Презентація "Оксигеновмісні органічні сполуки. Естери. Жири"

Оксигеновмісні органічні сполуки. Естери. Жири. Фільчук Олена Анатоліївна. Біловодський професійний аграрний ліцей. Луганської області2019

Зміст. Будова та склад молекул. Реакція естерифікаціїФізичні властивостіХімічні властивості. Гідроліз. Застосування

Жири. Будова та склад молекул. Фізичні властивості. Класифікація. Гідроліз жирів. Гідрування. Біологічна роль жирів

Будова естерів. Естери – це похідні карбонових кислот, в яких атом Гідрогену карбоксильної групи заміщений на вуглеводневий радикал. Загальна формула естерів Сn Н2n O2. ???

Ізомерія*Структурна ізомерія карбонового скелета (С₄Н₈О3)*Ізомерія між класами сполук естери – карбонові кислоти. Метилпропаноат СН3-СН2-СН2-СООН — масляна кислота

Реакція естерифікації — це реакція між кислотою і спиртом. Продуктами реакції естерифікації є естер і вода.

Реакція гідролізу. Гідроліз естеру — зворотний реакції естерифікації процес його розкладу під дією води з утворенням карбонової кислоти і спирту. Щоб він відбувався в одному напрямі, реакцію проводять у присутності лугу:

Жири. Будова і склад. Жири — це естери трьохатомного спирту гліцеролу і вищих одноосновних карбонових кислот, де R, R', R" — залишки вищих карбонових кислот.

До складу жирів найчастіше входять залишки пальмітинової С15 Н31 СООН, стеаринової С17 Н35 СООН, олеїнової С17 Н33 СООН кислот. Тверді жири — переважно тваринного походження, їх молекули містять залишки насичених вищих карбонових кислот (пальмітинової С15 Н31 СООН, маргаринової С16 Н33 СООН, стеаринової С17 Н35 СООН). До складу молекул олій входять переважно залишки ненасичених вищих карбонових кислот (олеїнової С17 Н33 СООН, лінолевої С17 Н31 СООН, ліноленової С17 Н29 СООН).

Тверді – тваринного походження (утворені насиченими карбоновими кислотами)Рідкі – рослинного походження (утворені ненасиченими карбоновими кислотами – олії)Класифікація жирів

Кислотний гідроліз жирів — реакція оборотна і протікає в присутності неорганічних кислот.

Лужний гідроліз жирів (омилення) — реакція необоротна. Її проводять у присутності лугу. Утворюються солі жирних кислот — мила: Мила — солі вищих карбонових кислот і лужних металічних елементів. Натрієві солі вищих карбонових кислот — тверді мила, калієві — рідкі.

Гідрування жирів. Залишки ненасичених вищих карбонових кислот, що входять до складу рідких жирів, здатні приєднувати водень. У такий спосіб у промисловості рідкі жири перетворюють на тверді й виготовляють маргарин — харчовий продукт, що складається із суміші гідрогенізованих олій (соняшникової, кукурудзяної, оливкової та ін.), тваринних жирів, молока і смакових добавок (солі, цукру, вітамінів тощо)

Дякую за увагу