Презентація"Опис досвіду"

Презентація досвіду роботи

Тема досвіду: Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках математики

Мета

Шляхи реалізації

Пізнання навколишнього світу починається з відчуттів, сприймань і породжує людське мислення. Воно супроводжує усі розумові процеси людини. Саме мислення забезпечує нам можливість виходу за межі чуттєвого, розширює наше пізнання, відображає суттєві зв'язки і відношення між предметами, через відоме веде нас до невідомого. До розумової діяльності нас спонукають здебільшого проблемні ситуації, які є вихідним моментом мислення. Це ніби внутрішній конфлікт між знанням та незнанням. Одна з головних причин виникнення проблемної ситуації — недостатність інформації, знань. Наявність цієї проблеми активізує людське мислення. ХХІ століття висуває до освіти нові вимоги, зумовлює потребу в радикальній модернізації, тому її реформування в першу чергу стосується оновлення змісту освіти та технології навчання і виховання. Особливо актуальною є проблема оптимізації пізнавальної діяльності, як один із головних засобів розумового розвитку. Тож на порядку денному є розробка ефективних способів розвитку пізнавальної активності учнів

Структурно-логічна модель розвитку пізнавальної активності учнів на уроках математики Шляхи досягнення мети Створити комфортні умови навчання для кожного учня, незалежно від попередньої підготовки і здібностей учнів Дати змогу учням повірити у свої сили. Організовува ти навчання так, щоб воно було цікавим і під силу кожному учню Враховувати особисту пізнавальну цінність теоретичного матеріалу для кожного учня Показати, що навчання може приносити задоволення при подоланні своєї висоти на певному рівні. Створити таку атмосферу, що спонукає учнів обов’язково працювати систематично, Організація пізнавальної діяльності учнів Уроки, факультативи, спецкурси, індивідуальні години Діагностика рівня пізнавальної активності Декада математики Місячник МІФу

Вимоги активної навчально-пізнавальної діяльності учнів

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів Перший прийом: апеляція до життєвого досвіду учнів, який полягає у створенні і поданні матеріалу, близького до життєвих ситуацій учнів. Прийом другий: посилання на те, що отримані сьогодні знання будуть потрібні для якогось наступного матеріалу, на інших предметах. Прийом третій: створення проблемної ситуації. Перед учнями ставиться проблема і, вирішуючи її, учень отримує ті знання, уміння та навички, які йому слід отримати згідно з програмою. Тільки проблема повинна бути йому цікавою. Прийом четвертий: створення захоплюючого сюжету. Захоплюючого. Але не розважального – це сильний прийом для активізації пізнавальної діяльності учнів Прийом п’ятий: рольовий підхід.

Активізації пізнавальної діяльності учнів сприяє не один метод, а їх логічне поєднання. Тоді вони забезпечують просування учнів від простої репродуктивної діяльності до найвищого рівня – творчої активності. Так, для слабких учнів можливе поєднання пояснення та виконання завдань під керівництвом вчителя, для середніх – проблемний підхід при викладенні матеріалу та напівсамостійне виконання завдань, а для сильних – постановка проблеми та самостійне її розв’язання, подальше її застосування в житті та самостійне складання задач: Використання елементів проблемного навчання: задач з зайвими даними, задач із недостачею даних, задач із не сформульованим запитанням, задач з декількома розв‘язками, задач на логічне міркування тощо. Самостійність у роботі. Створення математичних задач. Диференційованість у навчанні, різнорівневі завдання у відповідності до можливостей учнів. Організація групової роботи.

Форми і методи активізації пізнавальної діяльності тренувальні ігри; пізнавально-контрольні ігри; сюжетно-рольові ігри; творчі ігри; метод евристичної бесіди; самостійні завдання; проблемні завдання

Рівень пізнавальної активності учнів 10 класу І етап

Рівень пізнавальної активності учнів 10 класу ІІ етап

Динаміка рівня пізнавальної активності учнів 10 класу

Висновки - ефективність і результативність розвитку пізнавальної активності учнів у процесі навчання математики забезпечується завдяки активізації методів навчання в умовах раціонального поєднання організаційних форм навчання на основі нових технологій навчання, закріплення і вдосконалення навчально-пізнавальної діяльності через систему пізнавальних завдань; цілеспрямований розвиток пізнавальної суттєво підвищує міцність та якість знань учнів, сприяє свідомому засвоєнню системи фізико-математичних знань, надає результатам навчання практично значущого характеру, розвиває прийоми та властивості мислення, створює необхідні умови для розвитку в учнів творчого стилю мислення. створює необхідні умови для розвитку в учнів творчого стилю мислення, виховання в них відповідальності, сили волі, ініціативності, ерудиції, інтелектуальних і дослідницьких здібностей; - основою розвитку навчання математики й виховання особистості є навчально-пізнавальна діяльність; діяльнісний підхід до процесу навчання, врахування того об’єктивно існуючого чинника, що рушійною силою процесу пізнання є внутрішні суперечності між зростаючою складністю, новизною завдань і вимогами до навчання, і принципами його диференціації та індивідуалізації.