Проєкт на тему:" Вивчення морфемної будови слова"

Одне з важливих місць у сучасних програмах з української мови для 1–4-х класів відводиться вивченню морфемної структури слова та елементів словотвору. Засвоєння цього матеріалу сприяє збагаченню дітей певною сумою знань про мову, осмисленню ними закономірностей правопису, а також розвитку логічного мислення й мовлення молодших школярів. Засвоюючи теоретичні відомості, учні набувають на їх основі морфемно - аналітичні, конструктивні уміння і навички вживання споріднених слів у мовленнєвій практиці.

Оволодіння умінням здійснювати морфемний аналіз слова закладає основи для формування повноцінних навичок правильного письма, адже вивчення будови слова необхідне для засвоєння найважливіших чергувань української мови:

• [о, е] з [і], [г, к, х] із [ж, ч, ш] та [з', ц', с'];
• правопису слів із ненаголошеними голосними й сумнівними приголосними (нігті, легкий, молотьба);
• а також префіксів;
• уживання апострофа після префіксів тощо.

 Вивчення словотвору розкриває й широкі можливості для систематичного збагачення, уточнення словника учнів, тому що розкрити лексичного значення слова можна, пояснивши, як воно утворилося.

Як відомо, основними відомостями під час вивчення будови слова є поняття про спільнокореневі слова та форми того самого слова, принципів виділення морфем, морфемну структуру слів. Відсутність таких знань ускладнює роботу учнів над морфемним аналізом слів. Розуміння значення аналізованого слова є головною вимогою під час його морфемного розбору. Тому, можна вважати, що формальний підхід до визначення структури слова породжує звичку займатися морфемним розбором, не вникаючи в значення слова, не усвідомлюючи семантики морфем.

Зокрема, можна виділити такі типові помилки учнів початкових класів під час вивчення будови слова:

• аналізуючи слова, враховують лише зовнішнє їх оформлення (збіг окремих звуків) і не замислюються над значенням слів (наприклад: вода і водити);

• враховуючи семантику слова, його значення, забувають про зовнішнє (звукове) оформлення однокореневих слів, а тому помилково вважають однокореневими, скажімо, слова парк і сад (місце, де ростуть дерева);
• не враховують того, що в коренях слів можливе чергування звуків (сніг – сніжок);  
• не розрізняють однокореневих слів і форм одного й того самого слова (білий, білити і білий, білого);
• "склеюють" корінь із префіксом (наприклад, якщо для виділення кореня в слові заспів доберуть споріднені слова заспівати, заспівувати, то у них виникає бажання помилково прийняти за корінь заспів- , при доборі ж інших слів: співати, спів, співак, − корінь буде виділено правильно);
• "склеюють" корінь із суфіксом (наприклад, аналізуючи слово робітник, учні можуть дібрати споріднені слова робота, заробіток, робітничий і визначити корінь робот – робіт, добір же слів зароблений, робити, роботящий переконує учнів у тому, що -от-, - іт- суфікси, а не частини кореня);
• "склеюють" між собою суфікси (наприклад, визначають у слові слоненятко суфікс -енятк- або - ятк-, насправді ж тут три суфікси – -єн-, -ят-, -к-);
• "склеюють" суфікс і закінчення (наприклад, у слові казка визначають як суфікс -ка).

Для того, щоб подолати формальний підхід до вивчення морфемної будови слова в початковій школі додержуватись таких етапів: пропедевтичний (підготовчий); основний; закріплення й поглиблення знань. Звичайно, поділ цей дещо умовний, адже, скажімо, закріплення знань має відбуватися постійно.

Тобто під час пропедевтичного етапу ( який розпочинається ще в 1 класі під час навчання грамоти), вчитель саме в цей час, повинен ознайомити  учнів зі словом як лексичною одиницею мови, звертати увагу дітей на значимі частини слова, на споріднені слова, засоби словотворення (звичайно, без уживання термінів і повідомлення теоретичних відомостей).

На основному етапі ознайомлення зі смисловими частинами слова (який розпочинається в 2 класі і продовжується в 3 класі), тут відбувається ознайомлення з особливостями споріднених слів, специфікою й роллю кожної морфеми, формуються вміння користуватися спільнокореневими словами під час продукування власних висловлювань, удосконалюються орфографічні вміння. У цей час учні повинні дізнатися про те, що існують слова, які мають спільну за значенням частину (корінь), усвідомити роль таких частин слова, як префікс та суфікс (вони використовуються для творення нових слів), уміти конструювати похідні слова за допомогою певних словотвірних засобів та доречно вживати такі слова у своєму мовленні.

Заключний етап, або етап закріплення й удосконалення знань, припадає на 4 клас. Саме тут у зв’язку з вивченням частин мови поглиблюється знання про морфемний склад слова, формуються навички правопису відмінкових закінчень іменників і прикметників, особових закінчень дієслів. В учнів формуються вміння "конструювати" з морфем слова різних частин мови, визначати семантику найпоширеніших словотвірних засобів, тлумачити похідні слова, доречно вживати в мовленні лексичні одиниці з похідною основою.

Для попередження і виправлення помилок учнів варто розробити систему вправ.

I. На спостереження за роллю морфем у слові:

• розберіть подані слова за будовою, поясніть, яка частина другого слова змінила його значення (дуб, дубок; літати, перелітати);
• порівняйте слова вчитель, вчителька; поясніть, як утворилося друге слово;
• поясніть, від якої частини мови утворилося друге слово, якою частиною мови воно є, як утворилося (ліс, лісовий; синій,синька) і под.

II. На заміну морфем у слові:

• у поданих словах замініть суфікс -ик суфіксом -ищ, (котик, хвостик, вовчик). Яке значення мають утворені вами слова?
• у словах вийти, роз'єднати замініть префікс іншим, щоб вийшло слово з протилежним значенням.

III. На добір слів:

• доберіть слова за поданими схемами;
• доберіть до слова білизна однокореневі слова, які б належали до різних частин мови, поясніть, як вони утворилися;
• у слові книжка знайдіть суфікс, доберіть ще кілька слів із цим самим суфіксом, поясніть значення утворених слів;
• у слові перебігти визначте префікс, доберіть ще кілька слів із цим самим префіксом, поясніть значення утворених слів.

IV. На утворення слів:

• утворіть від поданих іменників прикметники (вчитель, трактор, рука);
• утворіть від поданих іменників прикметники (слива, яблуко, машина);
• утворіть від поданих дієслів іменники за зразком читати – читання (малювати …, лежати …);
• утворіть дієслова, ставлячи замість крапок дібрані префікси.

Отже, ці вправи  сприяють формуванню вмінь учнів усвідомлювати істотні ознаки кожної морфеми в слові, зв’язку міжморфемною будовою слова і його лексичним значенням.