Наші оберіги На карті світу ми бачимо відзначені різними кольорами країни. Щоб краще і швидше їх розпізнати, існує певна символіка, яка є своєрідною візитною картою. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть, - це батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека та інші. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги. Маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родову пам'ять.
Калина – народний символ України. Калина — символ життя, крові, вогню. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Красива вона в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в Гімнові січових стрільців Степана Чарнецького: Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася, А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну розвеселимо! Степан Чарнецький. Зоряна калина. Говорила мати:- Не забудься, сину,Як збудуєш хату, посади калину. Білий цвіт калини – радість України,А вогнисті грона –наша кров червона. Зоряна калина –це краса і врода. Нашої країни, нашого народу. Пам’ятай же, сину, що сказала мати,Посади калину в себе біля хати. В. Косовськ*******.
Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба. Важко уявити нашу землю без неї. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Верба дарує нам багато корисного, лікує. Вона — ніби позначка води на землі. На сухому місці це дерево не росте ніколи. «Де срібліє водиця , там здорова вербиця», — говорить прислів’я. Люди вірили в чудодійну силу живої верби. Вона мала достаток і здоров'я. Верба дуже живуча. Верба — символ неперервності життя. Красива, ніжна, невибаглива. **** Ой, вербо, вербо, вербиченько, Гнучка та висока, Де вродилась і зросла ти, Сестро милоока? На Вкраїні народилась, З річки воду пила, Людям нашим полюбилась, Шану заслужила.. Народна пісня Верба-символ неперервності життя
Вербна неділя. Здавна українці вважають вербу святим деревом. Перед Великоднем шостий тиждень називався «Вербним». В останню його неділю, у нас її називають «лозовою». У церкві святять лозу (гілки верби). Після освячення , діти та й дорослі «били» жартома освяченими прутиками один одного і приказували: «Лоза б’є -не я ’б'ю, від нині за тиждень буде Великдень». На це «биття» не можна було ображатись, оскільки верба ,за повір’ям, дає силу і здоров'я. Освячені галузки служили оберігами полів від граду, під час грози їх викидали на двір, щоб, як казали, «град припинився», обкурювали хату від хвороб, клали у купіль немовляті. Вербові галузки ще називають котиками. Вони дуже ніжні, гладенькі. ,
Тополя- символ дерева життя. Тополя – оберіг українців, символ рідної землі, дівочої та жіночої краси. Тополі здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу. Тополя не любить рости одна,, так і людина не може жити самостійно: їй потрібна підтримка або хоча б присутність її рідних, друзів, знайомих. Тополя, як і верба, стала національним символом України. Ось як описує тополю Т. Г. Шевченко (уривки з віршів): Сади рясні похилились,Тополі поволі. Стоять собі, мов сторожа,Розмовляють з полем По діброві вітер віє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Цвітуть сади, біліють хати,А на горі стоять палати,Неначе диво. А кругом. Широколистії тополі,А там і ліс, і ліс, і поле,І сині гори за Дніпром. Сам Бог витає над селом. А якщо впадеш ти на чужому полі,Прийдуть з України верби і тополі;Стануть над тобою, листям затріпочуть,Тугою прощання душу залоскочуть. В. Симоненко
Дуб вважають Світовим Деревом, «царем дерев». Від нього почалося все живе на Землі. Це дерево- символ мужності, довголіття, шляхетності і вірності. Недаремно про нього складають міфи і легенди. Листя дуба поширене на українських вишивках і писанках. «Міцний, як дуб» — так кажуть про сильного чоловіка. ДУБ – дерево життя. З дуба, вважається, був зроблений Хрест Господній, який ніс Ісус на Голгофу. Він – живе втілення сильного здоров’я і здорової сили. На узліссі дуб виростав —Хтось листки йому фарбував. Це ж який художник зумів. Підібрати сто кольорів?То червоним дуб весь горить,То засвітить жовтим на мить. Скільки ж ще відтінків в дубів…Скільки в світі є кольорів?Дуб такий розкішний стоїть,Кольоровим листям шумить. Той художник — осінь була —Дубу фарби всі віддала. Надія Красоткіна. Дуб – символ сили, могутності, довголіття
Вишня –символ рідної землі та України Вишня символізує світове Божественне дерево, тому і називається «вишнею» від слова «вишина», а також «Вишній», той, що найвище,-Всевишній Бог. В українців цвіт вишні асоціюється з весною, дівочою вродою і молодістю ЇЇ маленька ягода не лише дуже гарна – вона ще й надзвичайно корисна! Існує більше 600 видів вишень, з них близько 200 - з їстівними плодами. Найбільш популярний вид вишневого дерева на Україні -вишня звичайна (або вишня кисла). Поміж листя оксамиту Дозрівають серед літа, мов сережки, червоненькі, дрібні ягоди смачненькі. Вишні У саду цвітуть в нас вишні, Гарні просто дивовижно, Вишні наші, мов царівни, Граціозні та чарівні. Гарні вишеньки стоять, Мов солдати – рівно в ряд. Л. Виноградова
Маки-символ воліПам’ятай! Коли побачиш влітку в поліЧервону квітку — символ волі,Згадай синів безстрашних України,Що полягли на землях Батьківщини. Вони себе не вберегли,Але край рідний захистили. У полі маки зацвіли. Там, де герої ці спочили. Твоє життя безхмарне нині. За це їм дякуй, пам’ятай: Герої захистили Україну,Колись і зараз твій боронять край. Марія Устичук
Існує дуже давня легенда про білу лілію. Мати Божа на Небі випросила в Ісуса Христа відзнаку для дівчат, які ревно дотримуються істини Божої на Землі. Потім Діва Марія з Ангелами спустилася на Землю і скропила її небесним нектаром — даром від Сина Божого. Де Богородиця ступала —там білі лілії виростали. Архангел Гавриїл з квіткою білої лілії сповістив Діві Марії благу вість, що Вона народить Ісуса - Сина Божого, Спасителя світу. Мати Божа зображена на іконах з білою лілією в руках-квіткою святості. Лілія-символ чистоти з відкритого Неба, квітка Божої Матері. Білий цвіт ознака ангельської сили, духовної досконалості та всього святого на Землі. Усе, що є святе, чисте, втілене у цій квітці. А в українській традиції вважається ще й символічним оберегом. Лілея-квітка Діви Марії
Барвінок — символ радісної життєвої сили, вічності усталеного буття, провісника весни . За українськими народними уявленнями, барвінок символізує трійцю: дитинство, зрілий вік, старість; батька, матір, дитя; весну, літо, осінь. Барвінок. Недавно ще гула метелиця, іще лежить в низинах сніг, а вже барвінку листя стелиться зеленим килимом до ніг. Воно під снігом і під кригою всю зиму зелень берегло і перше стрінуло з відлигою весняне сонце і тепло. Із перемогою і славою весна з′являється на світ. І квітне радістю яскравою барвінковий зірчастий цвіт Наталя Забіла.
Чорнобривці є одним із квіткових символів України. Літом і до пізньої осені яскраві суцвіття виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних, золотистих, червонясто-коричневих барв. Для матерів чорнобривці – символ синівської сили, святості, чистоти, хлоп’ячої краси й добра. Діти ж пов’язують ці квіти з образом матері, для них- це символ отчого дому, материнської любові, Батьківщини . Ці чудові квіти і сьогодні висівають біля кожної хати, як символ матері. Поспішаю… Та все ж зупиняюся…Неповторна картина оця: Пломеніють на клумбі, згораючи,Чорнобривців гарячі серця. Заплету я багрянець у косу,Ніби сонця жаринку ясну. Чорнобривці, ви, кольору осені,Мабуть, мрієте про весну? Лариса Пасько. ЧОРНОБРИВЦІ- народний символ України
. Мальва – це символ найдорожчого, любові до рідної землі, до народу, до України. Не було села, а в ньому хати, де б не росли під вікнами мальви, прекрасні обереги нашої духовної спадщини. Багатство відтінків цієї рослини створюють дивовижне різнобарв’я. Люди вважали, що мальва – оберіг духовного коріння людини. Найменша золота монета присвячена - мальві - квітці, одному із символів України. Мальви квіти чарівні Мальви квіти чарівні у віконце дивляться мені. Наче діти заглядають, - Тільки жаль - не розмовляють. На зеленім оксамиті пелюстки росою вкриті, І веселі, і сумні -мальви квіти чарівні. Пам`ятаю, як на свято з них вінки плели дівчата ,І в нічку ясну на Купала в тиху воду опускали. Потім снилися мені мальви-квіти чарівні… Олександр Колосок, МАЛЬВИ-наш оберіг
СОНЯШНИК- символ Сонця. Соняшник – символ Сонця, праці і достатку, сили і добробуту, один із символів нашої України. Він - чи не найсильніший серед квітів, бо знайшов своє місце під Сонцем і постійно орієнтується на небесне Світило, повертаючи за ним свою схожу на Сонце голову. І Сонце його не засліплює, бо не боїться він осліпнути від успіху чи досягнень. Соняшник завжди іде за Сонцем. Рано-вранці він піднімається, щоб зустріти своє Світло. Стародавня легенда каже, що боги подарували людям соняшник, щоб тепло і світло ніколи не покидало їх. Соняшник став символом Дня пам’яті захисників України Соняшник Глянув у віконечко – Теплий день який ! На городі соняшник- Жовті пелюстки . З неба сипле сонечко Пелюстки – дива, Головою соняшник Радісно кива. Л. Куліш-Зіньків
ВОЛОШКИ – символ ніжної і тонкої душевної краси, праведності і святості, душевної чистоти, скромності і привітності, одна з дванадцяти квіток українського вінка. Назва квітки походить від імені хлопчика Василька, якого русалки заманили в поле і залоскотали. І він перетворився у квітку, названу його іменем. Волошки Цвітуть в душі моїй волошки, Такі прекрасні, особливі. Немає суму ані трошки! Лиш тільки, кольори грайливі. Вони для мене, наче скарб, Багатше, сяючої брошки, В життя моє, принесли фарб, Небесні ангели - волошки! Ірина Сонячна Волошки - улюблена квітка українців