Емблема Збройних Сил України використовується на прапорі Збройних Сил України, Бойових Прапорах військових частин (з’єднань) Збройних Сил України. Зображення емблеми Збройних Сил України може використовуватися на знаках розрізнення форменого одягу військовослужбовців, відомчих заохочувальних відзнаках, нагрудних знаках, у символіці військових частин, на транспортних і спеціальних засобах, будинках і спорудах Збройних Сил України. Прапор Збройних Сил України може встановлюватися у кабінетах командирів військових частин Збройних Сил України, на будинках і спорудах Збройних Сил України, використовуватися під час проведення офіційних заходів і урочистих церемоній. Зображення прапора Збройних Сил України може використовуватися на знаках розрізнення форменого одягу військовослужбовців, відомчих заохочувальних відзнаках, нагрудних знаках, у символіці військових частин Збройних Сил України.
ОПИСбазового зразка Бойового Прапора військової частини (з’єднання) Збройних Сил України. Бойовий Прапор військової частини (з’єднання) Збройних Сил України (далі — Бойовий Прапор) являє собою квадратне полотнище малинового кольору розміром 130×130 см із запасом для прикріплення до древка. На лицьовій стороні Бойового Прапора в центрі зображено емблему Збройних Сил України, вміщену на тлі золотих променів, які по три розходяться від центра між сторонами емблеми (хреста). На променях міститься зображення вінків із листя і кетягів калини, в центрі яких зображено емблему виду Збройних Сил України, до якого належить військова частина (з’єднання). Полотнище по периметру має лиштву, обшиту золотим кантом. Верхня частина лиштви містить напис «ЗА УКРАЇНУ», а нижня — напис «ЗА ЇЇ ВОЛЮ». Права і ліва частини лиштви прикрашені орнаментом у вигляді зображення листя і кетягів калини. У кутах Бойового Прапора в обшитих по периметру золотим кантом квадратах вміщено зображення прямих рівносторонніх хрестів із розбіжними сторонами. На зворотній стороні Бойового Прапора у центрі міститься напис повної назви військової частини (з’єднання), якій вручається Бойовий Прапор. Полотнище зворотної сторони Бойового Прапора прикрашено по периметру лиштвою з орнаментом у вигляді зображення листя і кетягів калини. У кутах розміщено емблему роду військ, до якого належить військова частина (з’єднання). Усі зображення та написи на полотнищі Бойового Прапора виконані золотим шитвом. Вільні сторони Бойового Прапора прикрашено золотою бахромою. Висота емблеми Збройних Сил України становить 5/7 висоти полотнища, ширина лиштви разом із кантом — 1/10 ширини полотнища. Древко прапора дерев’яне, коричневого кольору. Верхівка древка стрілоподібна з жовтого металу, в ній вміщено рельєфне зображення емблеми Збройних Сил України. До трубки верхівки прикріплено тасьму, кінці якої прикрашено китицями. Тасьму та китиці сплетено з ниток жовтого і синього кольорів. Головки прапорних цвяхів — жовтого металу. Підток древка з жовтого металу у вигляді зрізаного конуса.
"Бофони" Тривала боротьба вояків ОУН-УПА за незалежність України вимагала постійної допомоги від населення. У ті часи розраховувалися "бофонами" – однобічними (рідше двобічними) грошовими документами з національною символікою та символікою ОУН і УПА. Загалом, за 1939-1954 роки виготовлено близько 500 різновидів бофонів, які перебували у вжитку щонайменше у дванадцяти областях України та Білорусі, а також частково на території Австрії, Німеччини, Польщі, Словаччини та Чехії. Творцем найвідомішої серії бофонів, "Волинської", створеної у 1945-1946 роках, став один із найталановитіших графіків ХХ століття – Ніл Хасевич.
Гривня – національна валюта незалежної України Із здобуттям Україною незалежності надзвичайно важливим було створення національної грошової системи. Уже 10 січня 1992 року Національний банк ввів в обіг купони багаторазового використання. Правову підтримку купонокарбованці отримали 20 березня 1991 року з прийняттям Закону України "Про банки і банківську діяльність". Деякий час одночасно в обігу перебували і рублі, і купонокарбованці. А з 12 листопада 1992 року єдиним засобом платежу України у готівковому і безготівковому обігу став український карбованець. З 2 по 16 вересня 1996 року в Україні відбулася грошова реформа, у наслідок якої національною валютою стала гривня. Національний банк України ввів банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень.
Ще 1992 року розпочато роботу над гривнею. Перші банкноти за дизайном художників Василя Лопати і Бориса Максимова надруковані у Канаді та Великобританії. Для назви розмінної монети пропонували назви "сотий", "резана", але зрештою надали перевагу "копійці". Спершу вона карбувалася на Луганському верстатобудівному заводі та частково на монетному дворі Італії. Випущено номінали вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. З 1994 року в Україні відкрито Банкнотну фабрику, у квітні 1998 року засновано Монетний двір. Тепер українська гривня друкується за найсучаснішими світовими технологіями, а віднедавна – з використанням українського льону.