Настя, Роксолана, Хасекі, Хуррем, Місафір... Які різні і таємничі ці імена. Чому вони стоять поруч? Кому належали і хто вимовляв їх під плескіт хвиль моря чи в осінню студінь?Настя, Роксолана, Хасекі, Хуррем, Місафір... Ніби діаманти тримаєш на долонях, зачарований їх блиском. Що то за жінка така, яка мала аж п’ять імен і чому не одне?Що зробила вона прийшовши до нас і ставши відомою всьому світові?Це Настя Лісовська, єдина донька священика з маленького провінційного Рогатина, ступає до нас з 16-го століття, впродовж віків залишається невмирущою, нев’янучою квіткою. Жінка, яка майже 40 років потрясала безмежну і владну імперію Османів і всю Європу. Найулюбленіша дружина грізного і всемогутнього турецького султана. Донька України, наша землячка.
Вона єдина жінка в султанському гаремі, що мала офіційний титул. Вона - султанша Хасекі, і султан Сулейман поділяв з нею свою владу. Але в Європі вона відома більше під ім'ям Роксолана. Вся Європа хотіла знати подробиці про жінку, яка піднялася з султаном на трон з відкритим обличчям! Про жінку, яка змусила султана назавжди забути про гарем.Єдиний опис зовнішності Роксолани зберігся від Венеціанського дипломата П'єтро Брагадіна, який писав, що нова фаворитка "не могла похвалитися красою, проте була граціозною та елегантною. Вона була руденькою (що рідкість серед слов'янок), з кирпатим носиком. І дуже, дуже весела ...”
Улітку 1519 року татари пройшлися від Дністра до Карпат, спустошуючи подільські, волинські та галицькі терени. Через всю Україну простягнулися валки бранців у кримське місто Кафу (нинішню Феодосію) на найбільший базар «живим товаром». Цей шлях пройшла і 14-річна Настя ЛІСОВСЬКА. Її відправили морем у Стамбул на знаменитий жіночий базар. Анастасія дісталась у дар Рустему-паші як військовий трофей. Засліплений красою бранки-українки, кримський хан забажав узяти Настю ЛІСОВСЬКУ у свій гарем. Проте Рустем-паша відмовив йому, заявивши, що всі вродливі полонянки належать султанові. Так Анастасія опинилась у великому гаремі султана.
Не відомо як Роксолана зуміла піднятись так високо, але існує легенда про те, як Хуррем потрапила на очі султанові. Коли султанові представляли нових рабинь (більш красивих і дорогих, ніж вона) до кола танцюючих одалісок раптом влетіла маленька фігурка і, відштовхнувши «солістку», розсміялася. А потім заспівала свою пісню. Гарем жив по жорстоким законам. Султан був заінтригований і здивований. І в той же вечір Хуррем отримала хустку султана - знак того, що ввечері він чекає її в своїй спальні. Зацікавивши султана своєї мовчазністю, вона попросила тільки одного - права відвідувати султанську бібліотеку. Султан був шокований, але дозволив. Коли через деякий час він повернувся з військового походу, Хуррем володіла вже кількома мовами.
Про Роксолану говорили, що вона зачарувала султана за допомогою нечистої сили. І справді він був зачарований. Роксолана жадібно вбирала в себе все, чому її навчали у палаці, брала все, що давало їй життя. Історики свідчать, що через деякий час вона дійсно опанувала турецькою, арабською та перською мови, навчилася досконало танцювати, декламувати сучасників, а ще грати за правилами чужої, жорстокої країни, в якій вона жила.
Опис сучасників. Сучасники Роксолани описували її «скоріше як милу, ніж красиву». Венеціанець Наваджеро писав, нібито:«Султан так сильно кохав Роксолану, що в османській династії ще не було жінки, яку б поважали так само». На його думку, в неї був дуже милий вигляд і вона добре знала примхи Сулеймана. Венеційський посол Домініко Тревізано казав, що Роксолана «молода, але не красива» (іт. «giovane, ma non bella»), а стамбульський люд вважав її за відьму.
Весілля Сулеймана та Роксолани відбулося в 1530 році. В історії османів це був небачений випадок - султан офіційно одружився на жінці з гарему. Англійський посол повідомляв до Лондона: "Сталася подія, якої не знає вся історія тутешніх султанів. Великий повелитель Сулейман за імператрицю взяв рабиню ... Весільна церемонія відбулася в Сералі. Цій події були присвячені бенкети небувалого розмаху. "
Свій великий вплив на султана Роксолана використовувала для політичних інтриг, впливала на зовнішню політику, листувалася з Бона Сфорна та польським королем Сигізмундом ІІ Августом. Двоє з її листів до короля збереглися. А протягом її життя Османська імперія загалом мала мирні стосунки з Польським королівством. Також Роксолана брала участь у визначенні наступника трону: не без її допомоги Селім по смерті батька зайняв трон як Селім ІІ. Лист Роксолани до Сигізмунда Августа 1549 Політика
Діти Роксолани. Роксолана народила султану 4 дітей — четверо синів : Мехмед (тур. Mehmed) (1521 — †1543)Міріам (тур. Mihrimah) (1522 — †1578)Селім (тур. Selim) (1524 — †12 грудня 1574)Баязид (тур. Bajezid) (1525 — †28 листопада 1562)Джангір (1533 — †1553)За переказами, Сулейман найбільше любив свою єдину дочку Міріам. У 1539 році її видали заміж за Рустем-пашу, який пізніше став великим візирем. Сулейман також збудував на честь доньки мечеть. З-поміж синів батька пережив лише Селім. Інші загинули в ході боротьби за трон. В тому числі і син Сулеймана від третьої дружини Gülbahar — Мустафа. Існує версія, що саме Роксолана, плетучи інтриги проти Мустафи, спровокувала його смерть — налаштувала батька проти сина (за наказом Сулеймана Мустафу задушили). Легенда додає, що Джангір помер з жалю за своїм братом. Баязид, після невдалої спроби вбити Селіма, разом з 12 000 своїх людей переховувався в Персії. Скориставшись допомогою персів, ворогів Османської імперії, він став зрадником. Згодом Сулейман порозумівся з персидським шахом, в результаті чого, в обмін на 4 000 золотих монет, прихильників Баязида було вбито, а його самого, разом з чотирма синами, видано посланцям султана. Смертний вирок, який виніс Сулейман своєму синові, було виконано 28 листопада 1562 року. Селім II. Син Роксолани і Сулеймана. Міхріма Султан. Донька Роксолани
Історичні джерела про Роксолану зібрав знаменитий український академік-тюрколог Агатангел КРИМСЬКИЙ у книзі «Історія Туреччини», виданій 1924 року. Вони свідчать, що ім’я Роксолани дістала дівчина-українка з Рогатина, яка 1520 року була захоплена в полон і продана в гарем. Пізніше вона стала дружиною турецького султана Сулеймана Пишного, мала неабиякий вплив на чоловіка та на справи в державі. Проте подільський священик-краєзнавець XIX століття Михайло ОРЛОВСЬКИЙ (1807-1889) в історичній повісті «Роксолана, або Анастасія Лісовська», надрукованій 1882 року в Кам’янці-Подільському в «Подольских епархиальных ведомостях», а наступного року виданій окремим відбитком, повідомляв, що Анастасія ЛІСОВСЬКА, знана як Роксолана, була попівною з містечка Чемерівці Кам’янецького повіту Подільської губернії. Цей факт підтверджується народною піснею: А то ж тая Роксолана, Що трясла всім Сходом,Була наша подолянка,З Чемерівців родом. Тая Роксолана, що трясла всім Сходом
Європейські історики змальовують образ Роксолани чорною фарбою. Не ідеалізують її і українські письменники. Так, Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ у передмові до роману «Роксолана» відзначав, що її життя - то «історія боротьби нікому не відомої дівчини і жінки за свою особистість, за те, щоб уберегти себе, а потім піднестися над оточенням, можливо, і над цілим світом». Над цілим світом
Роксолана в літературіВ історичній та художній літературі про неї написано чимало. Цікаві спогади залишили про неї італійські посли П. Брагадіно та Д. Тревізано, історик П. Джовіо, литовський дипломат М. Литвин, француз де Сельва, бургундець Н. Моффан та багато інших. З-поміж творів художнього змісту, написаних 18-20 ст. роман німецького письменника Й. Тральова „Роксолана”, драма француза М. Белена „Мустафа і Зеангір”, роман „Наречена Сулеймана” ірландця Айлін Кравні. „Останній сон Сулеймана” – французького письменника А. Паріса.
Роксолана в літературі, музиціПрисвячували їй свої твори й українські письменники, зокрема Павло Загребельний, Осип Назарук, Омелян Левицький, Сергій Плачинда, Любов Забашта, Людмила Черняхівська-Старицька, М. Лазорський.Є музична опера Д. Січинського „Бранка Роксоляна” і намальований в кінці ХІІІ ст. Лукою Долинським портрет. В 1994 році творча група при товаристві Україна – Туреччина вирішила створити триактну в семи частинах оперу, „Роксолана”.
Театральна вистава Роксолана Тернопільського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка, роль Роксолани в якому зіграла Люся Давидко. Вистава «Роксолана» (прем’єра 1988 р.) Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка. Роксолана в театрі
Роксолана на телебаченніВлітку 1997 року, мільйони українців мали можливість переглянути 26-серійний телевізійний художній фільм ”Роксолана”, створений студією „Укртелефільм” спільно з Ялтинською кіностудією за однойменною повістю О. Назарука. В фільмі знімались відомі талановиті актори Ольга Сумська, Анатолій Хостікоєв, Костянтин Степанков, Богдан Бенюк, Тетяна Назарова, Лесь Сердюк, Наталія Гончарова та ін. Картина викликала великий резонанс. І головна заслуга акторів фільму в тому, що вони перші зняли картину про долю легендарної жінки – Роксолани, чиє ім’я увійшло в історію.
Дитя селянське з царственним чолом,Кохана жінка грізного султана,-Коли тебе забрали у полон,Хто дав тобі імення - РОКСОЛАНА?А вслід тобі дивилася з ікони Лиш божа матір, схожа на твою... Дитя, сирітко глянь на ці руїни!Згадай ту ніч, ту пустку, той вогонь,Бо що тобі лишать від України,Крім чорних літер імені твого?Хто дав тобі імення - українка?І долі цей страшний переворот?Ти в рабство продана,Ти продана на ринку,В тобі стогнав і плакав весь народ. Жона султана. Хто згадає-бранка?Бюст Хафси Султан в Манісі
І хто й коли дізнається про це,як там в покоях плачеш ти до ранку, в холодний шовк ховаючи лице?Галера чорна. Хвилі за кормою,Хтось там співає – холодно зіркам. Твоє слов’янське личко під чалмоюІ вишитий драконами рукав. Отак живеш, душею прихистивши. В Страстний Четвер запалену свічу... Твоє ім’я - як відсвіт пожарищаІ як відлуння тихого плачу. Вже тих подій і слід на світі стерся,Той шовк забув тепло твоїх долонь.І лиш ім’я – невидима фортеця. Душі, що не здалася у полон. Гіркого поля сонячна тернинка,Шляхетна віть в селянському гербі. Хто дав тобі імення – УКРАЇНКА?Щоб сотні років плакало в тобі. Пам'ятник Насті Лісовській - Роксолані в Рогатині
Коли дивишся на портрети Роксолани — коронованої імператриці третини світу, не можеш позбутися набридливого запитання: а як би склалася доля Насті Лісовської, якби вона уникла татарського аркана і зосталася тут, в Україні? Була б руда й погана? Чи, в кращому разі, стала б мудрою матушкою і гарно співала б на криласі в церкві? І на що згодилися б тут її державний розум, економічний прагматизм, архітектурне новаторство? Утім, ці риси просто не розкрилися б, незатребувані у вічно підневільнім краї, серед народу, що боїться бути собою і не вміє бути сам.
Настя Лісовська стала уособленням України, яка пройшла через усі поневіряння рабства, голодоморів, війн, не втративши найціннішого – непохитної віри в Бога і волю. Пам’ять про славну землячку передавалась з покоління в покоління. Сьогодні ми гордо кажемо: „Пам’ять про тебе, українська жінко – полонянко, житиме у віках, бо і в тяжкій неволі ти не втратила краси, мужності, любові до рідного народу, до рідної України. То ж нехай святиться ім’я твоє, велична красуне роду нашого, роки і віки”. Українська марка з Роксоланою, 1977
Наші лицарі і наші красуні — Тарас Бульба, Юрій Володийовський, Настя Лісовська — стають героями чужих фільмів і патріотами чужих держав. Ми можемо пишатися, що вони стали найкращими там, куди закинула їх доля. Та ще більше їхні успіхи мають змусити нас творити свою державу такою, яка сприяла б самореалізації громадян тут, удома, для блага рідного народу і рідної землі. Хоч би що відбувалося сьогодні, хоч би як розчаровувала нас дійсність — ми повинні це зробити. Якщо не хочемо без сліду щезнути з лиця землі. Та ми мали би знати про неї все — щоб глибше пізнати себе, потенційні можливості свого народу. Якщо, звісно, хочемо змінити себе і свою країну. Якщо хочемо перестати бути колонією, якою були протягом усієї своєї історії. Бо ми й нині в цьому ярмі. 24 роки називаємо себе державою — а не спромоглися навіть створити своє кіно.