Презентація. "О.Генрі"

О. Генрі та його творчість.

Коротка біографія. Всесвітньо відомий письменник, визнаний майстер американської новелістики. Новела (іт. novella, від лат. novellas — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Уїльям Сідні Портер народився 11.09.1862 року в родині лікаря в місті Гінсборо, штат Північна Кароліна. У 3-річному віці втратив свою матір (померла від туберкульозу). Батько почав зловживати і занепадати духом. Він не міг виховувати сина. Тому виховання взяла на себе його тітка, Евеліна Портер, яка мала свою приватну школу для дівчат! Хлопчик навчався та виховувався там.

Життєвий шлях. У школі хлопець відрізнявся від усіх своїм талантом, розумом і винахідливістю. Він міг одною рукою малювати, а другою рахувати математичні завдання. Сирітство змусило Уільяма кинути школу, піти до дядька у аптеку і вчитися на фармацевта. У 15 років отримав цю професію, він працював аптекарем 5 років, потім на ранчо в Техасі, куди був змушений переїхати через поставлений діагноз - туберкульоз, а дальше: бухгалтером, креслярем, касиром і рахівником у банку в техаському місті Остін.( І це все в один період)

Тим часом у банку, де він працював, було виявлено нестачу коштів, і, оскільки шукати справжнього винуватця було ніколи, всю провину звели на касира. Портер не сподівався на правосуддя, тому вважав за краще виїхати до Мексики, залишивши в Остині молоду дружину. Так почались його поневіряння в Центральній і Південній Америці, де Портер опинився в компанії янкі-авантюристів, які вдавалися до різних сумнівних способів, аби підзаробити на довірливості тубільців. У 1898 році він отримав звістку про тяжку хворобу дружини й одразу ж повернувся до США. Та, на жаль, дружина вже померла, а самого його заарештували, засудили й помістили до в’язниці міста Коламбус у штаті Огайо, де він і провів наступні три роки як ув’язнений № 34627. У в‘язниці працював в лазареті, писав короткі оповідання, підшукуючи собі псевдонім. Врешті решт зупинив свій вибір на варіанті О. Генрі (ім‘я відомого французького фармацевта). Існує декілька теорій чому Вільям Сідней Портер обрав собі такий псевдонім, але остаточної відповіді немає.

Творчість. Біографи письменника вважають, що писати О. Генрі почав приблизно в 1880 році, а в 1894 він став видавати в Остіні журнал «The Rolling Stone».  У 1895 році журнал був закритий, а письменник звільнений з банку і звинувачений в розтраті 6 тисяч доларів. Був засуджений і посаджений у в'язницю на три роки. У в’язниці він почав писати геть інші оповідання: тонкі, пройняті сумною іронією, з несподіваним фіналом. Їхніми героями ставали люди американського "дна": пройдисвіти, шахраї та дрібні гангстери. Перше з цих оповідань — "Різдвяний подарунок Діка-Свистуна" — було надруковане в журналі "Макклюрз Мегезін" у 1899 році під псевдонімом О. Генрі. Читачі одразу помітили нового автора, і на момент виходу на волю таємничий О. Генрі, який надсилав свої оповідання до редакції через третіх осіб, був широко відомий, а видавці буквально полювали на нього. В 1903 р. письменник переїхав до Нью-Йорка, де один із крупних журналів запропонував йому контракт — писати по одному оповіданню щотижня, і він сумлінно виконував цю умову буквально до останніх днів.

Всього ним було створено один роман і 12 збірок оповідань, куди увійшли майже 300 творів. Ще одна збірка, «Постскриптум», вийшла вже після смерті автора і включає в себе невідомі раніше гумористичні оповідання і фейлетони. У 1904 році О. Генрі був написаний його єдиний роман «Королі і капуста». Хоча деякі фахівці вважають, що це скоріше збірка новел, об'єднаних загальним місцем дії і загальними героями. Більша частина його оповідань, які публікувалася в періодиці, увійшла до збірників, що були видані за його життя: "Чотири мільйони" (1906), "Палаючий світильник" (1907), "Серце Заходу" (1907), "Голос міста" (1908), "Шляхетний шахрай" (1908), "Дороги долі" (1909), "На вибір" (1909), "Ділові люди" (1910), "Вовчки" (1910). Посмертно видано ще більше десятка збірників. Роман "Королі й капуста" (1904) складається з умовно пов'язаних сюжетом авантюрно-гумористичних новел, дія яких відбувається в Латинській Америці.

Характеристика творості. Надзвичайно багатою, асоціативною і вигадливою є мова його новел, насичена пародійними пасажами, ілюзіями, прихованими цитатами й усілякими каламбурами. За всієї своєї оригінальності новели О. Генрі — явище суто американське, що виросло на національних літературних традиціях  (від Е. По до Б. Гарта й М. Твена). Листи й незакінчені рукописи свідчать про те, що в останні роки життя О. Генрі підійшов до нового рубежу. Він жадав "простої чесної прози", прагнув звільнитися від певних стереотипів й "рожевих кінцівок", яких чекала від нього комерційна преса, орієнтована на міщанські смаки.

Кінець шляху. Наприкінці життя Портер страждав цирозом печінки і діабетом. Далось в знаки його важке життя. Помер 5 червня 1910 в Нью-Йорку у віці 47 років. похований на одному з цвинтарів Північної Кароліни. Через кілька років після смерті письменника була заснована премія О. ГенріВелика кількість оповідань автора екранізована, але найчастіше режисери інтерпретували такий твір, як «Вождь червоношкірих». Цікаво, що в одному з фільмів знялася юна Мерілін Монро. О. Генрі називають “великим утішальником” тому, що всі його історії закінчуються щасливим фіналом, в його творчості добро виявляється сильнішим за зло, він не втрачає віри в людину, в її спроможність стати кращою за себе. Він є автором 287 новел. Гостро в його творах відчувається самотність людини, а також жорстокість і байдужість сучасного світу. З погляду письменника, життя — не комедія і не трагедія, а примхливе поєднання і того, й іншого. Новели О. Генрі — тісне співіснування смішного і сумного, кумедного і драматичного.