Натюрморт (від франц.- «нежива натура») - це зображення неживих предметів, об'єднаних в одну композицію У своїх картинах художники зазвичай зображують квіти, фрукти, овочі, посуд, різноманітну їжу, предмети побуту. У натюрморті виражається ставлення людини до навколишнього світу, розкривається його розуміння прекрасного.
Натюрморт повинен бути розміщений так, щоб нижні частини предметів і їх розташування на столі було б видно. Для цього групу предметів треба поставити нижче рівня очей. Натюрморт повинен міститися на будь-якому фоні. Фон найкраще гладкий, спокійний і не темний - стіна, картон, тканина без складок і т.п. Підбираючи предмети треба враховувати, наскільки важко буде їх малювати. Важчими вважають предмети, форма яких роздроблена дрібними деталями, прикрасами і важко сприймається по конструкції.
Для художника, аркуш ніби вікно у той простір, який він уявляє і хоче намалювати. З лінійних малюнків ми починаємо свої перші художні спроби. Для того щоб зобразити предмет об’ємним, ми маємо виявити на ньому світло і тіні. Як вони розміщуються?Закономірності розміщення світла і тіней на предметі легше помітити, якщо освітити його направленим збоку електричним світлом (наприклад, настільною лампою, що стоїть недалеко від предмета).
Найсвітлішим місцем є полиск (рос. – блик). Це та поверхня, що розміщена найближче до світла і перпендикулярно до його променів, ніби перетинає їм шлях. Освітлені ділянки поруч із полиском - зона світла. Той бік предмета, на який зовсім не потрапляє світло, міститься в тіні. Але якщо уважно придивитися до тіньового боку предмета, можна помітити, що він ледь-ледь освітлений. Звідки? Це - відблиск, віддзеркалення світла від освітлених ділянок поруч. Таке ледь помітне випромінювання на тіньових ділянках називають рефлексом. Рефлекс завжди міститься у власній тіні предмета. Власна тінь - це темний, протилежний освітленому, бік предмета. Предмет має і падаючу тінь. Це тінь від предмета, вона виникає з протилежної сторони від світла.