В великих і малих містах світу стоять пам’ятники відомим людям. Це зрозуміло, адже народи різних країн увічнюють визначних особистостей, своїх героїв. Але є група пам’ятників, героїв яких не було в дійсності. Це - пам’ятники літературним героям. Не секрет, що деякі з них стали для багатьох людей більш реальними, ніж деякі історичні персонажі. В цьому – майже містичний зв'язок літератури з дійсністю. Часто ці персонажі стають символами своєї країни: Русалонька - в Данії, Дон- Кіхот - в Іспанії, Том Сойєр - в США. Які ж пам'ятники ми можемо побачити в Києві?
Невелика скульптурна композиція поблизу Андріївської церкви, яка нагадує про героїв та акторів улюбленої комедії радянських часів – «За двома зайцями» – давно вже стала популярним місцем фотографування киян та гостей міста. Місце для скульптури обрали не випадково. По-перше, зйомки фільму проходили саме тут. По-друге, у будинку неподалік мешкала родина, яка стала прообразом його персонажів – Сірків. Скульптура, неначе рідна, припала до серця обивателям цього місця, а також викликає безліч емоцій у туристів своєю оригінальністю та безліччю пов’язаних із нею легенд.
Є серед пам’ятників героям літератури і такі, що важко назвати звичайчними. Це монументи або неіснуючій істоті, або якомусь предмету, або частині тіла… Ось такі скульптурні дивацтва ми знайшли. Пам’ятник носу з вусами раніше висів на будинку № 34 на Андріївському узвозі, а нещодавно переїхав на вулицю Десятинну, 13. Кажуть, що, потримавшись за нього, можна вилікувати нежить.
Мозаїчну скульптуру головного героя казки французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері Маленький принц відкрили в Києві, на Пейзажній алеї, 13 листопада 2010 року. Це був подарунок Французького культурного центру українським дітям. Скульптура Маленького принца в Києві стала третьою у світі: такі ж були встановлені у Франції і США.
У центральній частині Києва, неподалік від таких вагомих історичних будівель, як Софійський собор та Золоті Ворота, є зовсім маленький, але також важливий пам'ятник. Це Їжачок у тумані – персонаж популярного мультфільму радянських часів, який не втрачає актуальності й сьогодні. Дерев'яний, із голками-саморізами, їжачок тримає торбинку у лапках та чекає на всіх охочих зробити із ним фото.
14 квітня 2009 року поруч із будівлею МВС України (вул. Богомольця, Київ) на честь 90-річчя створення карного розшуку було відкрито бронзову скульптурну композицію «Місце зустрічі змінити не можна». Вона являє собою постаті відомих героїв однойменного фільму – Гліба Жеглова та Володі Шарапова. Співробітники відділу боротьби з бандитизмом відтепер охоронятимуть вхід до міністерства внутрішніх справ України.
Наприкінці травня 2011 року в сквері поблизу театру ім. Франка в Києві було відкрито пам'ятник Гнату Юрі у ролі Бравого солдата Швейка. Гнат Юра – видатний театральний режисер і талановитий актор. Роль бравого солдата Швейка у п'єсі за твором відомого чеського письменника Ярослава Гашека була однією з його улюблених. Сам спектакль, поставлений театром Франка ще у 1928 році, мав неабиякий успіх. У ньому Гнат Юра найкраще проявив свої акторські здібності
Бронзову скульптуру Паніковського – персонажа твору «Золоте теля» Ільфа й Петрова – встановлено на розі вулиць Хрещатика та Прорізної на згадку про цього героя. Водночас, це згадка про талановитого актора, який блискуче зіграв роль Паніковського – Зіновія Гердта. Обов’язково виокремте декілька хвилин з Вашої прогулянки головною вулицею Києва: зверніть з Хрещатика та сфотографуйтесь із «великим сліпим». Але не варто намагатись відняти дрібні монетки, що їх перехожі кладуть до ніг Паніковського – побачите ось такий сюрприз
Спершу, в 1992 році, на розі Хрещатика і Прорізної, з'явилася невелика меморіальна дошка, яка повідомляла цікавим, що саме на цьому місці колись працював «великий сліпий». А в 1998 р. меморіальна дошка перетворилася у пам'ятник, авторами якого стали скульптори Щур і Сивко. Якщо підставити дзеркальце й подивитися на підошву черевика, можна побачити фігуру з трьох пальців - дулю. Це авторська вигадка скульптора – люди, які будуть нахилятися, щоб подивитися, схилять коліно перед Великим Сліпим. Паніковський користується повагою - про це красномовно свідчать скромні букети польових квітів і порожні пакети кефіру у підніжжя.
Що "привело" видатного діяча культури Італії до Києва? По-перше, шанобливе ставлення киян до Данте та його творчості. По-друге, у такий спосіб проілюстровано дружні зв'язки України та Італії, які базуються на взаємній повазі та культурних зв'язках. По-третє, наша столиця прагне виразити пошану різним містам, країнам та культурам, та знайти у ньому місце для символів всесвітньої спадщини. Памя'тник Данте Аліг'єрі встановлено у Києві у 2015 році за ініціативою Посольства Італії, Італійського Інституту культури в Україні, Італійського національного суспільства Данте Аліг'єрі, КМДА. Та пам'ятник Овідію у Києві на території МАУП (Міжрегіональної Академії Управління)
Це буде так: в осінній день прозорий Перейдемо ми на свої дороги Тяжке змагання наші душі зоре, Щоб колосились зерна перемоги. Ці рядки Олени Теліги виявились пророчими. Повернувшись з еміграції у Київ, окупований німецькими загарбниками, поетеса разом із її прибічниками вела боротьбу за національну ідею. Але перемогти не судилося: у лютому 1942 року Олену Телігу та інших членів ОУН було розстріляно. Пам’ятник поетесі можна побачити на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», перетин вулиць Теліги та Мельникова.
У травні 1977 року у Києві відкрили пам'ятник Григорію Сковороді –мандрівному філософу, просвітителю, поету, музиканту та байкарю України. Відповідно до початкового задуму скульптора Івана Кавалерідзе, Сковорода мав бути босим, із Біблією, із хрестиком на шиї. Не дивно, що партійне керівництво відхилило цей проект. У результаті на зміну Біблії прийшла торбинка, на ногах з'явились постоли. Студенти Києво-Могилянської академії, навпроти якої встановлено скульптуру, шанобливо до неї ставляться. Кожної весни, із власної ініціативи, вони очищують пам'ятник від бруду.