Презентація "Окисно – відновні реакції. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники."

Тема: Окисно – відновні реакції. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники. Урок №4 Тема 2. Хімічні реакції , 9 клас

Тема 2. Хімічні реакції, 9 клас О́кисно-відно́вна реа́кція— хімічна реакція, яка відбувається зі зміною ступеня окиснення атомів, що входять до складу реагентів, і реалізується перерозподілом електронів між атомом-окисником та атомом-відновником. Всі реакції можна поділити на два типи:2. Реакції, які відбуваються із зміною ступеня окиснення атомів. Розглянемо реакцію між двома простими речовинами – натрієм і хлором:                        1. Реакції, які відбуваються без зміни ступеня окиснення атомів, що входять до складу реагуючих речовин, наприклад:                               

Розглянемо основні положення теорії окисно-відновних реакцій.1. Окисненням називають процес віддачі електронів атомом, молекулою або йоном. Атоми, молекули або йони, що віддають електрони, називають відновниками. Елемент відновник втрачає електрони. Наприклад: відновник Zn0 – 2ē → Zn+2, процес окиснення. S+4 – 2ē → S+6 S–2 – 8ē → S+6 S–2 – 2ē → S0 Втрата атомом електронів (ē) веде до збільшення позитивного і зменшення негативного заряду.

Окисники – атоми елементів у таких ступенях окиснення, у яких вони здатні приєднувати електрони. Серед усіх речовин, окисну здатність мають ті, які містять атоми з високими ступенями окиснення. До них належать: Прості речовини – неметали – галогени (VIIA підгрупа), халькогени (VIA підгрупа). Гідроген пероксид Н2 О2. Оксиди металів у високих ступенях окиснення: хром (VI) оксид Cr. O3, манган (VII) оксид Mn2 O7, плюмбум (IV) оксид Pb. O2, аргентум (ІІ) оксид Ag2 O та їх солі: феруму (ІІІ), ауруму (ІІІ) кобальту (ІІІ), плюмбуму (IV). Оксигеновмісні кислоти та їх солі: нітратна HNO3 і нітрати, концентрована сульфатна H2 SO4, перманганатна HMn. O4 і перманганати. Солі кислот хрому (VI) – хромати Ме2 Cr. O4, дихромати Ме2 Cr2 O7 (Ме – одновалентний метал) Анод при електролізі.

2. Відновленням називають приєднання електронів атомом, молекулою або йоном. Атоми, молекули або йони, що приєднують електрони, називають окисниками. Наприклад: окисник S0 + 2ē → S–2, процес відновлення. Елемент окисник отримує електрони. Cu+2 + 2ē → Cu0 S+6 + 8ē → S–2 N+5 + 3ē → N+2 Приєднання атомом електронів веде до збільшення негативного і зменшення позитивного заряду.

Відновники – атоми елементів у таких ступенях окиснення, у яких вони здатні віддавати електрони. Відновну здатність мають нейтральні атоми або молекули, катіони металів, аніони неметалів, складні іони або молекули, що містять елементи у низьких або проміжних ступенях окиснення. До них належать: Прості речовини – метали. Прості речовини – неметали: вуглець С, водень Н2, кремній Si. Гідроген пероксид Н2 О2. Оксиди неметалів: карбон (ІІ) оксид СО, нітроген (ІІ) оксид NO, сульфур (IV) оксид SO2. Оксигеновмісні кислоти: сульфітна H2 SO3, нітритна HNO3, метафосфатна H3 PO3 та їх солі. Безоксигенові кислоти: сульфідна H2 S, галогеноводневі HHal та їх солі. Солі, у яких метали перебувають не у найвищих ступенях окиснення: стануму (ІІ), феруму (ІІ), хрому (ІІІ), мангану (ІІ). Аміак NH3. Альдегіди, спирти. Катод при електролізі.

3. Число електронів, що їх віддає відновник, дорівнює числу електронів, які приєднує окисник.4. Окиснення завжди супроводжується відновленням, і, навпаки, відновлення завжди пов’язане з окисненням.