Презентація на тему "Західноукраїнські землі у складі Польщі"

Східна Малопольща. Małopolska Wschodnia Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

Юзеф Пілсудський1918-1922 – Начальник держави1926-1935 – Прем'єр-міністр та міністр оборони

Пілсудський про підтримку Польщею Української Народної Республіки, в інтерв'ю для англійської газети «Daily News», 16 травня 1920:“Jest to eksperyment. (…) daję teraz Ukraińcom możliwości. Jeśli im się uda, to się uda, nie osiągną sukcesu, to nie będą go mieć. Są dwa sposoby, by nauczyć ludzi pływania. Wolę sposób rzucania ich na głęboką wodę i zmuszania, by pływali. To właśnie robię z Ukraińcami”.

Промова Юзефа Пілсудського у Вінниці на Поділлі 17 травня 1920 р. З матеріалів конференції «Разом за свободу»“ Та у блиску наших багнетів і наших шабель вам не треба бачити нового накидання чужої волі. Я хочу, щоб ви бачили у ньому відблиск своєї свободи”.“ Від імені Польщі я закликаю: хай живе вільна Україна!” W imieniu Polski wznoszę okrzyk: niech żyje wolna Ukraina!

Реальна політика Польщі щодо України З березня 1920 року в офіційному діловодстві було запроваджено термін "Малопольска Всходня" і заборонено вживання назви Західна Україна. Також замість етноніму "українець" ввели стародавнє визначення часів Речі Посполитої - "русін", "рускі" та "русінські”

Асиміляція Оголошення про заборону проводити громадянські заходи з нагоди річниці битви козаків і поляків під Берестечком. Мінімальне покарання - 500 злотих штрафу або 2 тижні арешту, "якщо вчинок не підлягатиме більш суровому покаранню". 1935 р. З музею Берестецької битви в с. Пляшевій на Рівненщині

Пацифікація 1930 року. Була спрямована конкретно проти українців. Обмежувалося територією так званої Східної Малопольщі - Галичини, сучасних територій Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей. На той час це були воєводства, так само три. Українці цих трьох регіонів були піддані жорстокому брутальному поводженню в рамках акції, яку прийнято було називати пацифікація, у перекладі з латинської – умиротворення.

Каральне судочинство. З 1918 р. існували надзвичайні військово-польові суди (sąd doraźne), тогочасною термінологією їх називали "наглими судами" (швидкими судами)."Наглі суди" проіснували до 1934 р. Розглядали справи та виносили вироки протягом 12 годин, а апеляцію можна було подати протягом 24 годин (у Великопольщі - протягом 48).

Береза Картузька. Цей концентраційний табір почав діяти 17 червня 1934 р. Умови життя в таборі були направду жахливі. Все робилося для того, щоб в’язні довго не могли витримати.  На добу давали 400 грам тухлого липкого хліба, на сніданок — півлітра рідкої кави, а на обід та на вечерю — по три чверті літра рідкого супу. Ув’язнені на виклик замість прізвища називали лише свій номер. Тим самим ніби нищилася особистість: ти ніхто, ти лише порядковий номер.

Ревіндикація. Акція руйнування православних церков на Холмщині і Південному Підляшші під приводом примусового наверне-ння православних По-льщі до римо-католицької віри, здійснена у 1937-1938 силами польського Корпусу Охорони Прикордоння, польської армії та поліції. (На фото селяни села Павловичі (Холм-щина) моляться на руїнах церкви. 29 липня 1929 р.

Осадництво17 грудня 1920 року польський сейм ухвалив закон “ Про надання землі солдатам війська польського ”. На 1938 р. було створено 35 тисяч господарств осадників-колоністів (найбільше на Тернопільщині та Волині), яким належало 12 % усіх земельних угідь.(На фото – осадники на вулиці міста Рівне)

Наслідки політики польської влади щодо українського населення. Пілсудський про підсумки своєї діяльності: “ Вам цієї Польщі не втримати… Нинішня Польща здатна до життя лише в якийсь щасливий золотий період історії… Я програв своє життя. Не вдалося мені втілити міцного федеративного зв'язку, з яким світ мав би рахуватися…”  — У розмові з полковником Янушем Глуховським, 1925 рік.(На фото – вторгнення радянських військ на територію Польщі у 1939 році під гаслом визволення українців від польського панування)