Презентація "Насильницька колективізація та опір їй населення."

Україна у складі тоталітарної імперії – Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Насильницька колективізація та опір їй населення.

Поняття і терміни: Колективізація - процес об'єднання одноосібних селянських господарств у колективні (колгоспи) з усуспільненням значної частини селянської власності. Колгосп – форма колективного ведення господарства в СРСР, що базувалася на усуспільненні землі, інвентарю, худоби. Куркуль – заможній селянин. Розкуркулення – різновид репресій, спрямований проти заможного селянства, що супроводжувався експропріацією приватної власності та депортацією селян. Експропріа́ція — примусове (без відшкодування чи оплачуване) позбавлення власності.

Причини колективізаціїЕкономічні Політичні Через нестачу зерна в державі могли зірватись прискорені темпи індустріалізації Потрібен був механізм безперебійного постачання зерна державіКолгоспами легше було керувати. Керівництво хотіло швидше перевести селян на «соціалістичний лад»Наявнісь передумов для колективізації

Підготовка до колективізаціїЗгортання непу. Згадайте: Що таке «неп»?Заміна продподатку силовим вилученням хліба у селян. Згадайте: Що таке «продподаток»?Заборона приватної торгівлі Тиск на «куркульство»

Принципи колективізації: Примусовість. Прискореність темпів. Застосування однієї форми кооперації – колгоспів. Відкидання перехідних формІгнорування місцевих умов. Організація машинно-тракторних станцій (МТС)

Розкуркулення«Вождь»:«Не можна витіснити куркульство як клас заходами податкового і всякого іншого обмеження, залишаючи в руках цього класу знаряддя виробництва з правом вільного користування землею. Щоб витіснити куркульство як клас, треба зломити у відкритому бою опір цього класу і позбавити його виробничих джерел існування і розвитку. Без цього немислима ніяка серйозна, а тим більше суцільна колективізація села. Це добре зрозуміли бідняки і середняки нашого села, які громлять куркульство і здійснюють суцільну колективізацію. Отже, нинішня політика партії на селі є поворот від старої політики обмеження (і витіснення) капіталістичних елементів села до нової політики ліквідації куркульства як класу», – Й. Сталін.

Розкуркулення28 червня 1929 Всерос. ЦВК і РНК РСФРР прийняли постанову "Про поширення прав місцевих рад щодо сприяння виконанню загальнодержавних завдань і планів". 3 липня її продублювали ВУЦВК і РНК УСРР. Груповий опір розкладці передбачав конфіскацію майна і депортацію засуджених у віддалені регіони СРСР. Восени 1929 в УСРР було розкуркулено 15 тис. сел. дворів.21 січня 1930 Й. Сталін виступив у газ. "Красная звезда" із заявою про застарілість схваленої ХV з'їздом ВКП(б) політики обмеження й витіснення капіталіст. елементів села і повідомив про перехід рад. влади до політики "ліквідації куркульства як класу". Контури цієї політики визначилися постановою ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 "Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації". Селян, які мали бути репресовані, поділили на 3 категорії. До першої зараховували "контрреволюційний актив", який підлягав негайній ліквідації шляхом ув'язнення в концтаборах або розстрілу. Друга категорія означала депортацію у віддалені місцевості СРСР. Ті, хто потрапляв до третьої категорії, залишалися на місці, але повинні були розселятися за межами колг. масивів. На тлі розкуркулення, яке було терористичною акцією, спрямовуваною на залякування тих середняків та бідняків, які не бажали ставати колгоспниками, розпочалася кампанія суцільної колективізації села. Ще 5 січня 1930, тобто за 25 днів до постанови про розкуркулення, ЦК ВКП(б) прийняв постанову "Про темп колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву". Операція розкуркулення проводилася чекістами з 18 лютого до 10 березня 1930 і охопила 29 округ УСРР, тобто їх переважну більшість. Було виселено 19531 госп-во заг. чисельністю 92970 осіб. Принагідно повідомлялося, що чекісти завершили підготовку до виселення 15 тис. осіб з 11 прикордонних округ УСРР ("контрреволюційний та антирадянський елемент і куркульство"). Факти :

Розкуркулення. Спогади очевидців: Спогади Ніни Ведмідь (Волошиної) 1925 року народження із села Гребінки Васильківського району Київської області:«Нас розкуркулили. Вночі прийшли до нас. Ще малий брат був Володимир у колисці, його замотали в одіяло і винесли з хати. А там підвода стояла вже. Обрізали вервечки і матір зв’язали. Мене босеньку в батьків піджак замотали. Вкинули нас у віз і повезли. А це було вночі, а дорога була вже грузька, віз був драний і мене загубили, я випала з воза. Як мати стала кричати, що нема дитини, ну то вони вернулися, витягнули мене з цеї грязі. Везли нас і привезли на Рокитянську станцію. І там був пункт, де нас розгружали. А потім погрузили нас у поїзда. Мені якась жінка принесла пальтечко і черевички. І привезли в Архангельське нас – ліс, тайга, мороз...і вигрузили з поїзда. А нас у матері було ж троє. Старший брат із 23-го року він, а я із 25-го, а той маленький із 27-го. Ну куди ж вона піде в снігу із трьома малими дітьми. То вона почала так дико кричати. Аж там був неподалік барак, де були ті, кого раніше привезли. Вони почули да забрали нас».

Наслідки колективізації: Сільське господарство стало колективним. Були отримані кошти для індустріалізаціїБуло порушено рівновагу між розвитком промисловості і сільського господарства. Почалось хронічне відставання сільського господарства. Була фізично знищена найкваліфікованіша частина селян, що закономірно позначилося на культурі виробництва і потягу селянина до земліУ селян поступово атрофувалось відчуття хазяїна. Голод 1932-1933 рр.

Ментальна карта. Колективізація 1929 Й. СталінорганізаціїКолгоспи Радгоспи МТСпроцес. Розкуркулення -виселити;-ув`язнити;-розстрілятикуркулінаслідкимета. Колгоспи (+)Кошти на індустріалізацію (+)Відставання с/г від промисловості;Відчуття хазяїна (-);Фізичне знищення селян (+)Безперешкодна викачка ресурсів с/г для забезпечення коштами індустріалізаціїнаслідки. Голодомор 1932-1933 рр.політики «ліквідації куркульства як класу»( постанова  ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930р.)причини-політичні (влада над селянами)-економічні (кошти на індустріалізацію)