Перший період творчості(приблизно до 2 р. н.е.) присвячений темі кохання. Збірка «Любовні елегії» («Amores») (10 р. до н. е.) об'єднує 3 книги (49 віршів), присвячених коханій поета, умовно названій іменем грецької поетеси Корінни. Збірка містить : клятви служіння Амурові, захоплення від милості коханої, страждання через її примхи та зради тощо. Зазвичай він висловлює його у жартівливому, грайливому тоні. Для Овідія кохання - це втіха, своєрідна гра, мистецтво, яке можна опанувати, так як воно має свої закони, свої правила гри.
«Героїди» («Heroides») (5 до н. е.) або «Послання», можна назвати «історією кохання». Книга складається із 15 послань міфологічних героїнь до своїх коханих (наприклад, Пенелопи до Улісса, Філліди до Демофонта, Брісеїди до Ахілла, Федри до Іпполіта, Дідони до Енея, Деяніри до Геркулеса) і трьох послань героїв з відповідями на них героїнь (Паріса до Єлени і Єлени до Паріса, Леандра до Ґеро і Ґеро до Леандра, Аконтія до Кідіппи і Кідіппи до Аконтія). Збірка містить, таким чином, всього 21 послання.
Поема «Мистецтво кохання» (або «Наука кохання») («Ars amatoria») (2 р. до н. е.) Поет дає поради спочатку чоловікам, а потім жінкам про те, де знайти предмет кохання, як його завоювати, а потім утримати. Поет намагається переконати кожного у можливості любовної удачі за умови винахідливості, енергії,терплячого ставлення до предмета пристрасті.
У далеких Томах Овідій написав 5 книг «Сумні( скорботні) елегій» (містять переважно нарікання на долю вигнанця), чотири книги «Послань з Понта», склав напівзагадкову поему «Ібіс», поему «Риболовля», від якої збереглося кілька десятків рядків. Період заслання. Восени 9 р. н. е. поета несподівано відправили у заслання до берегів Чорного моря у дику країну готів і сарматів. Овідія поселили в м. Тома (нині м. Констанца, Румуня). Тоді це була грецька колонія на березі Дунаю.«Скорботні елегії»