Презентація "Найдавніші держави Дворіччя"

Андріївська ЗОШ І-ІІІ ступенів

визначити вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізації Дворіччя; характеризувати спосіб життя перших жителів Південного Дворіччя; пояснити, як утворилися перші міста-держави Південного Дворіччя; визначити особливості утворення й розвитку Вавилонської держави за правління Хаммурапі; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «Дворіччя», «клинопис», «місто-держава», «закони Хаммурапі», «оренда»; поєднувати інформацію з різних джерел (карта, розповідь учителя, документ, підручник) для набуття нових знань

Дворіччя, клинопис, місто-держава, закони Хаммурапі, оренда.

Хаммурапі

IX—VIII тис. до н. е. — поява перших жителів у долині Євфрату, Тигру; XXIII ст. до н. е. — виникнення міста Вавилона; 1792—1750 рр. до н. е. — правління царя Хаммурапі у Вавилонській державі.

Тестова перевірка знань

Фронтальне опитування

Як природа Давнього Дворіччя вплинула на заняття його мешканців? Хто такі шумери? Як Вавилон став столицею могутнього царства? Чим уславився цар Хаммурапі?

Як природа Давнього Дворіччя вплинула на заняття його мешканців?

Дворіччя (Межиріччя, грецькою мовою — Месопотамія) — територія, прилегла до річок Тигр та Євфрат, які беруть початок у горах Кавказу (Вірменія) та впадають до Перської затоки.

Найдавніші держави Дворіччя Критерії характеристики Вавилонія (Нижнє) Ассирія (Верхнє) Шумер (південна частина) Аккад (північна частина) Рельєф Заболочена низовина Кам’яниста, горбиста місцевість Пагорби й степи Населення Заселена в VI—V тис. до н. е. племенами шумерів Заселена в VII— VI тис. до н. е. племенами аккадців Заселена семітськими народами Основні заняття населення Землеробство, випасне скотарство Кочове скотарство Землеробство, торгівля Міста-держави Лагаш, Ур, Урук Ашшур, Марі Ніневія

Природні умови Дворіччя Добре зволожені та удобрені мулом ґрунти давали високі врожаї • Багато риби та дичини • Річки — транспортні шляхи • Розташування на перетині торговельних шляхів • Щорічні повені річок — затоплення земель • Жарке літо (до +50 °С) • Відсутність лісів та каменю (Шумер) • Відсутність корисних копалин • У дельті — великі болота

Заняття Характеристика Землеробство Неможливе без зрошення — іригаційне, в основному для захисту полів. Зернові врожаї збирали два-три рази на рік. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю, льон, часник, цибулю, огірки, квасолю, горох, баклажани, фінікову пальму Скотарство Випасне: розводили биків, корів, кіз, овець, качок, гусей, антилоп. Використовували коней, верблюдів Ремесло Будівництво (іригаційні споруди, храми, піраміди, палаци) — в основному з глини, виплавлення металів та гончарство, ювелірна справа, ткацтво тощо Торгівля Обмінна торгівля велася між різними країнами Основні заняття жителів Дворіччя

Покажіть на карті річки Тигр та Євфрат. 2. У якій частині Азії протікають ці річки? 3. Визначте місце розташування Давнього Дворіччя. 4. Як із Дворіччя можна було потрапити до Єгипту? Які країни довелося б перетнути? Що спільного та відмінного в природних умовах Дворіччя та Єгипту? 2. Як давні єгиптяни зрошували свої землі? 3. Чи такою самою була зрошувальна система у Дворіччі?

2. Хто такі шумери?

Зикурат з Ура. Сучасний вигляд.

Місто-держава — держава, що утворювалася в межах однієї общини; поселення, що стало містом. • Поселення обносилося стіною (іноді у два-три ряди). • У центрі поселення зводився зиккурат (висока ступінчаста вежа) — храм головного бога, обсерваторія, бібліотека тощо. • Навкруги міста розташовувалися сільськогосподарські угіддя.

Клинопис — тип письма жителів Дворіччя, який виник у IV тис. до н. е. • Кожний знак складався з кількох клинців і позначав або окремий склад, або ціле слово. • Клинописні знаки видавлювалися загостреними очеретяними паличками на сирій глині. Потім глиняні таблички обпалювалися. • Поширився по всій Передній Азії. • Наприкінці II тис. до н. е. клинописне письмо було спрощено. • Археологи знайшли велику бібліотеку глиняних табличок у палаці Ашшурбаніпала в Ніневії (близько 30 тис.).

Шумери, що моляться. Храм Аб-у в Ешнунні. 2800-2600 рр. до н. е.

Шумерська глиняна табличка. 2. Шумерська школа. Художня реконструкція. • Що повинен був знати художник, щоб створити таку реконструкцію шумерської школи?

Фрагмент «штандарта з Ура». 2. Шолом царя. Виготовлений зі сплаву золота й срібла. 3. Навершя арфи у вигляді голови бика із золота й коштовних каменів. Роздивіться пам’ятки з шумерського міста Ура близько 2600 р. до н. е. Порівняйте ці знахідки з речами з гробниць Єгипту (с. 52, 65). Яку спільну рису помітили? 2. Зверніть увагу на зображення шумерського війська із «штандарта з Ура». Чи тільки піше військо мало місто Ур? Як воно було озброєне? 3. Які висновки про державне життя Ура можна зробити на основі знайдених пам’яток?

3. Як Вавилон став столицею могутнього царства? Чим уславився цар Хаммурапі?

Структура суспільства

Закони - приписи, обов’язкові для виконання всіма людьми або певною групою, потрібні для того, щоб регулювати відносини в громаді, державі.

Вавилон (Бабл-ілу — ворота Бога) — місто-держава, яке підкорило Дворіччя в XVII ст. до н. е. Місце розташування Передня Азія, Дворіччя Клімат Сухий, розливи річок, жарке літо Річки Тигр, Євфрат Столиця Вавилон Основні заняття населення Землеробство, скотарство, ремесло, торгівля, рибальство

Хаммурапі — найвідоміший вавилонський цар • Правив у 1792—1750 рр. до н. е. • Підкорив більшу частину Дворіччя. • Мав необмежену владу. • Був царем, верховним жерцем та воєначальником. • Побудував нові іригаційні споруди. • Управляв державою за допомогою чиновників.

Закони Хаммурапі (збірка законів із 282 статей) • Перші писемні закони (висічені на базальтовому стовпі). • Обмежували владу царя та жерців. • Підкреслювали нерівність між людьми. • Визначали смертну кару за вбивство, грабіж та крадіжку. • Забезпечували правопорядок, установлювали податки. • Захищали вдів та сиріт, обмежували боргове рабство. • Використовували принцип «око за око, зуб за зуб».

Чорний стовп з базальту з текстом законів царя Хаммурапі було знайдено в Сузах. У верхній частині зображено Хаммурапі перед богом Сонця та справедливості Шамашем. 18 ст. до н. е. • Роздивіться зображення. Про що свідчить факт запису законів Давньої Вавилонії? • Навіщо цар наказав викарбовувати закони на камені? Чому царя й бога зображено поряд і чому бог сидить, а цар стоїть? • Як ви прокоментуєте одне з перших речень, викарбуваних на стовпі: «Для того щоб сильний не ображав слабкого, щоб була справедливість і до сироти, і до вдовиці, щоб був суд у країні, щоб ухвалювалися справедливі вироки, я викарбував...»?

1. Де була розташована Давня Месопотамія? Які території охоплювала Вавилонська держава за царя Хаммурапі? У якому столітті жив цей цар? 2. Витлумачте поняття: клинопис, зикурати, шумерські міста-держави, закон. 3. Які природні умови сприяли розвиткові господарства у Дворіччі, а які ускладнювали його? Хто такі шумери і якими були досягнення їхньої цивілізації? 4. Яким, за законами Хаммурапі, постає вавилонське суспільство?

Мікрофон Інтереси яких суспільних груп Вавилонм обстоювали закони Хаммурапі? Чи були ці закони справедливими? Чи змінилося уявлення про справедливість від часів Хаммурапі? Чому закони царя Хаммурапі вважають важливим досягненням людства, однією з ознак цивілізаційного розвитку?

Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника. Творче завдання. Підготуйте есе за темою «Роль законів Хаммурапі для історії Стародавнього Сходу».