Презентація "Організаційні форми підприємств приватної власності: одноосібні володіння, партнерства, корпорації"

Організаційні форми підприємств приватної власності: одноосібні володіння, партнерства, корпораціїТрофімова Т. Г.

Мета уроку:проаналізувати організаційні форми приватних підприємств, визначити їхні спільні та відмітні особливості; розвивати економічне мислення учнів та вміння аргументувати свою думку;виховувати економічно освічену особистість.

Одноосібне володіння - (унітарне підприємство) — фірма, власник якої самостійно веде справи у власних інтересах: управляє нею, отримує весь прибуток (залишковий дохід) і  несе персональну відповідальність за всіма її зобов’язаннями.Є найпростішою і найдавнішою формою підприємницької діяльності. Щоб вижити, одноосібні фірми мають виробляти якісні товари і послуги, вести виробництво при витратах що дозволяють продавати товари за цінами нижчими, ніж у конкурентів і забезпечувати при цьому прибуток; мати змогу зібрати необхідну суму грошей на першому етапі для гарантування можливості ліквідувати борги; після виплати боргів зберегти необхідну суму грошей для подальшого розвитку фірми. Одноосібні фірми є найбільш поширеною формою підприємництва, частіше всього діють у сфері торгівлі й обслуговування. Однак вони недовговічні, хоча створюються у великій кількості. Більшість їх існує один — два роки.

Особливості одноосібного володіння1. Мають місце труднощі із залученням великих капіталів, а власних фінансових ресурсів одноосібного підприємця здебільшого не вистачає для розвитку своєї справи. Через невисокий рівень платоспроможності комерційні банки неохоче надають таким підприємцям великі кредити, вимагаючи більш високу плату за користування ними.2. Повна відповідальність за борги. Це означає, що у випадку невдалого господарювання одноосібний власник може втратити не лише особисті заощадження, а й усе майно, яке піде на сплату боргів кредиторам.3. Відсутність спеціалізованого менеджменту, що, ясна річ, негативно позначається на ефективності підприємницької діяльності. Адже одноосібний власник сам виконує всі управлінські функції. Проте далеко не всі люди здатні не це.4. Невизначеність термінів функціонування. Підприємницька діяльність такої організаційної форми юридично припиняється у разі банкрутства, позбавлення волі за карний злочин, психічного захворювання або смерті одноосібного власника.

- в простоті її створення та управління;- свободі дій (відсутня процедура узгодження в ухваленні рішень);- також досить сильній економічній мотивації (отримання всього прибутку однією особою).- обмеженість у  власника фірми фінансових і  матеріальних ресурсів;- відсутність розвиненої системи внутрішньої спеціалізації виробництва й  управління;- необмежена відповідальність;- у разі банкрутства фірми, власник ризикує не лише капіталом, вкладеним у  справу, але й  усією особистою власністю. Переваги одноосібноговолодіння Недоліки одноосібноговолодіння

Партнерство (товариство) — фірма, організована кількома особами, що спільно володіють та управляють підприємством. Вони укладають договір, у якому вказуються права та відповідальність партнерів, частка кожного в загальному фінансовому капіталі, механізм розподілу прибутку. Партнерства діють у  всіх видах підприємницької діяльності, а  особливо типові для різних сфер інтелектуальної діяльності, таких як мистецтво, юриспруденція, медицина. Вони, як правило, життєздатні за обмеженої кількості учасників. У деяких випадках виникають партнерства з обмеженою відповідальністю. Це означає, що разом з  основними учасниками, що повністю відповідають за діяльність фірми, є партнери, відповідальність яких обмежується сумою коштів, вкладених у  справу (партнери з  обмеженою відповідальністю).

Згідно із законодавством України розрізняють такі види партнерствтовариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) — у ньому кожен учасник ризикує тільки тим капіталом, який вкладено у бізнес, тому його особисте майно не може бути використано для погашення боргів;повне товариство (товариство з повною або необмеженою відповідальністю) — у ньому всі учасники несуть відповідальність своїм особистим майном і власністю компанії, причому ця відповідальність солідарна, тобто однакова для всіх партнерів, незалежно від розміру вкладеного капіталу (це означає, що, на­приклад, партнери з 1%-ю та 99%-ю часткою майна виявляються рівними);товариство з додатковою відповідальністю — у ньому статутний фонд поділено на частки, а в разі потреби всі учасники несуть додаткову солідарну відпові­дальність в однаково кратному розмірі до внеску кожного з них;командитне товариство — у ньому є учасники, які несуть відповідальність за типом повного товариства, і учасники, які ризикують за типом ТОВ. Проте право управління мають тільки перші.

- зростають фінансові можливості внаслідок об'єднання кількох капіталів;- зростає довіра банків;- вдосконалюється управління товариством, з’являється спеціалізація в його управлінні, відбувається розподіл управлінських функцій;- з’являється можливість найняти професійних менеджерів;- збільшується свобода та оперативність господарських дій;- виникає можливість користуватися пільгами, оскільки прибуток кожного учасника оподатковується як його індивідуальний дохід- необмежена відповідальність повного товариства чи товариства з додатковою відповідальністю може загрожувати всім партнерам так само, як і одноосібному власнику;- недостатність досвіду господарювання і несумісність інтересів партнерів призводить до зниження ефективності результатів діяльності;- непередбачуваність процесу і результатів діяльності значно збільшують господарський ризик і зменшують впевненість у досягненні очікуваного зиску. Переваги партнерства. Недоліки партнерства

Корпорація — фірма, що має форму юридичної особи, де відповідальність кожного власника обмежена його внеском у це підприємство. Корпорація є товариством, заснованим на паях. Купуючи цінні папери (акції та облігації), індивіди (домогосподарства) стають власниками корпорації. Через ринок цінних паперів можливе швидке залучення коштів величезної кількості людей. Власники акцій отримують частину доходу у  вигляді дивідендів. Вони ризикують тільки тією сумою, яку сплатили під час купівлі акцій (облігацій). Кредитори подають позов до корпорації в  цілому, але не до акціонерів як приватних осіб (право обмеженої відповідальності). Корпорація існує незалежно від її власників-акціонерів. Якщо їм не подобається політика, яку здійснює корпорація, вони мають право продати свій пай, але здебільшого не в  змозі ліквідувати компанію як таку.

Особливості корпораціїКорпорація зараз є домінуючою формою підприємницької діяльності, яка зосереджує основну масу грошового обороту. Її власники – це акціонери, які мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску до акціонерного капіталу корпорації. Весь прибуток належить її акціонерам. Прибуток поділяється на дві частини: одна розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга – це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування. Функції власності розподілені між власниками акцій і менеджерами.

- це найбільш ефективна організаційна форма підприємницької діяльності з огляду залучення необхідних інвестицій; - може об’єднувати різні за розміром капітали великої кількості юридичних і фізичних осіб для нарощування виробничого потенціалу та фінансування науково-технічного прогресу;- простота у збільшенні обсягів виробництва, що сприяє постійному зростанню прибутків;- кожен акціонер як співвласник корпорації несе лише обмежену відповідальність (втрачає тільки вартість своїх акцій);- довготривалість функціонування сприяє можливості перспективного розвитку.- існують розбіжності між функціями власності і контролю, що негативно впливає на гнучкість оперативного управління корпорацією, сприяє виникненню соціальних суперечностей між менеджерами та власниками; - корпорація сплачує більші податки в розрахунку на одиницю отримуваного прибутку, ніж інші організаційні форми бізнесу: оподаткуванню спочатку підлягає отриманий корпорацією прибуток, а потім – дивіденди акціонерів;- існують варіанти зловживань посадових осіб. Переваги корпораціїНедоліки корпорації

До основних організаційно-економічних форм діяльності підприємства належать: Концерн — це багатогалузеве акціонерне товариство, що контролює підприємства через систему участі. Асоціації — це форма добровільного об'єднання економічно самостійних підприємств, організацій, що одночасно можуть входити в інші утворення. Консорціум — це об'єднання підприємців з метою спільного проведення великої фінансової операції. Синдикат — об'єднання з метою збуту продукції підприємцями однієї галузі для усунення зайвої конкуренції між ними. Картель — це угода між підприємствами однієї галузі про ціни на продукцію, послуги, розділ ринків збуту, частки у загальному обсязі виробництва та ін. Додаткова інформація!!!

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМЯк ви вважаєте, що мають робити власники акцій, яким належить корпорація, щоб наймані менеджери працювали найбільш наполегливо з  метою збільшення прибутку та ефективності виробництва? Відповідь. Власники корпорацій (акціонери) для стимулювання рішучих та ефективних дій менеджерів мають використовувати як внутрішні, так і  зовнішні засоби контролю над управлінськими рішеннями. Це насамперед сучасні системи управління корпорацією, різноманітні форми матеріального заохочення менеджерів і використання ефективного кадрового менеджменту.

Читати §4 с.13-14 (підруч. для 11 кл., автори Л.  П.  Крупська, І.  Є.  Тимченко, Т.  І.  Чорна). Виконати завдання №4 на с.14. За бажанням зробити лепбук або буклет до однієї з форм підприємств приватної власності. Домашнє завдання

ДЖЕРЕЛАЕкономіка. Підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти. (Профільний рівень). Автор: Л. Я. Криховець-Хом'як, О. В. Длугопольський, А. А. Вірковська. Видавництво: «Астон». Рік видання: 2019. Сторінок: 296. Економіка (профільний рівень) : підруч. для 11 кл. закл. загал. серед. освіти / Л. П. Крупська, І. Є. Тимченко, Т. І. Чорна. — Харків : Вид-во «Ранок», 2019. — 256 с. : іл. Інтернет-джерела.https://subject.com.ua/lesson/economic/11klas/4.html