Озера, як і річки, живляться атмосферними опадами, підземними і поверхневими водами, що стікають у них (і насамперед річковими водами). Із озер вода витрачається на випаровування, а також витікає у вигляді річок. Рівень води в озерах, як і в річках, змінюється залежно від зміни кліматичних умов. Великі коливання рівня позначаються на їх площі. У вологі сезони вона збільшується, у посушливі — зменшується. Невипадково берегову лінію деяких озер, розташованих у пустелях, на картах позначають пунктирною лінією. Ці озера — ніби гумові, їх розміри можуть змінюватися кілька разів за короткий час.
На земній кулі є величезна кількість озер. Вони є скрізь, навіть у закутій у льодовий панцир Антарктиді. У районах із вологим кліматом їх більше, ніж там, де клімат посушливий. Найбільш озерним матери ком є Північна Америка. На півночі Євразії озер подекуди так багато, що складно визначити, чого там більше — суходолу чи води. Такими країнами є Швеція і Фінляндія. Їх називають «країнами тисячі озер». У цих районах на півночі Європи є всі умови для утворення озер — велика кількість опадів, незначне випаровування, багато природних улоговин.