Презентація. "Наш край (Херсонщина) в роки Другої світової війни."

Урок мужності ”Тих днів не змовкне слава“

Наш край(Херсонщина) в роки Другої світової війни

Безумство храбрых - вот мудрость жизни!  М. Горький

ТРИЧІ ТА ДВІЧІ ГЕРОЇ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ Захисники і визволителі Херсонщини 1941-1944 років Покришкін Олександр Іванович  Амет-хан Султан  Малиновський Родіон Якович  Савицький Євген Якович  Степаніщев Михайло Тихонович  Чуйков Василь Іванович

Покришкін Олександр Іванович. Особливо відзначився у боях при Кубані 12 квітня 1943 року поблизу станиці Кримська. На очах командуючого 4-ю повітряною армією генерала Вершиніна Костянтина Андрійовича збив 7 літаків ворога, серед яких два JU-88 та чотири ME-109. Саме тут народилась його відома формула: «Висота, швидкість, маневр, вогонь». За офіційними даними, всього на Кубані Покришкін збив 16 літаків, та фактично їх кількість була більшою. Наприкінці 1943—1944 років О.І. Покришкін брав участь у боях над Чорним морем та Дніпром. Змагаючись із Люфтваффе на півдні України, Олександр Іванович знищив ще 18 «юнкерсів», у тому числі два висотних розвідники. 

 Амет-хан Султан

Амет-Хан Султан. Національний герой  кримськотатарського народу. Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. 30 червня 1945 року за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків ворога, збитих в групових боях, удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу. З 1947 до 1971 року — льотчик-випробувач. Заслужений льотчик-випробувач СРСР, єдиний радянський льотчик, який випробував понад 50 типів літальних апаратів: ним випробувано в повітрі 107 одиниць техніки.

Малиновський Родіон Якович. Український радянський полководець Другої світової війни, державний діяч. Міністр оборони СРСР (1957–1967), маршал Радянського Союзу (1944), двічі Герой Радянського Союзу, Народний герой Югославії, кавалер ордена «Перемога».

Савицький Євген Якович радянський воєначальник, льотчик-ас та командувач 3-го винищувального авіаційного корпусу 8-ї повітряної армії під час німецько-радянської війни. Двічі Герой Радянського Союзу, маршал авіації.(Прізвисько Дракон)

Степаніщев Михайло Тихонович - радянський військовий льотчик-штурмовик, учасник Другої світової війни, гвардії майор. Двічі Герой Радянського Союзу

Чуйков Василь Івановичвидатний радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу двічі Герой Радянського Союзу.

Алея Слави в Херсоні Медаль"Золота зірка"Героя Радянського Союзу Орден Слави

Під натиском переважаючих сил противника Червона Армія відступила, і 19 серпня 1941р. німецько-фашистські загарбники вдерлися в Херсон, а до 19 вересня 1941 року вони загарбали всю територію нинішньої Херсонської області. У середині серпня 1941 року зав'язалися бої на підступах до Херсону. Просування німецьких дивізій стримували частини 9-ої армії і моряки Дунайської військової флотилії.

Партизани Херсонщини З осені 1941 року почалася бойова діяльність партизанських загонів і груп на окупованій території краю. З перших днів окупації почав діяти херсонський партизанський загін під командуванням Є. Є. Гірського.  Комісаром загону був заступник  секретаря Миколаївського обкому партії П. В. Макєєв, начальником штабу - голова виконкому Херсонської міської Ради А. К. Ладичук. Партизани знищували телеграфні і телефонні лінії, живу силу і техніку ворога.

Партизани Херсонщини З вересня по грудень 1941 року у дніпровських плавнях діяв партизанський загін у кількості 350 чоловік. Командиром загону був А. Г. Різниченко — колишній секретар Ушкальської партійної організації. Це було перше велике партизанське з’єднання на Україні. Активними бойовими діями відзначився також загін Бериславського і Великоолександрівсько-го районів під командуванням члена партії з 1918 року М. І. Павловського. Чимало сміливих бойових операцій на рахунку партизанського загону під командуванням секретарів Нижньосірогозького райкому партії М. В. Купрія та І. Д. Височина.

На території Херсонщини в роки Великої Вітчизняної війни діяли і підпільні організації і групи. Значну роль в антифашистській боротьбі відіграла група "Центр" під керівництвом В. О. Лягіна (псевдонім Корнєв), керівне ядро ​​якої тоді перебувало в Миколаєві. Взимку 1942 року Миколаївський підпільний "Центр" зазнав великих втрат. Один із його керівників - Ф. А. Комков (псевдонім Михайло Мечений) – зміг врятуватися. Він пробирається до Херсону, де стає на чолі підпільної групи "Центр".

КУЛИК ІЛЛЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧ Герой Радянського Союзу. У серпневі дні 1941 року, коли частини Червоної Армії відступали з Херсона, Ілля Кулик з невеликою групою товаришів по навчанню залишився на окупованій території з метою організації боротьби проти фашистських загарбників. Юнаки збирали зброю, боєприпаси і переправляли їх у схованку на лівий берег Дніпра. У грудні 1941 року І. О. Кулик створив підпільну молодіжну організацію «Патріот Батьківщини». Спочатку до неї увійшли найближчі друзі І. О. Кулика і товариші по школі, а потім у підпільну організацію були залучені і інші комсомольці.

І. О. Кулик і його товариші провели значну роботу по звільненню військовополонених. Підпільна комсомольсько-молодіжна організація об'єднувала у своїх лавах близько 50 членів і близько 20 активістів. Влітку і восени 1942 року молоді патріоти здійснили ряд диверсійних актів на залізничній ділянці Галаганівка-Снігурівка, на крекінг-заводі і в німецькому шпиталі.  Іллю Кулика двічі було заарештовано і обидва рази відважному підпільнику щастило втекти. 6 листопада 1942 року підпільники випустили листівку тиражем 200 примірників і вночі 7 листопада поширили її по місту. 29 листопада 1942 року поліцаї оточили будинок, де переховувався Ілля Кулик. Захищаючись, він убив декількох з них, а потім, щоб живим не потрапити у руки фашистів, застрелився. За героїзм та мужність, виявлені в боротьбі проти ворога йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно. Ім’ям Кулика названо школу, де він навчався та одну з вулиць міста. В парку ім. Ленінського комсомолу встановлено гранітне погруддя героя.

Активно діяла і молодіжна група в Херсоні, відома як "Хлопчики з Карантинного острова". До її складу входило 12 осіб: 15-18-річні підлітки та юнаки, комсомольці та молодь. Групу очолювали брати Андрій і Анатолій Запорожчуки, Леонід та Петро Чернявські. Партійне керівництво у 1942 році здійснював комуніст Г. М. Годун. Юні патріоти виводили з ладу лінії зв'язку, викрадали у німецьких солдатів і офіцерів зброю, знищували живу силу ворога. Влітку 1942 року група була розкрита гестапівцями, юні патріоти – брати Запорожчуки і Чернявські, схоплені фашистами і страчені. Незабаром загинули і всі інші підпільники.

У боях проти гітлерівських загарбників на території області загинуло 34 134 радянські воїни. На фронтах Великої Вітчизняної війни брало участь понад 100 тис. жителів Херсонщини, з них в боях за Батьківщину загинуло 53 538 чоловік.

У роки Великої Вітчизняної війни 57 уродженців Херсонщини удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу. Кавалерами трьох орденів Слави стали О. М. Єременко, В. Я. Лобода, Б. Н. Заманський та інші. Звання двічі Героя Радянського Союзу присвоєно П. О. Покришеву, а П. X. Дубинда за роки війни став кавалером трьох орденів Слави і Героєм Радянського Союзу. Близько 59 тисяч херсонців нагороджено орденами й медалями Союзу PСP.

Херсонську область було утворено у 1944 році. Її виникнення пояснюється так: у 1944 році Радінформбюро подало інформацію про визволення від німецько-фашистської окупації Херсона, помилково назвавши його обласним центром. Насправді ж місто було одиницею обласного підпорядкування і з 1937 року належало до Миколаївської області. Публічно визнати помилку державної інформагенції на той час було неможливим. Тому союзне керівництво ухвалило рішення про заснування нової області.

«Герої твої, Херсонщино!»

Олександр Матвійович Матросов Герой Радянського Союзу (19.06.1943), червоноармієць, стрілець-автоматник 2-го окремого стрілецького батальйону Калінінського фронту, член ВЛКСМ. Закрив своїми грудьми амбразуру німецького дзоту. Його вчинок широко висвітлювався в газетах, журналах, літературі, кіно як подвиг і став в російській мові стійким виразом ( "грудьми на амбразуру").

Меморіальна дошка на вулиці О. Матросова в Санкт-Петербурзі. Німецький дзот, 1941р.

Подвиг О. Матросова на Херсонщині повторили: М. Х. Губайдулін, С. А. Харченко, Д. Т. Гридасов, І. Т. Гришин, В. П. Майборський.

В ході ліквідації Никопольско-Криворізької угруповання фашистів радянські бійці і командири проявили безприкладну мужність і героїзм. Льотчик Олексій Туманов повторив подвиг Миколи Гастелло. Подвиг Олександра Матросова повторили росіянин лейтенант Степан Кочнев, українець сержант-розвідник Іван Галенко та Омаров Омар Кадир Огли.

Микола Францевич Гастелло – радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу. Став легендою  після того, як спрямував свій підбитий літак-бомбардувальник у механізовану колону німців. Герой Радянського Союзу(посмертно).

Золін Іван Леонтійович Герой Радянського Союзу(повторив подвиг М. Гастело) Заступник командира ескадрильї 242-го бомбардувального авіаційного полку старший лейтенант Іван Золін зробив двадцять вісім успішних бойових вильотів.23 вересня 1941 року літак Золіна І. Л. був підбитий над метою. Відважний льотчик направив палаючий бомбардувальник на ворожу переправу через Дніпро і ціною свого життя знищив її, завдавши ворогові значних втрат у живій силі і бойовій техніці. За зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Золін Івану Леонтійовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Субота Микола Микитович Герой Радянського Союзу Кулеметник кулеметної роти 1042-го стрілецького полку червоноармієць. Народився в в селі Бехтери нині Голопристанського району Херсонської області Беручи участь у вуличних боях в місті Херсон, підтримував дії штурмових груп. Слідуючи разом з ними, особисто знищив 29 солдатів і офіцерів і розрахунки двох ворожих кулеметів, що засіли в одному з будинків на околиці міста. Загинув в бою 17 березня 1944 року. 

Герой Радянського Союзу Гридасов Дмитро Тихонович (село Рубанівка Великолепетиського району Херсонської області. У січні 1945 року він визволяв Чехословаччину. Останній бій-подвиг Дмитра Тихоновича відбувся біля міста Кошіце. Рота піднялася в атаку, але відразу ж залягла під нищівним кулеметним вогнем з амбразури ворожого дзоту. І тоді до командира роти звернувся Дмитро Гридасов за дозволом знищити вогневу точку противника. Хоробрий воїн зумів обійти ворожий дзот, наблизитися до нього. Перша і друга гранати полетіли в амбразуру. Але не влучили в ціль. Тоді Дмитро Гридасов піднявся і кинувся до амбразури. Порівнявшись з нею, жбурнув туди зв’язку гранат. Весь гарнізон дзоту був знищений, але від сильного вибуху загинув й Дмитро Тихонович Гридасов. 

Герої Радянського Союзу із села Прогної (нині село Геройське Голопристанського району)

Дубинда Павло Христофорович Герой Радянського Союзу, повний кавалер ордена Слави Народився в селі Прогної (нині село Геройське Голопристанського району) на Херсонщині. П. X. Дубинда брав участь у боях під час героїчної оборони Севастополя, а пізніше командував стрілецьким відділенням 293-го гвардійського стрілецького полку. Він відзначився в боях у Східній Пруссії. 15 березня 1945 року його взвод визволив село Бладнау і знищив близько роти ворожої піхоти, захопив дві гармати.21 березня його взвод мужньо відбивав контратаки батальйону   фашистів.    У рукопашнійсутичці   Павло Христофорович захопив ворожий кулемет і відкрив з нього вогонь по гітлерівцях. В цьому бою взвод узяв в полон сорок фашистів. 

Дубинда Павло Христофорович повний кавалер ордена Слави Старшина роти 293-го гвардійського стрілецького полку  96-ї гвардійської стрілецької дивізії 28-ї армії 3-го Білоруського фронту, один з чотирьох повних кавалерів ордена Слави, удостоєних звання Героя Радянського Союзу.

ТАНСЬКИЙ МИКОЛА ГЕОРГІЙОВИЧ Герой Радянського Союзу. Народився в селі Прогної (зараз село Геройське Голопристанського району) на Херсонщині. Закінчивши Вище військово-морське училище, старший лейтенант Танський Микола особливо відзначився під час проведення Петсамо-Кіркенеської наступальної операції радянських військ. Діючи в групі десантних кораблів, 10-14 жовтня 1944 року він вміло організував висадку десантів морської піхоти в порт Ліінахамарі.

Вісовін Костянтин Гаврилович Герой Радянського Союзу Розвідник 70-го гвардійського стрілецького полку. Народився в в селі Прогної, нині село Геройське, Голопристанського району Херсонської області. Розвідник 70-го гвардійського стрілецького полку гвардії червоноармієць Костянтин Вісовін 9 травня 1944 року в складі групи розвідників на човні під вогнем противника подолав Північну бухту в Севастополі, брав участь у захопленні плацдарму, відбитті атак ворога. Рішучі дії розвідників допомогли підрозділам полку успішно форсувати бухту. У цьому бою відважний гвардієць загинув смертю хоробрих. Школа в селі Геройське носить ім'я Героя.

Оводовський Григорій Якович Герой Радянського Союзу   Народився в селі Прогної. Командир 7-го дивізіону тральщиків (Балтійський флот) капітан-лейтенант Григорій Оводовскій здійснив понад сто виходів на бойове тралення, проводку надводних кораблів і підводних човнів, висадку десантників. Тральщики маневрували, відбивали атаки «юнкерсів», але бойової роботи не припиняли. За 10 днів вони знищили 320 морських мін, проклали дорогу кораблям Балтійського флоту у Виборг. Дивізіону було присвоєно звання Гвардійський. У важкій міннії обстановці в період з 6 по 27 травня 1945 року Оводовскій здійснив перехід дев'яти тральщиків з Кронштадта в місто Пиллау (нині - Балтійськ Калінінградської області), де продовжив свою «очисну» роботу. 

12 вересня 1941 року німецько-фашистські війська захопили Чаплинку. Поблизу села вони обладнали аеродром, звідки їх винищувачі та бомбардувальники літали у напрямі Криму. Радянське командування довідалося про це і вирішило знищити аеродром. Розроблена операція дістала назву «Чаплинка». Завдяки вдалому нальоту було знищено кілька десятків німецьких літаків.

Пучкин Степан Денисович(повторив подвиг М. Гастелло)З осені 1941 року капітан С. Д. Пучкін служив в 62-му змішаному авіаполку ВПС Чорноморського флоту, що розташовувався в Криму. 10 жовтня 1941 року екіпаж Пе-2 льотчика С. Д. Пучкіна брав участь в нальоті на танкову колону противника, в бою над Чаплинкою літак був підбитий. Льотчик направив підбиту машину на скупчення танків і загинув.

З перших днів Великої Вітчизняної війни понад 1000 жителів Чаплинки стали до лав захисників Батьківщини. На_трудовому фронті їх замінили жінки, підлітки й літні люди. 28 червня 1941 року домогосподарки— звернулися до всіх жінок району із закликом мобілізувати всі сили на збирання врожаю і замінити в артілях, радгоспах та на інших ділянках виробництва чоловіків. «Давайте, дорогі подруги,— йшлося у зверненні,— станемо на всі місця, де працювали наші чоловіки, сини й брати. Вони на фронті боротьби з ворогом, а ми тут, на фронті боротьби за урожай, кріпитимемо нашу оборону…».

В селі було створено народне ополчення та винищувальний батальйон під командуванням учасника громадянської війни Н. М. Кострикова. Серед 1768 ополченців було 435 комуністів і комсомольців. З наближенням лінії фронту винищувальний батальйон влився в Діючу армію, що тримала оборону на Дніпрі, а згодом на річці Молочній під Мелітополем. Водночас евакуювали майно і техніку машинно-тракторних станцій та артільну худобу в східні райони країни. Близько 50 сімей виїхали до Сталінградської області, де їх забезпечили роботою і всім необхідним для життя.

Окупанти пограбували колгоспи, а все цінне майно, інвентар та продовольство вивезли до Німеччини й Румунії. За роки тимчасової окупації фашисти по-звірячому закатували і розстріляли 352 жителі Чаплинки і сіл району. 27 травня 1942 року сюди прибули гестапівці з Каховки і знищили 12 чоловік. Через два дні вони заарештували вчительку В. Й. Горбачову з трьома малолітніми дітьми і розстріляли на околиці с. Преображенка. На каторжні роботи до Німеччини окупанти насильно вивезли 230 радянських громадян.

Із своїх особистих заощаджень жителі району зібрали й передали понад 3 млн. крб. на будівництво танкової колони «Колгоспник Миколаївщини» (до 30 березня 1944 року Чаплинка входила до складу Миколаївської області). Голова колгоспу «Сталькомуна» Ф. М. Байбуза вніс 100 тис. карбованців.

19-й танковий корпус під командуванням генерал-лейтенанта І. Д. Васильєва та 36-й кавалерійський полк 4-го гвардійського Кубанського кавалерійського корпусу прорвали укріплення ворога на Перекопі. Північне узбережжя Сиваша визволили з’єднання 10-го стрілецького корпусу 51-ї армії Героя Радянського Союзу генерал-лейтенанта Я. Г. Крейзера. Увечері 31 жовтня вони вийшли в район Строганівки і Новомиколаївки, подолавши за день 80 км. Форсувала Сиваш 346-а Дебальцевська стрілецька дивізія генерала Д. I. Станкевського. Провідниками радянських військ через Сиваш були жителі Херсонщини В. Т. Заулочний та І. І. Оленчук, який цей подвиг здійснив у 1920 році.

31 жовтня 1943 року Червона Армія визволила Чаплинку від німецько-фашистських окупантів. Першими ввійшли до села бійці роти протитанкових рушниць під командуванням росіянина В. П. Скотникова й танкісти М. Ф. Барабанова. Першим увірвався в селище наш земляк танкіст Куліш Василь Герасимович. В боях за визволення села загинуло 70 радянських воїнів. На братській могилі по війні їм встановлено обеліск.

339 воїнів-односельців загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Вдячні односельці збудували пам’ятник в честь загиблих.

В честь 19 танкового корпусу

Кудря Іван Данилович Герої Радянського Союзу-наші земляки

Шелест Василь Митрофанович

Мальченко Михайло Павлович

Тимошенко Семен Костянтинович

Збитки народному господарству Фашисти завдали величезної шкоди народному господарству Херсонщини. Вони повністю знищили близько 13 тис. споруд, відібрали у колгоспів і колгоспників близько 400 тис. цнт зерна, понад 140 тис. ц картоплі, 140 тис. голів великої рогатої худоби, 120 тис. свиней, 378 тис. голів овець та кіз, знищили багато культурних цінностей та книжковий фонд міських і районних бібліотек, пограбували музеї. Загальні збитки, завдані Херсонщині, становили понад 12 млрд. карбованців.

Безсмертні імена героїв. В Херсонській області споруджено 422 скульптурні пам’ятники, стели і обеліски. В містах і селах області встановлений 121 меморіальний знак на честь земляків, які загинули, захищаючи честь, свободу й незалежність Радянської Батьківщини.Їх іменами названо вулиці,площі,парки,алеї. Нехай ніколи не заростуть народні стежки до їх могил!!!