Презентація "Насилля в сім'ї: види, форми, наслідки"

Насилля в сім’ї: види, форми, наслідки. Підготувала психолог 264 школи Романенко Олена Іванівна

Що ж таке насильство?НАСИЛЬСТВО - це будь-які умисні дії однієї людини по відношенню до іншої, якщо ці дії порушують права і свободи людини, наносять їй фізичну, моральну чи психічну шкоду.

ЯКІ БУВАЮТЬ ВИДИ НАСИЛЬСТВА?ФІЗИЧНЕ (штовхання, побиття, жбурляння різними предметами, спроба вбивства). ПСИХОЛОГІЧНЕ (стеження, погрози, залякування, шантаж, приниження, ігнорування). СЕКСУАЛЬНЕ(сексуальні домагання, образи, зґвалтування). ЕКОНОМІЧНЕ (фінансовий контроль, обмеження, заборона працювати і вчитися, свідоме руйнування та пошкодження майна). СІМЕЙНЕ (умисний фізичний, сексуальний, психологічний чи економічний вплив, примус з боку одного члена сім'ї у відношенні до іншого з метою контролю, залякування).

Насильство в сімї- серйозна і поширена проблема в світі. Воно впливає на життя дітей і підлітків:третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в сімї. Діти матерів, що зазнали знущань, у шість разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, а 50% таких дітей мають схильності до вживання наркотиків й алкоголю. Одна третина підлітків зазнає насилля в інтимних стосунках. Найбільш типовими наслідками такої ситуації стають такі скарги батьків чи вчителів на поведінку дітей: бійки, конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність, замкненість тощо

До емоційних проблем таких дітей можна зарахувати: підвищену агресивність, знижений настрій, депресію, тривожність, страхи, нестійкість емоційної системы. Часто батьки скаржаться на психоневрологічні розлади у дітей - безсоння, энурез и, а також соматичні – серцево-судинні розлади. Порушення травлення, астму тощо. У тоталітарних сімях, де прийняті директивні, жорсткі форми виховання або дитину надмірно опікують, не враховуються потреби та психоемоційні особливості дитини, батьки не усвідомлюють жорстокої поведінки з дітьми. Вони вважають, що жорсткі умови виховання корисні, і не розуміють, що це негативно впливає як на психіку дитини, так і на стан її соматичного здоровья.

Вправа  «Які умови необхідні для захисту прав дитини?»

Прояви фізичного насильства щодо дітей:дитину ставили в куток або замикали у кімнаті, щоб покарати; батьки давали ляпаса чи запотиличника дитині або навіть били, коли дитина була неслухняна; дитину тягнули за волосся, кидали у неї предметами чи погрожували застосувати зброю; дитину примушували вживати наркотики, алкоголь чи тютюнові вироби.

Результати опитування громадської думки з питань насильства стосовно дітейдорослих вважають, що виховання неможливе без фізичних покарань.32% дорослих вважають, що виховання неможливе без фізичних покарань.48% дорослих вважають ефективними «традиційні» методи виховання із стоянням в кутку. 68% дорослих зізналися, що мають знайомих, для яких є нормою інколи вдарити дитину по сідницях.

Прояви психологічного насильства щодо дітей:образливі слова й приниження дитини щодо її успішності в навчанні, позашкільної діяльності, захоплень, інтересів чи повсякденної поведінки:— «Ти тупий/тупа»;— «Так і виростеш нездарою»;— «Чого витріщився — вчи!»;— «В одне вухо влетіло, через інше вилетіло»;— «Ти, як баран, уперся рогами в стіну»;втягнення дитини у конфлікт між дорослими, примус підтримати одного з дорослих:— «Іди і розкажи йому/їй, може, він/вона тебе послухає»;— «Іди і скажи йому/їй, що він/вона "поганий"/"погана"»;— «Передай йому/їй, що я більше його/її не хочу бачити»;— «Ти зі мною, бо він/вона вчинила погано, я б ніколи так не зробив/зробила»;— «Іди до нього/неї, тебе ж там більше люблять»;постійні домашні конфлікти чи насильство, яке бачить дитина; ігнорування дитини як спосіб покарання.

Прояви сексуального насильства щодо дітей: дитину фотографували чи знімали оголеною на відео;дорослі (старші 18 років) пропонували дитині показати її/його статеві органи, торкнутись до їхніх оголених інтимних частин тіла або вступити з ними у статеві стосунки; дитині пропонували винагороду за те, щоб показати свої статеві органи, торкатись до оголених інтимних частин тіла дорослих або вступати з ними у статеві стосунки; дитину змушували вступати у статеві стосунки з дорослими та тримати це у таємниці; дитина отримувала непристойні пропозиції в інтернеті (на форумах, в чатах, соціальних мережах, електронною поштою тощо), по телефону або у листах; дорослі (окрім медичних працівників та батьків у ранньому дитинстві) торкались статевих органів дитини всупереч її волі.

Прояви економічного насильства щодо дітей: дитині доводиться знаходити гроші у сторонніх, самостійно заробляти замість навчатися у школі; чи красти, тому що не вистачає на необхідні речі чи їжу;батьки (опікуни) тиснуть на дитину — псують, викидають чи відбирають у дитини речі (іграшки, одяг тощо); дитину примушують працювати на когось або віддавати дорослим кишенькові чи подаровані гроші (особисті речі); над дитиною здійснюють контроль, обмежуючи її доступ до їжі; дорослі примушують дитину до жебрацтва, крадіжок чи проституції; як спосіб покарання — батьки змушують дитину працювати; батьки відмовляються надавати дитині кошти на освіту чи необхідні освітні матеріали; батьки змушують дитину діяти за їхнім бажанням, водночас погрожують втратою житла, їжі чи особистих речей.

Гра в парах «Тиск»

Причини агресії в сім'ї стрес на роботі; пияцтво; вживання наркотиків; запальний характер ; виховна мета; образа; психічні відхилення та захворювання; різні релігійні та політичні погляди

Наслідки домашнього насильства. Психологічні наслідки: почуття провини; почуття сорому; замкненість; страх спілкування; низька самооцінка; зневіра у собі; депресія; відчай; небажання жити. Фізичні наслідки: ушкодження частин тіла та внутрішніх органів різного ступеня тяжкості; переломи кісток, каліцтва і смерть;інфекційні хвороби, хвороби, які передаються статевим шляхом, та/або травми геніталій у випадках сексуального насильства. Діти-жертви фізичного насильства схильні у дорослому віці також ставати кривдниками.

Результати опитування громадської думки з питань насильства стосовно дітей21% тих, кого били в дитинстві, і самі вважають нормальним вдарити дитину як покарання (проти 7% кривдників, яких не били).

Типові ознаки:психологічні: мовчазливість, скованість, односкладові відповіді на запитання;фізичні: заплакане обличчя, набряклі очі та обличчя загалом, незвичайні опіки, сліди укусів, забиті місця, синці, подряпини на видимих частинах тіла;економічні: наочні ознаки існування в злиднях (недоїдання, старий одяг тощо). Як виявити жертву насильства?Постраждалі від насильства схильні мовчати про це з різних причин. Тому важливо вміти помічати ознаки, що можуть свідчити про насильство — для вчасної та ефективної допомоги.

Непрямі ознаки:——————————— уповільнене мовлення; неадекватні відповіді на запитання; невідповідність отриманих ушкоджень тій історії, що розповідає людина; безсоння; втрата соціальних контактів з родичами, друзями; неможливість пояснити свій фізичний стан; страх перед родичами та друзями; аутоагресивна поведінка — роздряпування, різання, розчісування до крові власної шкіри; примушування до роботи або навчання чи заборона працювати або вчитися; недостатнє лікування (наприклад, невиконання вказівок лікаря), самолікування тощо.

Спілкування з постраждалими. Особа, постраждала від насильства, не завжди прямо скаже про таку ситуацію вдома. Тому, якщо у неї виявляються непрямі ознаки насильства, насамперед варто встановити діалог. Почати розмову можна із фраз «У тебе сумний вигляд. Щось сталося?» чи «Я можу тобі допомогти?». Розмовляючи із постраждалою особою, важливо уважно її слухати і не перебивати. Ситуація насильства може викликати відчуття сорому і страху за своє життя. Впродовж тривалого часу кривдник морально тисне на постраждалу особу. Тому важливо дати зрозуміти, що вам можна довіритися і ви готові допомогти. І особливо — що ви повна протилежність кривднику.

Правила спілкування з постраждалими Не сумнівайтесь у їхніх словах. Не звинувачуйте їх у тому, що сталося. Не тисніть. Не змушуйте говорити. Не нав'язуйте своїх рішень. Не наполягайте на вчиненні певних дій. Не будьте самовпевненим(ною). В жодному разі не ставте запитань «Що ти зробила, щоб спровокувати кривдника?» чи «Може, запросимо його на розмову?» тощо. Це може тільки ускладнити емоційний стан людини і посилити її закритість.

Безпека — базова потреба людини. Завдання кожного - вчасно помітити і допомогти тому, хто цього потребує. Всі діти повинні бути захищені і купатися в любовіДЯКУЮ ЗА УВАГУ!Використані матеріали з сайту onviolence.ed-era.com/intro-facts-statistics