Презентація "Наша дума, наша пісня не вмре, не загине". За творчістю Т.Г.Шевченка

Презентація Тарас Григорович Шевченко200-літтю з дня нагородження. Майданик О. О.учитель української мови та літератури. Тридуби 2014 Районний методичний кабінет відділу освіти Кривоозерської райдержадміністрації Тридубська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Наша пісня не вмре не загине… От де, люде, наша слава, Слава України!

ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО200-літтю з дня народження … Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От, де люде, наша слава, Слава України!

У селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині народився Т. Г. Шевченко.1814

Сім’я Григорія Івановича Шевченка переїздить до Кирилівки, де пройшли дитячі роки Тараса.1815

Померла мати Т. Г. Шевченка Катерина Якимівна.1823

Малий Тарас разом із батьком чумакує.1824. У неділю вранці-рано Поле крилося туманом; У тумані, на могилі, Як тополя, похилилась.

Помер батько Тараса Шевченка1825

Тарас іде в Кирилівську школу в найми до дяка-вчителя Петра Богорського.1826

Тікає від жорстокого дяка Богорського в містечко Лисянку з наміром піти в науку до місцевого маляра. З Лисянки Тарас переходить до іншого дяка-маляра в село Тарасівку. Після невдалих спроб влаштуватися в науку до малярів Тарас повертається в с. Кирилівку, пасе громадську череду, наймитує в попа.1827-1828

Протягом двох тижнів живе у хлиннівського маляра-живописця. Просить управителя поміщицького маєтку у Вільшаній дозволити вчитися у хлиннівського маляра-живописця. Але Тараса забирають у двірню поміщика Енгельгардта. Працює кухарчуком, а потім — козачком.1828

Разом з поміщиком побував у Корсуні, Києві, а пізніше потрапляє в Литву у м. Вільно. У Вільні вивчає польську мову, читає твори польських письменників, малює. Заставши Тараса за малюванням, поміщик жорстоко покарав його.1829

У Вільно Тарас Григорович Шевченко був свідком польського визвольного повстання проти російського самодержавства. Одна із картин «Погруддя жінки», написана олівцем. Можливо ця мрійлива панянка була однією із муз Шевченка. «Се мій батько…» 1830

Пан Енгельгардт переїжджає в Петербург. Слідом за ним в обозі разом з іншими дворовими прибув до Петербурга і Шевченко.1831

Поміщик законтрактував Шевченка цеховому майстру-живописцю В. Ширяєву. На вечорах у Ширяеєва Тарас Шевченко слухає читання творів О. Пушкіна, В. Жуковського та інших письменників. У цей час у Петербурзі білими літніми ночами перемальовує статуї в Літньому саду.1832

У Літньому саду Шевченко познайомився з учнем Академії художеств Іваном Максимовичем Сошенком. Сошенко дає Тарасу поради, одержує для нього дозвіл працювати вечорами в класах Товариства заохочення художників. Разом із Ширяєвим розмальовує плафон петербурзького Великого театру.1835

Сошенко представив Тараса Григоровича конференц-секретарю Академії художеств В. Григоровичу та звернувся з проханням допомогти викупити Шевченка з кріпацтва. Карл Брюллов розпочав роботу над портретом В. Жуковського.1837

22 квітня. Заходами видатних діячів російської та української культури Шевченка було викуплено на волю за гроші, одержані від лотереї, на якій було розіграно портрет В. Жуковського роботи К. Брюллова. Шевченко відвідує класи Академії художеств як вільний слухач. Навчається під керівництвом К. Брюллова, користується його багатою бібліотекою, деякий час живе у нього на квартирі. Написав поему «Катерина», присвячену В. Жуковському на спогад про день викупу з кріпацтва.1838

Ухвалою Ради Академії художеств Шевченка нагороджено срібною медаллю за малюнок з натури. Написав баладу «Тополя», поеми «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та вірші «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Нащо мені чорні брови», «До Основ'яненка».1839 По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу.

Вийшла з друку перша збірка творів Т. Шевченка під назвою «Кобзар», де були вміщені твори: «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Рада Академії художеств нагородила Т. Шевченка срібною медаллю за картину «Хлопчик-жебрак ділиться хлібом з собакою».1840

Шевченка нагороджено третьою срібною медаллю за акварель «Циганка-ворожка». Написав російською мовою драму «Никита Гайдай». Закінчив баладу «Утоплена». Вийшла з друку окремою книгою поема «Гайдамаки».1841

Під час подорожі пароплавом по Балтійському морю написав поему «Гамалія», яка була надрукована в Петербурзі в 1844 році.1842

Закінчив писати драму російською мовою «Назар Стодоля», яку пізніше сам переклав українською мовою, У квітні разом з українським письменником Є. Гребінкою поет виїхав на Україну. Зупинявся у Качанівці в маєтку Г. Тарновського, де в попередні роки гостювали М. Глінка, М. Гоголь, В. Штернберг, В. Забіла та інші діячі російської та української культури. 1843

Подорожує по селах і містах України, знайомиться з життям трудового народу, виконує ряд етюдів та начерків. Гостює в своїх родичів у Кирилівці. Малює хату батьків і портрет діда Івана. Пише російською мовою поему «Тризна», яку присвячує Варварі Рєпніній. Виконує ряд портретів.1843

Після подорожі по Україні у лютому їде в Петербург. По дорозі зупиняється в Москві, де зустрічається з видатним артистом Московського театру, основоположником реалістичного театрального мистецтва Михайлом Щепкіним. Закінчив поему «Сон» («У всякого своя доля»). Вийшов альбом Шевченка «Живописна Україна». Продовжує навчання в Академії художеств.1844

Навесні поет виїхав на Україну, де збирався постійно жити і працювати. Подорожує по містах і селах України, вивчає життя народу, змальовує архітектурні пам'ятки та різні краєвиди. Гостює у родичів. Зустрічається із земляками. У селі Мар'їнському на Полтавщині написав поему «Єретик». Перебуваючи в Переяславі в А. Козачковського, написав поеми «Кавказ», «Наймичка», вступ до поеми «Єретик». 1845

25 грудня хворий поет у Переяславі написав свій знаменитий «Заповіт».1845

Т. Г. Шевченко вступає в Києві до таємного Кирило-Мифодіївського товариства. 1846

Т. Г. Шевченко затверджений на посаду вчителя малювання в Київському університеті. Шевченко отримав замовлення написати портрет Катерини Кейкаутової. Студент Київського університету О. Петров подав донос про існування таємної організації — Кирило-Мефодіївського товариства та про його учасників.22 березня. Київському генерал-губернатору надіслано розпорядження III відділу про арешт Шевченка та інших членів Кирило-Мефодіївського товариства. 1847

6 квітня. Поета відправлено в Петербург до III відділу. 17—30 квітня. Перебування в казематі III відділу. Допити. Тарас Шевченко пише цикл ліричних поезій: «Ой одна я, одна», «За байраком байрак», «Мені однаково...», «Не кидай матері!», «Чого ти ходиш на могилу?», «Ой три шляхи широкії...», «Веселе сонечко ховалось», «Садок вишневий коло хати», «Рано-вранці новобранці», «В неволі тяжко...», «Косар», «Чи ми ще зійдемося знову?», «Не спалося,— а ніч, як море». 1847

ЗО травня. Т. Г. Шевченкові оголошено царський вирок про заслання його в Окремий оренбурзький корпус рядовим солдатом «під суворий нагляд з забороною писати й малювати». 18 червня. Шевченка відправлено з Оренбурга до Орської фортеці. Пише поетичні твори: «Думи мої, думи мої», «Княжна», «Сонце заходить, гори чорніють», «Мені тринадцятий минало», «Не гріє сонце на чужині», «Сон» («Гори мої високії!»), «Ще як були ми козаками» й інші.1847

З травня 1848 року до вересня 1849 року Шевченко як художник перебуває в складі експедиції О. Бутакова, яка мала завдання вивчити й науково описати Аральське море. Зимівля на о. Кос-Арал. Після експедиції залишений в Оренбурзі для закінчення художніх робіт.1848—1849

Пише поезії: «Лічу в неволі дні і ночі», «Петрусь», «Якби ви знали, паничі», «Буває, в неволі іноді згадаю» та інші. Виконує ряд портретів на замовлення. За порушення царського наказу про заборону писати й малювати Шевченка було заарештовано і під конвоєм відправлено до Орської фортеці у в'язницю.1850

Перебування в Новопетровському укріпленні. Пише повісті російською мовою.1850-1857

21 липня. Шевченко одержав повідомлення про звільнення з солдатчини. 5 серпня. Прибув на рибальському човні до Астрахані. Зустрічі з давніми друзями і знайомими. Оглядає місто. . Пише поему «Неофіти», До Шевченка з Москви приїхав М. Щепкін. 1857

Поет прибув до Москви. Оглядає місто, знайомиться з літераторами і вченими, відвідує друзів, знайомих. Зустріч з декабристом С. Волконським. Повернення до Петербурга. Написав вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала»). Опрацьовує свою невольничу поезію. Пише вірш «Я не нездужаю, нівроку». 1858

Січень. Шевченко познайомився з письменницею Марко Вовчок. На згадку про цю зустріч пізніше написав поезію «Марку Вовчку». Лютий. Познайомився з російським письменником І. С. Тургенєвим. Березень. Написав поезію «Ісаія. Глава 35». Травень. Знайомство з грузинським поетом Акакієм Церетелі. Виїзд на Україну. Зустріч з селянами, політична та антирелігійна пропаганда серед них. Липень. Шевченка заарештовано і відправлено до Києва. Після закінчення слідства поету дозволено повернутись до Петербурга. На літературних вівторках у М. Костомарова Шевченко зустрічається з М. Чернишевським. Листопад. Закінчив поему «Марія».1859

Виїзд на Україну. Зустріч з селянами, політична та антирелігійна пропаганда серед них. Липень. Шевченка заарештовано і відправлено до Києва. Після закінчення слідства поету дозволено повернутись до Петербурга. На літературних вівторках у М. Костомарова Шевченко зустрічається з М. Чернишевським. Листопад. Закінчив поему «Марія».1850

Вийшов з друку «Кобзар». Окремими виданнями виходять поеми «Наймичка», «Тарасова ніч», «Катерина», «Гамалія» та балада «Тополя». Пише поезію «Світе ясний! Світе тихий!» Вересень. Винесена постанова Ради Академії художеств про надання Шевченкові звання академіка.1860

1861 Турбується про придбання землі біля Дніпра для побудови хати. Стан здоров'я поета гіршає. Хвороба прогресує.

26 лютого (10 березня н. ст.) о б год. ЗО хвилин ранку Тарас Григорович Шевченко помер. 28 лютого. Поета поховали на Смоленському кладовищі. 1861

Пам'ятаючи заповіт Шевченка, друзі домоглись дозволу перевезти його тіло на Україну і поховали в Каневі на Чернечій горі. 1861

.  Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Іван Франко. Шевченко для свідомості українців — не просто література. Він — наш всесвіт.