Презентація "Таємниці Шекспірівських сонетів"

Таємниці Шекспірівських сонетів

1592 -1598 “Сонети – це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце” У.Вордсворт

Загадки Шекспірівських сонетів Кому вони присвячені? Хто був адресатом цих маленьких шедеврів? Чи мають сонети автобіографічний характер, а чи є результатом творчої уяви митця? Чому ці вірші довго не друкувались і побачили світ без згоди автора?

Таємниця1: Загадка таємничих літер “W.H.”

Теми сонетів У.Шекспіра Традиційно всі сонети Шекспіра поділяються на три групи: I - сонети, присвячені другові: 1 – 126, II – сонети, присвячені коханій: 127 – 152, III – закінчення – радість і краса кохання: 153 -154.

1. Поради присвячені другові(126):№ 1 – 126 Оспівування друга 1- 26 Випробовування дружби 27– 99 Біль розлуки 27- 32 Перше розчарування в другові 33 – 42 Туга і побоювання 43 – 55 Зростаюче відчуження і меланхолія 56 – 75 Суперництво і ревнощі до інших поетів 76 – 96 “Зима” розлуки 97 – 99 Торжество відновленої дружби 100 – 126 2. Поради присвячені смуглявій коханій (26) № 127-152 3. Завершення – радість і краса кохання (2) 153 -154

Таємниця 2:Скажи мені, хто твій друг… Прийшли мені на горе і на страх Любові дві в супутниці щоденні, Юнак блакитноокий – добрий геній І жінка – демон з мороком в очах. (144 – й сонет)

Таємниця 3: Хто ж вона “смаглява леді”?

Пітер Лелі “Портрет Сесілії Крофт”

Висновки:   Звичайна земна жінка  Не   красуня                         «Деспотична, з серцем   кам’яним»                                                       «Смаглява леді» Шекспіра    Примхлива                                               Гордовита                         «І все ж вона — найкраща поміж   тими,         що схвалені похвалами пустими»   

У Шекспірівських сонетах вистраждане кожне слово. Й.В. Гете (переклав Дмитро ПАЛАМАРЧУК) Таємниця 4: Хто ж він – ліричний герой шекспірівських сонетів? 66 сонет Стомившися, вже смерті я благаю, Бо скрізь нікчемність в розкоші сама, І в злиднях честь доходить до одчaю, І чистій вірності шляхів нема, І силу неміч забива в кайдани, І честь дівоча втоптана у бруд, І почесті не тим, хто гідний шани, І досконалості – ганебний суд, І злу – добро поставлене в служниці, І владою у?ярмлені митці, І істину вважають за дурниці, І гине хист в недoума в руці. Стомившись тим, спокою прагну я, Та вмерти не дає любов твоя.

Сонети Шекспіра завжди привертали увагу митців: українською мовою їх перекладали Павло Грабовський, Іван Франко, Максим Рильський, Дмитро Павличко, Ігор Костецький, Святослав Караванський, Дмитро Паламарчук та інші, на них написали музику Шостакович, Кабалевський, Нікітін,тощо.

Учитель зарубіжної літератури СЗШ № 92 м. Львова Тимощук Л.С.