Лекція з дисципліни "Гроші та кредит" на тему "Грошовий ринок"

http://www.free-powerpoint-templates-design.com. ГРОШОВИЙ РИНОК1. Сутність та особливості функціонування грошового ринку.2. Структура грошового ринку та його інструменти.3. Попит та пропозиція грошей.4. Графічна модель грошового ринку. 5. Рівновага на грошовому ринку та процент (Самостійна робота)

ГРОШОВИЙ РИНОК – це особливий сектор фінансового ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формується попит, пропозиція та ціна на цей товар з метою перетворення його в інвестиції.

На товарному ринку гроші виконують допоміжну роль з обслуговування обороту товарів. Покупці товарів, які віддають за них свої гроші, повністю втрачають право власності на ці гроші, оскільки отримують у власність еквівалентну вартість у товарній формі. А продавці товарів отримують у свою власність еквівалентну суму грошових коштів і розпоряджаються нею без будь- якого зв’язку з проданими товарами.

Всі операції з купівлі-продажу грошей можна розділити на три групи:з продажу грошей1з купівлі грошей2посередницькі3

ПРОДАЖ ГРОШЕЙ на грошовому ринку виступає у формі передачі грошей їх власниками своїм контрагентам у тимчасове користування в обмін на такі інструменти, які надають їм можливість зберегти право власності на ці гроші, відновити право розпоряджатися ними та одержати процентний дохід. Передача грошей від одного суб’єкта грошового ринку до іншого здійснюється:у формі кредитування шляхом надання прямої позички під зобов’язання повернути кошти у встановлений строк. Продавець виступає у ролі кредитора, покупець – у ролі позичальника.у формі купівлі особливих фінансових інструментів (акцій, облігацій, депозитних сертифікатів, векселів тощо) і її лише умовно можна назвати купівлею чи продажем, оскільки власник грошей (продавець) при передачі їх своєму контрагенту, не втрачає права власності на них (а тільки право розпоряджатися ними) і може повернути їх у своє розпорядження на заздалегідь визначених умовах. Таким чином, метою переміщення грошей на грошовому ринку стає одержання додаткового доходу.

Покупець грошей має намір одержати додатковий дохід від розширення виробничої чи комерційної діяльності, використавши отриману у своє розпорядження додаткову суму грошей. КУПІВЛЯ ГРОШЕЙ на грошовому ринку є формою одержання суб’єктами ринку у своє розпорядження певної суми грошей в обмін на фінансові інструменти. Продавець грошей прагне одержати додатковий дохід, що називається процентом, як плату за тимчасову відмову від користування своїми грошима і передачу цього права іншій особі.

Характерними ознаками грошового ринку є те, що: Text Here. Text Here. Text Hereна ньому продається і купується такий специфічний товар як грошімає свою інфраструктуру, яка забезпечує спрямування потоків грошових коштів від власників (продавців) до позичальників(покупців)служить для збалансування окремих грошових потоків та грошового обороту в ціломувін виступає механізмом перерозподілу грошових коштів між секторами та суб’єктами економіки;

виступають юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції купівлі-продажу грошей.є гроші, які продаються і купуються на ньому. Тобто, саме гроші є основним товаром грошового ринку, який переміщується між суб’єктами ринку залежно від механізму функціонування самого ринку. Таким об’єктом можуть стати тільки тимчасово чи постійно вільні кошти, власники яких пропонують їх на ринку задля одержання додаткового доходу. Об’єктом грошового ринку. Суб’єктами грошового ринку

Кредитори – володіють заощадженими тимчасово вільними коштами і здійснюють операції з продажу грошей. Ними є домашні господарства (населення, підприємці, самозайняті особи), підприємства, держава в особі урядових структур, органи місцевого самоврядування, іноземні фізичні та юридичні особи;Позичальники – тимчасово потребують додаткових грошових ресурсів. Ними є ті ж види економічних суб’єктів, які відносяться до кредиторів,але на перше місце за частотою та обсягом запозичень слід поставити підприємства, а потім – урядові структури, домашні господарства, іноземних фізичних та юридичних осіб. Фінансові посередники – установи, що здійснюють посередницькі операції, беруть участь в операціях з купівлі-продажу фінансових активів ринку, мобілізують і перерозподіляють грошові кошти. До них відносяться: банки, інвестиційні, фінансові та страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні союзи та інші. Виділяють 3 групи економічних суб’єктів:

Get a modern Power. Point Presentation that is beautifully designed. Get a modern Power. Point Presentation that is beautifully designed. We Create Quality Professional PPT Presentation

Зміни ставки процента впливають і на попит на грошовому ринку: при зростанні ставки попит знижується, а при зниженні – підвищується. Оскільки пропозиція грошей автоматично не веде до зміни ставки, на ринку порушується рівновага: при підвищенні ставки виникає надлишок грошей, що загрожує інфляцією, а при зниженні ставки – нестача грошей, що загрожує дефляцією.

циклічних змін в економіці;темпів інфляціїКон’юнктура на грошовому ринку, тобто сукупність умов, які характеризують співвідношення попиту і пропозиції грошей, залежить від наступних чинників:особливостей національної грошово-кредитної політики.

ІНСТРУМЕНТАМИ ГРОШОВОГО РИНКУ є певні носії зобов’язань покупців грошей перед їх продавцями та одночасно носії права вимоги продавців грошей до їх покупців.акціїказначейські та комерційні векселіоблігаціїдепозитні сертифікатибанківські акцептиполісичеки та ін.

Залежно від виду зобов’язання їх поділяють на боргові та неборгові.це зобов’язання покупця грошей повернути їх у визначений час і сплатити процент за користування ними.це зобов’язання з надання права участі продавцеві грошей в управлінні діяльністю покупця грошей та в його. НЕБОРГОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯБОРГОВІ ІНСТРУМЕНТИ З отриманням таких зобов’язань продавець грошей зберігає не тільки право власності на ці гроші, але і певною мірою право розпоряджатися ними.(акції)

1. Депозитні зобов’язання, за якими продавці передають гроші у повне розпорядження покупцям за умови їх повернення (з визначенням чи без визначення його терміну) і сплати (чи без сплати) процентного доходу. Такими зобов’язаннями оформлюється переважно залучення грошей банками від їх клієнтів.1 депозитні сертифікати2 ощадні вклади3 трастові вклади. Боргові зобов’язання як інструменти грошового ринку, у свою чергу, можна поділити на кілька видів залежно від умов передачі продавцем покупцю прав розпорядження відповідними сумами грошей:

інші позичкові зобов’язаннявекселіоблігаціїкредити2. Позичкові зобов’язання, за якими продавці, передаючи гроші покупцям, вносять певні обмеження в права останніх розпоряджатися цими грошима: визначають, на які цілі вони можуть бути використані, вимагають особливих гарантій їх повернення, визначають ступінь ефективності.кредити

позичкові угоди, включаючий депозитні, на підставі яких здійснюються відносини банків з їх клієнтами щодо формування і розміщення кредитних ресурсівцінні папери, за допомогою яких реалізуються переважно прямі відносини між продавцями і покупцями грошей. Усі види інструментів грошового ринку можна поділити на 3 групи:валютні цінності, які використовуються у взаємовідносинах між власниками двох різних валют.

Загальна схема взаємозв’язку між об’єктами та інструментами грошового ринку

Гроші як абсолютно ліквідний актив визначають певні особливості грошового ринку:купівля-продаж грошей відбувається лише тоді, коли вони є вільні у наявності в одних суб’єктів і появилася потреба у них в інших;взаємозв’язок «товар-гроші» відбувається умовно у формі позики під зобов’язання повернути кошти у встановлений строк або у вигляді купівлі фінансових інструментів (облігацій, акцій, векселів, депозитних сертифікатів);внаслідок купівлі-продажу грошей їх власник (продавець грошей) не втрачає права власності на них, а добровільно передає право розпорядження ними покупцеві лише на заздалегідь визначених умовах;у момент продажу грошей продавець не отримує еквівалента, а покупець – відповідного права власності;на грошовому ринку гроші передаються власниками у чуже розпорядження прямо, а не в обмін на товари. Куплена вартість рухається лише у грошовій формі, в односторонньому порядку з поверненням до власника. Метою цього переміщення стає отримання додаткового доходу у виглядіпроцента як плати за тимчасову відмову від користування цими грошима. Покупець, зі свого боку, також купує гроші з метою отримання додаткового доходу внаслідок розширення своєї виробничої чи комерційної діяльності.

Структуризація грошового ринку за окремими сегментами

Схема руху грошових потоків на грошовому ринку (пряме і непряме фінансування)

У секторі прямого фінансування виділяють два канали руху грошей:1. Канал капітального фінансування, який характеризується переданням коштів власниками заощаджень (домашніми господарствами (населенням, підприємцями, самозайнятими особами), підприємствами, державою в особі урядових структур, органами місцевого самоврядування, іноземними фізичними та юридичними особами) позичальникові (підприємству) для здійснення інвестицій в обмін на акції підприємства, що надає акціонерам право участі у власності цього підприємства

Канал запозиченьхарактеризується тим, що позичальник тимчасово залучає кошти до обороту підприємства в обмін на зобов’язання повернути їх власнику заощаджень у майбутньому з процентами, використовуючи для цього у якості інструменту корпоративні облігації та інші цінні папери, зокрема векселі, ф’ючерсні та форвардні контракти, опціони, свопи і т. п.

ПОПИТ НА ГРОШІ виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб’єкти на певний момент часу. Якщо такий запас грошей розглядати як елемент багатства, яким володіють економічні суб’єкти, то попит на гроші можна трактувати як їхнєбажання мати певну частину свого багатства у ліквідній формі.

Відповідно до цілей накопичення грошей, попит на них можна розподілити на 3 частини:попит на поточний запас платіжних засобів;попит на постійний запас грошей як форму багатства, що призначена давати додатковий дохід їх власникові;попит на тривалий запас грошей для здійснення майбутніх платежів та одержання додаткових доходів.

Відповідно до вказаних цілей виділяють 3 групи мотивів попиту на гроші з боку економічних суб’єктів:трансакційний (операційний) мотивмотив завбачливостіспекулятивний мотив

ТРАНСАКЦІЙНИЙ МОТИВ полягає в тому, що економічні суб’єкти постійно відчувають потребу у створенні певного запасу грошей, достатніх для здійснення платежів для задоволення поточних потреб у товарах та послугах. Ці гроші повинні бути у формі, придатній для їх негайного використання для платежів, тобто бути наявними (готівка, вклади до запитання).

МОТИВ ЗАВБАЧЛИВОСТІ зводиться до того, що юридичні та фізичні особи бажають мати певний запас грошей як ресурс купівельної спроможності для здійснення майбутніх платежів та отримання доходів у майбутньому. Такий запас грошей має переважно страхове призначення на випадок настання непередбачуваних подій: аварія на виробництві або його модернізація, хвороба членів сім’ї, поломка автомобіля чи інших дорогих предметів вжитку (холодильники, комп’ютери тощо), святкування весілля і т. і. Він формується на більш тривалий строк ніж попередній і може використовуватись для одержання доходу через розміщення у довгострокові активи, зокрема у депозити.

СПЕКУЛЯТИВНИЙ МОТИВ попиту на гроші полягає в тому, що економічні суб’єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей у формі капіталу, спроможного приносити його власникові дохід увигляді процента. За сприятливих умов власник може перетворити їх у високодохідні фінансові інструменти, а з погіршенням цих умов знов перетворити їх у грошову форму, яка хоч і є малодохідною, але безризиковою.

Попит на гроші у національній економіці охоплює:попит на гроші для операцій;попит на гроші як активи.

Попит на гроші для операцій, або операційний попит на гроші,пов’язаний з обслуговуванням усіх ділових угод в економіці. Економічні суб’єкти потребують грошей для купівлі товарів, послуг та ресурсів. Наприклад, домогосподарствам потрібні гроші для купівлі продуктів харчування, одягу, оплати комунальних послуг тощо.

Попит на гроші з боку активів виникає у зв’язку з тим, що частина доходів заощаджується для вигідного розміщення. Гроші в цьому разі виконують функцію засобу заощаджень.

З формули видно, що величина попиту на гроші залежить від 3-х чинників:абсолютного рівня цін (Р), оскільки більш високий рівень цін вимагає більше грошей:рівня реального обсягу виробництва (Q, тобто ВВП). Велике збільшення обсягів ВВП має потягнути за собою істотне зростання грошової пропозиції;швидкості обігу грошей (V). Зростання рівня цін і реального обсягу виробництва збільшує попит на гроші. І навпаки: зростання швидкості обігу грошей зменшує попит на гроші для операцій.

Чинниками впливу на попит на гроші також є такі:

2. В умовах макроекономічного підходу до аналізу попиту на гроші з’являється другий чинник – швидкість обігу грошей. Чим вона вища, тим меншим буде попит на гроші, і навпаки, тобто це обернено пропорційна залежність і вплив.

3. В умовах мікроекономічного підходу використовується чинник зміни норми процента. У міру зростання очікуваного доходу (норми %) на альтернативні грошам активи, тривалість зберігання грошей буде скорочуватися і попит на гроші знижуватися, а в міру зниження очікуваного доходу – зростати.

4. Чинник накопичення багатства полягає в тому, що економічні суб’єкти накопичують багатства у формі різних активів у т. ч. у вигляді запасу грошей. Внаслідок цього в міру збільшення маси багатства зростатиме і попит на гроші.

5. Чинник інфляції впливає на попит на гроші в кількох напрямках:в умовах інфляційного зростання цін запас грошей, що є у економічних суб’єктів, знецінюється, це скорочує попит на гроші;зростання цін підштовхує вверх ставку процента – зростає альтернативна вартість грошових запасів і скорочується попит на гроші.

6. З інфляційними очікуваннями пов’язані очікування погіршення кон’юнктури ринків. Зокрема:скорочення товарної пропозиції;посилення товарного дефіциту;погіршення якості продукції.

ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ – друга сила, що у взаємодії з попитом визначає кон’юнктуру грошового ринку. Сутність пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб’єкти у будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот.

Графік кривої попиту на гроші

Оскільки грошова база (МВ) перебуває під повним контролем центрального банку, то обсяг її може змінюватися внаслідок певних його операцій, наприклад – рефінансування комерційних банків, валютної інтервенції, операцій на відкритому ринку.

Зміна коефіцієнта мультиплікатора визначається не тільки рішеннями центрального банку, а й багатьма іншими чинниками. Це можуть бути зміни:норми обов’язкових резервів;облікової ставки;типової ринкової процентної ставки;процентної ставки за депозитами до запитання;обсягу багатства економічних суб’єктів;тінізації підприємницької діяльності;стану довіри до банків, банківської системи.

Графічна модель грошового ринку. Якщо дві криві – попиту і пропозиції накласти одну на другу в одній системі координат, то одержимо завершену графічну модель грошового ринку. Криві попиту (MD) та пропозиції (МS) пересікаються в точці А. Цей рівень є рівноважною ставкою процента, яка буде задовольняти вимоги обох сторін ринку: покупці зможуть сформувати потрібний їм запас грошей, а продавці зможуть розмістити наявний у них запас грошей за прийнятною ставкою процента.

 Самостійні питання для закріплення теми. Дайте визначення поняття «грошовий ринок»? У чому полягає специфіка купівлі-продажу грошей?Охарактеризуйте особливості функціонування грошового ринку?Що виступає ціною грошей на грошовому ринку та від яких факторів вона залежить?Дайте характеристику інструментів грошового ринку. Назвіть складові грошового ринку та охарактеризуйте їх. Як Ви розумієте теорію переваги ліквідності?Дайте визначення поняття «попит на гроші»? Поясніть цілі та мотиви попиту на гроші. Охарактеризуйте чинники, що визначають параметри попиту на гроші. Від яких чинників і як саме залежить попит на гроші?Охарактеризуйте чинники, що впливають на пропозицію грошей. У чому полягає відмінність грошового ринку від ринку капіталів?Охарактеризуйте інституційну структуру грошового ринку. На які сектори поділяється грошовий ринок за інституційним критерієм? Якими є особливості руху грошей у цих секторах?За яким критеріями та в який спосіб структурується грошовий ринок?Які відмінності та які зв’язки існують між ринком позичкових зобов’язань, ринком цінних паперів і валютним ринком?Якими є особливості функціонування фондового ринку?Чим відрізняються ринок грошей і ринок капіталів?За якими критеріями класифікується грошовий ринок?Що являє собою модель грошового ринку?Що таке рівноважна ставка процента? За яких умов досягається рівновага на грошовому ринку?