Презентація "Оформлення речень з прямою мовою"

Оформлення речень з прямою мовоюЄдина відома мені розкіш – це розкіш людського спілкування. Антуан де Сент- Екзюпері.

Способи передачі чужого мовлення. Пряма мова. Непряма мова. Цитата

12 правил до цієї теми1. Пряма мова – це спосіб передачі чужої мови, при якому мовець або автор тексту повністю зберігає її лексичні, синтаксичні та стилістичні особливості, тобто відтворює її дослівно.2. Непряма мова – це спосіб передачі чужої мови, при якому відтворюється тільки її зміст, без збереження лексичних та синтаксичних особливостей.3. Конструкції з прямою мовою складаються з двох компонентів: чужої мови, як змістового ядра, та слів автора, які її вводять.4. Непряма мова зі слова автора становить одне складнопідрядне речення і виступає у ньому підрядною частиною.5. Невласне пряма мова поєднує в собі елементи прямої та непрямої мови.6. Пряму мову записуємо з великої літери й беремо з обох боків у лапки. Після слів автора ставимо двокрапку. Слова автора після прямої мови записуємо з малої літери.

7. Якщо слова автора стоять в середині прямої мови, то можливі 3 варіанти розділових знаків: «П, - а, - п». «П, - а. – П». «П, - а: - П».8. Цитати завжди беруться в лапки, крім випадків, коли цитата є частиною речення, тоді вона пишеться з малої літери. Вказівку на автора цитати беремо в дужки, після другої дужки ставимо крапку.9. Віршований текст у лапки не береться, оформляється як звичайна цитата.10. Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед нею ставимо тире.11. Якщо репліки записуються не з абзацу, а підряд, то кожна з них береться в лапки, а між ними ставиться тире:«П, - а. – П?» - «П, - а. –П.»12. Різновид цитати - епіграф. Він в лапки не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, крапка після неї не ставиться.

Розділові знаки в реченні з прямою мовою. Пряму мову беруть з обох боків у лапки. Пряма мова може складатися з частин речення, одного речення, кількох речень. Стосовно слів автора вона займає різні позиції. Умовні позначення: П — пряма мова, що пишеться з великої літери;п — пряма мова, що пишеться з малої літери;А — слова автора, що пишуться з великої літери;а — слова автора, що пишуться з малої літери. Пряма мова стоїть після слів автора. А: «П». А: «П!» А: «П?» А: «П...»Правду каже прислів’я: «Без верби та калини нема України» (В. Скуратівський).

Пряма мова стоїть перед словами автора«П», — а. «П!» — а. «П?» — а. «П...» — а.«Людина приходить у світ один раз і повинна залишити про себе добрий спомин на землі», — говорить нам завжди бабуся (Є. Солодкий). Пряма мова стоїть усередині слів автора. А: «П», — а. А: «П!» — а. А: «П?» — а. А: «П...» — а. Я сказала: «Я згодна, тату», — і поцілувала йому руку (В. Підмогильний). Слова автора розривають пряму мову«П, — а, — п». «П... — а, — п». «П, — а, — п!» «П, — а, — п?» «П, — а, — п...»«Ні, — зринула мисль, — у такий спосіб пожежі не згасити, треба трактором перетнути дорогу стихії!» (В. Скуратівський)

Слова автора розривають пряму мову, яка складається з кількох речень«П, — а. — П». «П! — а. — П».«П? — а. — П». «П... — а. — П».«Ходять тут усякі... — бурмоче дід. — Недавно двоє пройшло» (О. Донченко).«П(!?), — а: — П». сказав додав«Чи бачили таке? — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом» (А. Головко)

Тестові завдання1. Укажіть правильні твердження: А Речення, що вказує на те, кому належить вимовлене, називається прямою мовою. Б Пряма мова не може мати у своєму складі вигуки. В Пряма мова може містити у своєму складі вставні слова, звертання.2. Які твердження (з поданих) істинні?А При діалозі не вживаються слова автора. Б Слова автора й пряма мова оформлюються різною інтонацією. В Інтонація слів автора є виключно розповідною.3. Подане речення відповідає схемі: Коли людина не встане з колін писав І. Драч то вона не далеко зможе пройти. А «П», - а. Б «П, - а: - П». В «П, - а, - п».

4. Укажіть речення, де є непряма мова (розділові знаки опущено): А Стародавня народна приповідка мудро вчить держімося землі бо земля держить нас. Б Мати говорила про те щоб я завжди слухався свого серця. В А Сашкові сказала тобі, сину, треба стати іншою людиною. Інакше все чим ти живеш, піде за вітром.5. Укажіть речення, де неправильно розставлено розділові знаки: А Тепер, коли тебе довго немає, я дивлюся на неї і згадую: «Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте». Б Він міг би сказати про себе словами Блока: «Одним із моїх натхнень була чесність». В Бувало так, що беручи до рук якийсь перекладний твір казав «А я ж колись це теж перекладав». 6. Зазначте речення, де є пунктуаційні помилки: А Та й прозвучав голос: «А нащо їм знати про ці жахи? Досить і того, що ми їх пережили». Б Мовби казав: «Я вже вам зовсім вірю, але ще трохи сумніваюся…». В «І тепер, подумав він уві сні, — можна не боятися жодного хижака, тепер можна бути справжнім сміливцем…».

7. Яке речення з прямою мовою можна змінити на речення з непрямою мовою за допомогою сполучника чи?А А мати кликала мене: «Зайди до хати». Б Говорив старий Хома: «Взимку краще сидіти вдома». В Настане час себе спитати: «Дочекався в гості щедрих нив?»8. Реченням з непрямою мовою (розділові знаки опущено) єА Гегель стверджував що людина виховується для свободи. Б Для людини немає нічого цікавішого у світі ніж люди писав В. Гумбольт. В Людина як роман до останньої сторінки не знаєш чим закінчиться Є. Зам’ятій.9. Укажіть речення з непрямою мовою, побудоване правильно: А Старий Джеря просив Миколу, щоб той не зачіпав осавулу та не дражнив пана. Б Нимидора сказала Миколі, що я весь свій дитячий і дівчачий вік поневірялась у чужій хаті. В Чіпка думав, що мати моя грішна, бо вона била малого.