Презентація на тему: "Земляк Василь Сидорович"

Земляк Василь Сидорович. Життя та творчість

Василь Сидорович Земляк (справжнє ім’я — Вацлав Вацек) напродився 23 квітня 1923 року в селі Конюшівці на Вінничині в селянській родині. До 1937 р. Василь навчався у Миколаївській неповносередній школі, а з 8 класу — в Йосипівській середній школі. У 1940 році  вступив до Харківського авіаційного училища, бо з дитинства мріяв стати льотчиком. Але війна перервала навчання: 18-річний юнак потрапив на фронт. Під час другої світової війни воював у складі партизанського загону.

Друкуватися почав після війни.  Саме в 1945 було видано його перші прозові твори. Василь Земляк працював у Козятинському райвиконкомі, згодом — керуючим відділку радгоспу в селищі Червоному, а коли перейшов на газетну роботу, то вступив у 1950 році на заочне відділення Житомирського сільськогосподарського інституту, згодом продовжував навчання у Київській сільськогосподарській академії

З вересня 1951 став відповідальним секретарем обласної газети. Загалом пропрацював у «Радянській Житомирщині» майже 12 років. У лютому 1957 Земляка було прийнято до Спілки письменників України. У 1958 році призначений головним редактором республіканського видавництва «Молодь». Був головним редактором Київської кіностудії ім. О. Довженка з 1963 по 1966 рік. Співпрацював з журналом «Новини кіноекрану». Помер письменник 17 березня 1977 року.

Василь Земляк цікаві факти. Його батьки були звичайними селянами. В їх господарстві була корова, свині, гуси, пасіка. Василь, як старший син, пас худобу, громадив сіно, під час жнив працював за коногона і сніпов’язальника. Закінчив з відзнакою Миколаївську семирічну школу. Василь з дитинства захоплювався читанням книг. Читав при світлі каганця «ковтаючи» книги одну за одною. Перечитавши все, що було в шкільній та сільській бібліотеках, він де тільки міг діставав нові видання, знав напам’ять безліч віршів.

У школі під його редагуванням виходила шкільна стіннівка. У старших класах Василь Вацик був місцевою знаменитістю, бо вже тоді писав свої перші вірші, п’єси, оповідання. З 8 класу Василь Земляк навчався в Йосипівській середній школі. Від дому до школи треба було йти 8 км. Взимку йому знімали кімнату, і лише на вихідні хлопець повертався додому. Під час війни Василя Земляка було двічі поранено. Вперше куля пробила ногу, але рана виявилася нетяжкою. Дреге поранення також пошкодило ногу,  але цього разу куля розтрощила кістку, це надовго прикувало письменника до ліжка. Допомогло йому лікування та кохання партизанської медсестри, а згодом дружини – Ольги Чубар. Мріяв стати льотчиком. Ще до вступу у авіаційне училище, Василь любив конструювати літаки, виготовляв їх з бамбуку, алюмінію, робив повітряні змії.

"Лебедина зграя" Василя Земляка як еталонний твір химерної прози. Хоча в українському літературознавстві формування жанру химерної прози пов’язують із текстом О.Ільченка «Козацькому роду нема переводу..», однак саме твір В. Земляка «Лебедина зграя» вважається програмовим твором химерної літератури. Цей текст найхарактерніше відображає знакові жанрові та тематично-стилістичні особливості химерного роману. На основі твору у 1979 році було відзнято легендарний фільм Івана Миколайчука «Вавилон ХХ», де сам режисер грав роль Левка Хороброго (Філософа Фабіяна). Можна говорити і про те, що «Лебедина зграя» побудована за законами трилера – читач, перегортаючи сторінки, завжди опиняється в очікуванні нової смерті. Справді, смертей у творі є дуже багато – смерть Адріяна, матері братів Соколюків, Володі Яворського, Бубели, Джури тощо.

Концепція українського села, господарського, високодуховного, вічного (незнищенного) є предметом іронізування автора. Василь Земляк не лише називає село Вавилоном, але й послідовно знаходить у ньому все нові й нові підтвердження такій назві, підштовхуючи до інтерпретації (і в цьому теж вбачаємо іронію) традиційного образу через нетиповий старозаповітний код. Справді, коли б говорити про два різні світи – Вавилон Земляка і біблійський Вавилон, то ця назва говорить про те, що у творі люди не могли ніяк порозумітися і знайти спільної мови, як і у Священному Письмі. У Біблії люди намагалися побудувати те, що приречене було на знищення, можливо Василь Земляк пророкував у тексті те, що радянська влада як і біблійський Вавилон буде зруйнована.