Оцінювання. Оцінювання це надзвичайно важливий складник освітнього процесу адже воно не лише дає змогу відстежувати прогрес учнів у навчанні, але є й потужним засобом їхньої мотивації. Оцінювання рекомендується розглядати як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об'єкт, який оцінюють.
Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України “Про освіту”Результати навчання – це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів..
Знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними, уміння і навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов'язкових результатах навчання, визначених в освітній програмі ЗЗСО.активність, ініціативність;старанність, наполегливість;комунікабельність, здатність співпрацювати;самостійність, відповідальність;ціннісні ставлення, які він/вона виявляє у процесі досягнення результату навчання. Результати навчання. Об'єктивні результати навчання. Особистісні надбання учня/учениці
Функції оцінюванняформувальна(відстеження динаміки навчального поступу учня)діагностувальна (передбачає визначення рівня компетентності учнів)мотиваційна (дає можливість активізувати зовнішні та внутрішні мотиви навчання)коригувальна(спрямовувати зусилля учнів на подолання труднощів, які виникли у процесі навчання) прогностична(дає змогу висувати цілі навчання на майбутнє)розвивальна(проявляється в бажанні та потребі самовдосконалюватися: самоконтроль та самооцінка)виховна(налаштувати учнів на розвиток власної організованості, відповідальності, сумлінності…) управлінська (надати достатньо інформації для ухвалення рішень)
Форми оцінювання. Усне (безпосереднє)спілкуванняоцінювання здійснює вчитель абовчителька усновзаємооцінювання учнів,яке здійснюється в парі абомікрогрупі однокласниками абооднокласницями усносамооцінювання, яке здійснюєбезпосередньо учень або учениця усно. Письмове (опосередковане)спілкуванняоцінювання здійснює вчитель або вчителька письмововзаємооцінювання учнів,яке здійснюється в парі абомікрогрупі однокласниками або однокласницями письмовосамооцінювання, яке здійснюєбезпосередньо учень або учениця письмово
Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці запропоновано використовувати вербальну оцінку, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання. Оцінювальне судження називається вербальна оцінка,оцінювальне судження із зазначенням рівня результату – рівнева оцінка.
це не оцінка, а механізм формування навчального процесу;це інструмент підтримки, а не контролю;відбувається під час навчання і є його частиною; оцінює процес навчання; завжди є позитивним; індивідуалізоване; забезпечує зворотний зв'язок, який допомагає зрозуміти наступні кроки в навчанні;усвідомлення самим учнем дистанції між тим, чого він хоче досягти, і тим, де він знаходиться в даний момент; планування того, що учень повинен зробити, щоб цю дистанцію скоротити; зміцнює впевненість у тому, що можна поліпшити результати. Чим є формувальне оцінювання та чим воно не є:
ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ у молодшій школі Завдання вчителя – розкрити потенціал кожної дитини, а не перевірити її на відповідність певному стандарту. Оцінювання досягнень учнів необхідно спрямовувати на формування позитивної їх самооцінки. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів. Про труднощі у навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини. Формувальне оцінювання не повинно містити частки НЕ, жодних негативних суджень чи критики. Формувальне оцінювання діагностує сфери, які потребують покращення, і допомагає покращити їх.
Доцільно вчити дітей взаємооцінюваннюпри цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Важливо не протиставляти дітей одне одному. Стимулюючим має бути порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Формувальне оцінювання не може складатися з балу, цифри, букви чи лише одного слова. Вчитель має надавати батькам пояснення, письмово чи словесно.
Рефлексія{69 CF1 AB2-1976-4502-BF36-3 FF5 EA218861}Що зрозумів, чому навчився на уроці?Було цікаво…Що було цікаво, складно, вдалося?Було важко…Мені ще потрібно повчитися…Тепер я можу…За що можу похвалити себе?Я навчився…Навіщо нам потрібен був цей урок?Я зміг…Що найбільше вразило?Я спробую…Що є потрібним для запам’ятовування?Мене здивувало…Над чим треба ще попрацювати? Урок дав мені для життя…
Сигнали рукою. Спершу вчитель/-ка домовляється з учнями про використання сигналів. Наприклад:«Я розумію і можу пояснити» — це великий палець руки вгору«Я все ще не розумію» __ — великий палець відвести вбік«Я не зовсім упевнений чи впевнена у __» — помахати рукою. Поки вчитель/-ка пояснює матеріал дітям, вони використовують сигнали,щоб показати, зрозуміло їм чи ні. Ознайомившися з сигналами, учитель/-ка опитує учнів: «Що саме ви незрозуміли? У чому відчуваєте невпевненість? Що ви зрозуміли й можетепояснити?»Усні техніки
Вимірювання температури. Метод використовують для виявлення того, наскільки учні правильно виконують завдання. Для цього діяльність учнів призупиняється запитанням: «Що ми робимо?». Відповідь на поставлене запитання – демонстрація розуміння завдання або процесу його виконання. У разі роботи в парах або групах учитель просить пару або групу продемонструвати процес виконання завдання. Інші спостерігають.
Ведення щоденників. Це класичний та ефективний спосіб для учнів подумати про власніпочуття, думки та питання щодо розвитку міжособистісних навичок. Портфоліо. Надає учням змогу самостійно оцінювати результати своєї діяльності. Коли дитині дають можливість обирати свої роботи, то створюють ситуацію,у якій саме дитина визначає критерії, за якими її роботи будуть оцінювати. Знаючи мету зберігання тієї чи тієї роботи, діти починають розуміти певніхарактеристики своєї роботи. У портфоліо можуть зберігатися бланки з самооцінювання щодо роботиабо поведінки в школі.
Техніки, що можуть бути й усними, і письмовими. Трихвилинна пауза. Учитель надає учням трихвилинну паузу, яка дає можливість учням обдумувати поняття, ідеї уроку, пов’язати з попереднім матеріалом, знаннями, досвідом, а також визначитися із незрозумілими моментами. Я змінив/змінила своє ставлення до…. Я дізнався/дізналася більше про…. Я здивувався/здивувалася тому, що …Я відчув/відчула…Я ставився/ставилася до …
Дві зірки й побажання(взаємооцінювання)Застосовується для оцінювання творчих робіт учнів, творів, есе. Учитель пропонує перевірити роботу однокласника. Коли учні коментують роботи один одного, вони не виставляють оцінки, а вказують на два позитивні моменти – «дві зірки» – і на один момент, який потребує доопрацювання – «побажання»
{5 DA37 D80-6434-44 D0-A028-1 B22 A696006 F} Так НіЯ був активним в групі. Я відразу зрозумів, як треба виконати завдання. Я пропонував декілька способів виконання завдання. Я не відволікався від основної роботи. Я уважно слухав, які ідеї пропонують інші учасники групи. Я дуже хотів, щоб наша група виконала завдання правильно і швидко. Лист самооцінки роботи в групі