«Презентація навчальних проєктів»( Показникова функція)

«Презентація навчальних проєктів. Показникова функція.» Підготувала викладач математики ДНЗ “КРЦПО” Соляник Т.М.

Метод проєктів Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати. основна теза сучасного розуміння методу проєктів: 3

У основі методу проєктів лежить РОЗВИТОК НАВИЧОК ВИСОКОГО РІВНЯ пізнавальних навичок учнів; умінь самостійно конструювати свої знання. критичного мислення; умінь орієнтуватися в інформаційному просторі;

Основні вимоги до використання методу проєктів: Наявність значущої проблеми. Значущість передбачуваних результатів. Самостійна діяльність учнів. Визначення кінцевих цілей проєктів. Визначення базових знань для роботи над проєктом. Використання дослідницьких методів . Результати виконаних проєктів повинні бути матеріальними (відеофільм, альбом, бортжурнал "подорожей", комп'ютерна газета, альманах, Web–сторінка, ін.).

Метод проєктів на уроках математики Дозволяє встановлювати інтеграційні зв'язки математики з іншими освітніми областями (фізика, хімія, біологія, інформатика, мистецтво), що забезпечує цілісність, істинність знань. Надає можливість багатофункціональної підготовки учнів в нових соціально-економічних умовах. Забезпечує активізацію процесу навчання на основі мотивації діяльності, поетапної організації праці, аналізу ходу практичних робіт, їх діагностики і методу виправлення недоліків, експертної оцінки виконаної роботи. Забезпечує формування соціально значущих якостей особи. Сприяє реалізації диференційованого і індивідуального підходу в навчанні.

Правила для учнів: Кожна думка важлива. Не бійся висловитися! Ми всі - партнери! Обговорюємо сказане, а не людину! Обдумав, сформулював, висловив! Говори чітко, ясно, красиво! Вислухав, висловився, вислухав Тільки обґрунтовані докази! Вмій погодитися і не погодитися! Важлива кожна роль.

Завдання для творчих груп І група – дослідники – науковці. Готує матеріал про існування функції певного виду за допомогою якої можна описати більшість природних явищ. ІІ група – фізики – теоретики. Досліджує використання показникової функції для опису явищ навколишнього середовища. ІІІ група – біологи. Розкривають тему «Розмноження живих організмів». ІV група – історики. Добирає матеріал про історію досліджень властивостей показникової функції.

Фізики - теоретики Задача про охолодження чайника. Задача про визначення маси палива, необхідного для того, щоб надати ракеті необхідну швидкість, розв’язується за допомогою формули К.Е.Циолковського. Задача про швидкість падіння парашютиста

Дослідники - науковці Показові функції, використовувуються в повсякденному житті людей, які моделюють: (представляється математично) А ) експоненціального зростання - такі, як зміни в популяції протягом довгого часу . Б ) експонентний спад - такі, як зміна радіоактивної речовини з плином часу.

Біологи Розмноження бактерій

Історики Нобелівські лауреати, які отримали премію за дослідження в області фізики із застосуванням показникової функції: П'єр Кюрі - 1903 г. Річардсон Оуен - 1928 г. Ігор Тамм - 1958 г. Альварес Луіс - 1968 г. Альфвен Ханнес - 1970 г. Вільсон Роберт Вудро - 1978 г.

Висновок При застосуванні методу проєктів як одного з методів інтерактивного навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії викладача й учнів: викладач стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку, набуває особистісних компетентностей.