Урок. "Українська держава Павла Скоропадського"

Тема. Українська держава Павла Скоропадського.

Мета:

• розкрити обставини приходу до влади П.Скоропадського і його відставки; схарактеризувати основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики гетьманату;
• розвивати  вміння учнів визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, систематизувати й узагальнювати історичні факти, працювати в групах, оцінювати діяльність історичних осіб, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії,  розвивати вміння працювати з підручником,  історичними документами;
• продовжувати роботу над вихованням поваги до традицій боротьби українського народу за свою державність, почуття національної свідомості та патріотизму.

Епіграф:

,,Період гетьманства П. Скоропадського був ще більш суперечливим і неоднозначним, ніж річний період діяльності Центральної Ради”.

                                                                                                 (С. Грабовський)

Основні поняття і терміни: гетьман, легітимність вла­ди, Гетьманат, Українська Держава.

Основні дати та події:

        30 квітня 1918 - Переворот П. Скоропадського і утвердження Гетьманату: повалення УНР.

        З0 квітня 1918р-«Грамота до всього українського народу», якою Центральна і Мала Ради розпускалися, а міністри звільнялися з посад.

        1 липня 1918, заснування Київського та Кам'янець-Подільського державних університетів.

        14 листопада 1918р – публікація гетьманом грамоти про федерацію з білогвардійською Росією.

       18 листопада 1918р – перемога військ Директорії, основу яких складали полк Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця, над гетьманськими військами, значну частину яких становили російські офіцерські дружини, в бою   під Мотовилівкою. Успіх відкрив шлях на Київ.

       24 листопада 1918, - урочисте відкриття Української Академії наук (УАН), перший президент - В.Вернадський; з 1921 р. — Всеукраїнська Академія наук, з 1994 р. — Національна Академія наук України

       14 грудня 1918, - Гетьман П. Скоропадський зрікся влади на користь Директорії. Таким чином перестав існувати гетьманський режим.

Очікувані результати 

Після уроку учні зможуть: 

а) назвати хронологічні межі правління П.Скоропадського;

б) впізнати портрет Скоропадського;

в) засвоїти основні дати і терміни

г) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду гетьманського режиму; 
д) характеризувати внутрішню та зовнішню політику Української держави Павла Скоропадського; 
е) формулювати власні погляди та оцінки щодо значення Української держави; 
 

 Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Вивчаючи тему «Українська революція» ми перегортаємо чимало цікавих історичних сторінок, які відкривають нам світ подвигів і патріотизму нашого народу, подумки подорожуємо стежками минулої слави, насолоджуючись неповторним українським прагненням до свободи.

І сьогодні ми продовжуємо звертатись до історичної спадщини. Можливо комусь з вас досвід та ідеї відомих діячів допоможуть життєствердитись, знайти свож місце на землі, усвідомити своє власне «Я».

Використовуючи метод «Кластер» учні згадують періоди Української революції і надають інформацію щодо того періоду, з яким вже ознайомилися.

                                                                   Гетьманат Скоропадського

Універсали          УЦР            Українська революція

                        03-04.03.17 р.

                                                                     Директорія

Слайд № 1.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слайд № 3.  Перегляд відеоролика.

 У «Малій  енциклопедії  етнодержавознавства», в одній зі статей П. Скоропадський зображений як «полі­тичний перевертень» і «національно несвідомий українець», а в другій - «як щирий патріот України».

Тож мета сьогоднішнього уроку - з'ясувати,   ким  був  П. Скоропад­ський  - «політичною маріонеткою» чи «щирим патріотом»; на основі ознайомлення з документами і реальними подіями часів гетьманату, сформувати власну думку про те, якої оцінки й характеристики заслуговує цей історичний діяч, визначити в ході обговорення ваше особисте ставлення   до   діяльності   П.Ско­ропадського.

Слайд № 4.

IV. Вивчення нової теми.

Метод «Мікрофон» 

• Що примусило Центральну Раду піти на мирні переговори у Брест-Литовському?
• На яких умовах укладався Брест-Литовський мирний договір?

 Слайд № 5, 6

1. Причини встановлення гетьманату (встановлюються шляхом бесіди):

• помилки попереднього уряду (Центральної Ради);
• підтримка окупаційних військ;
• підтримка Української демократичної хліборобської партії і союзу землевласників;

29.04 відбулося останнє засідання УЦР.

30.04.1918 р. П. Скоропадського було проголошено гетьманом.

(робота з к/к №5 питання №2,3.4)

Слайд № 7,8.

 Першими документами, які засвідчили прихід Скоропадського до влади, були: Грамота Скоропадського «До всього українського народу» та закон «Про тимчасовий державний устрій України». ( чит. стор. 56)

2. Внутрішня політика П.Скоропадського.
3. Національно-культурна політика П.Скоропадського.

Учні отримують завдання по групам: опрацювати матеріал підручника §11 п.2, §18 п.1-3

Слайд № 9.

Інформацію записати  (використовується діаграма Венна)

І    група:  Внутрішня політика П.Скоропадського. (§11 стор.56-59)

ІІ   група: Внутрішня політика П.Скоропадського. (§11 стор.58-60)

ІІІ  група: Національно-культурна політика П. Скоропадського. (§18 п.1-3)

  (використовується діаграма Венна)

Групи обмінюються результатами роботи і разом робиться висновок

Слайд № 10-15.

                                           УЦР                      ГЕТЬМАНАТ СКОРОПАДСЬКОГО

4. Зовнішня політика часів гетьманату (самостійно відпрацювати)
5. Причини падіння гетьманату Павла Скоропадського.

 Колективне обговорювання питання (метод  «коло ідей»):

Слайд № 16.

  Чи знаходила підтримку політика П. Скоропадського серед населення України?»

Політика гетьмана П.Скоропадського, його уряду та адміністрації була причиною невдоволення широких верств населення. Розгортається антигетьманська боротьба, учасниками якої були селяни і робітники.

     Робота з атласами та к/к №5 питання №5:  Визначити райони, в яких ця боротьба досягла найбільшого розмаху.

Тим часом 14 листопада гетьман зробив ще один крок, який став для нього фатальним. Він опублікував «Грамоту про федерацію з небільшовицькою Росією», відмовившись від ідеї Української самостійної держави.  Причиною такого кроку гетьмана міг бути розрахунок на підтримку режиму з боку країн Антанти, адже війна добігла до кінця і розраховувати на Німеччину  було неможливо. УНС 14 листопада 1918 року утворює Директорію УНР і починає повстання проти гетьманату. Після поразки гетьманських військ під Мотовилівкою 18 листопада, гетьман П.Скоропадський 14 грудня 1918 року був вимушений скласти свої повноваження.

  V. Рефлексія.

    Отже, спроба гетьмана Скоропадського закріпити і зміцнити самостійність Української держави не увінчалася успіхом. Причиною цієї невдачі була його непослідовна, антинародна, антидемократична політика.

   Учням пропонується визначитись із власним баченням цієї особистості, її значенням для української історії. Навести факти, які підтверджують дані ними характеристики.

 (Можливий вибір характеристик гетьмана, які були поширені в різні часи:

«монархіст», « щирий українець», «патріот», «диктатор», «маріонетка»).

Слайд № 17.

     VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати підручник §11, 18 п.1-3.

2. Виконати завдання по к/к №8