Дана презентація може бути використана під час дистанційного уроку з фізичної культури. На основі даної презентації створено тест "На урок"
Сучасний етап у розвитку гімнастики характеризується переглядом ставлення до неї як до засобу лише спортивного вдосконалення, орієнтованого на прагнення до вищих досягнень на міжнародній арені . Із кожним роком усе гостріше, особливо в сучасних умовах несприятливої екологічної обстановки, постає проблема оздоровлення населення, а не його спортивного вдосконалення. Серед різноманіття видів фізичного вдосконалення й оздоровлення людини виділяють оздоровчі види гімнастики, які відрізняються від інших засобів різноманіттям вправ (за складністю умовами виконання) і можливістю широкої регламентації дій . Бурхливий розвиток оздоровчої фізичної культури на Заході й популяризація гімнастики дає певний поштовх до появи її оздоровчих різновидів. У нашій країні починають активно розвиватися такі напрями, як ритмічна, атлетична, жіноча гімнастика, установчо -статична, а також східні напрями .
Оздоровчі види гімнастики. Оздоровчі види гімнастики передбачають виконання вправ у режимі дня у вигляді вранішньої гімнастики, фізкультпаузи, фізкультхвилинки у навчальних закладах і на виробництві; також до цих видів гімнастики ми відносимо шейпінг, калланетку, фітнес, аеробіку, ізотон, стретчинг, дихальну, водну, східні види гімнастики . Цей напрям гімнастики вирішує завдання розвитку й збереження психофізичних здібностей людини залежно від низки чинників (підготовленості, віку, стану здоров’я на цей момент, мотивації тощо). Для створення загального уявлення про характер навчального предмета “оздоровча гімнастика” пропонується певна структура видів гімнастики цього напряму з їх угрупуванням за фукціональними блоками, яка враховує можливість подальшого вдосконалення цієї класифікації та її доповнення новими формами оздоровлення .
ОЗДОРОВЧА та СПОРТИВНАОздоровчі види гімнастки передбачають виконання вправ в режимі дня у вигляді ринкової гімнастки, фізкультури, фізкультхвилини в навчальних закладах та на виробництві. Види оздоровчої гімнастки:гігієнічна, ритмічна, виробнича та лікувальна гімнастка. До спортивних видів гімнастки відноситься: спортивна, акробатика, естетична, командна, аеробна гімнастка
На думку А. В. Менхіна, оздоровча гімнастика має бути представлена у вигляді чотирьох основних блоків (груп видів), для кожного з яких характерні певна (типова) спрямованість впливу на тих, хто займається, і відповідні особливості під час розв’язання оздоровчих завдань. При цьому зберігається специфіка кожного виду оздоровчої гімнастики, яка проявляється в особливій організації занять, змістом та методикою їх проведення.
1. Основна гімнастка – характерне використання широкого комплексу доступних гімнастичних вправ, які виконуються на різних снарядах, з предметами й без них, в індивідуальному, парному або груповому виконанні. 2. Гігієнічна гімнастка – ґрунтується на виконанні простих гімнастичних вправ, які спрямовані на забезпечення оптимального поточного стану організму в різні періоди повсякденної діяльності людини. 3. Атлетична гімнастка – традиційний вид гімнастки, популярний серед людей різного віку і підготовленості, ґрунтується на виконанні вправ переважно силового характеру та спрямований на розвиток силовийх якостей і рухових здібностей широкого профілю. 4. Ритмічна гімнастика – один із різновидів “музичної гімнастики”, яка заснована на поєднанні рухових дій музичному ритму й темпу. Інакше кажучи, для ритмічної гімнастики характерним є виконання вправ серійно-потоковим способом під музичний супровід.
Шейпінг – вітчизняний вид оздоровчої гімнастики, який отримав у наш час широке розповсюдження в інших країнах, який формує, передусім, зовнішні параметри тіла людини та дає змогу здійснювати корекцію фігури за допомогою зміни співвідношення між компонентами складу тіла. Фітнес (оздоровчий напрям) є комплексною системою занять фізичними вправами з елементами гімнастки (частка гімнастичних вправ велика), що дає змогу впливати на різні функціональні системи організму людей різного віку й підготовки.
Оздоровчий фітнес. У перекладі з англійської мови “фітнес” (fitness) означає придатність, відповідність. У розглянутому аспекті фітнес відображає можливість вести без шкоди для власного здоров’я достатньо активну побутову й професійну діяльність (Е. Т. Хоулі, 2000): загальний фітнес; фізичний фітнес; спортивно орієнтований. Фізичний фітнес – це досягнення оптимального фізичного стану в результаті виконання певної рухової програми діяльності. Інакше кажучи, це – “базовий” фітнес, спрямований на досягнення й підтримку фізичного благополуччя та зниження ризику виникнення захворювання.
Гімнастика у воді – особливий вид масової гімнастики, який забезпечує оздоровчо-розвивальний ефект унаслідок виконання рухових дій у водному середовищі. Суть цієї гімнастики полягає у виконанні рухових дій різного характеру (аеробно-анаеробного) з частковим або повним зануренням у воду з метою функціонального вдосконалення фізичного розвитку та загального загартування організму.
5. Ізотон – це система оздоровчої фізичної культури. Ізотон як система включає: – комбінацію видів фізичного тренування (ізотонічна, стретчинг, аеробна, дихальна); –засоби психологічної релаксації і налаштування; засоби фізіотерапевтичної дії (масаж, сауна та ін.); гігієнічні очищувальний і гартувальний заходи; організацію раціонального харчування; методи контролю фізичного розвитку та функціонального стану. Центральне місце в системі займає ізотонічне (статодинамічне) тренування, яке відрізняє ізотон від інших систем, які належать до оздоровчої фізичної культури. Під час ізотонічного тренування використовуються ізотонічні, статодинамічні та статичні вправи, тобто вправи, у яких відсутня фаза розслаблення м’язів .
Гімнастика у воді – особливий вид масової гімнастики, який забезпечує оздоровчий -розвивальний ефект унаслідок виконання рухових дій у водному середовищі. Суть цієї гімнастики полягає у виконанні рухових дій різного характеру (аеробно-анаеробного) з частковим або повним зануренням у воду з метою функціонального вдосконалення фізичного розвитку та загального загартування організму
Третя група видів оздоровчої гімнастики – функціонально орієнтовані види, які впливають на системи організму, що енергозабезпечують. У цьому випадку трапляються такі ситуації, коли у тих, хто займається, виявляються низькі потенційні можливості функціонування окремих систем організму. При цьому потрібна адекватна фізична дія для відновлення нормального рівня функціонування систем і органів. До цієї групи належать такі види
1. Дихальна гімнастика – заснована на виконанні специфічних вправ, що вимагають поєднання рухових дій з певним дихальним циклом і спрямованих на розвиток дихальної мускулатури і формування певного стереотипу дихання. 2. Корекційна гімнастика – заснована на виконанні відносно простих гімнастичних вправ (які не потребують вивчення) з метою відновлення нормального функціонування органів у випадках часткових порушень або відхилень (перш за все, опорно-рухового апарату). 3. Гімнастична аеробіка – заснована на циклічній формі виконанні різноманітних гімнастичних вправ (нахилів, поворотів, махів, стрибків та ін.) на місці і з переміщеннями, і з заданою тривалістю (без пауз), які формуються у вигляді зв’язок і комбінацій. 4. Східна гімнастика – включає різновиди східних оздоровчих систем (насамперед китайських та індійських), які мають давню історію та багатовікові традиції.
1. Стретчинг (гімнастика поз і розтягувань) – заснована на виконанні гімнастичних поз та статичних елементів, спрямовані на досягнення максимальної амплітуди суглобових рухів. При цьому сприятливою умовою для розвитку гнучкості є розтягуюча дія на м’язово-зв’язкові структури опорно-рухового апарату (суглоба або ланки тіла) з фіксацією заданого положення та його утримання. 2. Каланетика – “домашня гімнастика” тонічно-оздоровчої спрямованості, заснована на активізації глибоко розташованих м’язових груп у процесі повторення відносно простих рухів (переважно статичного характеру) тіла. 3. Відновно-статична гімнастика – заснована на виконанні комплексу різноманітних поз, які використовуються в повсякденному житті та спрямовані на прискорене відновлення організму після перевтоми (фізичного й психічного). 4. Гімнастика для очей – заснована на дії відомих фізіологічних механізмів і закономірностей роботи зорового аналізатора і спрямована на збереження (корекцію) гостроти зору в умовах роботи, що вимагають підвищеної зорової напруженості. 5. Для регулювання діяльності центральної нервово
Стретчинг (гімнастика поз і розтягувань) – заснована на виконанні гімнастичних поз та статичних елементів, спрямовані на досягнення максимальної амплітуди суглобових рухів. При цьому сприятливою умовою для розвитку гнучкості є розтягуюча дія на м’язово-зв’язкові структури опорно-рухового апарату (суглоба або ланки тіла) з фіксацією заданого положення та його утримання.
Східні системи фізичних вправ увібрали багатовікові традиції та багатий досвід багатьох поколінь, який дає змогу пізнавати й використовувати приховані резерви людини, розвинути його психофізичні якості в гармонії з навколишнім середовищем. Відмінними особливостями східних оздоровчих систем є: релігійно-філософські основи; ритуальність й образність оформлення занять; спроба глибокого осмислення рухів тіла та пов’язання їх із внутрішнім віддзеркаленням – процесами, що відбуваються в організмі під час виконання вправ, оцінкою відповідних відчуттів; сувора регламентація дій, поз і їх з’єднань, що відповідає канонам тієї або іншої системи; використання прийомів психічної саморегуляції (концентрація уваги на точці, уявне промовляння дій, образність в адресації конкретному органу або функціональній системі, вольовий перерозподіл напружень та розслаблень й ін.); наявність переліку правил-вимог, які визначають манеру та стиль поведінки учня, його спілкування з учителем; в цілому формування певного і своєрідного способу життя.