островів і малоазійського узбережжя Егейського моря. Персидському флоту було заборонено з’являтися в Егейському морі.

Сова Афіни, символ міста Афін. Для Греції війна мала величезні наслідки. Так, Афіни вийшли з війни могутньою морською державою, главою Делоського союзу. В Афінах остаточно утвердилася демократія. Було дано поштовх господарському розвитку Афін та всій Греції. В той же час став набирати силу конфлікт зі Спартою, яка не бажала бачити Афіни домінуючою силою в Елладі. У майбутньому між цими країнами розпочнеться війна, яка отримає назву Пелопонеськаvs. Символ Спарти

Контрольні запитання. Контрольні запитання знайдете за цим посиланням :https://learningapps.org/20246788

Джерела та література. Греко-перські війни (підручник)- [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://geomap.com.ua/uk-wh6/1131.html. Греція в V–ІV ст. до н.е. -[Електронний ресурс].–Режим доступу: https://subject.com.ua/textbook/history/6klas_v_1/32.html. Фермопильское сражение- [Електронний ресурс].–Режим доступу:https://ru.wikipedia.org/wiki/Фермопильское_сражение. Греко-персидские войны- [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Греко-персидские_войны. Битва при Саламіні - [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_при_Саламіні