До Дня пам яті жертв Бабиного Яру

Про матеріал

Сценарій до Дня пам яті жертв Бабиного Яру.

Метою якого є:

  • розкрити суть трагедії в Бабиному Яру, її вплив на долю людства, на історичну пам'ять сучасників, викрити людиноненависницьку політику нацизму;
  • формувати в учнів усвідомлення того, що мир, життя і злагода людей - найвищі цінності на землі;
  • виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності
Перегляд файлу

Тема:        «Пам'яті Бабиного Яру»

Мета:

  • розкрити суть трагедії в Бабиному Яру, її вплив на долю людства, на. історичну пам'ять сучасників, викрити людиноненависницьку політику нацизму;
  • формувати в учнів усвідомлення того, що мир, життя і злагода людей  -  найвищі цінності на землі;
  • виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та  гідності.

 

Вступне слово  вчителя:

Шановні друзі! Наш захід присвячено трагічній пам 'яті Бабиного Яру. В цьому році українська та світова спільнота 29 вересня  відзначатиме 75-ту річницю початку подій у Бабиному Ярі, що є символом трагедії Голокосту та нацистських злочинів на українській землі.

 У цей день 1941 року нацисти знищили в Києві десятки тисяч громадян, мешканців міста, більшість з яких були євреями. Серед невинно закатованих були тисячі українців, росіян, громадян інших

національностей. Усі 778 днів німецької окупації в Києві тривали розстріли і насильства. Злочини в Бабиному Яру перевершили всі відомі до цього часу трагедії. Але це не тільки трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, щоб зберегти мир і запобігти насильству.

Ведучий. Бабиним Яром називали кручі на околицях міста. Одні казали, що тут колись правив воєвода Бабій, тому за його прізвищем назвали яр; інші свідчили, що до 1917 року там стояв маєток поміщика за прізвиськом Баба; треті вважають, що яр одержав назву тому, що жінки збирали там дрова та гриби. Ширина ярів доходила до 300, глибина до 50 метрів, довжина ярів досягала 3,5 кілометра. Саме це місце нацисти вирішили використати для своїх злочинів.

Ведуча. 19 вересня 1941 року після 78 днів оборони радянські війська залишили Київ. У цей же день німецькі війська вступили в місто.

 

Фашистський єфрейтор, поглянувши п’яно,

З розгону ударне прикладом щосили, -

І клавіши злякано заголосили.

Чи чуєте, друзі, ви зойк фортеп 'яно

У Києві дальнім? Крізь ніч і пожари

До нас долітає і зве неустанно -

До кари, до лютої кари!

Ведучий. Смерть і насильство приніс німецький «новий порядок». Першими жертвами Бабиного Яру стали київські підпільники і цигани, - їх знищили вже 20 вересня. А, починаючи з 22 вересня, до страшних ярів потяглися машини з єврейський населенням. 28 вересня в місті з 'явились оголошення, які наказували всім євреям міста негайно прийти до Лук 'янівського цвинтаря.

Багато хто здогадувався, що Бабин Яр - це смерть. 29 вересня 1941 року десятки тисяч киян вирушили у свою останню путь.

Звучить пісня О. Розенбаума «Долгая дорога лета».

Ведуча. Ті, хто прийшли до Бабиного Яру, вже ніколи не повернулися. Десятки тисяч людей було розстріляно з 29 вересня 1941 року по 2 жовтня 1941 року.

Звичайний яр, брудний і неохайний,

Тремтливі віти двох блідих осик.

Ні, це не тиша... незгасимий крик.

Блищить на мокрій ткані крутоярів

Розбите скло старечих окулярів

І дотліває кинутий набік

Закривлений дитячий черевик.

Могильний вітер з тих ярів повіяв,

Чад смертних вогнищ, піт дрімучих згар.

Дивися Київ, гнівнолиций Київ,

Як полум 'ям метався Бабин Яр.

За пломінь цей не може буть покути,

За погар цей нема ще міри мсти.

Будь проклят той, хто зважиться забути!

Будь проклят той, хто скаже нам: прости!

 

Зараз пропоную переглянути фрагмент фільму «Бабій Яр», режисера Джеффа Кенью, знятого в 2003 р.

 

Звучать твори Вольфганга Амадея Моцарта.

Учні виконують «Реквієм» Д. Павличка.

1-й учень                                           Владико світла, доброти і правди,

Звідси, з небес, на землю нашу стань.

Тут людська кров, пролита без пощади,

Горить в могилі, як незгасна грань.

Втіши плачі і зойки в тьмі глибокій,

Сергія розбиті ласкою вгорни;

Даруй святому праху вічний спокій,

Благословенні, непробудні сни.

 

2 – й  учень                                       Ми тут лежимо в піску та глеї,

На всі сторони світу простерті

Євреї, євреї, євреї,

Діди, матері, немовлята.

Господи, дай нам відпочити

Від смерті, Від погляду ката!

 

3 – й учень                                           Буде суд і буде кара,

Отверзеться Бабин Яр,

Хлине кров, як повінь яра,

Вдарить хвиля але до хмар.

На узвишшя піднебесне

Вийде світлий судія.

Крикнуть сурми, -  і воскресне

Вся Давидова сім 'я.

Не сховається почвара,

Ані вбивця, ні грабар.

Буде суд і буде кара,

Отверзеться Бабин Яр.

Розпадуться небосхили,

Божа явиться могуть.

Вийдуть праведні з могили.

Злих в могилу поведуть.

 

4 – й учень                                          Боже, ти створив людину,

Дух вселив у темну глину -

Для добра й святого чину.

Людству дав ти в нагороду

     Власну мудрість, власну вроду,

Заповів братерство й згоду.

Чом же ми, твої творіння,

Певні смертного терпіння,

В землю вбиті, мов каміння?!

Та невже твою подобу

Мали й ті, що нас до гробу

Поскидали, мов худобу!?

Не над нашою судьбою,

Не над людською ганьбою 

Зглянься, Боже, над собою!

Зглянься над самим собою!

 

5 – учень                                                  Похилений вітром осіннім .

Над Бабиним Яром стою.

Отця сивобородого бачу,

І брата, і матір свою.

Не тут вони тяжко вмирали,

Не тут вони зморені сплять.

Та їхні молитви й благання

В деревах десь тут шелестять.

Тут Київ та рід мій козацький,

Тут наша свобода в крові.

Над братнім усопшим народом

Ми молимось мертві й живі.

Я бачу — то мамині сльози

Блискочуть на хвилях Дніпра.

Я знаю - моя Україна!

Воскресне на поклик добра!

 

6 – й   учень                                   Господи, за що нам щ спокута -

Куля гітлерівська гостра й люта!

А за що загнали разом з нами

Непорочних діточок до ями?

Згасла в небі наша мить остання,

Та не згасли стогони й волання.

Наші скарги, голоси засмути -

Доки світу її сонця  буде чути!

 

7 – й учень                                        Мойсею сивий, гнаний до рова,

Пекла вогнем душа твоя жива,

Твоя печаль крушила серце звіра.

Ти гордо над безоднею стояв,

Руками очі дітям затуляв,

Йдучи на смерть, як Господу офіру.

Здирали одяг з тебе, як з Христа,

Та в погляді твоїм була не мста,

А лиш розлука та сумна докора,

Так, наче бачила ти нову скрижаль,

Де людству накарбована печаль,

Будущина несправедлива й хвора.

Невже лилась невинна кров задар,

Невже будяччя вкриє Бабин Яр,

І новий цар заб 'є народи в ярма?

Ні, відсахнеться смерті хижий сон,

Розвалиться новітній Вавилон! —

Возрадуйся! - ти не помер задарма!

8-й учень

Возрадуйтесь з нами

Невинно вбиті,

Прилучені смертю своєю

До творителя,

В совісті людства сяючі,

Наче сонце в блакиті,

В праведних душах сущі,

Невмирущі брати!

9-й учень

Великий Боже, ми з твоєї згоди

Проходимо дорогу в Бабин Яр,

Де смертю ти поєднуєш народи.

Щоб зберегти життя й свободи дар.

Втіши плачі і зойки в тьмі глибокій,

Серця розбиті ласкою вгорни.

Даруй святому праху вічний спокій,

Благословенні, непробудні сни!

 

Ведуча.  б листопада 1943 року багатостраждальний Київ визволено від нацистських загарбників.

Розорене, змучене, але не поставлене на коліна місто зустрічало своїх визволителів. У ті дні Павло Тичина писав:

Ти - наша честь, і гордість., і краса.

Як голуб  -  ніжний, гострий, як коса.

Ти — наша слава, помста за руїни,

Ти - невмируще серце України.

 

Ведучий. Пройдуть роки, але ніколи не забудуться злочини нацистського «нового порядку»: страхіття гітлерівських концтаборів, масових розстрілів, душогубок, убивств.

Якби фашисти не були розбиті

Могутнім залпом наших батарей,

Чи міг би залишитися на світі

Незнищеним хоча б один єврей?

То в кожнім - іудейськім поколінні

Нехай звучить молитва на устах

Про тих, які зуміли у Берліні

Повергнути знеславлений рейхстаг.

 

А. Кацнельсон

 

Ведуча.  Довгі роки тоталітарної системи замовчувалися правда, про трагедію Бабиного Яру. На місцях масових розстрілів і катувань за наказом чиновників виросли житловий масив та парк відпочинку.

Майже ЗО років чекав свого часу пам'ятник жертвам і Бабиному Ярі. Навколо Бабиного Яру було створено чимало міфів, побудованих на напівправді чи неправді. І тільки із здобуттям Україною незалежності велика київська трагедія стала відома широкому загалу. Поетеса Ліна Костенко писала:

Гілку показали на вербі.

Широко руками розвели.

Кажуть люди: десь тут у долині

Всі живцем закопані були.

Тут Одарка, невсипуща мати,

Миротворця дитячих чвар.

Тут Лаврін, прислів 'ями багатий,

І Кривенко, сивий чоботар.

Тут Юрко і чорноока Хана,

Всі малі товариші мої.

Тут земля, а в ній глибока рана,

Не чіпайте, боляче землі.

 

Ведучий. Історія Бабиного Яру в минулому сторіччі, зокрема в часи Другої світової війни страшна і повчальна. Десятки тисяч жертв – це реальна ціна за людську безвідповідальність і маніакальне бажання панувати над світом. Водночас, це повчальний урок для нинішнього покоління, яке має знати усю правду про одну з найбільших трагедій людства.

Час може зарубцювати рани. Та він безсилий загасити нашу пам’ять. Шовінізм і ксенофобію не можна перемогти лише силовими чи чисто політичними методами. Боротьба з цим злом проходить через душі людей. Крапку може поставити лише перемога людського розуму та волі.

 

docx
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Струкевич О.К., Романюк І.М., Дровозюк С.І.)
Додано
14 грудня 2018
Переглядів
367
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку