Презентація"Наукова діяльність Омара Хайяма"

Ома́р Хайя́м (перс. عمر خیام‎, Omar Khayyám; 18 травня 1048 — 4 грудня 1131) — перський поет, математик, філософ. Представник жанру рубаї.

Повне ім`я омара. Хайяма Гіяс ад-Дін Абу-ль-Фатг Омар ібн Ібрагім аль-Хайям ан-Нішапурі перс. غیاث الدین ابو الفتح عمر بن ابراهیم خیام نیشابوری‎..

Гіяс ад-Дін («допомога віри») — традиційне поважне ім'я вченого, Абу-ль-Фатг Омар — власне ім'я Хайяма ібн Ібрагім — син Ібрагіма ан-Нішапурі («нішапурський») — говорить про походження з Нішапура, одного з головних міст провінції Хорасан. Саме слово «Хайям» перською мовою означає «наметовий майстер» — це вказівка на професію його батька або діда

Датою народження Омара Хайяма вважають 18 травня 1048. Цю дату вдалось встановити індійському досліднику Свамі Говінду Тіртху за аналізом гороскопу самого Омара Хайяма,а співробітники Інституту теоретичної астрономії АН СРСР, провівши власні розрахунки, підтвердили цю дату. Місце народження Хайяма — Нішапур — згадується у двох джерелах — у Шахразуя (історика XII сторіччя) у творі «Услада душ» та історика Агмада Татаві в «Історії тисячоліть», написаної у 1589 році. Біографічна довідка

Юнацькі роки Омара Хайяма пройшли у Нішапурі. Хайям здобував освіту спочатку в Нішапурському медресе (яке мало в той час славу аристократичного навчального закладу, що готував чиновників для державної служби), а згодом — у містах Балха, Самарканд, Бухара. Він оволодів широким колом точних та природничих наук, розвинених у його час: математикою, геометрією, фізикою, астрономією; спеціально вивчав філософію, богослов’я, коранознавство, історію, правознавство та весь комплекс філологічних наук, знання яких передбачала середньовічна освіченість; був начитаний у рідній поезії, досконало знав арабську мову та літературу, володів основами віршування. Омар Хайям був обізнаний в астрології та медицині, професійно вивчав теорію музики. Він ознайомився з досягненнями античної науки — працями Архімеда, Евкліда, Аристотеля, перекладеними арабською мовою. Біографічна довідка

Хайям не лише знав напам’ять Коран, а й міг витлумачити будь-який аят цієї головної книги мусульман. Тому навіть провідні богослови Сходу зверталися до нього за консультаціями (звідси, мабуть, походить один з почесних титулів Хайяма — Плече Віри). Однак його ідеї не вписувались у традиційний іслам. Біографічна довідка

рубаї -жанр філософської лірики. Головна заслуга Омара Хайяма перед людством — його безсмертні рубаї (жанр філософської лірики). Його чотиривірші іноді мають несподівану розв’язку після третього рядка, який затримує увагу читача відсутністю рими, створює паузу, викликає цікавість. Рубаї Хайяма й досі захоплюють своєю філософською глибиною, щирістю почуттів, лаконічністю, підкресленою простотою зображувальних засобів і водночас гнучкістю форми, яскравою ритмомелодикою. Рубаї Омара Хайяма

Поезії Омара Хайяма змушують читачів замислюватися, розмірковувати, спостерігати, сперечатися, вони викривають вади, захищають від забобонів, зривають маски благочестя зі святенників, лицемірів, пройдисвітів. Недарма один з його біографів писав, що вірші Хайяма «жалять, як змії».І все ж для Хайяма-поета людина— це найвища й найдосконаліша істота на землі. Поет високо цінує її розум, натхнення, допомагає позбутися невпевненості, звільнитися від духовного рабства. Він вважав, що тільки вільна людина може відкривати закони природи, розгадувати таємниці Всесвіту (як це робив Хайям-учений). Хайям писав вірші літературною мовою фарсі, а наукові праці — «вченою» арабською. Оскільки сучасна перська й таджицька мови розвинулися з фарсі, то Хайяма вважають і таджицьким, і перським поетом.

Швидше за все, поет не записував свої вірші, бо самі древні письмові збірники рубаї датуються вже XV століттям. Виняток становлять ті твори, які були записані рукою поета на полях його наукових трактатів. Але до наших часів дійшли майже 5 тис. чотиривіршів, створених Омаром Хайямом - позначилася арабська традиція зберігати вірші усно і передавати їх наступним поколінням. Довгий час творчість поета було невідомо європейцям, і лише завдяки перекладам Едварда Фіцджеральда вони познайомилися з ще однією гранню таланту славетного сина Сходу. При читанні віршів Омара Хайяма іноді може скластися враження, що їх писав зовсім інша людина - так не схоже їх зміст на той шлях, який пройшов він, як учений: Якщо істина вічно йде з рук. Не намагайся зрозуміти незрозуміле,друг Чашу в руки бери, залишайся неуком Немає сенсу, повір, у вивченні наук.

Наукова діяльність. У 1074 році, у віці 25 років, Омара Хайяма запросили до двору могутнього султана Малік-шаха (1072–1092), у місто Ісфаган. Того року почався 20-літній період його особливо плідної наукової діяльності, блискучої за досягнутими результатами. Омар Хайям був запрошений султаном Малік-шахом аби очолити палацову обсерваторію. Султан наказав Омару Хайяму розробити новий календар. Протягом 22 років Хайям очолював Ісфаханську обсерваторію, де склав астрономічні «Таблиці Малік-шаха» «Зідж-е Малікшахі», та на їх основі розробив найдосконаліший у світі календар

Календарна реформа Хайяма. Цілих 5 років астрономи під керівництвом Омара Хайяма вели спостереження й обчислення, і в березні 1079 представили результат своєї праці, який назвали на честь султана "Малікшаховим літочисленням". Цей календар — значно точніший, ніж нині чинний григоріанський, прийнятий у Європі в XVI ст. На жаль, календар Хайяма не був застосований в житті, а після смерті його покровителя Малік-шаха була закрита і обсерваторія. У довгі години роботи в обсерваторії, що була однією з найкращих у світі на той час, Омар Хайям вів і інші астрономічні дослідження. На підставі багаторічних спостережень за рухом небесних тіл він склав «Астрономічні таблиці Малік-шаха» — «Зідж-е Малікшахі». Ці таблиці розповсюдили на середньовічному Сході.

Хайям і астрологія. Астрономія в епоху Омара Хайяма була нерозривно зв'язана з астрологією. Слава Омара Хайяма як астролога — віщуна, наділеного особливим даром ясновидіння, була дуже велика. Ще до появи його в Ісфагані при дворі Малик-шаха знали про Омара Хайяма як про вищий авторитет серед астрологів. Ан-Нізамі ас-Самарканді наводить один епізод (який, щоправда, належить до пізнішого періоду життя Хайяма): «Зимою 1114 року султан послав у місто Мерв людину до великого ходжі Садр ад-Діна Могаммада ібн аль-Музаффара — хай ласкавий буде до нього Аллах! — щоб той попрохав імама Омара визначити, чи поїдуть вони на полювання, чи не буде в ці кілька днів ні дощу, ні снігу. Ходжа покликав Омара і розповів, про що просили. Той пішов на два дні, обдумав це питання, визначив слушний момент, вирушив до султана і посадив султана на коня. Коли султан від'їхав на деяку відстань, набігла хмара, і налетів вітер, пішов сніг і все покрилося туманом. Усі засміялися, і султан хотів повернутися. Але імам сказав їм, щоб султан не хвилювався, бо хмара зараз розійдеться, і в ці п'ять днів не буде ніякої вологи. Султан поїхав далі, і хмара розсіялася, і в ці п'ять днів не було ніякої вологи, і ніхто не бачив ні хмарини». Але сам Нізамі Самарканді додає до цієї історії такий коментар: «Попри те, що правила астрології є визнаним мистецтвом, їм не можна вірити, астроном повинен уникати довіри до них і кожне твердження, зроблене ним, повинен представити долі. Наскільки я знав доведення істин Омаром, я не бачив, щоб він довіряв правилам астрології. Я ніколи не бачив і не чув ні про кого з великих, хто мав би таку довіру». Останні слова Нізамі Самарканді вказують на те, що віщування погоди Хайямом, яке, можливо, за звичаями того часу, виглядало як астрологічне пророцтво, насправді не базувалось на астрології. Скоріш за все, вдалий прогноз Хайяма спирався на його метеорологічні знання.

Математичний доробок Хайяма не такий великий, як поетичний, але за важливістю йому не поступається. У своїй праці «Трактат про доведення задач алгебри та акмукабали» він класифікував усі види рівнянь – лінійні, квадратні, кубічні – загалом 25 видів. У історії математичних дисциплін це було зроблено вперше. Також Хайям першим поставив питання про зв’язок алгебри з геометрією, обґрунтувавши теорію геометричних рішень алгебраїчних рівнянь. Книги Хайяма тривалий час залишалися невідомими європейським вченим, творцям нової вищої алгебри, і вони дійшли тих же висновків, що й Хайям, лише за 5-6 століть (Декарт – у 1637 році, Ванцель – у 1837-му). Його праця «Труднощі в арифметиці» була присвячена методу знаходження коренів будь-якого ступеня з цілих чисел, а формула, покладена в основу цього методу, пізніше отримала назву бінома Ньотона. Досить оригінальною вважається праця Хайяма про математичну теорію музики, яка, на жаль, не збереглася до нашого часу.«Трактат про тлумачення темних положень в Евкліда" Хайяма став першим (хоч і ненавмисним) кроком до неевклідової геометрії. Трактат складався із трьох книг. АЛГЕБРА ПЛЮС ГЕОМЕТРІЯ

Хайям-Філософ. Під час перебування в Ісфахані Омара Хайяма займали і питання філософії. Він вивчав роботи Авіценни, а його праця "Звернення" перевів з арабської на фарсі, що було в деякому роді нововведенням, оскільки мовою науки в ті роки був арабський. Вивчав він також праці арабського мислителя і поета Абу-ль-Ала аль-Маарів. Однак світогляд поета досі не має однозначної оцінки, оскільки в деяких моментах його філософські трактати розходяться або навіть суперечать тому, про що він писав у своїх віршах. У 1080 році Омар Хайям у відповідь на пропозицію імама ан-Насаві висловитися з питань "мудрості Творця у створенні світу і, особливо, людини, і про необхідність молитися" написав "Трактат про буття і повинність????".

Перелік наукових творів Омара Хайяма

1. «Труднощі арифметики» (Мушкілат ал-хісаб, арифметичний трактат, рукопису не виявлено). 2. Без назви (алгебраїчний трактат, місце перебування рукопису — Тегеран). 3. «Трактат про доведення задач алгебри та алмукабали» (Рісала фі-л-барахін 'ала маса'їл алджабр ва-л-мукабала, алгебраїчний трактат, місце перебування рукопису — Париж, Лейден, Лондон, Нью-Йорк, Рим). 4. «Трактат про тлумачення темних положень у Евкліда» (Шарх ма ашкала мін мусадарат кітаб Уклідіс, геометричний трактат, місце перебування рукопису — Лейден) 5. «Коротко про природознавство» (Мухтасар фі-т-табі'йат, фізичний трактат, місце перебування рукопису не виявлене) 6. «Терези мудростей» (Мізан ал-хікам, фізичний трактат, місце перебування рукопису — Петербург, Бомбей, Хайдерабад, Гота) 7. «Необхідне про місця» (Лівазім ал-амкіна, географічний трактат, місце перебування рукопису не виявлене)

8. «Трактат про буття і повинність» (Рісалат ал-каун ва-т-такліф, філософський трактат, місце перебування рукопису — вірогідно Каїр) 9. «Відповідь на три питання» (Ал-джаваб ан салас маса'їл, філософський трактат, місце перебування рукопису — вірогідно Каїр) 10. «Світло розуму про предмет загальної науки» (Ад-дійа 'ал-'аклі фі мауду ал-'ілм ал-кулі, філософський трактат, місце перебування рукопису — вірогідно Каїр) 11. «Трактат про буття» (Рісала фі-л-вуджуд, філософський трактат, місце перебування рукопису — Берлін, Пуна, Тегеран) 12. «Маликшахські астрономічні таблиці» (Зідж-і Маликшахі, астрономічні таблиці, місце перебування рукопису — Париж) 13. «Трактат про всеохопність буття» або «Книга на вимогу» (Рісала фі куллійат ал-вуджуд, філософський трактат, місце перебування рукопису — Лондон, Париж, Тегеран) 14. Науруз-наме (історичний трактат, місце перебування рукопису — Берлін, Лондон)

Гідне закінчення життєвого шляху. Закінчив свої дні Омар Хайям у рідному Нішапурі 4 грудня 1131. Смерть застала його за читанням "Книги про зцілення" Абу Алі ібн Сіни - відчувши наближення вічності, він закрив книгу, заклавши сторінку, ніби збирався знову повернуться до читання. Покликавши учнів і близьких, при них він склав заповіт, помолився, вклонився до землі і, стоячи на колінах, вимовив: "Боже! По мірі своїх сил я намагався пізнати Тебе. Прости мене! Оскільки я пізнав Тебе, остільки я до Тебе наблизився" . Після цих слів він і помер.

Могила омара хайяма. Ще задовго до смерті Омар Хайям якось сказав, що буде похований у місці, яке щовесни вітер буде обсипати квітами. Через 4 роки після смерті поета, Нізамі Самарканди, який чув ці слова, побував на його могилі. Вона розташовувалася біля стіни, що відокремлює кладовище від саду, а грушеві та абрикосові дерева, простягнувши свої гілки, приховали могилу Омара Хайяма, обсипавши квітами: “І прийшли мені на пам'ять ті слова, що я чув від нього в Балх, і я розплакався, бо на всій поверхні землі і в країні я не побачив би для нього більш підходящого місця. “Картина «На могилі Омара Хайяма»

вшанування пам’ятіМавзолей Омара Хайяма у Нішапурі, Іран

вшанування пам’ятіПам'ятник Омару Хайяму у Бухаресті

вшанування пам’ятіБюст Омара Хайяма біля входу у Національну бібліотеку Таджикістану у Душанбе

вшанування пам’ятіПам'ятник Омару Хайяму у Ашхабаді, Туркменістан. Планетарій імені Омара Хайяма у Нішапурі

вшанування пам’ятіПам'ятник в ІраніДДДякуємо за увагу!Учениця 8 – Б класу СЗШ №92 м. Львова;Демків Наталя. Учитель: Тимощук Любов Степанівна.