Презентація"Народнопісенна лірика. Народні соціально-побутові пісні, їх види. Народні козацькі пісні. «Ой на горі та й женці жнуть».

Народнопісенна лірика. Народні соціально-побутові пісні, їх види. Народні козацькі пісні. «Ой на горі та й женці жнуть».

Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень. Наша Україна дзвенить піснями. М. Гоголь. Уявіть собі, пісенний фонд українського народу становить понад 300 тисяч творів! Що називається народною піснею. Яка роль народної пісні в житті людини? На вашу думку, у чому полягає особливість народної пісні?Пригадай!Прочитай!Які види пісень ви вже знаєте?

Ви вже знаєте, що одними з найдавніших ліричних творів наших предків були календарно-обрядові пісні. Дещо пізніше, розвиваючи та збагачуючи традиції календарно-обрядової та родинно-побутової пісенності, виникла група пісень, які називають суспільно-побутовими (інший термін — соціально-побутові пісні). Саме слово суспільний означає «той, що пов’язаний із життям і стосунками людей у суспільстві». Які це соціальні групи?У минулому це козаки, чумаки, кріпаки, наймити, ремісники, солдати тощо. Відповідно виділяють козацькі, чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, наймитські та заробітчанські, солдатські, рекрутські й жовнірські пісні. Кожен із видів суспільно-побутових пісень виникав із появою певного суспільного явища. Так, наприклад, козацькі пісні з’явилися в XV столітті після зародження козацтва, а створення чумацьких пісень припало на XVIII— першу половину XIX століття, коли цей промисел набув найбільшого розквіту. Мотивом суспільно-побутових пісень є відтворення внутрішнього психологічного стану героя в певний момент його життя, викликаний певною подією чи явищем. Прочитай!

У суспільно-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад. Суспільно-побутові пісні - це народно-пісенні твори про умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, формуванні національних норм етики й моралі.

Жанрово-тематичне розмаїття: Козацькі Тематика: - історія нашої країни;- героїзм захисників рідної землі;- готовність козаків віддати своє життя заради незалежності. Чумацькі Тематика: - доля чумаків;- довгий шлях;- небезпека нападу з боку татар чи турків;- хвороби, смерть на чужині. Кріпацькі Тематика: - тяжке підневільне життя селян;- протест проти приниження людської гідності, безправ’я людини.

Заробітчанські СолдатськіБурлацькі Пісні переповнені невимовною тугою та жалем за змарнованим життя.. Варто пам’ятати, що раніше служити треба було 25 Тематика:- нарікання на соціальну несправедливість; - настрій туги за батьківщиною;- образ смерті на чужині. Пісні про долю наймита — людини, що була вільною, жила в рідному краї, однак змушена була тяжко працювати за мізерну платню. Жанрово-тематичне розмаїття:

Козацькі пісні виникли у XV – XVI ст. з появою козацтва і увібрали в себе інформацію про історичні реалії доби: боротьбу з нападниками, перемоги й поразки козацького війська, чужинську неволю, рабство та ін. Козацькі пісні витворюють ліричний образ козака — тилового представника Запорозької Січі, передають романтику козацької волі. У цих піснях звеличена воля, воїнська звитяга, патріотичний дух, безстрашність, відданість справі національного визволення; оспівано козацьку славу. Пригадайте з історії України, хто такі козаки? Що ви знаєте про історію козацтва?

«ОЙ НА ГОРІ ТА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ»Пісня “Ой на горі та женці жнуть” оспівує славу й гордість України — Запорозьке військо.

Ой на горі та женці жнуть,А попід горою,Попід зеленою,Козаки йдуть. А попереду Дорошенко. Веде своє Військо,Веде Запорозьке. Хорошенько!Посередині пан хорунжий,Під ним кониченько,Під ним вороненький. Сильне-дужий! А позаду Сагайдачний,Що проміняв жінку. ОЙ НА ГОРІ ТА ЖЕНЦІ ЖНУТЬНа тютюн і люльку,Необачний! «Вернися, Сагайдачний,Візьми свою жінку,Оддай мою люльку,Необачний!»«Мені з жінкою не возиться,А тютюн да люлька. Козаку в дорозіЗнадобиться!Гей, хто в лісі, озовися!Да викрешем огню,Да потягнем люльки,Не журися!»Виразне читання пісні

Робота з підручником. Про що розповідається у пісні?

Козаки не дбали про власне збагачення, для них єдина цінність — добрий кінь, гарна зброя та тютюн і люлька. Традиційно на Січ не допускалися жінки, тому Сагайдачний ніби так недбало говорить про жінку. Насправді ж саме задля жінок і дітей, задля спокою рідної землі козаки майже все свідоме життя перебували в тяжких походах, у боях, віддавали за це життя. Автор “Ой на горі та женці жнуть” – невідомий, пісня є народною. Пісня виникла, мабуть, у другій половині 17 століття. Найстаріший варіант зафіксований на Галичині в записах Доменіка Рудницького 1713 року «Пісні різні і деякі на ноти перекладені».

Зважаючи на інформацію в довідці про Петра Сагайдачного та Петра Дорошенка, установіть, що саме в пісні «Ой на горі та женці жнуть» не відповідає історичниму факту. Робота з підручником

Петро Конашевич Сагайдачний народився у шляхетній забезпеченій родині, яка навіть мала власний герб. Він закінчив Острозьку школу, яка була першою і найкращою українською греко-слов’янською православною школою вищого рівня. Військовому мистецтву Сагайдачний навчався у Самійла Кішки. До початку своєї успішної військової карєри, Петро Сагайдачний займався журналістикою і підробляв репетиторством. Саме Сагайдачний зробив із запорізьких козаків армію (ввів армійську дисципліну і розробив тактику бою, властиву саме козакам), що дало йому можливість воювати з переважаючою кількістю турецької армії. Сагайдачний заборонив козакам пити горілку під час морських походів, а за провини не рідко карав смертною карою. Сутність його оборони була у використанні тактики наступальності, раптовості, нічного бою й превентивності атак. Своє легендарне прізвисько Сагайдачний дістав завдяки умінню влучно стріляти з лука (Сагайдак — сагайдак для стріл). Присвятивши своє життя військовій справі Сагайдачний все ж створив сім’ю. Дружиною його була шляхтянка Анастасія Повченська. У них був син Лукаш, але він помер молодим. Перед смертю Сагайдачний заповів усе своє майно на просвітницькі, доброчинні та релігійні цілі, зокрема Київському братству і Львівській братській школі. Помер після важкого поранення отруєною татарською стрілою. Прочитай!Це цікаво!

Петро Дорошенко – найтрагічніша постать гетьмана в історії України. Все своє життя він боровся проти поляків, за незалежну Україну в етнографічних її межах. В 15 років юний Петро прилучився до військової служби. Здобув широку освіту та добре володів латинською та польськими мовами. Петро Дорошенко – це гетьман України по обидва боки Дніпра з 8 червня 1668 року, після вбивства Брюховецького . Серед основних його досягнень та реформ вважають – встановлення на українському кордоні нової митної лінії, початок карбування власної монети, впровадження політики колонізації незалежних земель, створює наймане постійне військо. Після невдалих спроб реформування і несприятливої зовнішньої політики, Петро Дорошенко зрікається гетьманської булави та поселяється у місті Сосниця, що на Чернігівщині. Через деякий час на виклик царського уряду переїздить до Москви. Прочитай!Це цікаво!

Жанр “Ой на горі та й женці жнуть”: козацька пісня.

Тема: зображення військового походу козаків.Ідея: уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.

Художні засоби Сталі епітети : кониченько вороненький Епітети : зеленою горою, сильне-дужий. Повтори: «Веде…», «Під ним…»Риторичні вигуки: Веде своє Військо,Веде Запорозьке. Хорошенько! Антонімічні пари:«Мені з жінкою не возиться,А тютюн да люлька. Козаку в дорозіЗнадобиться!Антитеза: Ой на горі та женці жнуть,А попід горою,Попід зеленою,Козаки йдуть».

Українські пісні у сучасному виконанніВиконання народних пісень стають трендом серед українських виконавців. Їх можна почути у репертуарі гуртів Океан Ельзи, Воплі Відоплясова, Mad Heads, Мандри та багатьох інших.

Заслужений артист України кобзар Василь Литвин: «Пісня — це єдиний хліб, яким живиться дух людини. Пісня надихає людину йти у бій, надихає на подвиги». Чи погоджуєтеся ви із цією думкою? Свою відповідь обґрунтуйте.