Презентація "Особливі діти- особливі потреби"

Київський державний будинок художньої та технічної творчості

Здобувачі позашкільної освіти з особливими освітніми потребами – це вихованці, чиї потреби залежать від різних фізичних, психічних, розумових вад. Наше завдання: створити простір можливостей, соціалізувати. Не можна вимагати від дитини неможливого – до певного рівня і певного кола знань різні діти йдуть по-різному. В.О.Сухомлинський

За даними Міністерства охорони здоров҆ я України в Україні на 1000 дітей припадає 1460 різноманітних захворювань 70% новонароджених мають патологічні відхилення у розвитку 60-70% дітей мають соматичні порушення ще на початку свого розвитку у понад 80% дітей, які йдуть до школи, присутні відхилення у стані здоров’я 10% з них мають мовленнєві вади у 25-30% спостерігаються порушення розвитку моторних функцій у 30-35% порушення зорово-просторового сприйняття та зорово-моторних координацій рівня шкільної зрілості у 6-річному віці досягають від 17% до 50% дітей слабкий розвиток пізнавальних здібностей виявлено у кожної десятої дитини шкільного віку у школу приходить близько 30% здорових дітей, а серед випускників таких – близько 10%

Завдання: створити простір можливостей, соціалізувати

Типологія

Рівні надання підтримки

Рівні серед рівних

ЩО ТАКЕ РІВНІ ПІДТРИМКИ Рівнів підтримки – п’ять. Вони визначаються в результаті комплексної оцінки фахівців ІРЦ (2–5 рівні) чи команди супроводу (1 рівень) Ключовим моментом є те, що для визначення рівня підтримки фахівці тепер мають відштовхуватися від потреб дитини, а не від її діагнозу (нозології).

Перший рівень Перший рівень надається за рішенням закладу. Для цього створюється команда супроводу, яка ухвалює рішення про надання дитині першого рівня підтримки та складає індивідуальну програму розвитку (ІПР). Таке підтримання здійснюється ресурсами самого закладу. Кількість таких дітей у групі не обмежена.

Другий-третій рівні Починаючи з другого рівня, з’являються підстави для створення інклюзивної групи. Окрім того, з цього рівня обов’язково потрібно складати не лише індивідуального плану розвитку, як і на першому рівні, але й індивідуальну навчальну програму.

Команда співпраці: вихованці з ООП, керівники гуртків, психолог, батьки

Команда психолого-педагогічного супроводу                                         ПОЛОЖЕННЯ про команду психолого-педагогічного супроводу здобувача позашкільної освіти з особливими освітніми потребами в Київському державному будинку художньої та технічної творчості  І. Загальні положення 1. Це Положення визначає основні принципи, завдання та функції, а також порядок організації діяльності команди психолого-педагогічного супроводу здобувачів позашкільної освіти з особливими освітніми потребами (далі - Команда супроводу), які здобувають освіту в умовах інклюзивного навчання в закладі позашкільної освіти.

Команда психолого-педагогічного супроводу У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: індивідуальна програма розвитку (ІПР) – документ, який Команда супроводу складає відповідно до потреб здобувача позашкільної освіти з ООП, зазначених у висновку інклюзивно-ресурсного центру за участі принаймні одного з батьків (законних представників) здобувача позашкільної освіти з ООП. Перелік цих працівників затверджується наказом керівника закладу освіти; для повнолітньої особи з ООП Команда супроводу складає ІПР відповідно до потреб, зазначених в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю та погоджується з нею.

Команда психолого-педагогічного супроводу 3.Персональний склад Команди супроводу затверджується наказом керівника закладу позашкільної освіти. 4. Команда супроводу здобувача позашкільної освіти з ООП співпрацює з ІРЦ з питань надання корекційно-розвиткових послуг та методичного забезпечення його діяльності.

Склад учасників Команди супроводу 1. Склад Команди супроводу визначається з урахуванням освітніх потреб здобувача позашкільної освіти з ООП (вихованця з ООП). 2. До складу Команди супроводу дитини з ООП входять: Постійні учасники: завідувач відділу інклюзивної освіти, методист відділу інклюзивної освіти, керівники гуртків або студій, практичний психолог, батьки або законні представники (далі - батьки) здобувача позашкільної освіти з ООП тощо. Залучені фахівці(за потреби): лікар, асистент дитини, працівники Інклюзивно-ресурсних центрів м. Києва.

Принципи діяльності Команди супроводу 1. Основними принципами діяльності Команди супроводу є: повага до індивідуальних особливостей здобувача позашкільної освіти з ООП; дотримання інтересів здобувача позашкільної освіти з ООП, недопущення дискримінації та порушення його прав; командний підхід; активна співпраця з батьками вихованця з ООП, залучення їх до освітнього процесу та розробки IПP; конфіденційність та дотримання етичних принципів; міжвідомча співпраця.

Завдання Команди супроводу збір інформації про особливості розвитку здобувача позашкільної освіти з ООП, його інтереси, труднощі, освітні потреби на етапах створення, реалізації та моніторингу виконання ІПP; визначення напрямів психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, що можуть бути надані в межах позашкільного закладу освіти на підставі висновку ІРЦ, та забезпечення надання цих послуг; розроблення ІПР для кожного здобувача позашкільної освіти з ООП та моніторинг її виконання з метою коригування та визначення динаміки розвитку вихованця з ООП; надання методичної підтримки педагогічним працівникам закладу освіти з організації інклюзивного навчання; створення належних умов для інтеграції здобувача позашкільної освіти з ООП в освітнє середовище;

Принципи інклюзивної освіти

Наказ про створення КС у КДБХТТ

Склад команди супроводу Голова команди –  - завідувач відділу інклюзивної освіти. Члени команди: методист відділу інклюзивної освіти. практичний психолог керівники гуртків, студій секретар

ПЛАН РОБОТИ

Термінологія Здобувачі освіти з особливими освітніми потребами Вихованці з особливими освітніми потребами Діти з особливими освітніми потребами

Поради вчителю керівнику гуртка, у гуртку якого є вихованець з особливими потребами 1. Навчитися розуміти різницю між дітьми й толерантно ставитися до дітей з ООП, але в ніякому разі не акцентувати увагу на порушенні. 2. Сприяти тому, щоб кожна дитина відчула себе прийнятною. 3. Сприяти створенню в дитячому колективі атмосфери доброзичливості, справедливості й терпимості. 4. Надавати індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлювати дітей з особливими потребами від основної групи дітей. 5. Намагатися наблизити навчальні завдання до потреб і можливостей такої дитини. 6. Співпрацювати з іншими педагогами (психологом, лікарями) в одній команді.

Індивідуальна програма розвитку

Правила роботи з дітьми з особливими освітніми потребами Дотримуйтесь встановленого порядку дня. Пропонуйте безпечне місце, звідки діти могли б спостерігати за діяльністю інших. Сприяйте залученню дітей до груп. Можна просто виконувати завдання удвох. Використовуйте позитивне підкріплення: усмішка, кивок голови чи плескання по спині, хваліть за правильні дії, не примушуйте до колективної роботи, приділяйте особливу увагу, щоб у дітей з’явилося відчуття довіри, необхідне для колективної роботи. Звертайте увагу на зусилля, а не на результат. Особливо складно працювати з агресивними дітьми, тому обмежуйте рівень шуму і візуальної стимуляції. Необхідне просторе приміщення, щоб можна було виокремити гіперактивних дітей. Давайте чіткі вказівки: вихованці мають чітко розуміти, чого від них хочуть, у приміщенні має бути розпорядок дня, на агресивну поведінку слід реагувати миттєво й організовувати паузи, щоб заспокоїти дітей. Учіть дітей контролювати свої дії.

Діти з порушеннями слуху Навчіться перевіряти справність слухового апарату дитини. Ознайомтесь зі спеціальними технічними засобами, які сприятимуть ефективності освітнього процесу. Здобувач має сидіти достатньо близько, добре бачити усіх та унаочнення. Він має бачити артикуляційний апарат усіх учасників.. Використовуйте якомога більше унаочнень. Починаючи розмову, приверніть увагу вихованця: назвіть його на ім’я, чи торкніться його руки. Звертаючись і розмовляючи з вихованцем, дивіться на нього, щоб він міг бачити усі ваші рухи (артикуляцію, вираз обличчя, жести, мову тіла). Перед тим, як розпочати повідомлення нового матеріалу, інструкцій щодо використання завдання тощо, переконайтеся, що здобувач з ООП дивиться на вас і слухає. Час від час переконуйтесь, що здобувач вас розуміє. Не вважатиметься нетактовним запитати його про це. Переконайтесь, що всі слова йому зрозумілі. Ініціюйте мовленнєве спілкування вихованця. Не перебивайте його, дайте можливість висловити думку

Діти з порушеннями зору Через кожні 10-15 хвилин здобувач має 1-2 хвилини перепочити, роблячи спеціальні вправи. Освітлення робочого місця має бути не менш 75-100 кд/м2. Приберіть усі перешкоди на шляху до робочого місця здобуача з ООП. В унаочненні доцільно використовувати більший шрифт, фон зробити не білим, а світло-жовтим чи світло-зеленим. Давайте можливість вихованцеві підійти до дошки чи унаочнення, щоб краще роздивитися все. Озвучуйте все, що робите. Намагайтеся все продублювати роздатковим матеріалом. Зверніть увагу на якість роздаткового матеріалу: має бути матовий, а не глянцевий папір, шрифт великим і контрастним. Дитині з порушенням зору потрібно більше часу на виконання, краще поясніть ще раз усно, переконайтеся, що вона все зрозуміла. НЕ робіть зайвих рухів і не затуляйте здобувачеві джерело світла, не використовуйте невербальні засоби спілкування (кивання головою, рухи рук тощо).

Діти з порушеннями опорно-рухового апарату Дізнайтеся більше про церебральний параліч, про організації, які надають допомогу та джерела, з яких ви можете отримати корисну інформацію. Інколи вигляд вихованця з церебральним паралічем справляє враження, що він не зможе навчатися як інші. Зосередьте увагу на конкретній дитині і дізнайтеся безпосередньо про її особисті потреби і здібності. Проконсультуйтеся з іншими педагогами стосовно організації освітнього середовища для саме цього учня. Батьки найкраще знають потреби своєї дитини. Вони можуть чимало розповісти про особливі потреби та можливості здобувача позакласної освіти з ООП. Шлях учня до його робочого місця має бути безперешкодним (зручне відчиняння дверей, достатньо широкі проходи між столами тощо). Продумайте, яким чином він діставатиметься класу, пересуватиметься у межах закладу, користуватиметься туалетом тощо.

Діти з порушеннями мовлення Не ігноруйте вихованця, якій складно говорити. Не намагайтеся прискорити розмову. Будьте готові до того, що розмова з нею потребуватиме більше часу. Не перебивайте, не квапте й не виправляйте її. Дивіться в обличчя, підтримуйте візуальний контакт. Не думайте, що ускладнення мовлення — показник низького рівня інтелекту, і що дитина, яка має мовленнєві порушення, не може зрозуміти вас. Спочатку намагайтеся ставити такі запитання, які передбачають короткі відповіді або відповідні рухи голови («так», «ні»). Не вдавайте, що зрозуміли, якщо це не так. Повторіть те, що ви зрозуміли, й не соромтеся перепитати те, чого не зрозуміли. Якщо вам знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово повільніше, можливо, по звукам . Якщо у вас виникають проблеми в спілкуванні, запитайте, чи не хоче ваш співрозмовник використовувати інший спосіб — надрукувати, написати.

Встановити позитивний емоційний контакт. Використовувати стереотипи вихованця з ООП. Навчити вихованця мови почуттів, фіксувати увагу на емоційному стані людей і тварин. Навчити поведінковій етиці на емоційній основі, аналізувати світ емоцій. В подальшому розвиток творчих здібностей та уяви дозволяє дитині адекватно сприймати літературні казки. Педагогам не слід використовувати слова: «ти злякався...», «не вийшло…». Завдання педагога – попередити наростання негативізму, подолати комунікативні бар’єри. Одним з напрямків роботи є соціально-побутова адаптація дітей, формування навичок самообслуговування Вихованці з аутичним спектром порушень

Діти з вадами психічного розвитку Зосередьте увагу на сильних сторонах і спирайтеся на них у процесі навчання. Подавайте зміст навчального матеріалу невеликими частинами, використовуючи мультисенсорний підхід (слуховий, візуальний, маніпуляційний). Якомога більше повторюйте та закріплюйте вивчене. Заохочуйте вихованця, підтримуйте позитивну мотивацію до навчання. Дещо сповільніть темп навчання, зважаючи на знижені психічну витривалість і розумову працездатність вихованця. Будьте терплячими, якщо необхідно пояснити чи показати щось багаторазово. Віднайдіть оптимальний варіант взаємодії з ним. Розчленовуйте завдання на окремі невеликі частини. Якщо необхідно - складайте письмовий алгоритм поетапного виконання завдання. Усні інструкції давайте по одній, доки дитина не навчиться утримувати у пам'яті одразу кілька. Спільно з вихованцем покроково аналізуйте виконання завдання.

Діти з ООП – обдаровані особистості Участь у фестивалі « Повір у себе»