Тема. Українська державність в 1917-1921 роках. УЦР.з’ясувати події, які започаткували Українську революцію; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику різних урядів;розвивати вміння студентів здобувати нові знання під час колективного обговорення проблеми; формувати якості полемістів, співбесідників, які володіють навичками доводити, аргументувати, відстоювати свою точку зору; виховувати толерантне ставлення і повагу до думок своїх опонентів та історичних подій.
Перша світова війна мала руйнівний вплив на економіку України. Була паралізована зовнішня торгівля. Зменшились посівні площі, на 200 млн пудів, у порівнянні з 1913 р., знизився валовий збір зерна, почалися перебої з продовольством. Зменшився обсяг промислового виробництва на 30-50 % . Негативно вплинула на господарство нестача кваліфікованої робочої сили. У ході Першої світової війни Російська та Австро-Угорська імперії опинились у стані гострої економічної та соціально-політичної кризи, а національно-визвольний рух поневолених народів призвів до розпаду могутніх імперій. Наддніпрянщина. Західноукраїнські земліПрояви економічної кризи. Великі людські жертви і матеріальні втрати, руйнація народного господарства, що призвело до повного зникнення товарів широкого вжитку і продуктів харчування, занепад селянських господарств, підвищення цін, нестача кваліфікованої робочої сили, безробіття, голод. Прояви політичної кризи. Царський уряд звинувачувався у некомпетентному керівництві, посилювались опозиційні настрої в Державній Думі: пролунали вимоги провести демократичні реформи і припинити репресії щодо українців. Розпуск Думи. Наростання страйкового руху робітників, селянські бунти. Уряд Німеччини проголосив утворення самостійного Польського королівства, проголошено автономію Галичини у складі Польщі без розподілу на східну і західну частини. Українці Східної Галичини віддавалися під контроль поляків
До національно – демократичної революції в Україні призвели: Масовий національно – визвольний рух;Участь різних соціальних верств, які висували вимоги;Прагнення позбутися національного гніту та залежності від Російської імперії;Відновлення української державності;Встановлення демократичного ладу.
ПРИЧИНИУкраїнської революціїЗалежне і пригноблене становище України. Важке становище більшості населення. Нерозв’язаність аграрного питання. Піднесення національно - визвольного руху. МЕТА: Українська інтелігенція, селянство, військові, робітники. Здобуття автономії України як першого кроку до незалежностіРУШІЙНІ СИЛИ:
«…За характером Українська революція була національно-демократичною, у своїй стратегічній меті органічно поєднувала завдання національного відродження і державотворення із необхідністю соціальних зрушень в інтересах широких мас українства. Провідники революції мали на меті забезпечити всі можливості для повнокровного розвитку українського народу, для вільної та ефективної життєдіяльності кожного члена суспільства»Історик Валерій Солдатенко про характер Української революції
Логічний ланцюжок. Початок української революціїЛютнева демократична революція 1917 р. у Росії (повалення самодержавства, зречення царя. Миколи II, створення Тимчасового уряду)Піднесення українськогонаціонально-визвольногоруху. Формування національних органів влади: створення 4 (17) березня 1917 р. Української Центральної Ради (УЦР), на чолі з М. Грушевським
Особа в історіїГрушевський Михайло (1866-1934). Громадсько-політичний і державний діяч, історик, організатор української науки. Народився у м. Холмі, навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. У 28-річному віці очолив кафедру історії Львівського університету. Був одним з керівників Товариства українських поступовців.
Цього ж дня, 4 березня, УЦР телеграмою повідомила керівників Тимчасового Уряду Г. Львова і О. Керенського про своє утворення. Офіційне діловодство УЦР розпочалося 9 березня, коли обговорювалось питання про виготовлення печатки УЦР, передачу УЦР будинку Педагогічного музею, утворення агітаційної школи та ін. З часом Рада мала скликати український парламент і сформувати звітний перед ним уряд. Будівля Центральної Ради (2007)Будівля Педагогічного музею (1911)
22 березня 1917 УЦР видала першу відозву «До українського народу», а коли 27 березня 1917 керування перебрав М. Грушевський, стала дійсним дійовим центром українського національного руху. На конгресі обрано нову президію УЦР: голова — М. Грушевський, заступники голови — С. Єфремов і В. Винниченко. С. Єфремов. М. Грушевський. В. Винниченко
З відозви Центральної Ради “До українського народу ” 9(22) березня 1917р. Народе український! Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям РОСІЇ. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового вільного, творчого життя після більш як 200-літнього сну. Уперше, Український тридцятимільйонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати.... Ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які Тобі природно належать і які Ти повинен мати, Великий Народе, сам хазяїн на Українській землі ... Народе Український! Селяни, робітники, солдати, громадяни, духовенство і вся українська інтелігенція! Додержуйтесь спокою, не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад у житті, але разом, щиро і уперто беріться до роботи: до гуртування в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибирайте своїх Українських людей на всі місця... Організуйтесь!
Всеукраїнський національний конгрес Учасники офіційних делегацій сходяться до зали засідань Конгресу перший представницький форум українського руху на теренах України, який перетворив Українську Центральну Раду з київської на загальноукраїнську організацію Засідання Всеукраїнського конгресу проходили у Києві у залі Купецького зібрання (тепер Національна філармонія України, Володимирський узвіз, 2)
МОВОЮ ДОКУМЕНТІВСклад Української Центральної Ради (серпень 1917 р.)Члени Центральної Ради. Скільки обрано. Від Національного з'їзду 6-8 квітня біжучого року. Від Всеукраїнської Ради Селянських депутатів. Від Української Ради військових депутатів. Від Української Ради Робітничих депутатів. Від Українського Військового Генерального Комітету3149 132 100 26 Від губерній, великих міст, повітів26 Від політичних партій. Від професійних, просвітніх та економічних організацій10 10 Від національних меншостей України. Від російських С. Д. Від російських С. Р. Від партії Народної Свободи. Від партії Народних Соціалістів. Від Совета Робітничих і Солдатських депутатів. Польські партіїЄврейські партії17 18 94311135 Від Об'єднаної єврейської соціалістичної робітничої партії Від Єврейського демократичного об'єднання13 2
Причини зростання авторитету Центральної Ради: Демократичний і всеохоплюючий принцип формування ЦР, яка була уособленнямтрьох начал-національного, соціально-класового, територіального. УЦР обстоювала близькі та зрозумілі народу ідеї національно-територіальної автономіїта популярної ідеї соціалізму
Етапи боротьби за автономію України. Український національний конгрес:— доручення Центральній Раді вимагативід Тимчасового уряду автономії УкраїниІІ Всеукраїнський військовий з’їзд:- зібрання делегатів на Софіївському майдані з вимогами визнання автономії України;- Схвалено і проголошено І Універсал Центральної Ради
І універсал10 червня (23) 1917 Центральна рада схвалила і того ж дня урочисто проголосила автономію України. Згідно з І Універсалом, «не одділяючись від всієї Росії… народ український має сам порядкувати своїм життям». Закони повинні бути ухвалені Всенародними Українськими Зборами. Автором І Універсалу був В. Винниченко. Після проголошення автономії 28 червня 1917 створено Генеральний Секретаріат.
Генеральний секретаріат. Перший склад Генерального секретаріату складався з 8 генеральних секретарів та генерального писаря. Очолював Генеральний секретаріат В. К. Винниченко. Першими генеральними секретарями були: В. Винниченко (ген. секр. внутрішніх справ) Б. Мартос (ген. секр. земельних справ) С. Петлюра (ген. секр. військових справ) В. Садовський (ген. секр. судових справ) І. Стешенко (ген. секр. освіти) С. Єфремов (ген. секр. міжнаціональних справ) М. Стасюк (ген. секр. продовольчих справ) Х. Барановський (ген. секр. фінансів) П. Христюк (ген. писар)
ІI універсал. Другий універсал Української Центральної ради зафіксував домовленості між Українською Центральною Радою та Тимчасовим урядом Росії. Проголошений Володимиром Винниченком 3 (16) липня 1917 року в Києві, на урочистому засіданні Педагогічного музею як відповідь на телеграму Тимчасового уряду Центральній раді. Зміст:1. Центральна Рада повинна поповнитися представниками інших народів, що проживають в Україні;2. Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд;3. Центральна Рада починає розробку закону про автономне обладнання України, який повинен бути затверджений Всеросійськими Установчими Зборами. До твердження даного закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономію України;4. Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду. II Універсал був проголошений на сесії Української Центральної Ради.
З’їзд більшовиків.17 грудня 1917 р. Рада Народних Комісарів в Києві скликала Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих і селянських депутатів. 21 – 25 грудня 1917 р. у Харкові більшовики провели Перший з’їзд Рад, проголошено Українську Радянську республіку, 25 грудня 1917 р. обрано Центральний Виконавчий Комітет України і перший уряд Народний Секретаріат.
Третій Універсал проголошував: Заявлялося, що Україна не відокремлюється від Росії, але вся влада в Україні відтепер належить лише ЦР та Генеральному Секретаріату. Україна стає Українською Народною Республікою. До її території належать землі, населені здебільшого українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточно питання про приєднання до України Курщини, Холмщини, Вороніжчини та інших суміжних з Україною територій з переважно українським населенням мало вирішуватися шляхом переговорів.
Третій Універсал проголошував: На території УНР поміщицьке землеволодіння, право власності на удільні, монастирські, кабінетські та церковні землі скасовувалося. В Україні проголошувався 8-годинний робочий день. Запроваджувався державний контроль над виробництвом. Україна виступає за негайне укладення миру між воюючими сторонами. Скасовувалася смертна кара й оголошувалася амністія. В Україні повинен бути створений дійсно незалежний суд. Україна визнає національно-персональну автономію для національних меншин. На 27 грудня (9 січня за новим стилем) призначалися вибори до Всеукраїнських Установчих Зборів, які планувалося скликати 9 січня (22 січня за новим стилем) 1918 року.
Головним наслідком повстання було встановлення Центральної Радою цілковитого контролю над столицею, роззброєння більшовицьких загонів у Києві7 листопада 1917р. – III Універсал УЦР:юрисдикція УНР поширювалась на 9 українських губерній;демократичні права і свободи українського народу;надання національно-культурної автономії національним меншинам;скликання 9 січня 1918р. Українських Установчих зборів;амністія політв’язням;запровадження 8-годинного робочого дня;утворення Української Народної Республіки;скасування поміщицького землеволодіння;встановлення держконтролю над виробництвом;скасування смертної кари. Документ засвідчив, що український національний рух йшов по висхідній лінії, але він викликав різку критику через багато протиріч29-31 жовтня 1917р. - збройне повстання в Києві
Спроба більшовиків здійснити мирно державний переворот – проведення 4 грудня 1917р Всеукраїнського з’їзду рад у Києві, - зазнала поразки. 9 грудня 1917р. в Харкові почав роботу з’їзд рад Донецького та Криворізького басейнів. I Всеукраїнський з’їзд Рад10 – 12 грудня 1917р. В. Затонський. Ф. Сергєєв (Артем)
Основні події першої війни Раднаркому з УНР5 грудня Раднарком прийняв рішення «вважати Центральну Раду в стані війни з нами». Командувачем військами призначено В. Антонова-Овсиєнко.8 грудня більшовицькі війська зайняли Харків та створили штаб групи військ по боротьбі з контрреволюцією на Півдні, який очолив підполковник М. Муравйов6 січня 1918р. почався наступ червоних військ з Харкова на Київ. В ньому брали участь українські радянські війська під командуванням Ю. Коцюбинського. Ю. Коцюбинський. В. Антонов-Овсієнко
16 січня 1918р.відбувся бій під Крутами. 420 студентів, гімназистів та курсантів під командуванням Омельченка затримали на добу радянські війська. Загін Омельченка був розгромлений, всі полонені розстріляні.16 січня 1918р. в Києві на заводі «Арсенал» почалося більшовицьке збройне повстання. Після п’ятиденних боїв завод взято штурмом, війська ЦР зламали опір повстанців.
IV Універсал. IV Універсал був прийнятий 9 (22) січня 1918 року в Києві і проголошував незалежність Української Народної Республіки від Росії. IV Універсал підтверджував усі демократичні права та свободи, проголошені у III Універсалі, доповнивши їх правом меншин на національно-персональну автономію.
Четвертий Універсал УЦРУмови IV Універсалу: УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою;З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;Влада в Україні належить народу України, від імені якого, допоки не зберуться українські Установчі збори, буде правити ЦР;Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до війни;УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною;УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;Держава має встановити контроль над торгівлею та банками.
29 квітня 1918р. Центральна Рада провела останнє засідання, на якому затвердила Конституцію УНР: Проголошена державна незалежність і територіальна цілісність України. Рівноправність громадян. Демократичні свободи. Республіка мала бути парламентською, вищий законодавчий орган – Всенародні збори. Широке самоврядування в усіх землях. М. С. Грушевський був проголошений президентом УНР
Причини поразки Української Центральної Ради. Неспроможність лідерів УНР створити сильну вертикаль влади. Міжпартійні та особистісні суперечності в середині керівництва УЦРВідсутність підтримки національної програми з боку політично активного населення. Неспроможність УЦР створити національну українську армію. Недооцінка лідерами УЦР Раднаркому та сподівання на створення демократичної федераціїНедосконала соціальна програма УЦРНедооцінка національної програми більшовиків. Відсутність міжнародної підтримки, особливо з боку Антанти
Поразка УЦРПолітичні сили поділялися на дві великі групи: одна з них воювала за незалежну українську державу, друга боролася за включення України до складу інших держав; Не вирішували економічні питання;УЦР займалась демагогією;Ідея незалежності України знаходила підтримку в різних соціальних верствах суспільства: найбільше серед національної інтелігенції та селянства, найменше - серед робітників, підприємців, поміщиків.
Переворот29 квітня 1918 за підтримкою німецьких військ відбувся переворот, який проголосив генерала П. Скоропадського гетьманом Української Держави. Своєю грамотою гетьман Скоропадський розпустив УЦР і Малу Раду, а закони УНР скасував. За весь час існування УЦР її головою був М. Грушевський, а у 1918 р. його заступниками були С. Веселовський, М. Шраг, А. Ніковський, Ф. Крижанівський, секретарями М. Єреміїв, М. Чечель, А. Постоловський, Я. Левченко, Є. Онацький, Л. Чикаленко. За час УЦР діяли кількаразові змінені уряди під проводом В. Винниченка (28. 06. 1917 р. — 30. 01. 1918 р.) і В. Голубовича (30. 01. 1918 р. — 29. 04. 1918 р.).