Презентація "Наголос у займенниках.Стилістичні функції займенника воно. Вживання займенників для зв'яззку речень у тексті. Приставний н у формах особових займенників" слів
Наголос у займенниках.
Стилістичні функції займенника воно.
Вживання займенників для зв'язку речень у тексті.
Приставний н у формах особових займенників
Наголос у займенниках
Особовий займенник він у Р.в., Д.в. і Зн.в. має наголос на другому складі: його, йому.
Вказівні займенники той, цей у Р.в., Д.в. і Зн.в. мають наголос на другому складі: того, тому, цього, цьому.
На другому складі мають наголос у непрямих відмінках і присвійні займенники: мій, твій, свій (мого, твого, свого).
У двоскладових займенниках з прийменниками наголос падає на початковий склад: до мене, до нього, до тебе, на тому.
Стилістичні функції займенника воно
Узагальненість значення займенників потребує вживання їх після імен, на які вони вказують:
Безмежне поле тюльпанів! Воно вигравало усіма барвами веселки. 
Наприкінці квітня у Добропарку в Макарівському районі Київської області розпустилися перші тюльпани.
Наразі ж тут цвіте щонайменше 1 270 000 цих весняних квітів. Це 8 кілометрів неповторної краси. Власник парку Ігор Добруцький.
Стилістичні функції займенника воно
Займенник воно (його, йому, ним і т.д.), крім вказівки на особу чи предмет середнього роду (Лев бачить, що воно (щеня) зробило, Та змилосердився - мовчить - Л. Глібов), може мати стилістичні відтінки:
1) співчуття: Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє кричало у холодочку під снопом. (Т. Шевченко);
2) ласкавості, пестливості: Воно й училось нівроку, йому страх яке до книжки було: чита, одно чита… (А.Тесленко);
3) зневаги: Ти йому стрижене, а воно тобі голене. (Прислів'я).
Слово воно може вживатися і як частка: … не так воно робиться, як нам хочеться (Т.Шевченко)
Вживання займенників для зв'язку речень у тексті
Щоб значення займенників було зрозумілим, треба правильно користуватися ними.
1. Займенник у реченні повинен вказувати на рід і число, того слова, замість якого це слово вжито.
Люблю народ (чол.р., одн.), силу якого (чол.р., одн.) ніхто не зломить.(П. Воронько)
2. Не можна допускати, щоб займенник у реченні співвідносився водночас із різними словами. Наприклад, невдало побудоване речення: І піснею сонце віта тракторист, що рідною лине землею. Не зрозуміло, хто лине: пісня, сонце чи тракторист?
Виправте помилки, пов'язані з уживанням займенників
1. Молодь – це майбутнє країни, на них народ покладає великі надії.
2. Чіпка палко ненавидів панство, але не знав, як боротися з ними.
3. Білочка перестрибнула на іншу гілку і з неї
Зредагувати текст. Замінити виділені слова відповідними займенниками.
Пояснити, чому така заміна можлива й необхідна
Велике місто прокидалося. Вулицями міста повільно рухалися поливальні машини, даруючи вулицям благодійний дощ. Ранкове сонце забарвлювало штучні дощі в кольори райдуги. Сонце піднімалося все вище й вище, заливаючи місто золотистими потоками світла. Золотисті потоки котилися напівпорожніми вулицями, осявали дерева, перекочувалися через дахи будинків. Скоро ціле місто затопила сонячна повінь. Здавалося, сонячної повені в місті ще не бачила жодна людина.
Приставний н у формах особових займенників
У непрямих відмінках особові займенники мають іншу основу, ніж у називному відмінку.
У непрямих відмінках займенників 3-ої особи після прийменників з'являється н: у нього, до неї, у них.
Не додається н до займенників його, її, їх, коли вони мають присвійне, а не особове значення
(його зошит, її книжка, її підручник).
Поставте особові займенники в потрібній формі
Ти (він) борони від собак, а він (ти) покаже кулак.
Говорити до (він) – як горохом об стіну.
Риба ще в річці, а він до (вона) петрушку крише.
З (він) користі – як з чорта смальцю.
Про (він) вже й сови гудуть.
Виділити займенники у фразеологізмах
|
хто в ліс, хто по дрова; усією душею; взяти себе в руки; за всяку ціну. |
про публікацію авторської розробки
Додати розробку