Презентація "Панас Мирний. "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Історія написання Задум виник після однієї випадкової розмови. У квітні 1872 року перед Великодніми святами Панас Мирний їхав із Полтави до Гадяча, де на той час жили його батьки. Дорогою почув від візника історію Василя Гнидки, заможного селянина, котрий очолив банду злодіїв, що грабувала і вбивала людей. Думки про це не давали письменнику спокою: «Далі я вже не пам'ятаю, що ми балакали; знаю тільки, що цілу дорогу балакали, але все те Гнидка собою затер, зарівняв у моїй пам'яті; тільки сам зостався, як здоровенний іржавий цвях, забитий у білу гладеньку стіну мого спомину...»Панас Мирний вирішив вивчити соціальні обставини, що змусили людину стати на злочинний шлях => нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» => повість «Чіпка».

Готовий рукопис повісті Панас Мирний надіслав на рецензію братові Іванові, який схвально оцінив розвиток сюжету, але зробив низку зауважень щодо соціальної мотивації розбійництва Чіпки. «Прочитай ще раз «Чіпку» – і ти побачиш, що життя, виведене в повісті, жахливе. Але хіба ж теперішнє життя не являє собою нічого, крім п’янства, дурості, заздрості, розбою, вбивства?» Критик переконував брата, що суспільство тримається не на грішниках, а на святих, «воно тримається людською сутністю людини, а не звірячою. Звіряча сутність – злочини – лише є протестом проти мерзенного устрою людської сутності. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Йов)»Так метафора з біблійної Книги Йова (книга Старого Завіту), яку підказав Іван Білик, стала назвою майбутнього роману.

У 1880 році письменник Панас Мирний побачив свій перший роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», виданий у Женеві Михайлом Драгомановим. Твір одразу ж потрапив до списку заборонених видань. Уперше легально роман був опублікований у 1903 році в журналі «Киевская старина» під назвою «Пропаща сила».

Історія про розбійника Василя Гнидку Нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» Повість «Чіпка» Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (у співавторстві з братом Іваном Біликом)

Назва твору. Заголовок твору походить з біблійної Книги Йова в українському перекладі Пантелеймона Куліша. Воли в українському фольклорі уособлюють працьовитість і доброту. Наприклад, вірш Степана Руданського «Гей, бики! Чого ж ви стали?» саме через таке розуміння образу волів мав широке визнання і серед читачів асоціювався зі спонуканням до активних дій і праці на благо народу. Одночасно назва роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ставала ключем до розуміння авторської позиції, що трактувала народну непокору і стихійні бунти як вимушені й захисні дії.

Виявляємо літературну компетентність. Уявіть, що ви завітали до книгарні або бібліотеки. На полиці дві книги привернули вашу увагу. Одна має назву «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», інша – «Пропаща сила». Припустімо, що з епічних жанрів ви віддаєте перевагу романам, а не повістям чи оповіданням. Яку із цих двох книжок ви переглянули б першою? Яка назва більше відповідає вашим уявленням про роман? Обґрунтуйте свою позицію. Хіба ревуть воли, як ясла повні?Пропаща сила

Аналіз твору Літературний рід: епос. Жанр: перший соціально-психологічний роман. Соціально-психологічний роман – великий епічний твір, у якому в складних, часто екстремальних життєвих умовах розкриваються складні людські характери; психологія героїв, їхня поведінка, вчинки розглядаються в контексті того соціального середовища, у якому вони перебувають. Основні риси соціально-психологічного роману:зображення людини в складних формах життєвого процесубагатоплановість сюжетуохоплення долі цілого ряду дійових осібвеликий обсяг. Художній напрям: реалізм. Підзаголовок: «роман з народного життя».

Місце дії: село Піски, колишня вільна козацька степова слобода.(Але Чіпка в пошуках справедливості відвідує місто, а як отаман банди – грабує багатого хуторянина. Максим Ґудзь у складі царської армії мандрує просторами росії, бере участь у воєнних подіях за межами російської імперії). Час дії: загалом понад 150 років найтрагічнішої для української нації історичної доби: від зруйнування Запорозької Січі, запровадження кріпацтва і скасування панщини до реальних подій грабіжника Василя Гнидки, прототипа Чіпки Варениченка. За визначенням Івана Франка, у романі «змальовано майже столітню історію українського села, розкрито тогочасну дійсність у всіх її складностях і суперечностях».

Тема: зображення на широкому суспільному тлі життєпису злочинця Чіпки від його народження до ув'язнення на каторгу.Ідея: в його алегоричній назві твору: воли – символічний образ уярмленого селянства – не ревли б, якби було що їсти й пити. Автори намагалися показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв, розкрити, що ж саме штовхало селян на «слизьку дорогу», калічило їх душі, нівечило мораль, спричинило трагедію.

ГероїЧіпка Варениченко Мотря Жуківна (Чіпчина мати)Іван Вареник (Чіпчин батько)баба Оришка. Максим Ґудзь Явдоха (дружина Максима) Галя Ґудзь (їхня дочка)Грицько Чупруненко (товариш Чіпки)Христя (дружина Грицька)Другорядні герої: пани Польські; суддя Василь Порох, секретар Чижик; «друзі» Лушня, Матня, Пацюк.

Сюжетні лінії I – рід і життя Чіпки. II – рід і життя Максима Ґудзя III – Грицько і його дружина IV – історія села Піски і пани Польські

Виявляємо літературну компетентність. Визначте особливості соціально-психологічного роману. На що вказує підзаголовок роману Панаса Мирного та Івана Білика?Які основні проблеми порушили автори роману? На які соціальні обставини вони звернули увагу?Яку роль у творі відіграє проблема вибору?

Композиція Чотири частини, 30 розділів => «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» (Олександр Білецький) => через композиційну складність твору. I частина – про дитинство і юність Чіпки. II частина – присвячена сторічній історії села Піски. III частина – знайомить зі складною долею селянина-бунтаря. IV частина – завершує трагедію Чіпки Варениченка

1. Польова царівна: зустріч Чіпки з Галею.2. Двужон: історія Вареника – Притики – Хруща – Хрущова.3. Дитячі літа: важке дитинство Чіпки.4. Жив-жив! Чіпка в наймах, потім підпасич із Грицьком у діда Уласа.5. Тайна-невтайна: Чіпка-вівчар, смерть баби Оришки, розкриття таємниці про батька.6. Дознався: знайомство з Галею.7. Хазяїн: зростання Грицька як доброго господаря. Частина перша

Частина друга8. Січовик: історія села Піски (перехід козаків у хлібороби; історія родини Мирона Ґудзя).9. Піски в неволі: приїзд генерала Польського; реєстра­ція селян; шинкарювання Лейби; смерть Мирона Ґудзя в 99-річному віці.10. Пани Польські: приїзд у Піски пані генеральші, вечірки, одруження її дочок; «котяче царство» генеральші, доведення до смерті гене­ральші красивою й веселою дівкою Уляною; приїзд старшого панича – поручика Василя Семеновича, пізніше – молодшого панича Степана; розростання роду панів Польських.11. Махамед: дитинство й молодість Максима Ґудзя, смерть його батьків.12. У москалях: служба Максима-москаля.13. Максим – старшим: отримання Максимом звання фельдфебеля, одруження з Явдохою; отримання «чистої» й повернення в Піски.

Частина третя 14. Нема землі: звістка про те, що якийсь Луценко – справжній хазяїн Чіпчиної землі; Чіпка в Пороха.15. З легкої руки: Чіпка в суді, спілкування із секретарем Чижи­ком, який просить хабара 50 рублів, щоб «поправити діло»; пиятика Чіпки в Пороха; повернення додому.16. Товариство: знайомство й дружба Чіпки з Матнею, Лушнею й Пацюком; пияцтво; Мотря в приймах у сусідки; «пропивання» нажито­го Чіпкою (крім снопів пшениці).17. Сповідь і покута: сповідь Чіпки в Грицька Чупруненка й Христі; дарування снопів Грицькові; докори Матні, Лушні й Пацюка.18. Перший ступінь: розробка Матнею, Лушнею й Пацюком пла­ну пограбування хліба в пана; угода з Гершком щодо продажу вкраденого.

Частина третя 19. Слизька дорога: убивство Чіпкою сторожа; Чіпка зі своїм товариством у чорній; хвилювання Христі за Чіпку; Чіпка і його товариші на волі.20. На волі: звільнення від кріпацтва піщан і звістка про відпрацювання панові ще два роки; обурення селян через їхню «дармову» дворічну працю на пана; звинувачення паном селян у «бунті»; приглушення селянського бунту становим.21. Сон у руку: сон Чіпки про вбивство сторожа; докори сумління Чіпки.22. Наука не йде до бука: повернення Мотрі додому; щоденна праця Чіпки по господарству; дружба Чіпки з Грицьком; чутки в Пісках про крадіжки.

Частина четверта 23. Невзначай свої: нічні збіговиська злодіїв (і Чіпки з його товариством) у Максима Ґудзя.24. Розбишацька дочка: розмова Чіпки з Галею, з якої він дізнається про те, що Максим Ґудзь віддає Галю за москаля Сидора.25. Козак – не без щастя, дівка – не без долі: Чіпка вмовляє Сидора за гроші відмовитися від Галі, виставляє всій роті могорич і до­мовляється з Грицьком про сватання Галі.26. На своїм добрі: сватання Галі, оглядини в Чіпки; вінчання й бучне весілля; переїзд Галі до Чіпки; радісне життя молодих; дружба Чіпчиної й Грицькової родин; зведення Чіпкою нового будинку; новий промисел Чіпки (перепродування полотна).27. Новий вік: нове пореформене життя; історія життя Шавкуна, який прибрав до рук цілий повіт (після смерті пана Василя Семеновича Польського); піщани поважають Чіпку як господаря; вибори Чіпки в земство.

Частина четверта 28. Старе – та поновлене: обрання Чіпки в управу; компромат на Чіпку за колишні злодіяння (у нерозкритій давній судовій справі підозра за крадіжку пшениці в пана Польського й убивство сторожа); відсторонення Чіпки губернатором від управи «по неблагонадежности»; гнів Чіпки; смерть Максима Ґудзя.29. Лихо не мовчить: Явдоха Ґудзь, продавши свій хутір, переїздить після смерті чоловіка до Чіпки; сварки Явдохи з матір’ю Чіпки; повернення Чіпки «до старого» (пияцтво з товариством Лушні, Матні й Пацюка); смерть Явдохи.30. Так оце та правда! Чіпка і його товариство вирізає Хоменкову родину («вісім безневинних душ»); смерть Галі; повідомлення Мотрі про скоєний сином злочин у волость; арешт Чіпки; конвой Чіпки до Сибіру через Піски.

Проблематика