Цікаві факти Найшвидше читав американський президент Дж. Кеннеді – близько 2000 слів за хвилину. Бальзак прочитав роман у двісті сторінок за пів години У XVII столітті Нікола Гролльє де Серв’єра придумав машину для прискорення читання книг: щось на зразок млинового колеса з підставками для книг замість лопатей, на яких одночасно містилося кілька книг, розкритих на необхідних сторінках.
Найбільша бібліотека в світі – Бібліотека Конгресу США. Зміст її фонду налічує близько 115 млн одиниць зберігання. Заснована бібліотека в 1800 році за пропозицією президента США Т. Джефферсона у Вашингтоні. Щодня до бібліотеки Конгресу надходить 7 000 документів. Штат бібліотеки – близько 5 000 співробітників. Найдовше у світі слово. 189819 літер містить повна назва тітину — гігантського білка, який забезпечує еластичність і підсилює скорочення м’язових тканин. Найдовше речення. У романі великого класика Віктора Гюго «Знедолені» є речення, яке складається з 832 слів. Найвидатніший книжковий злодій. Стівен Блумберг, більш відомий як Книжковий Бандит, за своє життя пограбував 268 бібліотек, де вкрав 23600 книг. Загальна вартість вкраденого — понад 5 мільйонів доларів. Швидкість читання. Майже 95% населення планети читає зі швидкістю 180—250 слів за хвилину, і це досить повільно. Офіційно зареєстрований рекорд зі швидкості читання поставила мешканка Києва — Іванченко Ірина (16 років). За хвилину їй вдалося прочитати 163333 слова.
Актуальність Сучасна молодь … Яка вона? Прогресивна , більш пристосована до життя, мобільна, збагачена великим обʼємом інформації, яку вона отримує з різних джерел: преса,література, телебачення, інтернет. З-поміж перерахованих джерел більшість дітей обирають більш доступні та простіші, що не потребують надмірних зусиль. Тому інтернет поступово починає займати головне місце в дозвіллі дитини. Доступність відео, малюнків, рекламних постерів - це основна перевага всесвітньої інформаційної мережі над звичайною книгою. Як наслідок, в учнів, які мало читають, знижується техніка читання, зникає любов до художнього слова, втрачається здатність будувати та грамотно висловлювати власні судження. Моє завдання, як вчителя початкових класів, не дати згаснути читацькому інтересу, допомогти зрозуміти мудрість книги та показати її необхідність для успішного навчання . Бо саме читання є одним із основних предметів у системі початкової освіти, що формує функціональну грамотність, сприяє загальному розвитку і вихованню дитини. Якість читання забезпечує результативність навчання з інших предметів початкової школи і забезпечує успішне подальше навчання при переході з початкової ланки навчання у середню ланку. Необхідність удосконалення здатності школяра здобувати знання та застосовувати їх у власній творчій діяльності і визначає актуальність обраної мною теми.
Основною ідеєю мого досвіду є становлення і розвиток якостей дитини-читача, здатної до самостійної читацької і творчої діяльності. А головною метою моєї діяльності з розв’язання даного питання є формування в учнів вміння сприймати, осмислювати і оцінювати прочитане ; розвиток творчого мислення та вміння висловлювати власні судження; виховання ціннісних ставлень до оточуючого світу школяра, як носія і творця культури. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що формування читацької діяльності молодшого школяра досліджували і нині досліджують багато вчених. Зокрема, академік Едигей В.М.- автор освітніх технологій, спрямованих не на швидкість, а на техніку читання; К.Ушинський, А.Макаренко, В.Сухомлинський, які досліджували читацьку культуру; О.Я.Савченко, Г.М.Кудіна, що акцентують увагу на сприйнятті твору читачами. Більшість з них дійшли висновку, що в дітей недостатньо сформована читацька компетентність через недостатню якість читання та втрату інтересу до читання .
Удосконалювати навичку читання допомагають різноманітні вправи і завдання, які спрямовані на: Розвиток мовного апарату; Розвиток правильності вимови, читання; безпомилкове сприйняття слів,речень, тексту; розвиток догадки (антиципації) на різних рівнях; розвиток швидкості при читанні вголос і мовчки; розвиток уваги та пам’яті в процесі сприйняття.
Чистомовки для фонетичної зарядки Лі – лі – лі – відлетіли журавлі, Ли – ли –ли – дні осінні пройшли. Ло – ло – ло – вже все снігом замело, Ни – ни – ни – будем ждати ми весни. Са-са-са - укусила ніс оса. Су-су-су - заплету тобі косу. Си-си-си - води мені принеси. Сі-сі-сі - вся травичка у росі.
Я слухаю – і я забуваю, Я бачу - і я запам’ятаю, Я роблю – і я розумію. (стародавня приказка) Вправи на розширення кута зору та розвиток антиципації Мета – розширити кут зору настільки, щоб дитина, ознайомлюючись із рядком підручника, лише двічі переводила погляд, що забезпечить їй можливість миттєво бачити піврядка чи цілий. Учень, у якого добре розвинена величина кута зору, може передбачити наступне слово. Це явище антиципації. Гріє весняне _______ (сонце). Його проміння розтопило _____ (сніг). Пройшов ______ (дощ). Тепер _______ (зазеленів) весь степ. Ігри для розвитку антиципації ( гра у парах, “Хто більше?”)
Робота з таблицями Шульте Квадрат розміром 10 х 10 чи 20 х 20 ділять на 25 клітинок, у кожну з яких довільно вписують числа від 1 до 25. Завдання полягає в тому, щоб за короткий час (25-30 с) прочитати числа в послідовності натурального ряду, не переміщаючи зір за межі центральної клітинки. Вправа виконується стоячи, учні рахують мовчки, вказуючи олівцем на числа.
Вправи для розвитку уваги Уважно розглядати плями, хмари на небі, прагнучи уявити предмети, які вони нагадують. Спостерігати за близьким предметом, уявляючи, що він знаходиться на великій відстані. Розслабитись, уважно дивитися на будь-яку точку, думати лише про неї. Якщо відволіклися - почати вправу спочатку. Протягом 1-5 хвилин спостерігати за будь-яким предметом, намагаючись знайти нові деталі. В уяві комбінувати різноманітне розташування предметів один відносно одного. Переключати увагу з віддалених предметів на близькі.
Ігри для удосконалення швидкості читання «Хто складе швидше?» Учні одержують картки зі словами і буквами, з яких складають слова. М'я, та, пір', я, здо, ро, в'я, в'ю, нок, зі, б'ю. «Перестав букви, щоб утворилося нове слово» Осел – село, лісок – сокіл, курча – ручка. «Слово заблукало» Знайти зайве слово. 1) Карась, сом, в'юн, борсук, окунь, краснопірка. 2) Матіола, троянда, береза, конвалія, ромашка. Читання рядків із прикритою верхньою половиною
Особливості кожного з видів читання : Голосне читання є основним засобом, щоб взагалі навчитися читати, стати письменною людиною. Воно сприяє розвиткові живої усної мови, виховує вміння говорити правильно, виразно. 3)Читання вголос дає можливість учням із розвиненою більше слуховою пам'яттю краще запам'ятати читаний матеріал. 4)При голосному читанні вчитель має можливість виявити і перевірити уміння учнів правильно читати.
5) Голосне читання запобігає виробленню шкідливої звички читати не весь текст, а тільки дещо з нього, задовольняючись з загальної орієнтації в прочитаному, замість глибокого засвоєння його; отже, привчає до уважнішого і вдумливішого читання. Таке читання необхідно для слухання його іншими (виступи, доповіді, художнє читання і ін.). 7) Є ряд творів (вірші, байки, загадки, казки), що розраховані тільки на голосне читання і дістають своє смислове і зовнішнє оформлення тільки при читанні вголос. 8) Читаючи вголос, учитель дає учням зразки правильного, виразного читання.
Різновиди читання вголос Читання в парі Один учень читає, інший слухає, аналізує якість читання товариша, допущені помилки. Читання «Вовк та Заєць» Читають два учні. Перший прочитує речення з певною швидкістю, інший читає теж саме речення, «наздоганяючи» першого. Читання «Причеп» Робота в парах. Перший рядок вірша читають учні першої парти, другий рядок – першої і другої парти, третій рядок – першої, другої і третьої парти.
Читання «Драбинка» Учні читають парами по рядах. Спочатку вгору, а потім повертаються назад. Читання «Бджілка» Учні читають – гудуть, як бджоли. Можливі різні варіанти: колективно, в парах, по рядах. Читання «Засічка - кидок» При слові «кидок» діти починають читати. Коли пролунає «засічка» - школярі зупиняються, помічаючи олівцем
Недоліки при мовчазному читанні: Перед читанням не дається певних завдань учням, а тому учні не знають мети мовчазного читання; Не дається вказівок учням, як читати (учитель не реагує на рух губами, язиком під час читання мовчки, що затримує розвиток мовчазного читання); Після мовчазного читання не проводиться ніякої роботи над прочитаним текстом, а тому знижується ступінь свідомого ставлення до тексту в час мовчазного читання; Матеріал до читання не обмежується часом, а тому в учнів немає стимулу виробляти навички швидкого мовчазного читання.
Прийоми читання: Текст читають напівголосно, за командою «засічка» зупиняються й олівцем відмічають прочитане ними слово. Читають ще раз цей текст і знову ставлять «засічку». Після повторного разу «засічка» поставлена далі. Це доводить необхідність багаторазового читання тексту, адже результати читання поліпшуються.