Ефективна команда визначає реальні(досяжні) цілі має спільні цінності та бачення розподіляє обов'язкиспільна діяльність, спільні рішення і спільна відповідальність особистісна неформальна взаємодіявзаємодоповнюючий (за особистісними тапрофесійними характеристиками) склад групи,взаємний впливобмін критичними міркуваннями й досвідомефективно використовує свої ресурси стосунки, побудовані на довірі швидко реагує в різних ситуаціях вірить у свої можливості
Існують три головні моделі командноїдіяльності:1. Мультидисциплінарна модель: дитина і сім’я знаходяться у центрі уваги, однак фахівці не контактують один з одним. Між членами команди немає взаємодії, дослідження і послуги їх ізольовані.2. Інтердисциплінарна модель: увага концентрується на дитині і сім’ї, проте фахівці більш пов’язані один з одним.3. Трансдисциплінарна модель: дитина і сім’я знаходяться у центрі уваги і між ними та фахівцями існує міцний взаємозв’язок. Найбільш придатним для роботи з дітьми з особливими потребами є трансдисциплінарний підхід, в якому існує ефективний обмінінформацією серед членів команди, відчувається колективна відповідальністьза загальні результати.
Наказ МОН від 08.06.2018 р. № 609 «Пpo затвердження Примірного положення про команду психолого педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти»І. Загальні положенняІІ. Склад учасників командиІІІ. Принципи діяльності КСІV. Завдання команди супроводу. V. Основні функції учасників КСVI. Організація роботи КС
Персональний склад Команди супроводузатверджується наказом керівника закладу освіти, в якому здобувають освіту діти з ООП. Команда супроводу дитини з ООП співпрацює з ІРЦ з питань надання корекційно-розвиткових послуг та методичного забезпечення її діяльності. Заклад освіти на підставі примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти розробляє власне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Організація роботи команди супроводу
Завдання команди супроводурізнобічний розвиток індивідуальності дитинизбереження і зміцнення здоров’я дітейкорекційно спрямоване виховання школяранадання психолого-педагогічних корекційно-розвиткових послуг дитині (згідно ІПР)розроблення ІПР для кожної дитини з ООП та моніторинг її виконаннязбір інформації про особливості розвитку дитини, її інтереси, труднощі, освітні потреби
Завдання команди супроводунадання батькам необхідноїпсихологічної допомогиконсультування родиннедопущення дискримінації та порушення прав дитининадання методичної підтримки педагогічним працівникампрофесійна взаємодія фахівцівформування дружнього неупередженого ставлення до дітей з ООП у закладі
Принципи (ціннісні правила) взаємодії фахівців. Повага до індивідуальних особливостей дитини. Неперервність супроводу. Командний підхід, активність кожного, єдина тактика впливу. Недопущення дискримінаціїСпівпраця (на засадах партнерства) з батьками. Міжвідомча співпраця, координованість. Конфіденційність. Системність, узгодженість роботи
Відповідно до висновку ІРЦ, результатів психолого-педагогічного вивчення дитини команда супроводу складає індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини з ООП впродовж 2-х тижнів з моменту початку освітнього процесу. ПР погоджується батьками та затверджується керівником закладу освіти. Команда супроводу переглядає ІПР з метою її коригування та визначення прогресу розвитку дитини у закладі загальної середньої освіти двічі на рік (у разі потреби – частіше); у закладі дошкільної освіти – тричі на навчальний рік (у разі потреби частіше). КС визначає способи адаптації (у разі необхідності модифікації) освітнього середовища,навчальних матеріалів, відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини з ООП. КС формує та узгоджує з батьками розклад психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дитини з ООП. Організація роботикоманди супроводу
Залучені фахівцімедичний працівник закладу освіти,лікар, асистент дитини, спеціалістисистеми соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо. Постійні учасники: директор або заступник директора з навчально-виховної роботи,вчитель (класний керівник), вчителі-предметники, асистент вчителя,практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог,вчитель-реабілітолог та батьки або законні представники дитини. Склад команди супроводу дитини з ООПЗаклад загальної середньої освіти
Асистент вчителя/вихователя у КС:спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересівта потреб; участь в організації освітнього процесу дитини з ООП; участь у розробленні ІПP; адаптація освітнього середовища; навчальних матеріаліввідповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини з ООП; оцінка спільно з вчителем/вихователем рівня досягнення цілей, передбачених ІПР; підготовка інформації для учасників засідання. Команди супроводу за результатами спостереженняза дитиною щодо її індивідуальних особливостей,інтересів та потреб; надання інформації батькам, педагогічним працівникам щодо особливостей розвитку дитини з ООП.
Роль батьків як членів команди психолого-педагогічного супроводубрати участь у прийнятті рішень, що впливають на освіту та розвиток дитинибрати участь у розробленні Індивідуальної програми розвитку (ІПР) дитининадавати необхідну інформацію, що може вплинути на навчаннята поведінку дитини у школіотримувати консультації фахівців, що працюють з дитиноюрегулярно отримувати звіти про успіхи дитини протягом навчального рокуотримувати від учителів та інших спеціалістів інформацію про розвиток, навчання та успішність дитини, у т.ч. про реалізацію ІПР
Умовою досягнення успіху являється співпраця педагогів з батьками, медиками та іншими фахівцями, а також: визначення потреб дитини, розробка відповідних заходів для її підтримки, розробка високоякісних навчальних програм на основі інформації про розвиток дитини, відповідна професійна підготовка вчителів та постійне підвищення кваліфікації. У класі мають бути створені такі умови, щоб всі діти відчували свою цінність і могли брати активну участь в усіх шкільних справах. Активна участь батьків у педагогічному процесі є надзвичайно важливою умовою для налагодження партнерських стосунків, організації роботи в спільній команді.
КРОК 1 АЛГОРИТМ ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ Ознайомлення учасників КС з особливими освітніми потребами дитини,які визначені у висновку ІРЦ. У разі необхідності – надання роз’яснення щодо особливостей освітніх потреб дитини; Надання фахівцями ІРЦ консультативно допомоги КС з питань організації інклюзивного навчання, відповідно до визначених освітніх потреб; додаткових даних про дитину за підсумками комплексної оцінки (наприклад, визначення найсприятливіших для виконання певних видів діяльності умов тощо, що дає змогу скласти загальну характеристику дитини). Мета: підтримка, сприяння організації діяльності КС
КРОК 2 АЛГОРИТМ ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇУчасть фахівця ІРЦ у підготовці індивідуальної програми розвитку, за потреби – індивідуальної навчальної програми,індивідуального навчального плану (для закладів загальної середньої освіти), та індивідуального освітнього плану (для закладів дошкільної освіти). Наставницька підтримка з питань узгодження діяльності всіх членів КС,пояснення сутності й необхідністі дотримання єдиних вимог до адаптацій, модифікацій, створення графіка навчального навантаження дитини. Здійснення поточного (за потребою) і кінцевого (двічі на рік) моніторингу розвитку дитини за запитом КС з метою визначення динаміки розвитку дитини та необхідності коригування напрямів, умов, змісту надання освітніх послуг, відповіднодо ІПР. Мета: підтримка та моніторинг розвитку дитини
КРОК 3 АЛГОРИТМ ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇНадання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг шляхом проведення індивідуальних та групових занять фахівцями ІРЦ. Інформування КС про особливості та результати перебігу психолого-педагогічни,корекційно-розвиткових послуг фахівцями ІРЦ з метою використання в освітньо упроцесі дитини найбільш ефективних методів і прийомів. Надання методичної допомоги, відповідно до потреб, що виникають у процесі роботи (індивідуальні, взаємні та групові форми наставництва, фасилітація). Проведення інформаційно-просвітницької діяльності щодо запобігання порушенню права дитини з ООП на освіту, виникненню психотравмуючих факторів у дитячому колективі. Захист прав дітей з ООП на інклюзивне навчання. Мета: підтримка та моніторинг результативності роботи
ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ОБОВ'ЯЗКИ ВЧИТЕЛЯ-АСИСТЕНТАСТОСУНКИ З ДІТЬМИ, ФІЗИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ КЛАСУРІВЕНЬ ДОВІРИ Й КОМФОРТУ В СТОСУНКАХ “УЧИТЕЛЬ-АСИСТЕНТ”РІВЕНЬ НАВИЧОК І ПРОФЕСІЙНОГО ДОСВІДУОСОБИСТІСТЬ УЧИТЕЛЯ, З ЯКИМ ВІН ПРАЦЮЄ,УСВІДОМЛЕННЯ І ЧІТКИЙ ПОДІЛ РОЛЕЙ МІЖ ПЕДАГОГОМ І АСИСТЕНТОМ
Форми роботи вчителя начальная робота в парах; робота груп кооперативного навчання; робота за індивідуальними інструкціями; незалежні самостійні заняття. Специфіка педагогічного процесу для учнів з порушеннями психофізичного розвитку полягає також у використанні спеціальних засобів корекції з урахуванням конкретної категорії порушення. Адаптація змісту освіти до пізнавальнихможливостей учнів . Для дітей з вадами інтелекту така адаптація,зокрема, полягає у зменшенні обсягу та спрощенні характеру матеріалу; для глухихдітей – у вилученні складного вербального матеріалу тощо. Усі адаптації відзначаються в Індивідуальній програмі розвитку учня.
Уповільненість процесу навчання. Повідомлення інформації для дітей з вадами інтелекту, мовлення, слуху здійснюється дещо повільніше з урахуванням уповільненості сприймання вербальної інформації. Для дітей з порушеннями пізнавальної діяльності надається більше часу для обдумування відповіді, а для дітей з вадами зору – для запису. Повторюваність у навчанні та вихованніЧерез обмеженість або недосконалість сприймання є необхідність повторювати навчальні відомості. Проте цей засіб не означає механічного декілька разового повторення одного й того ж матеріалу. Навпаки, слід використовувати варіативність повторення для заповнення прогалин у сприйманні.
Даний спосіб спрямовується на активізацію пізнавальної діяльності учнів, підтримку їхньої працездатності й передбачає, зокрема: переключення учнів на різні види діяльності з метою запобігання втомі; використання у процесі викладу матеріалу цікавих фактів, прикладів, деталей; емоційність викладу; організація хвилин відпочинку на уроці; створення ситуацій успіху. Включення учня в діяльність, спрямовану на подолання труднощів і перешкод. Свідоме засвоєння знань можливе лише за умови активної діяльності учня на уроці, а самостійності діти набудуть, вправляючись у практичній діяльності. Таке вправляння має передбачати не лише репродуктивні завдання, а й проблемні,творчі, у процесі яких діти долатимуть труднощі,міркуватимуть, пропонуватимуть власні шляхи й способи дій. Така діяльність збільшить зону найближчого розвитку дітей, що й відповідає принципу корекційної спрямованості навчання. Оптимізація темпу роботи та динаміки втомлюваності
З метою стимулювання навчальної діяльності дітей, побудови і регулювання стосунків з ними в інклюзивному класі слід враховувати, що підвищена залежність самопочуття, психічного тонусу і працездатності дітей з ООП від зовнішніх умов висувають і специфічні вимоги до оцінювання. Специфіка полягає у зменшенні кількісної ролі оцінки, використанні її якісного потенціалу. На відміну від загальноприйнятих підходів до оцінки, яка виставляється на підставі порівняння результатів роботи учня і нормативних вимог, у корекційно-педагогічній діяльності оцінюються сьогоднішні досягнення учня порівняно до вчорашніх. Здійснюється це дуже індивідуально, з урахуванням реальних навчальних можливостей дитини, рівня її досягнень у кожній конкретній галузі, міри старанності, наполегливості, праці, вкладеної у досягнення. Позитивні емоції педагога як засібстимулювання дітей до діяльності й спілкування. Частина учнів з ООП через негативнісоціальні фактори є пасивними, не вірять у свої можливості, тому оптимістичнаналаштованість педагога, його позитивнийемоційний стан слугують суттєвим стимулом активізації учнів, їхнього розвитку. Стимулююча функція педагогічної оцінки
ПІДСУМОКПеребування дитини з особливими освітніми потребами в закладі без психолого-педагогічного супроводу є стихійною або формальною інклюзією, яка приносить лише шкоду і гальмує процес реального впровадження справжнього інклюзивного навчання. Психолого-педагогічний супровід дитини в інклюзивному закладі – це взаємоузгоджена комплексна діяльність команди фахівців та батьків дитини, спрямована на створення необхідних умов, що сприяють розвитку особистості дитини, засвоєнню нею знань, умінь і навичок, успішній адаптації, реабілітації, її самореалізації та інтеграції в соціум. Особливістю психолого-педагогічного супроводу в умовах інклюзії є індивідуальний підхід до вирішення завдань особистісного розвитку, навчання і виховання дитини. Результативність психолого-педагогічного супроводу залежить від координованості дій усіх фахівців. Мультидисциплінарний підхід передбачає взаємодію спеціалістів багатьох галузей (загальна та спеціальна освіта, соціальна педагогіка, психологія тощо), що дозволяє в комплексному супроводі дитини оптимізувати процеси її розвитку, виховання, навчання та соціалізації. Батьки – важлива частина команди супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Для досягнення якнайкращого результату соціалізації та навчання дитини надзвичайно важливо сформувати позитивні стосунки між членами цієї команди.