Презентація " Палац царя міноса"

Підготувала студентка групи 1ф Лях д. АРИНАПалац царя Міноса

Стіни палацу зберігають безліч міфів і легенд, головною з яких є легенда про царя Міноса і його дочку Аріадну, що жили тут в незапам’ятні часи. Кносський палац – руїни величної споруди на острові Крит. Цар Мінос

Стародавнє місто Кносс – центр однієї з найбільших цивілізацій, що виникли в доісторичні часи на берегах Егейського моря. Культура, що процвітала тут, отримала найменування «мінойська» на ім’я легендарного царя, і найменші дати, якими можна визначити її походження – близько 7000 років до нашої ери, коли перші мінойци припливли до берегів Криту. Кноський палац був побудований в період розквіту цієї цивілізації, що з’явилася близько 1500 року до н.е., і є її найяскравішим символом.

Цей дивовижний палац-лабіринт побудував талановитий архітектор, скульптор і художник того часу Дедал. Він був і видатним винахідником. Йому приписують створення рубанка, свердла, винаходи вітрила для кораблів. У Греції вважали його створіннями багато дерев’яних скульптур та дерев’яних будівель.

Кносський палац був розташований на невисокому плато. Це був величезний палацовий комплекс з підземеллям і зі складним заплутаним планом. Загальна площа його становила, за одними відомостями – 16 000 м2; за іншими – 20 000 м2. Центром палацу був великий, прямокутної форми, так званий, центральний двір. Розмір його 50х28 м, навколо розташовувалися сотні приміщень різного призначення, внутрішні дворики, театр. Одноповерхові комплекси чергувалися з двох-триповерховими, і з’єднувалися між собою численними сходами, заплутаними коридорами, і переходами. Але все це поєднувалося в єдине ціле і спорудження живописно вписувалося в навколишній ландшафт.

Складне в плані, хаотичне розташування кімнат, з безліччю дверей, світлових шахт, незліченних поворотів, коридорів, що виходять до невеликих двориків з колонадою – дійсно нагадувало лабіринт. І, мабуть, послужило джерелом для створення міфу про лабіринт

У внутрішні покої палацу можна було увійти через два головних входи. Один – з південного заходу, мав портик з однією колоною посередині. Інший – з Півночі від центрального двору. Зі знайдених фресок, цей вхід прикрашали 536 фігур, виконаних в натуральну величину. Мабуть, це були учасники святкової ходи. Центральний двір поділяв палац на Західну і Східну частини. У свою чергу, Західну частину палацу поділяв довгий коридор. За одну його сторону розташовувалися вузькі комори. У них, у величезних глиняних амфорах (піфосах), і в кам’яних ящиках, зберігалися продукти. А це: зерно, оливкова олія, фініки, боби, вина. Висота пифосов досягала двох метрів, місткість їх до 185 л

За розрахунками Еванса, в них могло зберігатися до 475 000 л продукції, в тому числі і 80 000 л вина. Всього цього вистачило б забезпечити харчуванням місто з населенням 100 000 чол. На іншій же стороні коридору, на другий поверх, вели великі сходи з колоною. На Південь від неї знаходилося палацове святилище. Про це можна припустити по знайденим тут найрізноманітнішим предметам культу і великим квадратним стовпам, які були прикрашені символом подвійної сокири. На Північ від сходів розташовувався величний тронний зал – один із знаменитих пам’яток Кносського палацу. У центрі Північної стіни тронного залу, знаходився Царський трон з хвилеподібною спинкою і поглибленням для сидіння: тут сиділи царі. Легенда навіть зберегла їх імена – Мінос з братами Сарпедона і Радамант.

З північного заходу до Кноського Палацу прилягали широкі сходи, що з’єднують всі три поверхи. Вони вели до великому, видовищному майданчику – найстарішій в Європі театральній арені. Колеги Еванса називали цю арену «придворним театром веселощів». Вона була оточена рядами глядацьких місць. Піднімаючись, вони утворювали амфітеатр і вміщували близько 500 глядачів. Тут же і розташовувалося царське ложе. Вся арена була зацеменована, її навскіс перетинав тротуар. Мабуть, по ньому рухалися різного роду процесії. Тут же і відбувалися «ігри з биками».

На Східній стороні палацу від центральному дворі знаходилися технічні приміщення. У них розташовувалися:складна і досконала система водопроводу для подачі питної води до палацу;каналізаційна система – водовідвідні канали – кам’яні жолоби зі спеціальним пристроєм для очищення;вентиляційні системи;чудові ванні кімнати. Слід зазначити, що подібні системи водопроводу і каналізації не були відомі жителям Греції навіть в період вищого світанку їх культури в 5 в д. н. е.

«мегарон цариці». Таку назву покої отримали через замкнутий характер. Так, як вони не мали ні виходу, ні відкритого виду на навколишній пейзаж. Але з двох сторін покої оточували світлові шахти. У Західній стіні «мегарона цариці» були дві двері: одна вела у ванну кімнату, інша – в спальню. Тут, на гіпсовому чотирикутному узвишші, стояло ліжко. Зі спальні двері вели в туалетну кімнату, що має всі зручності сучасної техніки.

У Південній частині Кносського палацу були знайдені підземні приміщення. У них знаходилися сховища продуктів, палацові спальні, ванні кімнати. Тут же, в схованках, зберігалися скарби царя і його сім’ї. А це:мечі, прикрашені витонченою інкрустацією;чоловічі пояси, вкриті коштовним камінням;запаси золота. А також жіночі прикраси: намиста, браслети, діадеми, персні, сережки. Спорудження підземних приміщень пояснюється тим, що стародавні зодчі помітили: саме такі приміщення найменше руйнувалися навіть при дуже сильних землетрусах. Вони були досить частими в цьому регіоні. Стіни палацу були складені з порожнистих цеглин і оштукатурені. Плоскі дахи підтримували колони.

Дякую за увагу!