Презентація П. Тичини «О панно Інно…» Художній аналіз вірша

П. Тичини «О панно Інно…» Художній аналіз вірша

О панно Інно... Павло Тичина. О панно Інно, панно Інно!Я — сам. Вікно. Сніги... Сестру я Вашу так любив —Дитинно, злотоцінно. Любив? — Давно. Цвіли луги... О люба Інно, ніжна Iнно,Любові усміх квітне раз — ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги... Я Ваші очі пам'ятаю,Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий — я знаю. А хтось кричить: ти рідну стрів!І раптом — небо... шепіт гаю... О ні, то очі Ваші.— Я ридаю. Сестра чи Ви? — Любив...1915

«О, панно Інно…» – чуттєвий та пронокливий вірш, в якому відчутна психологічна напруженість. Ця невеличка поезія вважається перлиною інтимної (любовної) лірики П. Тичини. Вірш було написано 1915 року. Поет включив його до другого видання збірки «Сонячні кларнети» (1920 р.)Цей твір є автобіографічним, тому для того, щоб зрозуміти його непростий зміст, потрібно з’ясувати, які саме події в житті митця надихнули його на написання цієї поезії.

Дослідники творчості Павла Тичини висували різні версії щодо того, ким була та дівчина, яку поет називає «панною Інною». На сьогодні найбільш достовірним видається таке пояснення: у 1913 р. Павло без тями («дитинно, злотоцінно») закохався в дочку чернігівського літератора Івана Коновала Поліну (їх познайомив її брат Віктор, разом з яким Павло навчався в Чернігівській духовній семінарії) – красуню, що чудово співала, займалася музикою. За найбільш достовірною версією, Інна й Поля – рідні сестри – доньки чернігівського краєзнавця й літератора Івана Коновала, який приятелював із М. Коцюбинським і через те входив у коло людей, із якими міг спілкуватися семінарист П. Тичина. Вони певний час зустрічалися, проте Поліна не поставилася серйозно до почуттів юнака, досить швидко кинула його (згодом, у 1917 р., вийшла заміж за іншого). Павло дуже болів душею через цю зраду. Поліна мала молодшу сестру Ганну (Нюсю), яку за тодішньою модою неофіційно перейменували в Інну (саме до неї поет і звертається у вірші).Інна була скромною та лагідною, вона палко закохалася в Павла, мріяла замінити сестру в його серці й навіть наважилася освідчитися йому в коханні. Можливо, саме про те її освідчення йдеться в рядках:«Зимовий вечір. Тиша. Ми. // Я Вам чужий — я знаю // А хтось кричить: «Ти рідну стрів!».Іноді, зустрічаючись із Інною, він нібито бачив у ній сестру, і тоді призабуте кохання поверталося знову («…Сестра чи Ви? — Любив…»). Покинувши Чернігів, Тичина не поривав зв’язків з Нюсею-Інною. У записі в щоденнику, зробленому ним у квітні 1920 р., читаємо:«Померла Нюся. З сухот. Оттепер уже для мене Поля зовсім не існує. В Нюсі я довго любив Полю». Цікаво, що Тичина, у житті якого було дуже багато захоплень, закохався ще й у кузину Полі та Інни Наталю, і тому деякі літературознавці навіть вважали, що у вірші «О, панно Інно…» йдеться не про Поліну, а про Наталю.

Неповторність і швидкоплинність спалаху кохання та самотність після його згасання поет виражає за допомогою численних художніх засобів та символів. Так, на початку вірша з’являються два символи: вікно та сніги. Вікно, швидше за все, асоціюється з розлукою, адже коли кохана людина йде від нас, ми часто дивимось їй услід у вікно. Сніги (це слово повторюється у вірші чотири рази), напевне, символізують холод на душі, самотність, безнадію, викликані нещасливим коханням.

“О панно Інно” аналіз (паспорт)Автор – Павло Тичина. Рік написання: 1915. Збірка: «Сонячні кларнети» (у другому виданні). Рід: інтимна лірика. Жанр: ліричний вірш. Тема: Звертання Павла Тичини до панни Інни зі своїми почуттями та спогадами!Ідея: утвердження думки про непостійність і суперечливість кохання як великого почуття; своєрідна сповідь-звернення ліричного героя перед собою про свої почуття. Головна думка: Передача ніжних та щирих почуттів. Намагання відкрити своє серце панні,яку кохає. Провідний мотив твору — туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Напрям – модернізм. Течія – поєднання імпресіонізму (кольори, звуки), символізму (наявність образів — символів) та неоромантизму (увага до внутрішнього світу ліричного героя)Настрій поезії – оптимістичний, поезія сповнена радісного вітання життя.

Серед художніх засобів твору можна виокремити:метафору: «Любові усміх квітне раз – ще й тлінно»;порівняння: «…Ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів»;персоніфікацію (уособлення): «шепіт гаю…»;авторські неологізми: дитинно, злотоцінно;риторичне питання: «…Сестра чи Ви?». Наспівність, музичну тональність вірша досягнуто завдяки рефренам, а також широко використаним прийомам звукопису: асонансу (повторення однакових голосних: приміром, «Дитинно, злотоцінно») та алітерації (повторення однакових приголосних: «О, панно Інно, панно Інно!»).

Ознаки кларнетизму у вірші “О, панно Інно” – це романтичне узагальнення. Віршовий розмір “О панно Інно”: 5-стопний ямб. Римування: кільцеве. Рима: чоловіча(2 і 3 рядки), жіноча (1 і 4 рядки)Композиція твору “О, панно Інно”: Вірш складається з двох восьмирядкових строф. Перша строфа – мажорна, це згадка про ніжне почуття. Друга – мінорна, сум, туга за втраченим.

Символи у творі: вікно – розлука, вічність; сніги – холод душі, смерть надії, самотність, безнадія; квітучі луги – розквіт кохання; небо – безмежжя, потяг до високого; блакитний колір – легкість, далечінь;золотий – багатство почуттів, радість, життя; білий – чистота і, в той же час, фатальність. Поезія відтворює щемний момент порушення гармонії; це лірична драма в мініатюрі, своєрідний спогад про кохання, яке було поряд.

“О панно Інно” образи-символи. Ліричний герой емоційний, ніжний, чуттєвий, духовно багатий; його кохана — ніжна, чиста, втілення жіночності)

Вірш присвячений першому коханню юного Тичини до Поліни Коновал, але оскільки дівчина не відповіла взаємністю, він, переживши нерозділене кохання, пише вірш і дарує Поліниній сестрі Інні. Поеія “О панно Інно”  — найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Цей вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю: О,панно Інно, панно Інно!Я — сам. Вікно. Сніги…Сестру я Вашу так любив —Дитинно, злотоцінно. Любив? — Давно. Цвіли луги…Самотність героя, що страждає від кохання, підкреслено білим кольором зими – “сніги”. В уяві ліричного героя образ Інни і її сестри злилися в один. І спогад про нещасну любов вирішується драматично: Сестра чи Ви? Любов…

І знову зорові враження переходять у музичні: “Я ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів”, а слухові переходять в зорові: “І раптом небо… шепіт гаю…О ні, то очі Ваші”. Для характеристики закоханості ліричного героя автор використовує неологізми, щоб підкреслити унікальність цього почуття, яке не подібне на будь-чиє ще: дитинно (бо саме для дитини найбільш притаманна наївність, щире захоплення), злотоцінно (це кохання цінувалося вище за будь-який скарб). Драматизм переживання, збуреність душі увиразнюють також різностоповий ямб, психологічні, логічні й ритмічні паузи, діалогічність, численні асонанси й алітерації, фоносимволіка.

Тести1. Вид лірики ("О панно Інно, панно Інно...")? А пейзажна Б громадянська В філософська Г інтимна 2. Провідний мотив поезії?А жага до кохання Б нестерпна туга за втраченим коханням, поєдна­на зі світлим спогадом про нього В щирі зізнання у коханні й мрія про щасливу долю Г серце сповнене щирих почуттів, які є взаємними із сестрою 3. Оберіть авторські неологізми із поезії "О панно Інно, панно Інно..."А дитинно Б усміх В злото цінно Г тлінно 4. Художній засіб у рядку Сніги, сніги, сніги... А анафора Б рефрен В синоніми Г метафора5. Художня деталь образу дівчини, яка згадується в поезії. А уста Б руки В очі Г волосся

6. Автор поєднав мотиви ... А кохання й самотності Б радості й печалі В життя та смерті Г любові та ненависті7. За родовою ознакою твір Павла Тичини «О панно Інно...»А ліричний Б ліро-епічний В епічний Г драматичний 8. За жанровою ознакою твір П. Тичини «О панно Інно...» А послання Б елегія В ліричний вірш Г сонет9. Твір Павла Тичини «О панно Інно...» належить до такої тематичної групи лірики, як. А філософська Б пейзажна В інтимна Г патріотична10. Головний мотив твору Павла Тичини «О панно Інно...»-А краса людських почуттів Б туга за втраченим коханням. В докір через нерозділене кохання Г гімн жінці

11. У рядках. О панно Інно, панно Інно!Я - сам. Вікно. Сніги... Сестру я Вашу так любив -Дитинно, злотоцінносеред використаних художніх засобів НЕМАЄ такого, як. А авторський неологізм Б риторична фігура В символ Г метафора12. У рядках. О панно Інно, панно Інно!Я - сам. Вікно. Сніги... Сестру я Вашу так любив -Дитинно, злотоцінно...провідними художніми засобами єА інверсія, персоніфікація Б антитеза, метафора В анафора, епіфора Г асонанс, алітерація13. У рядках. Любив? - Давно. Цвіли луги... О люба Інно, ніжна Інно,Любові усміх квітне раз - ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги...серед використаних художніх засобів НЕМАЄ такого, як. А рефрен Б епітет В метафора Г оксиморон

14. Слова «дитинно, злотоцінно» в поезії «О панно Інно...» - це. А діалектизм Б тавтологія В авторські неологізми Г термінологічна лексика15. Вірш Павла Тичини «О панно Інно...» є зразком. А романтизму Б символізму В неокласицизму Г сентименталізму16. У рядках «Я Ваші очі пам'ятаю, / Як музику, як спів» використано такий художній засіб, як. А метонімія Б епітет В порівняння Г метафора17. У рядках «І раптом - небо ... шепіт гаю ...» використано такий художній засіб, як. А метонімія Б епітет В порівняння Г персоніфікація18. Характерними для поезії «О панно інно...» є усі ознаки, ОКРІМА автобіографічної основи поезіїБ використання називних (коротких) речень. В використання прийому градації для об'єднання строф. Г використання прийому умовчання, логічних, психологічних й ритмічних пауз, повторень19. У поезії «О панно Інно...» підкреслено шляхетне ставлення до дівчини, делікатність у стосунках за допомогою. А вигука «О» Б авторського неологізму «злотоцінно» В виразу «я сам» Г займенника «Ви» з великої букви

Питання до вірша "О панно Інно...«За родовою ознакою вірш «О панно Інно...»? (Ліричний)До якої лірики належить цей вірш? ( Твір належить до такої тематичної групи лірики, як інтимна. Тобто, це зразок інтимної лірики. Ознаки інтимної лірики у вірші "О панно Інно": провідний мотив любовної пристрасті і розкритий широкий діапазон душевних переживань, втаємничення заповітної істини, пов'язаної з історією кохання.)Що символізує білий колір у вірші? (Він символізує чистоту та цнотливість. )Кому присвячений вірш "О панно Інно"?(Поезію прсвячено першому коханню автора — Поліні Коновал, яка не мала взаємних почуттів до чоловіка. Поезія написана у формі монологу-звернення до сестри Поліни — Інни. Саме така сумна історія написання вірша. А опубліковано його було лише в другому виданні «Сонячних кларнетів». (1920 р.).)

5. Характерними для поезії «О панно інно...» є такі ознаки?(автобіографічна основи поезії- використання називних (коротких) речень-використання прийому умовчання, логічних, психологічних й ритмічних пауз, повторень.6. У поезії підкреслено шляхетне ставлення до дівчини, делікатність у стосунках за допомогою чого?(За допомогою займенника «Ви» з великої букви)7. Поезія "О панно Інно" тематично близька до твору?("Чари ночі" Олександра Олеся, оскіьки це також зразок інтимної лірики. У поезії автор закликає цінувати кожну мить життя, берегти почуття. )

Складання сенкану до теми «П. Г. Тичина»Сенкани до теми «П. Г. Тичина»1. Тичина. Неперевершений, величний. Вражає, знайомить, вчить. Майстер поетичного слова й почуттів. Геній.2. Поезія. Патріотична, інтимна, пейзажна. Чарує, возвеличує, захоплює. Майстер звукових та зорових образів. Митець.- Спробуйте створити сенкан до образу панни Інни. Спогад. Щемливий, злотоцінний. Манить, ворожить, підіймаєСолодка й незабутня молодості митьІнна

Словник до теми. Авторські неологізми - це слова, витворені письменниками зі стилістичною, експресивною метою: дніпрокручі, хрещатикуючи (М. Семенко); злотоцінно, яблуневоцвітно (П. Тичина). Алітерація - повторення однакових приголосних. Асонанс - повторення однакових голосних. Кларнетизм — світоглядно-естетична концепція Павла Тичини, унікально виражена за допомогою поетичних засобів: звукових, зорових, формальних тощо. Символ — знак, сутність у творі, яка позначає іншу сутність. Знаком можуть виступати об'єкт, зображення, написане, слово, явище і навіть дія, що заміняє собою деяке інше поняття, використовуючи для цього асоціацію, подібність або домовленість. Символи вказують на ідеї, поняття або інші абстракції. 

Імпресіонізм — художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Літерату́рний модерні́зм — загальна назва процесів у літературі кінця 19 і початку 20 століття, головним чином в Європі та Північній Америці, складова частина мистецького модернізму. Літературний модернізм характеризується самосвідомим розривом із традиційними стилями в поезії та прозі. Неоромантизм — стильова течія модернізму, що виникла в українській літературі на початку XX ст., названа Лесею Українкою «новоромантизмом». Зі «старим» романтизмом його ріднить порив до ідеального, виняткового. Відкинувши раціоцентризм, неоромантики на перше місце поставили чуттєву сферу людини, емоційно-інтуїтивне пізнання. Символізм (symbolisme (фр.) – розпізнавальна прикмета, знак) – мистецька течія, принципом якої є художнє відтворення сутності ідей та предметів, які перебувають за межею чуттєвого розуміння, з використанням символів. Сприймається символ як індивідуальне уявлення творця про світ.  

Повідомлення домашнього завдання. Вивчити напам’ять поезію «О панно Інно…».1. Дослідити зорові та слухові образи в поезії П. Г. Тичини «О панно Інно…»2. Ідейно-художній аналіз поезій «Арфами, арфами…», «Ви знаєте, як липа шелестить….».3. Намалювати малюнок до вірша (за бажанням) або створити свою поезію про кохання.