Презентація "Особливості впровадження нового державного стандарту з історії.Адаптація учнів в 5 класах.

Особливості впровадження нового державного стандарту з історії. Адаптація учнів в 5 класах. 

Державний стандарт позитивні змініНова редакція Державного стандарту зорієнтована на соціалізацію особистості школяра. Забезпечено наступність змісту дошкільної, початкової, базової та повної освіти. Особистісно орієнтований та компетентністний підхід Екологічне спрямування освіти. У змісті кожної освітньої галузі передбачено діяльнісну лінію. Використання здоров’язбережувальни, інформаційно – комунікаційних технологій. Розроблено єдиний зміст стандарту для всіх мов навчання

Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах. Особистісно зорієнтований підхід. Компетентнісного підходу. Діяльнісного підходуспрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності; спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти

Реалізація ДС потребує змін у діяльності вчителя, виконання нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи в сучасній школі:

Не в кількості знань полягає освіта, а в повному розумінні і майстерному застосуванні всього того, що знаєш. Дістервег

Школа має дати державі випускника, здатного самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці; грамотно опрацьовувати інформацію; критично та творчо мислити, генерувати нові ідеї; приймати рішення; планувати стратегію власного життя;швидко адаптовуватися до будь-яких змін в оточуючому середовищі.

Компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток життєвих (ключових) і предметних компетентностей особистості, результатом якого повинна бути сформована загальна компетентність людини, що є сукупністю життєвих компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості.

Загальнопредметна компетентність – це комплекс набутих у процесі навчання знань, сформованих умінь, навичок і ставлень.

П’ятикласники уперше ознайомлюються з навчальним предметом «Історія», тому головними завданнями курсу є:формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження;розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення

Зміст пропедевтичного курсу передбачає, що після його вивчення учні будуть:

позначати на лінії часу запропоновані вчителем дати подій, співвідносити рік зі століттям або їх частинами при необов’язковому співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення;орієнтуватися на адаптованій історичній карті, показувати на ній територію України, її головні міста та рідне або найближче місто (село); основні події, зазначені у тексті параграфів.свідомо читати текст підручника, переказувати його основний зміст; відрізняти художній та науково-популярний історичні тексти; знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання або ставити по кілька запитань до нього; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті історичні поняття і терміни та витлумачувати їх на основі тексту, свідомо застосовувати у навчальних ситуаціях;За результатами вивчення курсу учні мають набути таких предметних компетентностей:

отримувати певну інформацію з різноманітних адаптованих історичних джерел, насамперед документальних та візуальних, робити нескладні висновки, узагальнення; на основі тексту та зображень стисло розповідати про історичну постать, складати план перебігу історичної події та кількома реченнями розповідати про неї на основі тексту, інших матеріалів підручника, висловлювати нескладні оцінні судження щодо історичних постатей і їх діяльності;описувати історичні пам’ятки різних історичних періодів, правильно застосовуючи необхідні терміни; визначати приналежність зображених на історичних ілюстраціях пам’яток, портретів історичних діячів до певних епох. За результатами вивчення курсу учні мають набути таких предметних компетентностей:

Принцип наступності при вивченні історія. Вимоги до загальноосвітньої підготовки з історії

НАСТУПНІСТЬ у педагогіці – дидактичне правило, що передбачає засвоєння учнем понять в їх логічному зв’язку та взаємозалежності. УВАГА!

«...наступність у навчанні — це, з одного боку, продумана підготовка учнів до набуття нових знань і, з другого, — вміння вчителя під час викладання нового матеріалу спиратися на ті знання, які вже мають школярі, розкривати й удосконалювати їх» В. О. Сухомлинський

послідовність і систематичність розміщення навчального матеріалу, поступове зростання його складності; зв’язок і узгодженість змістово-методичних ліній;розміщення матеріалу між різними ступенями навчання; взаємодія нових знань з раніше засвоєними і, на цій основі,досягнення учнями якісно нового рівня підготовки; використання методів і засобів, що відповідають віковим особливостям учнів на певному етапі навчання. Наступність передбачає:

різко збільшується кількість інформації;змінюються методи навчання, більше, ніж у початковій школі, використовуються словесні методи навчання;рідше, ніж у початкових класах перевіряються зошити;не так часто, як у початкових класах оцінюються знання і уміння учнів. На результати навчання учнів у 5-х класах позначаються такі фактори

рівень розвитку мислення учнів;особливості навчальної діяльності учнів початкової школи;забезпечення методичних засад. Для реалізації принципу наступності у вивченні історії необхідно враховувати:

1) узгодженість у трактуванні понятійного апарату;2) поступове ускладнення програмних вимог до підготовки учнів;3) концентричний розвиток навчального матеріалу за спільними змістово-методичними лініями;4) врахування особливостей мислительної діяльності учнів;5) доступність навчального матеріалу, поступове його узагальнення і систематизація;6) індивідуалізація і рівнева диференціація навчання. Наступність покращується, якщо забезпечуються наступні методичні засади:

Наступність в організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Мета : усунути протиріччя в змісті та методах навчання, які виникають при переході від початкової до основної школи.

Навчальний процес здійснюється на основі діяльнісного підходу:спрямований не лише на засвоєння готових знань, але і на способи цього засвоєння, на способи мислення і діяльності, на розвиток пізнавальних сил і творчих здібностей учнів. Шляхи досягнення мети:

з розгляду конкретних прикладів, наочний розгляд, дослідне обгрунтування фактів; з використанням творчих змагань тощо. Виклад теоретичного матеріалу:

темп викладу нового матеріалу повинен бути доступним для учнів; • акцентувати увагу на головних моментах нової теми;• з'ясовувати ступінь розуміння матеріалу учнями які не встигають у навчанні, виклад супроводжувати запитаннями;• використовувати засоби, що збуджують інтерес до теми, ТЗН, наочність, порівняння;• залучати учнів, які не встигають у навчанні у бесіду. При поясненні нового матеріалу

Учні - випускники молодших класів не володіють навиками роботи з історії текстом: відрізняти головне від другорядного, розбивати текст на частини. Тому: Намагаються його завчити напам’ять. Запам’ятати шляхом багаторазового повторення. Взагалі не читають. Робота з підручником

На прикладі конкретного тексту показати як виділити головне, скласти план, виділити головні поняття (якщо є -означення), виписати нові терміни, незрозумілі слова. Після тексту є контрольні запитання, на які потрібно відповісти, відтворити прочитане за планом.Історичний матеріал ілюструвати малюнками. Поради вчителям щодо організації роботи над історичним текстом

Поступове збільшення часу на самостійну роботу;Поступове ускладнення завдань, які пропонуються для самостійної роботи;Поступове збільшення кількості завдань для самостійної роботи. Самоосвітня діяльність школярів 5-х класів

Домашнє завдання ураховувати оптимальність (обсяг) домашнього завдання;• координувати домашнє завдання з іншими уроками;• по можливості домашнє завдання повинно містити в собі роботу над помилками;• роз'яснити дітям структуру й особливості виконання домашнього завдання ;• підбирати індивідуальні завдання для учнів, враховувати диференційований підхід. Особлива увага

Систематичність. Різноманітність форм перевірки. Оцінювання. Перевірка домашнього завдання

Поради вчителям щодо забезпечення наступності при викладанні

Знайомитись з програмою та методикою роботи в початкових класах і спиратись на неї, зокрема після прийому випускників початкових класів. Зберігати й розвивати традиції, які склалися в учнів у процесі навчання в початкових класах. До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у процесі роботи. Забезпечити єдність вимог до учнів. Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, нову побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей тощо. Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи. Продовжувати розвиток творчого мислення учнів. Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-виховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. Проводити профорієнтаційну роботу. Забезпечити міжпредметні зв’язки. Постійно підтримувати зв’язки з колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом. Підтримувати зв’язки з учителями початкових класів, особливо під час підготовки до прийому учнів і в перші роки роботи з ними. Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального будувати на повторенні. Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні. Поглиблювати свої знання з проблемами забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі.

Запобігання неуспішності учня

У процесі контролю за підготовленістю учнів

Під час викладу нового матеріалу

Під час самостійної роботи учнів на уроціВводити в зміст самостійної роботи вправи на усунення помилок, допущених у відповідях і в письмових роботахІнструктувати про порядок виконання роботи. Уміло надавати допомогу учням у роботі, всіляко розвивати їхню самостійність. Навчати планувати роботу, виконуючи її в належному темпі та здійснювати контроль. Добирати для самостійної роботи завдання з більш істотних і складних розділів навчального матеріалу, прагнучи меншим числом вправ, але поданих у певній системі, досягти більшого ефекту

Під час організації самостійної роботи поза класом. Чітко інструктувати учнів про порядок виконання домашніх робіт, перевіряти ступінь розуміння цих інструкцій школярами. Не припускати перевантажень під час виконання домашніх робіт. Систематично робити домашнє завдання – роботу над типовими помилками. Забезпечити під час домашньої роботи повторення пройденого, концентруючи увагу на найбільш істотних елементах програми, що викликають найбільше труднощів

Надання допомоги учневі з низьким рівнем підготовки. У процесі контролю за підготовленістю учнів

Під час викладення нового матеріалу. Застосовувати до учнів з низьким рівнем підготовки заходів, спрямованих на підтримання інтересу, використання запитань, які з’ясовують ступінь розуміння учнями навчального матеріалу. Залучення до висловлення пропозицій у проблемному навчанні, до висновків, узагальнень або пояснень суті проблеми, висловленої сильним учнем. Залучення їх як помічників до підготовки приладів, дослідів тощо

Тестовий контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів з історії в контексті компетентнісного підходу

Категорії історичних знань

Категорії історичних умінь і навичок

Категорії загально-предметної компетентності