Презентація: "Незвичайний граф Станіслав Скарбек"

Про матеріал
Пропоновані матеріали рекомендовані для використання вчителями географії для проведення позакласної та краєзнавчої роботи з учнями. Нема в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі, на якій зросла. Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. У зв’язку з цим одним з пріоритетних напрямів патріотичного виховання молоді є краєзнавство. Саме краєзнавча робота має посісти важливе місце в діяльності кожної школи з тим, щоб за допомогою краєзнавчих матеріалів сприяти вихованню у молоді патріотизму, національної свідомості, високої моральності. Історико-краєзнавча робота в школі передбачає цілий арсенал ефективних методів і форм успішної навчально-виховної роботи. Завдяки вивченню, використанню місцевого історичного матеріалу учні мають змогу вийти за межі підручників, відчути історичні події, осмислити історичні процеси, «доторкнутися до історії» .
Зміст слайдів
Номер слайду 1

«Той, хто не любить своєї країни,свого народу – не може любити нічого»Дж. Байрон.

Номер слайду 2

Гроші - минучість, пам'ять – вічна…НЕЗВИЧАЙНИЙ ГРАФ СТАНІСЛАВ СКАРБЕК

Номер слайду 3

ХТО ТАКІ ГРАФИ СКАРБЕК?Початки роду Скарбків губляться в глибині віків. Перші відомі з документів представники родини були малопольськими лицарями.20.11.1780 р біля Коломиї у графа Яна Скарбка і його дружини народилися сини Ігнацій та Станіслав Скарбек. Рано залишившись сиротою, при родах померла мати, а через 4 роки - і батько, хлопчик виховувався у тітки Юліани, дружини власника роздільського ключа Жевуського. Це була мудра і водночас вольова жінка, яка керувала великим маєтком. Саме в неї й отримав перші уроки управлінської практики. Його дитинство пройшло у роздольському замку Жевуських-Лянцкоронських і його прекрасних околицях.

Номер слайду 4

ПАЛАЦ ЖЕВУСЬКИХ-ЛЯНЦКОРОНСЬКИХ

Номер слайду 5

Станіслав Граф Скарбек один із найбагатших людей свого часу, землевласник, меценат і авантюрист. Навчався у Львові, після чого виїхав у Відень. Вів розгульне життя, тому повернувся зі столиці з купою боргів. У Львові береться за голову і займається видобутком заліза, розведенням худоби та коней, виготовленням спирту та пива. Декілька разів опинявся на межі банкрутства та щоразу знаходив вихід і брався до роботи з новим натхненням. Та найбільшу славу й задоволення йому принесли дві справи – будівництво театру та закладу для сиріт і убогих.

Номер слайду 6

1814року в п’ятнадцятирічну шляхтянку Яблновську закохується тридцяти чотирьохрічний граф Скарбек. Йому вдається досить екстравагантним чином схилити « вперті» терези на свій бік, щоб отримати її руку. У Львові відбувався бал на честь неаполітанської королеви Кароліни, і Станіславу було доручено провести перший танець з нею, але порушивши етикет, він запросив на вальс…Софію Яблоновську. Одружившись, їх спільне життя тривало недовго,а сам процес розлучення тривав довгих 11 років. Скасування шлюбу було Папою Римським. Софія Яблновська вдруге вийшла заміж за драматурга графа Олександра Фредра і вони стали бабусею та дідусем майбутнього митрополита Андрея Шептицького. Софія Яблновська – дружина двох графів

Номер слайду 7

Згодом Станіслав також мав симпатію. Звали її Анною, чоловік був конюшим і вони жили в Закладі. У Миколаєві ходили чутки, що з чотирьох дочок дві були від графа. На його кошти була збудована перша кам’яниця у Миколаєві ( архітектор Й. Зальцман), яка їй належала. Там був банк, а нині державне казначейство, будівля знаходиться на вул. А. Шептицького. Сама Анна,у цьому будинку не жила, а здавала його в оренду. Там відбувалися міські прийоми та бали. Довший час oрендарями була сім'я Уляни Кравченко,яка описала цей період у біографічній повісті „Хризантеми".

Номер слайду 8

Двоє великих львів’ян – одна велика любов. Для одного вона – натхненниця для побудови театру. Для іншого – муза, що надихає на написання вишуканих п’єс.

Номер слайду 9

Пам`ятка українського, польського та австрійського народів.

Номер слайду 10

Перша назва – Скарбківський театр. Збудований у стилі класицизму у 1836-1842р. Йоганом Зальцманом і Людвіґом Піхлем – австрійськими архітекторами. Щоб збудувати театр на вологому ґрунті, у землю було вбито ~16 000 паль (колод) з мореного (вимоченого у соляному розчині) дуба з с. Устя, а вже на цю “подушку” ставили споруду. Будівля стоїть на місці колишнього Низького замку – маєтку князя Лева та згодом резиденції королівського старости. Граф Станіслав виконував функції директора театру, писав п`єси, робив підбір акторів та репертуару.10 фактів про театр

Номер слайду 11

Графи Фредро та Скарбек приятелювали, належали до Галицького клубу конярства. Станіслав ставив прем’єри вистав Фредра у своєму театрі. До побудови споруди Галицького сейму (тепер головний корпус Університету), парламентарі часто винаймали для засідань приміщення театру. На момент побудови Скарбківський театр був 3-м у Європі за своїми розмірами. Будівля, за задумом Скарбка, була оточена різними крамницями, салонами, кав’ярнями та іншими прибутковими закладами, а сам театр звільнювався від податків на 50років. У 1944р. до Львова наказом уряду перевели на постійне перебування театральну трупу імені Марії Заньковецької і з цього часу театр називають саме так. Афіша театру

Номер слайду 12

Ім’я Станіслава Скарбека традиційно асоціюється у більшості з Національним театром імені Марії Заньковецької у Львові. Збудувавши такого гіганта уже б було достатньо, щоб увійти в історію, однак він на цьому не зупинився…

Номер слайду 13

«Заклад» у Миколаєві і родина Скарбків Десь за 37 км від Львова, поблизу Миколаєва, між Дроговижем та Демнею є маленький населений пункт Заклад. Засновником поселення вважають графа Скарбка. Сьогодні це не зовсім привабливе місце, де розташовані колишня обласна психіатрична лікарня, виправна установа та невеличкий житловий мікрорайон. Півстоліття назад це була одна з перлин Галичини.

Номер слайду 14

Найбільший скарб графа Скарбека«Заклад для християнських сиріт, старих акторів та театральних діячів з ремісничими школами»

Номер слайду 15

17 серпня 1880 року "Газета Варшавська" писала про Інститут дроговизький, що будівля всередині взірцево чиста. При кожній залі - спальні, в коридорах знаходяться бляшані умивальники, а над ними - крани, до яких підведено «водогін», який «пронизує» всі поверхи. Будівля має форму великої української букви Е. Щоб обійти цю будівлю неокласичного типу, від якої віє духом англійських замків, необхідно витратити біля 10 хвилин. Гігієнічні вимоги враховані до дрібниць. Зали високі, забезпечені вентиляторами, лакованими ліжечками, на яких постіль завжди відповідає відповідній порі року. При кожнім ліжечку є шафа лакована, призначена для одягу і білизни вихованців. Шафки для учнів, які ще не закінчили 4 клас, є без замків, а старші учні вже мають замки на своїх шафах, ключі від яких знаходяться у них.

Номер слайду 16

На другому поверсі є спальні, одна зала гімнастична. Ліве крило будинку займають дівчата, у правому крилі знаходяться верстати, зала малюнків, помешкання технічного начальника і вчителя малюнків. На першому поверсі знаходиться майстерня верстататів і механічні знаряддя. Від парової механічної машини великий пас приводить в дію всі кола і колечка верстатів-станків: слюсарського, токарського, столярського. Тут є також верстати ковальські, шевські і кравецькі. Переважна більшість хлопців обирає собі в першу чергу професії слюсаря, коваля, столяра. Найменше кандидатів на професію кравця.

Номер слайду 17

Протягом 4 років вихованці вчаться читати, писати, вивчають польську, руську (українську) і німецькі мови, арифметику (рахунки), початки геометрії, а у 4 класі вивчаються елементарні поняття з технології, 2 роки слухають виклади з історії та географії, торгівельних рахунків і вчаться малювати. Учні ремісники працюють щоденно по 5 годин, від 9 до 12 і від 15 до 17. 3-4 години щоденно присвячуються науці. У навчальному плані передбачено, щоб вихованців не перевантажувати фізичними роботами і сприяти розвитку їх мислення.

Номер слайду 18

Для слухання Служби Божої, меси, молитви та інших релігійних навчань було збудовано в стінах Інституту каплицю. Відправляли Службу Божу і проводили релігійну науку духівники греко-католицького та латинського обряду, які жили у Закладі, де були розміщені також і лікарня, аптека, пекарня, спільна кухня, пральня, магазин, будинки-котеджі. На даний час, руками медперсоналу було частково відновлено капличку, яку ще донедавна відвідували медики, хворі та жителі села.

Номер слайду 19

Учні та наставники, 1934р.

Номер слайду 20

Викладачі Закладу, 1938р.

Номер слайду 21

У 1888р. до притулку на посаду вчителя музики було прийнято вихованця консерваторії, згодом відомого українського композитора, Дениса Січинського. У його обов`язки входило навчання вихованців співу та гри на різних інструментах. Згодом він організував з них духовий оркестр. «Закладський період», який тривав 10 років, був особливо плідним у творчому доробку композитора, тут були написані твори, які принесли йому славу. Крім роботи у притулку, композитор організував хор у с. Демня й записував там народні пісні.

Номер слайду 22

З фондів Народного музею у Кракові. О. Рачинський.11 вересня 1880 року цей благородний Інститут дроговизький відвідав імператор Австрії Франц-Йосиф І.

Номер слайду 23

Австрійський «близнюк»називали «Інститут дроговизький для сиріт та вбогих» не просто так. Оскільки, під Віднем, граф вибудував собі прекрасний палац, аналог такої ж будівлі потім звели у Закладі (зменшена копія), яку планували звести біля театру Скарбка у Львові, але дозволу так і не отримали.

Номер слайду 24

Очевидці пригадували прекрасну оздобу маєтку, його галерею, бібліотеку з рідкісними книгами (спеціальні праці з економіки, сільського господарства та рільництва), теплиці, відпочинкову зону з фонтаном, озером, сосновим лісом, садом, парком ( у його залишках досі росте тюльпанове дерево). Працювати сюди приїжджали відомі письменники, художники, музиканти.

Номер слайду 25

Тюльпанне дерево американське—найближчий родич магнолії. Родова назва означає «дерево-ліра». Так його назвали за оригінальну форму листків, яка притаманна тільки йому. А тюльпанним його називають за пахучі квіти жовтогарячого кольору, які зовнішнім виглядом нагадують тюльпани.

Номер слайду 26

!Слід відновити замкову зелену алею, площею 4 га. Адже, близько 100 порід цінних дерев і чагарників: сосни, ялини, модрини, тюльпанове дерево, осики, граби й інші дерева, які тут ростуть, граф Скарбек зібрав чи не зі всього світу… Залишки озера. Місце колишнього фонтану. Парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва XVIII ст

Номер слайду 27

В повіті жидачівськім, близько містечка Миколаєва лежитъ заклад Дроговизький, Фундації графа Станислава Скарбека, славный на цілу Австрію. Сей заклад поставлен єсть в котлині над річкою Жубра (Зубра), котра із села Демні пливе, а впадає до Дністра. Року Божого 1843 дня 1 серпня великий магнат граф Станислав Скарбек при свідках Бонифатії Янишевськім і Павлі Родаковськім заінтабулював п’ять величезних ключів, то є много сел., а шестий – львівський театр зі всіми будинками на вічнії часи для сиріт без отця і матери і для старців, котрі нігде притулку не маютъ. Тестамент так гласить: Я, Станислав, граф Скарбек, записую на вічні часи на утримання 600 сирот, а 400 старців мої:1) ключ Рожнятів в стрийском повіти, складаючийся з сел: Рожнятів, Старе Село, Ценява, Демня, Ясинівка, Янівка, Дуби, Князівка, Рожнята, Ольхівка, Рубна, Лецевка і Добрани;2) мой ключ Берездовці в Бережанськім повіті з селами Кути, Гранки Турановичі, Підгорці і містечко Берездовці;3) моє місто Жидачів стрийського повіта зі всіма полями і сіножатями4) мій ключ Жаб’є і Слупейку в коломийськім повіті;5) мій ключ Дроговиж з селами Дроговиж, Устє, Розвадів, Надятичі, Верень, Воля, Демня, Тростянець, Ступсько, Ілів і містечко Миколаїв зі всіми полями, луками і лісами;6) моєї Фундації театр Львівський зі всіма будинками на власність вічну сиріт без отця і матери, і на старців, котрі не мають на старість де голови склонити. Сей заклад має називатися: „Фундація для сирот і старців імени Станислава графа Скарбек". Документ фундації графа Скарбка (мовою оригіналу):

Номер слайду 28

На підставі сего тестаменту і розпорядження графа Станислава Скарбек вибудовано величавий будинок триповерхний на земли маєтку села Демня, де в однім крилі містяться сироти-хлопці під проводом директора, двох священников, польского і руського і 10 учителів. А в другім крилі поміщено сироти-дівчата під верховним проводом сестер Феліціянок. На около Закладу суть красиві доми, котрі призначено на мешкання для учителів. Верховним управителем закладу був первий зять Фундатора, князь Кароль Яблоновський, а теперь єсть графъ Генрикъ Скарбек, котрий з повним пожертвованням і правдивою вітцівською любов’ю віддаєся опіці сиріт і старців. Кождоразовий куратор Фундацій графа Станислава Скарбка має собі додану раду з виділу краєвого і з ради Магістрату львовского. Над маєтками єсть установлений директор при центральній адмінистрації дібр ві Львові, котрий маєтки випускає в наєм і стягає чинш з дібр земських, лісів, домів, театру і все віддає до каси сиріт і старців в Дроговижу. В закладі єсть 6-клясова школа для хлопців і дівчат. Сиріт приймають в 8 році життя і уміщають в красивих, обширних, вигідних кімнатах. Убирають дітей і кормлятъ сиріт дуже старанно, і мусять сироти ходити 6 літ до школи. Управителем або директором школи єсть тепер пан Михаїл Степек, професор гимназіальний, дуже ревний педаґоґ, для котрого наймилійшим заняттям єсть виховання сиріток без ОТЦЯ І матері. І він єсть тих сиріт правдивим батьком. А по скінченню 6 класів дають хлопця до ремесла,яке собі сам вибере. А в закладі суть розличні ремесла,яко то: слюсарські, ковальські, кравецькі, шевські, стельмаські, меблярські, римарські, бляхарські і кожний має свого начального майстра, котрий сироту учить через 4 роки дуже старанно. Коли сирота укінчить, красно його убирають, даютъ на початок запас грошевий і висилають в світ на челядника. А коли тая сирота красно і добре провадиться і статкує, по скінчених 24 літах дістає 120 O корон дарунку, щоби розпочав варстат на власну руку. Той сам порядок відбуваєся і з сиротами-дівчатами під проводом сестер Феліціянок. По укінченню 6 класів, учать дівчину шити, гафтовати, крою суконь, варити, прати, прасувати і заряду домом і кухнею. А по укінченню 4 літ практики наділяють кожну дівчину посадою в порядних домах. А котра сирота красно і примірно ведеся, отримає в 24 році посаг 1200 корон, щоби на власну руку провадити інтерес кравецький чи який там інший, напр. пральню, ведення склепу або кухню.

Номер слайду 29

Хто собі желае, щоби сирота була принята до закладу, то треба подавати до світлої кураторії Фундації графа Станислава Скарбек ві Львові, старый театр. А залучити : 1) свідоцтво хрещення для сироти, 2) свідоцтво смерти тата, 3) свідоцтво смерти мами, 4) свідоцтво убожества и 5) прошення. В закладі сироти мають свого лікаря і аптеку, мають лазню в зимі, а в літі літні купелі в ставкахъ, мають городи, ліски для проходів. Принимають сиріт з цілої Галичини, так поляків, як і русинів. Єсть польський і руський катехит. А парафІя польска належить до містечка Миколаєва, а руська до парохії Демня. Старців і старушок приймають в 60 році, дають їм вигідне мешкання, харч, убрання, а як котрий, або котра захорує, мають шпиталь, услугу, доктора, лікарство, а як помре, то має приличний похорон на цвинтарю закладовім, де спочиває в прекрасній каплиці фундатор графъ Станислав Скарбек. Ось такою єсть тая великодушна Фундація вікопомної слави того великого благодітеля людскости графа Скарбек! Скільки то сліз вона осушила, скільки горя і недолі ухилила!..о. Николай Фольварків, парох. Репродукція підпису графа

Номер слайду 30

Усі свої маєтки меценат Скарбек власним рішенням від 20.03.1844 року заповів на утримання Інституту дроговизького для сиріт і вбогих. Згідно із статутом ним мала управляти Надзірна рада, очолена куратором, який мав бути з родини Скарбків і за виконання своїх функцій мав право користуватися замком та львівською квартирою, розташованою у приміщенні театру. Не маючи власних дітей, ображений на брата, який відмовив йому у допомозі в скрутний момент чергового банкрутства, граф Станіслав вирішив не залишати родині спадщини, а всі маєтки віддати під будівництво і утримання сиротинця. Листівка до 50-річчя відкриття Закладу графа Скарбека

Номер слайду 31

Помер граф Скарбек у одній із кімнат свого ж театру 20.10.1848 р., заповівши у майбутньому перепоховати його у Дроговижі. Відкриття гробу на Личаківському кладовищі Станіслава Скарбека відбулося у 1888 році Для ексгумації була створена спеціальна комісія. Після відкриття мурованого гробу у спорохнявілій дерев'яній труні комісія побачила, що кістяний скелет був добре збережений, на ньому можна було побачити чорний його сюртук і взуття. На грудях лежав почорнілий образок із зображенням Ісуса Христа. Личаківське кладовище

Номер слайду 32

Князь Кароль Яблновський (зять старшого брата графа Скарбка) виявився напрочуд вдалим куратором „Інституту графа Скарбка" і з точністю виконав волю покійного. Він завершив будову замку, збудував котеджі для сиріт та старців поблизу нього, оранжерею, заклав сад тa господарські будови і вибудував школу з майстернями в Миколаєві. Це будівництво було завершено у 1872 р., а сам Заклад відкрито у 1875 р., коли прийняли до притулку 345 сиріт та 51 старця. А у 1895 році - 239 хлопців та 165 дівчат. Крім сиротинця діяла пенсійна фундація для колишніх акторів, режисерів, оперних співаків, музикантів, хористів. Котедж с. Заклад. Куратори

Номер слайду 33

Граф Фредерік-Владислав-Францішек був останнім куратором притулку. Це було процвітаюче капіталістичне сільськогосподарське підприємство. До 1912 р. в притулку отримали різні професії 674 хлопці та 424 дівчини . Більшість сиріт були українського походження, але виховували їх у дусі польського патріотизму. Тому майже всі вихованці притулку у часи польсько-української війни були в рядах польського війська. Навіть у період післявоєнної кризи та європейської кризи 30-х років зумів вижити і забезпечив функціонування притулку. Була тільки реорганізована система освіти. Вихованці отримували початкову освіту і далі продовжували навчання у трирічній ремісничій школі.

Номер слайду 34

Національний банк Польщі випустив в обіг пам'ятну срібну монету 10 злотих Фредерік Скарбек. Монета викарбувана на честь одного з найвідоміших економістів країни, а також дуже різнобічної людини - Фредеріка Скарбека (1792-1866). Його й досі пам'ятають за визначні роботи в галузі економіки. Проте, він працював також і галузях мистецтва та літератури. Фредерік Скарбек був справжнім мислителем з-під пера якого вийшли романи, драми, вірші, переклади, історичні роботи. Крім цього він ще й малював та залишив по собі чудові пейзажі.

Номер слайду 35

З приходом радянської влади палац втратив аристократичну красу. У вересні 1939 р. з притулку вигнали всіх – і вихованців, і персонал. Дві старенькі черниці, які доглядали вихованок, не мали куди йти. Їх прийняли у Демні місцеві жителі. У замку та котеджах розмістився кавалерійський полк Будьоного. Тут була катівня НКВД (кажуть, у підземеллі «Закладу» замуровано десятки жертв комуністичних репресій). Більшовики спалили унікальну книгозбірню, розікрали і знищили її цінності. У кінці червня, відступаючи, кавалеристи підпалили замок, який горів кілька днів. Німці використали будови замку та містечка під табір для військовополонених. Залишився табір і після їх відступу. Військовополонені, які перебували у ньому, будували Миколаївський цементний завод. Після ліквідації табору будівлі передали Міністерству охорони здоров’я, яке розгорнуло у замку психіатричну лікарню і притулок для хронічних алкоголіків, а у котеджах поселили обслуговуючий персонал. Озеро і околиці ще до середини 1960-х років служили місцем відпочинку. Коли почалося будівництво виправної установи озеро закрили. Тепер – це велика стічна яма для каналізації лікарні та установи.

Номер слайду 36

Зруйнована пам`ятка – втрачена пам`ять. Прах графа Скарбека та його племінника Владислава було перепоховано та перекладено у подвійні металеві труни. Меса супроводжувалася відспівом хору львівського театру імені Скарбека. Під марш Шопена повезли залишки тіл вулицями Львова до Миколаєва. Із Миколаєва шлях процесії пролягав до Закладу, де у новозбудованій на той час родинній каплиці, яка знаходилася у невеликому гайку, у крипті було покладено прах обох Скарбеків. Звідси, з тишини вічності, граф-меценат уперше подивився на своє дітище - Заклад неземними очима, а очима вічного Неба.

Номер слайду 37

Якби каміння вміло говорити…

Номер слайду 38

Наслідки людського вандалізму. На сьогоднішній день каплиця пограбована та оббита. Вікна зяють порожнечею. Звід частково провалився. Навколо каплиці розмістився цвинтар приблизно 50x100 метрів. Ще можна побачити рів, який оповивав і оберігав спокій тих, хто заснув тут навіки. Перед каплицею знаходиться кілька десятків могил: пограбованих, розбитих, розкопаних. Усі надмогильні пам'ятники, які робили, мабуть, майстри із Демні, повалені на землю. На деяких із них, оповитих мохом, можна прочитати написи церковнослов'янською та польською мовами.

Номер слайду 39

Кімната-музей «Zaklad»У приміщенні лікарні було створено музей та артгалерея «У Скарбека», де представлені роботи талановитих пацієнтів.

Номер слайду 40

Містична легенда ЗакладуЄ у закладі і своя містична легенда. Як без неї обійтись такому загадковому місці… Це – «проклята» картина, яку знайшли на горищі палацу. Працівники лікарні випадково натрапили на запилене полотно із зображенням заплаканого хлопчика. Дослідники вважають, що десь у 60-70-х роках минулого століття її намалював італієць з іспанським корінням Джованні Браголін. Живописець із Венеції відтворював портрети дітей. Намалював їх майже сім десятків. На відміну від конкурентів по малярському цеху, зображав малечу не усміхненою, а… заплаканою. Вважається, що заплаканий хлопчик на знайденому у Закладі полотні - син самого Браголіна. Аби домогтися достовірності, батько лякав його запаленими перед обличчям сірниками, від чого дитина заходилась плачем.

Номер слайду 41

Кажуть, виснажений цими нелюдськими експериментами, хлопчик невдовзі помер від запалення легенів. Проте він встиг проклясти батька, побажавши йому згоріти. Браголін «згорів» від раку шлунка. А його художня майстерня згоріла по-справжньому, з усіма роботами. Вцілів лише… «Хлопчик, який плаче». Чутки про «прокляту картину» швидко розлетілися світом. Її копії з ажіотажним успіхом демонстрували провідні галереї, а репродукції масово розкуповували. Проте прокляття нібито діяло і в оселях тих, хто купив копії. Там виникали пожежі та інші катаклізми. Як правило, серед розрухи рятувальники знаходили вцілілі зображення «хлопчика». Англійська газета Тhe Sun опублікувала статтю про «мстивий дух» намальованої дитини. Врешті на одному з пустирів англійці, які найбільше купували репродукцій із хлопчиком, влаштували публічне спалення цих копій. Стверджують, що відтоді стихійні загорання у їхніх будинках припинилися. Ніхто з персоналу психлікарні не знав, звідки тут узялась картина. Оригінал це чи копія, хоч на полотні є автограф художника. Можливо, хтось звільнився таким чином від хлопчика, щоб захистити власну домівку. Аномалій у закладі вона не викликала. Все погане, що могло статися із будівлею і людьми у ній, сталося за часів радянської влади.

Номер слайду 42

Пам’ятна дошка присвячена 230-річчю з дня народження С. Скарбека у колишньому палаціграфа

Номер слайду 43

До наших днів збереглася у парку фігура Матері Божої (1895 р.) на дикому овальному постаменті, який має висоту до 2 метрів (мабуть, робота майстрів з с. Демні).

Номер слайду 44

Сум та розпач від занедбаності колишньої краси та вишуканості…Вражаючий гігантський палац графа Скарбека виглядає досить похмуро. Відразу видно, що основна проблема в замку - це водовідведення та стічні труби. Вони настільки занедбані, що частина палацу замокає і ззовні, і з внутрішнього боку будівлі. Всередині будинку все змінено, немає декору, немає великих залів. Корпус постраждав від часу і від байдужості…

Номер слайду 45

Його перебування у Львові тривало 20 років, проте цього часу вистачило, щоб залишити власний слід. Йоганн Зальцман: будівничий Львова та Відня. Ратуша (відбудував після пожежі , 1848 р.) Театру імені М. ЗаньковецькоїКолишній монастир кармеліток – сьогодні Бібліотека імені В. Стефаника

Номер слайду 46

Палац архієпископів Костел Матері Божої ГромничоїКостел св. Казимира

Номер слайду 47

Миколаївщина. Храм св. Миколая, м. Миколаїв. Граф Скарбек зробив внесок, доручивши розробити проєкт Й. Зальцману. Кам`яний храм св. Параскеви, с. Стільсько. Побудований (1843р.) на кошти графа та за проєктуванням Зальцмана.

Номер слайду 48

У Миколаєві була головна та дівоча школи, якими опікувалася міська рада. Головна школа була відкрита 27.08.1862 р., а дівоча – 05.07.1864р. Будівництво головної школи фінансувала громада ( школа називалася «нормальною» ) – 4-класна, проєкт виконав віденський архітектор Зальцман. Дівоча тривіальна (3-класна) – будівля знаходилася біля теперішнього пологового будинку, не збереглася. З іменем Скарбка пов`язані початки Миколаївського ліцею ( тоді ремісничі майстерні Притулку).

Номер слайду 49

Костел св. Миколая (162? р.)Реставрація здійснена за кошти графа. Храм Вознесіння Христового (1861 р.)Завершення будівництва завдяки допомоги Скарбека. Родинний герб красується на фронтоні церкви.

Номер слайду 50

Костел Матері Божої Ченстоховської с. Демня (1901 р.)Католицька церква неоготичного стилю, збудована з тесаного каменю демнянськими майстрами, спеціально для вірян та вихованців Притулку (за сприянням Генріха Скарбека). Будівлі, що завдячують існуванню Скарбкам, все ще стоять. А от дух того часу давно розвіявся по світу…

Номер слайду 51

Кав'ярня "Скарбек" - маленький скарб для львів'ян і гостей міста!У Львові, на вулиці Лесі Українки, 17 є затишна кав'ярня «Скарбек", яка з перших днів підкорила серця львів’ян та гостей міста. А чи знали ви, що вулиця Лесі Українки з 1871 року до 1939-го називалася Скарбківська?Назва кав'ярні - це ще й спроба вшанувати пам'ять одного з видатних львів'ян, про якого, на жаль, у місті Лева призабули…

Номер слайду 52

Авантюрний з відкритим серцем і душею, граф Скарбек слугує прикладом доброго господарника, і разом з тим благодійника, який вартий наслідування. Каплиця, як і «Заклад», як зрештою і театр, все ще очікують на сучасних меценатів масштабу Скарбека, який «накопичив» на землі істинні скарби. Тож згадуймо хоч деколи про нього – одного з найвидатніших романтиків та благодійників ХІХ століття.

Номер слайду 53

Дякую за увагу.

pptx
Додано
8 березня 2022
Переглядів
851
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку