Презентація. "Образотворче мистецтво у світлі вимог ключових компетентностей Нової школи".

« Образотворче мистецтво у світлі вимог ключових компетентностей Нової школи. » Підготувала вчитель образотворчого мистецтва та трудового навчання Коляда Олена Миколаївна

. Державний стандарт освітньої галузі мистецтва ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. Мистецька компетентність – є здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва.

Сучасні методи формування мистецьких компетентностей учнів на уроках образотворчого мистецтва Актуальність теми. Сучасний етап модернізації шкільної мистецької освіти пов'язаний із упровадженням компетентнісного підходу до змісту та організації художньо-естетичного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах. З огляду на це актуалізується потреба у розвитку компетентнісної художньо-естетичної освіти школярів, зорієнтованої на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів знань, умінь, навичок, формувань, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях. 

Новий зміст освітньої галузі передбачає цілісний художньо-естетичний розвиток особистості учня шляхом опанування різних видів мистецтва та координації знань, умінь і уявлень, набуття яких необхідне для формування в свідомості учнів полікультурного, поліхудожнього образу світу. Змістовими лініями освітньої галузі є музична, образотворча, культурологічна.

В основній школі зміст освітньої галузі спрямований на розширення в процесі опанування творів мистецтва і художньо-практичної діяльності набутих у початковій школі ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей. У старшій школі зміст освітньої галузі «Мистецтво» спрямований на формування художнього мислення та світогляду учнів, поглиблення їх ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей шляхом узагальнення знань, умінь і навичок, набутих в основній школі.

Сучасне мистецьке навчання ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти – Державних стандартах, навчальних планах, програмах. Перебудова навчального процесу на засадах нових підходів у викладанні та застосуванні принципів: єдності, взаємодії, неперервності і наступності, варіативності та поліхудожності – основне завдання сучасної школи.

Вчителі образотворчого мистецтва мають забезпечувати особистісний розвиток учнів та збагачувати їх емоційно-естетичним досвідом щодо сприймання навколишнього світу, розвитку їх художньо-практичної діяльності. Вони повинні ставити перед собою такі основні завдання курсу, які успішно формуватимуть мистецькі компетентності учнів, а саме: формувати культуру найсильніших людських почуттів – любові, доброти милосердя через сприймання творів мистецтва; розвивати асоціативно-образне та просторове мислення, творчу уяву, зорову пам'ять, художній смак і творчі здібності; формувати уявлення про сутність, види та жанри образотворчого мистецтва, особливості художньо-образної мови, відповідної термінології та художньо-практичні компетентності, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній творчій діяльності; виховувати духовні та моральні ціннісні орієнтири у сфері образотворчого мистецтва, інтереси, смаки, потреби в творчості; національно-патріотичну свідомість та активну життєву позицію.

Основними групами мистецьких компетентностей, що потрібно сформувати на уроках образотворчого мистецтва в школі є: пізнавальні – вміння бачити красу оточуючого світу, чуттєво-емоційне сприйняття творів мистецтва, виявлення пізнавальної активності; творчі – розкриття та реалізація творчих художніх здібностей; встановлення креативності як риси особистості; залучення до навчальних ігор; розвиток асоціативно-образного мислення; виявлення та активізація фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності; участь у гуртках з образотворчого мистецтва;

методологічні – розвиток логічного мислення; вміння ви­значити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки; компетентність саморозвитку  - стимулювання пізнавального інтересу; залучення до виконання творчих завдань, до гурткової роботи; комунікативні – розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усний опис картини; участь у дискусіях; застосування вчителем інтерактивних методів з метою співнавчання та взаємонавчання; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання творчих робіт;

інформаційні – формування вмінь користуватися художньою літературою, енциклопедіями, репродукціями картин художників; проведення екскурсій, відвідування музеїв, персональних виставок та творчих майстерень художників; стимулювання до знайомства з творчістю художників України з різних літературних джерел, до роботи з комп’ютером; формування вмінь користуватися новими інформаційними технологіями; світоглядні – сприйняття цілісної картини світу, формування загальнолюдських цінностей, поваги до традицій, звичаїв України; на основі оволодіння досягненнями національної культури стимулювання сприйняття та розуміння інших культур.

Міжпредметні зв’язки

Основні вимоги образотворчого мистецтва

Головна мета освітньої галузі "Мистецтво" Полягає в розвитку особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні. формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

Виявляти емоційне ставлення до естетичного в оточуючому світі, творах мистецтва; мати уявлення про: особливості візуального мистецтва як форми творчої діяльності та сприйняття світу, роль та місце мистецтва у житті людей, значення роботи художника; знати найвидатніших митців образотворчого мистецтва та деякі їх твори.   Уміти на елементарному рівні аналізувати твори мистецтва,­ визначати виражені в них емоції, настрій, зміст, аргументовано висловлювати своє емоційно-ціннісне ставлення до них. Уміти самостійно виконувати навчально-репродуктивні та творчі роботи в об'ємі, на площині. Знати та уміти застосовувати засоби виразності у творчій роботі, використовувати у практичній діяльності основні техніки образотворчого мистецтва. Знати основні жанри візуального мистецтва, вміти розрізняти їх за характерними ознаками. Уміти виражати свої почуття, емоції, естетичні переживання та думки мовою візуального мистецтва. Характеристика програмового матеріалу

Зміст програми ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, послідовності, наступності та неперервності змісту загальної мистецької освіти, єдності навчання і виховання. Диференціювання тем базується на принципах системності та циклічності подання матеріалу, що узагальнений в логічно-структурні блоки. Принципи поліхудожності, інтегративності та варіативності дають змогу вчителям повноцінно застосувати й адаптувати до даної програми свій творчий потенціал, педагогічний досвід, здійснювати диференціацію завдань, їхню інтерпретацію та аналіз, формувати інноваційні підходи та методи.

Структура програми базується на засадах особистісно орієнтованого навчання і побудована за концентричним принципом вивчення навчального матеріалу, який допускає повторне вивчення окремих тем і понять змістової лінії у кожному наступному році навчання з розширенням змісту й поглибленням рівня його викладу. Матеріал програми згруповано у блоки-теми, кількість уроків та тематика завдань в яких є орієнтовною. Вчитель на свій вибір може визначати послідовність виконання репродуктивних, практичних, творчих завдань і вправ, самостійно обирає орієнтовні тематичні завдання та художні техніки і матеріали із запропонованих програмою.

Метою художнього виховання засобами образотворчого мистецтва є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

У практиці вчитель образотворчого мистецтва має використовувати інтерактивні та ігрові методи навчання: «Портфоліо художника», «Майстерня», «Арт-терапія», «Карусель», метод проектів та різноманітні форми уроків. У системі роботи на уроках образотворчого мистецтва визначаються пріоритетні напрями: гуманістична спрямованість викладання; інтеграція навчання; всебічне використання місцевих народних традицій; виявлення та підтримка обдарованих дітей. Навчально-виховний процес має організовуватись за такими принципами, як: духовне піднесення, діяння, радість, захоплення роботою, живе мистецтво (живе слово, живі звуки, фарби, форми, ритми, рухи).

Висновки Отже, потенційні можливості впровадження сучасних методів формування мистецьких компетентностей учнів на уроках образотворчого мистецтва стають реально формуючими факторами лише при умові художнього відношення особистості до самого мистецтва. А сформувати його і розвивати можливо тільки в процесі поступового, цілісного, неперервного навчання і виховання школярів на уроках образотворчого мистецтва в школі. .

Творчі моменти