Тема уроку: Використання народних традицій у пошитті дитячого одягу. Мета: ознайомити учнів із народними традиціями України; виховувати повагу до народних звичаїв та обрядів, любов і шану до батьків, до рідної землі; ознайомити учнів із техноло- гією виготовлення дитячого одягу, їх оздобленням, вимогами до якості готового виробу. виховувати художній смак, акуратність у роботі.
Захистити свого малюка від біди може лише та сорочка, яка зроблена руками рідної людини, матері. Матір, сідаючи за вишивку, спочатку омивала руки, молилася і лише потім з чистими думками починала роботу. Стібок за стібком утворювався певний візерунок, який був наповнений турботою та любов'ю.
Технологія виготовлення вишиванки Викроїти деталі сорочки за готовою викрійкою. На окремому полотні вишити купони для передніх пілок, стійки та манжетів. Після закінчення вишивку випрасувати зі зворотної сторони та нашити на деталі сорочки. Зшити виріб. Зробити кутасики й пришити їх до стійки. Готову сорочку випрати в теплій воді, злегка підкрохмалити. Випрасувати з вивороту.
Коли сорочку цю вдягаєш, То чуєш, як душа співає… Таке тепло немає меж, - З середини ж бо зігріває. І запах того полотна, Що мати ткала аж до рання, Навіє спогади з села, Пробудить думки хвилювання. Посіє в серці те зерно, Яке любов'ю проростає, Й давно забуте ремесло Яскравим сяйвом знов заграє… Кравець Софія